Представники ТДМУ взяли участь у парламентських слухання з питань сімейної медицини

11 травня цього року в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я відбулися слухання на тему «Сімейна медицина – шанс на здоров’я та значне зменшення особистих витрат на лікування».

У слуханнях  взяли участь народні депутати, представники Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, інших зацікавлених міністерств і відомств, Національної академії медичних наук України, вищих медичних навчальних закладів, регіональних департаментів і управлінь охорони здоров’я та центрів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), міжнародних та громадських організацій, а також медичні фахівці, науковці, експерти та представники ЗМІ.

Тернопільська делегація була представлена завідувачем кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського, професором, заступником президента Української асоціації сімейної медицини з науки, віце-президентом ГО «Асоціація сімейних лікарів Тернопільської області» Лілією Бабінець та головним позаштатним спеціалістом з питань сімейної медицини Управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА, членом правління Української асоціації сімейної медицини, президентом ГО «Асоціація сімейних лікарів Тернопільської області» Олексієм Ткачем.

1

На фото зліва направо учасники парламентських слухань – головний позаштатний спеціаліст з питань сімейної медицини Управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА Олексій Ткач, проф. Лілія  Бабінець, проф. Лариса Матюха, народний депутат України Олег Мусій, колеги з регіонів.

Відкрила засідання голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я України народний депутат ВРУ Ольга Богомолець, наголосивши на державній значимості питання і одностайності членів фахового комітету ВРУ щодо пріоритетності розвитку сімейної медицини (СМ) як самого дієвого і економічного механізму творення ефективної моделі надання ПМД в Україні. В.о. міністра охорони здоров’я України Віктор Шафранський у своїй промові був надзвичайно чітким, наголосивши, що на самому високому рівні буде лобістом СМ. Підтримали думку міністра також інші
народні обранці – Олег Мусій та Оксана Корчинська.

2

В.о. Міністра охорони здоров’я Віктор Шафранський, народні депутати ВРУ – голова парламентського комітету з охорони здоров’я Ольга Богомолець, член комітету Олег Мусій у президії парламентських слухань.

Президент Української асоціації сімейної медицини, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності ЗПСМ, професор Лариса Матюха розпочала слухання, виступивши з доповіддю «Сутність СМ: переваги перед іншими організаційними моделями надання ПМД, світовий досвід».

3

«…Система охорони здоров’я, в якій хребтом є первинна ланка, а cімейні лікарі – її основою – демонструє найкращі показники здоров’я, найнижчу вартість і найбільшу задоволеність кориcтувачів» («Зростаюча важливість сімейної медицини»  з виступу Маргарет ЧЕН (Генеральний директор ВООЗ) на конференції  WONCA, Прага, 2013 р.).

Основні  проблеми  ПМД  в Україні: 1) Підготовка  кадрів; 2) Низька зарплата  (1776 грн – без категорії;  2835 грн  – вища категорія); 3) Відсутність іншої мотивації (житло, підйомні,  оснащення амбулаторій), яка залежить і від місцевих органів влади; 4) Невикористання потенціалу медсестринства, що зумовлює перевантаження  сімейного лікаря рутинними процедурами; 5) Відсутністю компетентного менеджменту ПМД: керівники ЦПМСД є переважно спеціалістами; 6) Практика  не передбачає,  що  після  підготовки/ перепідготовки лікарі будуть працювати сімейними лікарями; 7) Слабка матеріально-технічна база амбулаторій; 8) Відсутні економічні важелі стимулювання людини бути здоровою.

Міцна ПМД забезпечує: кращий стан здоров’я населення; нижчу вартість; соціальну рівність при наданні медичної допомоги.

