Меню Закрити

Науковці ТДМУ про ситуацію з захворюванням на Лайм-бореліоз у Тернопільській області

Прес-конференція, присвячена актуальній темі сьогодення – захворюваності на Лайм-бореліоз та інші інфекційні хвороби, що передаються кліщами, – відбулася 17 липня 2017 року в Тернопільському державному медичному університеті імені І.Горбачеського. З результатами кількарічних досліджень у цьому напрямку, які отримані науковцями ТДМУ, представників мас-медіа ознайомили ректор, професор Михайло Корда, проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ, завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами, академік НАМН України, професор і директор центру дослідження Лайм-бореліозу Михайло Андрейчин, доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Марія Шкільна.

image001

Нагадаємо, що Тернопільщина належить до ендемічних зон щодо захворюваності на бореліоз.

«Сьогодні склалася критична ситуація щодо хвороби Лайма в нашій області, Західній Україні та інших областях загалом. Це стосується тих регіонів, які мають ліси. Хвороба Лайма або Лайм-бореліоз, передається особливим видом кліщів. Наш університет взяв на себе місію дослідити епідеміологію цього захворювання, патогенез, а також вдосконалити методи профілактики, лікування і реабілітації. Ми обстежили працівників лісових господарств і представників військової частини нашої області. Продовжуємо обстежувати лісників в інших областях», – розповів Михайло Корда.

Він додав, що в 2015 році у ТДМУ розпочато роботу над спільним українсько-польським проектом «Дослідження епідеміології, патогенезу, клініки та профілактики бореліозу». Співпраця відбувається в рамках науково-дослідницьких проектів Європейського Союзу між науковцями Державної Вищої школи імені Папи Іоанна Павла ІІ в Білій Підлясці (Польща) та Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського. Одним з основних напрямків співробітництва в рамках цього проекту є проведення клінічних та лабораторних досліджень на наявність збудника хвороби Лайма у працівників лісового господарства. Було встановлено, що 43% лісників нашої області мають антитіла до борелій, які викликають хворобу Лайма.

Завдяки іншому проекту спільно з Інститутом медицини села (Польща) було розпочато дослідження кліщів на наявність у них збудників інших інфекцій – анаплазмоз, ерліхіоз, а також на такі види борелій, як Borrelia miyamotoi.

Окрім того, ТДМУ співпрацює з американськими лабораторіями «IGeneX Inc.» та «ID-FISH Technology» (Пало Альто, США), до яких було надіслано для дослідження сироватки крові понад 300 жителів нашої області. Американські фахівці підтвердили результати аналізів наших науковців.

Упродовж 2017-2019 років в університеті заплановано проведення наукових досліджень у межах держбюджетної теми «Вивчення епідеміології, патогенезу і клініки Лайм-бореліозу в ендемічних регіонах України, в тому числі в Тернопільській області, та вдосконалення його діагностики, терапії, реабілітаційних заходів і профілактики», в рамках якої обстежуються представники груп ризику Тернопільської, Житомирської, Закарпатської, Рівненської, Волинської і Сумської областей.

image003

З 28 по 31 червня 2017 року проведено лабораторне дослідження сироваток крові працівників двох лісових господарств Житомирщини та військовослужбовців в/ч В1428 Тернополя на наявність антитіл до антигенів комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato (збудника Лайм-бореліозу). Антитіла до вищезгаданої борелії з числа досліджених осіб виявлено у 58% серед лісників Житомирщини та майже у 50% серед військовослужбовців.

За результатами дослідження кліщів, які були відібрані від людей, у 25% знайдено ДНК Borrelia burgdorferi sensu lato (збудника Лайм-бореліозу), 18% – ДНК Anaplasma phagocytophilum (збудник анаплазмозу), 10-12% мали ДНК борелії miyamotoi. Всі три збудники було виявлено у кліщів з різних мікрорайонів Тернополя. Окрім того, траплялися кліщі, заражені 2-3 інфекціями одночасно.

