У ТДМУ відбулася VI науково-практична конференція «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів»

10 листопада 2016 року в актовій залі Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського відбулася VI науково-практична конференція з міжнародною участю «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів», яку організували викладачі кафедр фармацевтичного факультету – управління та економіки фармації з технологією ліків, фармакогнозії з медичною ботанікою, фармацевтичної хімії та кафедри фармації навчально-наукового інституту післядипломної освіти. У роботі конференції взяли участь 197 учасників, серед яких 99 учасників з 13 навчальних закладів та наукових установ Вінниці, Дніпра, Запоріжжя, Івано-Франківська, Львова, Києва, Краматорська (Донецький медичний університет), Чернівців, 81 учасник з Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського та 17 учасників з Тернопільської області.

med_7788

Учасників конференції привітав проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ.

  med_7799 med_7803

Іван Миколайович наголосив на актуальності тематики конференції і комплексності проблематики питань, які охоплюють заявлені учасниками доповіді – від створення нової молекули і формули лікарського засобу, розробки складу і технології лікарської форми до реєстрації готового лікарського засобу, питання нагальних проблем фармацевтичної освіти на додипломному і післядипломному етапах, питання взаємодії з регуляторними органами. Відзначено, що безпосереднє живе спілкування учасників конференції, питання і відповіді – найцінніше, що отримає кожен учасник під час конференції і що дасть нові ідеї, натхнення й ентузіазм для подальших досліджень. На завершення Іван Миколайович побажав усім учасникам конференції плідної праці.

Відкриваючи пленарне засідання, з привітанням і побажаннями успіхів до учасників конференції звернувся співголова організаційного комітету конференції доктор фармацевтичних наук, професор Тарас Грошовий – завідувач кафедри управління та економіки фармації з технологією ліків Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.

med_7820

Розпочав пленарні виступи з доповіддю «5-Ен-4-тіазолідинони та їх похідні як акцептори Міхаеля. PAINS чи ефективні «матриці» в дизайні потенційних лікарських засобів?» завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Д.Галицького, професор Роман Лесик.

med_7889

Роман Богданович провів глибокий аналіз сучасного стану синтезу, дослідження біологічної активності та зв’язку структура-дія 5-ен-4-тіазолідинонів та їх похідних, зазначивши, що 4-тіазолідинони і їх похідні є лікарськими засобами з різними видами фармакологічної дії та залишаються перспективними для розробки нових молекул. Так, зокрема, очолюваний професором науковий колектив вже має значні здобутки в оптимізації молекул 5-ен-4-тіазолідинонів – синтезовані численні сполуки, результати вивчення фармакологічної активності яких вказують на потенційну можливість створення лікарських засобів з протимікробною, противірусною, протитуберкульозною, протитрипаносомною і протираковою активністю.

Завідувач кафедри хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету, професор Вікторія Кисличенко презентувала доповідь «Ресвератрол: від кардіопротекції до уповільнення старіння» і ознайомила учасників конференції з біологічно активною сполукою ресвератролом – природнім фітоалексином, який синтезується окремими рослинами для захисту від паразитів, бактерій, грибів. Клінічними випробуваннями встановлено, що ресвератрол виявляє кардіопротективну, нейропротективну, гіпоглікемічну, антиоксидантну і протипухлинну активність, що дозволило його впровадити у вигляді дієтичної добавки «Вератрол».

med_7892

Доповідь «Концепція ВООЗ щодо семизіркового фармацевта – українські реалії» була представлена завідувачем кафедри організації і економіки фармації Львівського національного медичного університету імені Д.Галицького, професором Богданом Громовиком.

med_7904 med_7907

Богдан Петрович розглянув запропоновані ВООЗ основні функціональні обов’язки фармацевта/провізора та реалії і можливості виконання їх за сучасних умов в Україні. Зокрема, провізор замість бути пацієнтосфокусованим, тобто сприяти благополуччю пацієнта, є часто клієнтоорієнтованим і всі свої позитивні емоції спрямовує на спонукання до повторних закупок і залучення нових клієнтів через створення позитивного іміджу аптеці. Мізерна або навіть знівельована роль фармацевта/провізора у втіленні національної політики в сфері ЛЗ як на місцевому, так і національному рівні – у складі робочої групи по референтному ціноутворенню ЛЗ тільки п’ятеро (13 %) її членів мають фармацевтичну освіту, а Управління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції МОЗ України та Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками очолює особа без фармацевтичної освіти. Є значні проблеми з якістю як додипломної, так і післядипломної освіти: при загальній тенденції комерціалізації освіти і всіх видів фармацевтичної діяльності, зокрема в аптеці – зростання вартості середнього чеку понад усе, не впроваджується принцип неперервного навчання впродовж професійної діяльності фармацевта. У висновку доповіді щодо всіх проблем сучасного українського фармацевта, Богдан Петрович відзначив гостру і негайну необхідність наукового і правового осмислення концепції ВООЗ щодо семизіркового фармацевта з погляду традицій української фармації.