Завдання влади – продовжувати підвищувати доступність і якість ПМД – Якщо ВР підтримала Децентралізацію, давайте працювати з Мінрегіонбудом щодо акцентів на ПМД як пріоритетний розвиток охорони здоров’я; зробити аналіз  досвіду пілотних регіонів;  навчання  (додипломна програма, інтернатура – до 3 років); мотивація; оснащення; фінансування; створення у населення моди на «ЗДОРОВ’Я»  і відповідальності за власне здоров’я;  співпраця і підтримка професійних асоціацій сімейної медицини.

Важливим питанням підготовки кадрів для ПМД є оптимізація системи медичної освіти, особливо на додипломному етапі. Цьому питанню була присвячена доповідь професора Лілії Бабінець «Пропозиції щодо покращання викладання сімейної медицини на додипломному рівні».

4

Доповідає член правління Української асоціації сімейної медицини проф. Лілія Бабінець: «Пропозиції щодо покращання викладання сімейної медицини на додипломному рівні».

Однією з головних причин недостатньої ефективності виконання курсу на розмежування рівнів надання медичної допомоги з пріоритетом на первинну медичну допомогу (ПМД) на засадах загальної практики-сімейної медицини (ЗП-СМ), окрім соціально-економічних, відсутності наступності у впровадженні цього курсу при зміні владних команд, корупція та ін., є непродуктивна кадрова політика.

Метою її має бути забезпечення системи охорони здоров’я України лікарями ЗП-СЛ, які були б невипадковими людьми на рівні ПМД, «ідейними» у своєму бажанні боротись за високий рівень здоров’я населення на адекватному фаховому рівні. Введення сімейної медицини як самої економічної моделі надання ПМД, що доказово доведено багаторічним міжнародним досвідом, є справжньою потребою часу в умовах українських реалій.

  1. У програми викладання всіх кафедр медичних факультетів, особливо клінічного спрямування, закласти зміни мотиваційного характеру щодо пріоритетності ПМД на засадах ЗП-СМ та суттєвих особливостей діагностично-лікувального підходу на амбулаторному етапі.

Для проведення таких змін сформувати робочу групу при МОЗ України із залученням фахівців базових клінічних кафедр, сімейної медицини, а також представників Української асоціації сімейної медицини для врахування запиту ПМД.

  1. Посилити практичну орієнтованість існуючої системи навчання студентів-медиків, спрямовану на якісне виконання наскрізної програми формування практичних навичок за фахом «загальна практика-сімейна медицина» з відпрацюванням цих навичок на клінічних базах всіх кафедр клінічного спрямування.
  2. З метою формування філософії сімейного лікаря у всіх студентів-медиків незалежно від того, на якому рівні надання медичної допомоги вони будуть працювати у майбутньому, затвердити на державному рівні національну мультидисциплінарну програму викладання дисципліни «загальна практика-сімейна медицина» на додипломному рівні у вищих медичних закладах України, взявши за основу запропоновану і затверджену Українською асоціацією сімейної медицини. Така програма апробована протягом 17 років у ТДМУ, наявний весь методичний матеріал у 3-х мовах. Програму створити за рахунок годин і викладацького складу базових дисциплін – внутрішні хвороби, педіатрія, хірургія, акушерство та гінекологія, організація охорони здоров’я і соціальна медицина – з викладанням дисципліни на УІ курсі.

Програма розрахована на відпрацювання основних засадничих питань роботи лікаря ЗП (рання діагностика захворювань, протоколи лікування на рівні ПМД, динамічне спостереження за пацієнтами і здоровими, навички формування маршруту пацієнта, проведення лікарсько-трудової експертизи, забезпечення профілактики і боротьби з факторами ризику, особливості комунікації з пацієнтами та їх сім’ями та ін.) на прикладі основних найбільш поширених нозологій в практиці ПМД. Програма налічує 7 тижнів навчання – 210 год, 7 кредитів ECTS, з них 3 тижні – терапія, 2 тижні – педіатрія, по одному тижню – хірургія і акушерство та гінекологія.

