Відповідальність за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень

На сьогоднішній день профілактика, запобігання та протидія будь-яким корупційним проявам залишається першочерговим завданням в Україні. Продовжуючи висвітлення антикорупційної тематики, варто детальніше зупинитись на заходах впливу на правопорушників, тобто відповідальності осіб, винних у порушенні антикорупційного законодавства.

Система діючого законодавства передбачає різноманітні види як відповідальності за різного роду злочини чи проступки (наприклад, адміністративна, кримінальна), так і безпосередньо покарання за конкретне вчинене правопорушення (від штрафу до позбавлення волі на певний термін). У даній статті ми ознайомимося з основними тезами відповідальності, яка передбачена для осіб, винних у скоєнні корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.

Така відповідальність передбачена різноманітними нормативно-правовими актами. Розпочнемо ми з основного у даному контексті законодавчого акта – Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закону), введеного у дію з 26 квітня 2015 року.  Під дію цього Закону підпадають посадові особи юридичних осіб публічного права. Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» (далі – університет) є саме юридичною особою публічного права, а до посадових осіб віднесені особи, які виконують в університеті організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції. Надалі такі особи у даній статті йменуватимуться як суб’єкти Закону.

Отже, частиною 1 статті 65 Закону, яка має назву «Відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» передбачено, що за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень суб’єкти цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті «особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку».

Тобто, у даному випадку, якщо суд у своєму рішенні не призначить винній особі такий вид покарання як «позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю», ректор накладає на таку особу дисциплінарне стягнення у вигляді догани або звільнення з займаної посади.

Наступним нормативно-правовим актом, який передбачає відповідальність за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень є Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Після прийняття вже згадуваного нами Закону, до КУпАП прийняті певні доповнення, які мають безпосереднє відношення до теми нашої статті.

Так, статтею 172-5 КУпАП за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків передбачене покарання у вигляді штрафу з конфіскацією такого подарунка. Якщо протягом року відповідна особа повторно порушить вимоги вказаної статті, до неї застосовується штраф у подвійному розмірі, знову ж таки конфіскація подарунка та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (наприклад, суд може призначити покарання у вигляді позбавлення права займатись викладацькою діяльністю разом із забороною обіймати будь-які посади, в тому числі керівні, у вищих навчальних закладах).

Якщо ж говорити про «подарунки», то обмеження щодо їх одержання встановлюється статтею 23 Закону. Положення даної статті містять інформацію про розмір та вартість вказаних подарунків, встановлюють певні межі щодо їх прийняття.

Наступна стаття 172-7 КУпАП, яка регламентує відповідальність за вчинення корупційного правопорушення, має назву «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів». Даною статтею передбачений такий вид покарання як штраф за «неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів», а також за «вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів». Також, якщо ті самі дії вчинені повторно протягом року, окрім штрафу передбачене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на один рік.

У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Детальніше про порядок запобігання та врегулювання конфлікту інтересів Ви можете дізнатись у п’ятому розділі Закону.

І останнім законодавчим актом, який ми розглянемо у нашій статті, є Кримінальний кодекс України (далі – ККУ), яким передбачені найтяжчі види покарань за вчинення корупційних злочинів.

У статті 172 ККУ, яка має назву «Грубе порушення законодавства про працю», вказано, що за «незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю передбачене покарання у вигляді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправних робіт на строк до двох років. Якщо ті самі дії вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, до зазначених видів покарання додається арешт на строк до шести місяців.

Статтею 366-1 ККУ за «подання суб’єктом декларування (тобто у нашому випадку це знову ж таки посадові особи університету, про яких ми вже згадували) завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації» передбачена відповідальність у вигляді призначення такого покарання як позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Детальніше про порядок подання декларації, інформацію, яка у ній зазначається, строки подання Ви можете дізнатись з сьомого розділу Закону.

Завершуючи висвітлення нашої теми, розглянемо положення ще двох статей ККУ, які є дещо схожими між собою. Перша – стаття 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою». Відповідно до даної статті «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища» караються штрафом, арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією. Під спеціальною конфіскацією у даному випадку розуміється вилучення грошових коштів, матеріальних предметів тощо, які є предметом неправомірної вигоди.

Згідно статті 369 ККУ «пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища» караються штрафом, обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією.

Підсумовуючи усе викладене, хочеться висловити своє переконання у тому, що діюча система протидії корупції покаже належний результат і кожен винний у скоєнні корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень буде покараний у суворій відповідності до законодавства!

Підготовлено юридичним відділом університету

Поділитись: Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKEmail this to someonePrint this page