Науковець ТДМУ взяла участь у Х Міжнародному симпозіумі хроматографії природних сполук

Асистент кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського Соломія Козачок взяла участь в Х Міжнародному симпозіумі хроматографії природних сполук (10th INTERNATIONAL SYMPOSIUM ON CHROMATOGRAPHY OF NATURAL PRODUCTS). Захід відбувся 6-9 червня 2016 року на базі Люблінського медичного університету.

Х Міжнародний симпозіум хроматографії природних сполук був присвячений обговоренню сучасних тенденцій, презентації найновіших результатів та обміну ідеями щодо всіх видів хроматографії та спорідненого інструментального обладнання, що використовується при фітохімічному аналізі, пробопідготовці та ізоляції біологічно активних метаболітів з лікарських рослин, харчових культур та інших натуральних джерел, а також демонстрації сучасного хроматографічного обладнання світових фірм-лідерів та проведення майстер-класів.

У симпозіумі взяло участь 180 учасників з 36 країн світу з різних континентів, які презентували свої результати дослідження в 21 пленарній лекції (45 хв) та 23 коротких лекціях (20 хв), у 125 постерних-презентаціях.

Організаторами конференції були: Люблінський медичний університет, кафедра фармакогнозії з лабораторією лікарських рослин, Польська Академія наук. Голова симпозіуму Kazimierz Głowniak – професор кафедри фармакогнозії з лабораторією лікарських рослин Люблінського медичного університету та член комітету створення нових монографій та внесення поправок на лікарську рослинну сировину для Європейської Фармакопеї, вченими секретарями були dr. hab. Agnieszka Ludwiczuk, dr. hab. Krystyna Skalicka-Woźniak з кафедри фармакогнозії з лабораторією лікарських рослин.

1

Голова симпозіуму проф. Kazimierz Głowniak

Доповідачами пленарних лекцій були всесвітньовідомі фахівці з Європи (Австрії – prof. Günther Bonn, prof. Christian W. Huck, Швейцарії – prof. Jean-Luc Wolfender, Німеччини – prof. Gerhard Franz, Польщі – prof. Wieslaw Oleszek, prof. Boguslaw Buszewski, Франції – prof. Richard J. Robins, Великобританії – prof. Simon Gibbons, Люксембургу – prof. Alexander D. Crawford, Греції – prof. Ioanna Chinou, Maria Halabalaki, Іспанії – prof. Francisco A. Macias, Нідерландів – prof. Rob Verpoorte), Азії (Китаю – prof. De-an GUO, Японії – prof. Yoshinori Asakawa), з Південної Африки (prof. Alvaro M. Viljoen), з Америки (prof. Geoffrey A. Cordell).

2

Prof. De-an GUO, Shanghai Institute of Materia Medica, очолює науковий комітет Фармакопеї Китаю з питань стандартизації лікарської рослинної сировини та рослинних препаратів

3

Prof. Francisco A. Macias, Institute of Biomolecules, Spain

Під час конгресу були представлені підсумки досягнень в галузі фітохімії останнього тридцятиріччя:

  • відомо понад 200000 речовин рослинного походження, з них 125 мають медичне значення;
  • щороку виділяють та встановлюють структуру понад 5000 нових природних сполук;
  • лише 15 % світової флори частково досліджено на вміст метаболітів;
  • поява сучасного обладнання дало змогу розширити горизонти ідентифікації мінорних метаболітів та базу даних природних сполук: з коренів женьшеню додатково виділено ще 427 сполук;
  • у Європейській Фармакопеї кількість монографій на лікарську рослину сировинну зросла з 12 (1-ше видання, 1969 р.) до 184 (8-ме видання, 2013 р.);
  • спостерігається тенденція до фітохімічного та фармакологічного вивчення рослинних композицій, враховуючи їх комплексну біологічну дію. Європа сьогодні рухається в напрямку багатовікової Китайської, Японської та Аюрведичної медицини, зменшується цінність біологічної активності на організм очищеної моносполуки;
  • розвивається біотехнологія вирощування лікарських рослин методом культури клітин та тканин in vitro для збереження екофлори, рідкісних та важкодоступних видів рослин.

Асистент кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою, к.ф.н. Козачок Соломія Степанівна (єдиний учасник з України) представила 2 постерні доповіді на теми: «OLEANANE TYPE SAPONINS FROM HERNIARIA POLYGAMA J.GAY» – автори Kozachok Solomiia, Marchyshyn Svitlana, Haddad Mohamed, Marti Guillaume, Fabre Nicolas, Vansteelandt Marieke; та «DETERMINATION OF FLAVONOIDS IN FLOWERS OF HERBS FROM PRIMULA GENUS BY HPLC METHOD» Sinichenko Ania, Marchyshyn Svitlana, Shostak Lubov, Kozachok Solomiia.

4

5

Усі постерні та усні-доповіді, які попередньо пройшли рецензію, будуть рекомендовані до публікації у міжнародних журналах: Phytochemistry (IF = 2,78) та Phytochemistry letter (IF = 1,35).

Також під час конгресу було представлено найновіше хроматографічне обладнання та апаратура для пробопідготовки (бідистилятори, роторні випарювачі) таких світових лідерів як Merck, CAMAG, Buchi, Anchem – Thermo scientific, Eppendorf, Shimadzu. Інженери та менеджери даних фірм проводили майстер-класи щодо використанню нового обладнання, брали участь у відкритих діалогах із учасниками конгресу. Серед фармацевтичних компаній на виставці була представлена німецька фірма – BIONORICA.

6 7

8

З ліва на право: Department of Pharmacognosy with Medicinal Plant Unit, Medicinal University of Lublin – the head of department, prof Grazyna Zgorka, assoc. prof. Małgorzata Kozyra, Jarosław Widelski, assoc. prof. Aleksandra Józefczyk, assoc. prof., dr. hab. Tomasz Mroczek

9

Організаційний комітет та учасники конгресу

10

За результатами 10-го міжнародного симпозіуму хроматографії природних сполук були підведені підсумки та запропоновані нові напрямки дослідження для сполук природного походження:

  • сучасна фармакогнозія повинна об’єднувати навколо себе, окрім фармакогностів, аналітиків, біологів, біотехнологів (вирощування культур in vitro), мікробіологів;
  • комплексний підхід до вивчення фармакологічної активності суми біологічно активних речовин природного походження – у рослини не має непотрібних метаболітів;
  • встановлення нової біологічної активності для вже відомих природних метаболітів;
  • пошук нових пептидів серед джерел природного походження;
  • пошук нових природних джерел (коралові рифи, ендофіти, паразити, ціанобактерії, мохи) – перспективне джерело вторинних метаболітів;
  • біологічна активність та структура природних метаболітів після їх ферментації кишковою мікрофлорою;
  • не кількість, а глибина наукових досліджень!

Висловлюю щиру подяку адміністрації університету, особливо ректору ТДМУ, професору Михайлу Михайловичу Корді, завідувачу кафедри фармакогнозії з медичної ботаніки, професору Світлані Михайлівні Марчишин за надану можливість взяти участь у конференції.

Інформацію подала асистент кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Соломія Козачок.

Поділитись: Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKEmail this to someonePrint this page