  1. Затвердити програму амбулаторної виробничої практики студентів У курсу медичного факультету з відпрацюванням її в центрах ПМД та навчально-практичних центрах ПМСД і ЗПСМ у містах і сільській місцевості під контролем кафедр сімейної медицини додипломного рівня.
  2. Сприяти на рівні МОЗ і МОН відкриттю аспірантури очної та заочної форм навчання за фахом «загальна практика-сімейна медицина» у вищих навчальних медичних закладах України за відсутності захищених докторів медичних наук за цим фахом для забезпечення профільних кафедр відповідними науково-педагогічними кадрами.

У результаті аналізу пропозицій, поданих учасниками слухань, було сформульовано наступні рекомендації для різних владних структур у сенсі оптимізації ПМД на засадах СМ:

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Богомолець О.В., доповідь заступника Міністра охорони здоров’я України Василишина Р.Й. щодо стану впровадження в Україні сімейної медицини та формування національної моделі первинної медичної допомоги, доповіді з порушеного питання головного позаштатного спеціаліста МОЗ України зі спеціальності «Загальна практика-сімейна медицина» Матюхи Л.Ф. та інших головних позаштатних спеціалістів МОЗ України, керівників Вінницького, Донецького, Рівненського обласних та Київського міського департаментів охорони здоров’я, науковців та фахівців, народних депутатів України та інших учасників, учасники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я  рекомендують:

  1. Президенту України:

1.1. Установити в Україні професійне свято – День сімейної медицини, яке відзначати щорічно 19 травня, у Всесвітній день сімейного лікаря.

  1. Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я:

2.1. Посилити парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у частині забезпечення конституційних прав громадян України на якісну та доступну первинну медичну допомогу;

2.2. У разі надходження до Верховної Ради України в установленому порядку законопроектів, присвячених удосконаленню умов надання первинної  медичної допомоги, забезпечувати їх першочерговий розгляд та супровід під час розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

  1. Кабінету Міністрів України:

2.1. У термін до 1 липня 2016 розробити, затвердити та оприлюднити детальний план практичної реалізації заходів з оновлення первинної медичної допомоги та впровадження нового стандарту медицини «гроші йдуть за пацієнтом», передбачених планом дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік,  оприлюдненому на офіційному веб-порталі Уряду http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248890479&cat_id=244276429;

2.2. У термін до 1 липня 2016 року розробити та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо:

 удосконалення стимулюючих доплат і коригуючих коефіцієнтів за обсяги та якість надання медичної допомоги на первинному рівні;

 завершення правового регулювання процесу запровадження договірних відносин між головними розпорядниками бюджетних коштів та закладами охорони здоров’я на основі договорів про медичне обслуговування населення з надання первинної медичної допомоги;

2.3. При підготовці змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та розробленні проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки розглянути можливість збільшення видатків на:

розвиток мережі закладів охорони здоров’я з надання первинної медичної допомоги відповідно та їх матеріально-технічне забезпечення з урахуванням реальних потреб у цій сфері;

субвенції місцевим бюджетам для відшкодування видатків медичних працівників закладів ПМД, пов’язаних з використанням особистого транспорту у службових цілях та забезпечення службовим житлом медичних працівників закладів первинної медичної допомоги у сільській місцевості;

2.4. Переглянути та, в разі необхідності, внести зміни до державних будівельних норм щодо проектування та розміщення закладів ПМД, та до державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу»,  гармонізувавши їх з європейськими;

2.5. Врегулювати питання  щодо  виділення приміщень для облаштування закладів первинної медико-санітарної допомоги та житла для медичних працівників при плануванні будівництва та/або реконструкції житлових та нежитлових будинків;

2.6. Опрацювати зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 618 «Про затвердження формули розподілу обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» з метою удосконалення порядку розрахунку розподілу обсягу медичної субвенції з держбюджету місцевим бюджетам у частині врахування відмінностей в організації первинної медичної допомоги населенню у містах та сільській місцевості;

2.7. Забезпечити постійне проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи  з питань реформування первинної медичної допомоги в Україні, у тому числі шляхом забезпечення відповідної соціальної реклами у ЗМІ.