Жвавий інтерес викликала доповідь «Використання кріоліофілізованих ксеногенних тканин в медичній практиці» Володимира Бігуняка – професора кафедри хірургії навчально-наукового інституту післядипломної освіти Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.

med_7954

Володимир Васильович розповів про успіхи і здобутки в отриманні кріоліофілізованих ксеногенних тканин – на їх основі зареєстровано три вироби медичного призначення. Вразили учасників конференції наведені доповідачем випадки та ефективність застосування ксеношкіри при лікуванні опіків. Ефективним при алергічних та дерматологічних захворюваннях шкіри, ламкості та випадінні  волосся,  захворюваннях шлунково-кишкового тракту є  застосування добавки дієтичної «Ксенодерм», для якої доведена також мембранопротекторна дія. Спільно з науковцями фармацевтичного об’єднання  «Фармак» проводяться дослідження ксеногенного дермального шару шкіри свині для створення унікальної біосубстанції із вмістом факторів росту. З розробленням такої субстанції і наступним її впровадженням медична практика отримає дієвий лікарський засіб для здійснення керованої регенерації тканин.

Інформативною була доповідь «Досягнення Національного фармацевтичного університету з проведення наукових досліджень» колективу авторів Котвіцької А.А., Гладуха Є.В., Кисличенко В.С., Рубан О.А., Баранової І.І., Стрельнікова Л.С., Половко Н.П., Посилкіної О.В., заслухавши яку учасники конференції мали змогу ближче ознайомитись з проблематикою наукових досліджень фармуніверситету.

med_7983

Вперше у роботі конференції «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» взяли участь науковці державного підприємства «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів».

У доповіді «Проблеми виконання фармакопейних методів аналізу за результатами програми професійного тестування» старший науковий співробітник фармакопейного центру Марина Дмітрієва ознайомила присутніх з програмами професійного тестування та раундами їх проведення в Україні, тематикою та проблемами, які виникають в українських фахівців при виконанні досліджень. Встановлено, що запорукою успіху учасників тестування є виконання вимог ДФУ і належної лабораторної практики, що передбачає належне навчання персоналу лабораторій.

med_8005

У доповіді «Оптимізація методик контролю якості лікарських засобів за показником «Бактеріальні ендотоксини» провідного співробітника фармакопейного центру Юлії Меркулової  було акцентовано увагу учасників конференції на особливостях, які потрібно враховувати при здійснені цього випробування. Було наголошено на встановленій низці чинників, що можуть призводити до отримання неправдивого результату у цьому випробуванні. Зокрема, серед цих факторів – неоптимальне значення кислотності (поза межами 6.0-8.0) і ліпофільність середовища, наявність гідрофобних і поверхнево-активних речовин, консервантів, субстанцій, які утворюють хелатні комплекси з іонами металів, а також як занизькі так і зависокі концентрації двозарядних катіонів металів, білкові препарати і препарати крові, (1, 3)- і(1, 4)-β-D-глюкани.

Цікавою для учасників конференції, які займаються вивченням ЛРС і створенням на її основі ГЛЗ, була старшого наукового співробітника фармакопейного центру Еліни Котової «Систематизація фармакопейних вимог до методів контролю якості лікарської рослинної сировини». У доповіді було відзначено важливість застосування фармакопейних методик, які базуються на комплексних дослідженнях і численних валідаційних випробуваннях, що у свою чергу забезпечує правильність отримуваних результатів і не вимагає повного об’єму валідаційних досліджень у конкретному випадку.

Завідувач кафедри фармації навчально-наукового інституту післядипломної освіти Тернопільського державного медичного університету, професор Людмила Фіра у доповіді «Дослідження гепато- та кардіопротекторних властивостей деяких лікарських форм з рослинної сировини» розповіла учасникам конференції про здобутки з вивчення біологічної активності окремих видів ЛРС, деяких фітосубстанцій і лікарських форм на їх основі.

Усього під час пленарного засідання було заслухано 13 доповідей.

У перерві учасники конференції мали змогу ознайомитися з даними наукових досліджень, які представили молоді науковці у формі 31 стендової доповіді,  та жваво обговорити їх.

med_8079 med_8070 med_8069 med_8095 med_8135

Після постерної сесії паралельно працювали два секційних засідання:

Секція 1. Оптимізація фітохімічних досліджень, створення і аналізу лікарських засобів. Фармакологічні дослідження біологічно активних речовин

med_8152 med_8164

med_8170

med_8182

Секція 2. Оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів. оптимізація лікарського обслуговування амбулаторних і стаціонарних хворих. Менеджмент і маркетинг у фармації.

med_8205

Учасники секційних засідань заслухали 26 доповідей відомих вчених у галузі фармації і фармацевтичної технології, хімії і хімічної технології, фармакології. Мали змогу представити свої результати досліджень також студенти, аспіранти і докторанти.

Після секційних засідань було ухвалено рішення конференції. Матеріали конференції опубліковані в збірнику «Матеріали VI науково-практичної конференції з міжнародною участю «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів», який учасники конференції отримали перед початком засідань і, який було розміщено на сторінці http://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8485  університетського сайту.

Поділитись: Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKEmail this to someonePrint this page