«Наш університет сьогодні має змогу робити повноцінний аналіз щодо хвороби Лайма. Ми використовуємо імуноферментний аналіз для виявлення антитіл до борелій у сироватці крові людей. Для виявлення антитіл до конкретних антигенів комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato і подальшого підтвердження хвороби Лайма можемо робити вестернблот-аналіз. За допомогою полімеразно-ланцюгової реакції можемо визначити наявність конкретного типу збудника безпосередньо у кліщів. До нас можна принести кліща чи його частинку – і ми обстежимо його на наявність збудників інфекцій», – додав Михайло Корда.

З метою досконалого вивчення ситуації щодо захворюваності на бореліоз в університеті створено центр дослідження Лайм-бореліозу, який очолює завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами, академік НАМН України, професор Михайло Андрейчин. Під час прес-конференції Михайло Антонович, наголосив на тому, що бореліоз не є новим захворюванням, але упродовж останнього десятиріччя воно набуло стрімкого поширення як у світі, так і в Україні. За його словами, завданням науковців ТДМУ і лікарів-практиків є дослідження хвороби і вдосконалення шляхів лікування. «Сьогодні у нас триває комплексна науково-дослідна робота, яка покликана не тільки дослідити масштаби розповсюдження захворювання, а й покращити його профілактику та лікування.

image005

Ми поставили собі амбітну мету – розробити карту Лайм-бореліозу та інших хвороб, які передаються через укуси кліщів на Тернопільщині, а в подальшому, і цілої України, співставивши карту поширення кліщів, ми зможемо розробити низку протиепідемічних і профілактичних заходів. Це матиме безпосереднє практичне значення для населення», – зазначив Михайло Андрейчин.

Однією з головних складових центру є науково-дослідна лабораторія, в якій створені всі умови для дослідження кліщів та сироватки крові на наявність збудників низки інфекцій. Тут уже встановили необхідне обладнання, є спеціалісти, розповів проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ.

image007

Люди дуже часто не помічають укусів кліщів, або не надають важливого значення цьому. Хвороба Лайма може не проявлятися роками, а через 10-15 років може бути уражена центральна нервова система, суглоби, серцево-судинна система, можливі летальні випадки.

Доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Марія Шкільна наголосила, що першими недовготривалими симптомами є підвищена температура, збільшення лімфовузлів, скарги на болі у кишково-шлунковому тракті. Яскравим проявом гострого Лайм-бореліозу є почервоніння шкіри навколо укусу (так звана «мігруюча еритема»). Віддаленими проявами, які можуть проявитися навіть через десять років, є ураження опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, шкіри, хронічна втома.

image009

«Часто причину цих проявів не встановлено, а, отже, правильне їх лікування не здійснюється. Тому важливо одразу при укусі не займатися самовидаленням і лікуванням, а звернутися до лікарів, тоді кліща чи його частинку принести на діагностування. У нашій лабораторії ми досліджуємо наявність у кліщів збудників таких захворювань, як Лайм-бореліоз, анаплазмоз, ерліхіоз і лихоманячі бореліози, викликані бореліями miyamotoi»,– зазначила Марія Шкільна.

Для проведення дослідження ТДМУ закуповує реактиви за кордоном. Для учасників АТО і співробітників університету обстеження безкоштовне. В подальшому перелік пільгових категорій буде розширеною. Вартість обстеження на три збудники становить 260 грн. Результати можна отримати наступного дня, якщо для дослідження є 10-12 кліщів. Дослідження сироватки крові на наявність антитіл до комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato (1 етап діагностики Лайм-бореліозу) буде вартувати в межах 400 -500 грн.

Бажаючі можуть звертатися за адресою: Майдан Волі, 1, перший поверх. У корпусі є вказівники, як пройти до лабораторії. З питань Лайм-бореліозу можна звертатися за телефоном (097) 5708266, номер телефону лабораторії – 52-72-84.

Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.