2.8. Окремою Постановою врегулювати відносини громад з ЦПМСД щодо надання медичних послуг.

3. Міністерству охорони здоров’я України:

 3.1. Забезпечити своєчасний перегляд, розроблення та прийняття відповідних нормативно-правових актів та галузевих стандартів у сфері надання первинної медичної допомоги та приведення їх до стандартів Європейського Союзу, зокрема у частині:

порядку надання первинної медичної допомоги;

створення раціонального медичного маршруту пацієнта для надання медичної допомоги на первинному та інших рівнях;

розподілу обсягів надання медичної допомоги між лікарями первинної медико-санітарної допомоги та лікарями-спеціалістами;

обґрунтованості направлення хворих лікарями первинної медико-санітарної допомоги до лікарів-спеціалістів;

встановлення порядку вибору лікаря, що надає первинну медичну допомогу;

впорядкування функціональних обов’язків середнього медичного персоналу  у центрах первинної медико-санітарної допомоги;

організації паліативної медичної допомоги на базі центрів первинної медико-санітарної допомоги;

затвердження основних показників діяльності амбулаторно-поліклінічних закладів відповідної адміністративної території (кількість направлень до лікарів – спеціалістів, рівень госпіталізації, показники лікування хворих в умовах   денних стаціонарів і стаціонарів вдома, кількість викликів швидкої медичної допомоги тощо);

 розробки та впровадження медико-технологічних документів для первинної ланки охорони здоров’я, зокрема, з клінічних проблем (синдромів), що найчастіше зустрічаються в практиці сімейного лікаря;

моніторингу рівня задоволеності пацієнтів обслуговуванням у центрах первинної медико-санітарної допомоги, виявлення та усунення причин невдоволення;

3.2. Вжити заходів з метою:

завершення створення центрів первинної медико-санітарної допомоги у всіх регіонах України та їх матеріально-технічного оснащення відповідно до затверджених нормативів;

реорганізації центрів первинної медико-санітарної допомоги у комунальні некомерційні підприємства та укладання з ними договорів про медичне обслуговування населення;

удосконалення організаційно-методичної складової первинної медичної допомоги за фахом «загальна практика-сімейна медицина» в департаментах охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

забезпечення дієвого контролю за цільовим працевлашуванням  сертифікованих лікарів загальної практики – сімейної медицини у регіональних закладах первинної медичної допомоги;

3.7. Забезпечити невідкладний перегляд навчальних програм до-дипломної підготовки лікарів загальної практики-сімейних лікарів з урахуванням компетенцій, визначених Всесвітньою асоціацією сімейних лікарів та викладачів сімейної медицини, зокрема, збільшити години практичної та теоретичної підготовки лікарів з навчальної дисципліни «загальна практика – сімейна медицина» на до-дипломному рівні у вищих медичних закладах України та у освітньому стандарті та програмі до-дипломної підготовки лікарів в повному обсязі врахувати базові компетенції необхідні лікарю для успішної спеціалізації за фахом «Загальна практика-сімейна медицина» на післядипломному етапі;

3.8. Внести зміни до наказу МОЗ України від 27.12.2013 №1145 «Про поліпшення організації роботи баз стажування лікарів-інтернів» щодо проведення очної частини інтернатури за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина» на базі центрів первинної  медико-санітарної допомоги та на базі стаціонарів у співвідношенні тривалості 50:50.

3.9. Збільшити обсяги щорічного державного замовлення на підготовку медичного персоналу за спеціальністю «загальна практика – сімейна медицина»;

3.10. Відновити «Формуляр лікарських засобів для закладів первинної медичної допомоги», як додаток до Державного  формуляру лікарських засобів (затверджений наказом МОЗ України від 22.07.2009 р.  № 529);

3.11. Забезпечити розробку єдиного електронного реєстру лікарів загальної практики – сімейної медицини;

3.12. Внести зміни до штатних нормативів та типових штатів закладів охорони здоров’я, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 лютого 2000 р. № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я» у частині введення у закладах первинної медичної допомоги штатних посад медичного психолога та середнього медичного персоналу за спеціальністю «акушерська справа» (акушерка).

3.13. Внести зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 лютого 2012 р. № 132 «Про затвердження Примірного табеля оснащення лікувально-профілактичних підрозділів закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу» з метою забезпечення робочого місця лікаря загальної практики – сімейної медицини необхідним інформаційним устаткуванням та програмним забезпеченням;

3.14. Ввести у штаті департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій посади штатних головних  спеціалістів з питань первинної медичної допомоги (загальної практики-сімейної медицини).

3.15. Доручити вищим медичним закладам МОЗ України ІІІ – IV рівню акредитації  опрацювати:

методи мотивації та економічного стимулювання праці у закладах первинної медико-санітарної допомоги;

нормативи навантаження для лікаря та медичної сестри загальної практики-сімейної медицини (фото-хронометражне дослідження);

застосування механізму колективної відповідальності за результати роботи на рівні первинної медико-санітарної допомоги;

3.16. Посилити співпрацю з відповідними міжнародними та громадськими організаціями в Україні з питань розвитку первинної медичної допомоги.3.17. При затвердженні планів науково-практичних конференцій з питань первинної медичної допомоги на державному рівні та регіональному рівнях залучати до прийняття рішень Головних позаштатних спеціалістів з фаху «загальна практика-сімейна медицина» та представників УАСМ та регіональних асоціацій. 4. Міністерству охорони здоров’я України спільно з Міністерством освіти і науки України:

4.1. Розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо змін до законодавства у частині визначення тренінгів окремими формами  організації навчання;

4.2. Сприяти відкриттю аспірантури очної та заочної форм навчання з наукової спеціальності «Загальна практика-сімейна медицина» у вищих навчальних медичних закладах України для забезпечення профільних кафедр відповідними науково-педагогічними кадрами.

5. Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування:

5.1. Розширити мережу закладів охорони здоров’я з надання первинної медичної допомоги відповідно до регіональних планів та їх матеріально-технічне забезпечення з урахуванням створених об’єднаних територіальних громад, передбачивши можливість укладення договорів з ЦПМСД сусідніх об’єднаних територіальних громад, районів, міст в рамках міжмуніципального співробітництва;

5.2. Затвердити місцеві бюджетні програми з урахуванням стимулюючих виплат медичним працівникам, що надають первинну медичну допомогу та керівникам ЦПМСД;

5.3. Вжити заходів для укомплектування закладів первинної медичної допомоги відповідними медичними кадрами згідно зі встановленими МОЗ України нормативами;

6.3. Вжити заходів до активізації застосування стимулів та заохочень, спрямованих на підвищення престижності праці медичних працівників первинної медичної допомоги, у тому числі у сільській місцевості, та належного забезпечення кадровими ресурсами закладів первинної медичної допомоги у сільських населених пунктах;

6.4. Сприяти затвердженню та забезпеченню відповідного фінансування місцевих програм з розвитку первинної медичної допомоги;

6.5. Проводити громадські слухання з питань розвитку первинної медичної допомоги та виносити на широке громадське обговорення усі ініціативи, пов’язані із будь-якими запланованими структурними перетвореннями у системі первинної медичної допомоги у регіоні;

6.6. Забезпечити постійне проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо необхідності реформування системи охорони здоров’я, зокрема розвитку первинної медичної допомоги у регіоні із широким залученням громадськості.

 5

Учасники парламентських слухань з проблем сімейної медицини – члени правління Української асоціації сімейної медицини – колеги й однодумці: з оптимізмом і вірою в майбутнє України, системи охорони здоров’я і сімейної медицини як ефективної форми первинної медичної допомоги.

Інформацію подала професор Лілія Бабінець.

Поділитись: Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKEmail this to someonePrint this page