Меню Закрити

У викладацькій і студентській сім’ї ТДМУ Тараса Шевченка пом’янули добрим словом

З нагоди 204-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка Творчий колектив Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського підготував святкову програму «Новий погляд на класика». Майбутні медики присвятили увагу не тільки творчості Кобзаря, а й творам про нього. Цього дня зі сцени актової зали ТДМУ прозвучали вірші відомих українських письменників і авторські поетичні рядки наших викладачів і студентів.

Розпочала концертну програму Іванна Гулюк піснею «Бандуристе, орле сизий».

Тетяна Іваніцька продовжила виступи читанням вірша Ліни Костенко «Кобзарю».

Лауреатка пісенних конкурсів Христина Врублевська подарувала присутнім в залі пісню «Вітре буйний» у власному виконанні.

Ведучі Валентина Пітухова і Олег Кривий розповідали глядачам про життєвий шлях Тараса Григоровича, його закоханості. Наприклад, Шевченко був палко закоханий в дружину відставного полковника Ганну Закревську. Після від’їзду з дому Закревських він ще довго згадував їх зустріч, малював у своїй уяві майбутні побачення, але зустрітися їм знову не судилося.

Свої почуття Тарас Шевченко описав у вірші «Якби зустрілися ми знову», емоційні відтінки якого цього вечора передав доцент кафедри філософії та суспільних наук Леонід Кравчук.

Заради юної акторки Каті Пітунової Тарас Шевченко готовий бути зробити все. Він доклав усіх зусиль, аби вона виступала на сцені місцевого театру зі знаменитими акторами. Шевченко навіть запросив свого друга Щепкіна грати разом з нею. Та і ці почуття були не були взаємними і вилилися у вірш «Така, як ти, колись лілея…», який прочитала Соломія Самарук.

Власні емоції Тарас Шевченко довіряв паперові, карбуючи їх у словах. Завдяки цьому навіть сьогодні ми можемо почути той відчай, з яким жив видатний письменник. Тонко, пронизливо і по-акторськи майстерно це передали учасники театральної студії ТДМУ «Арт-драма».

Однією з претенденток на шлюб з поетом була наймичка його брата – Харита Довгополенко. І справа вже майже дійшла до одруження, але 19-річна дівчина вважала Шевченка занадто великим паном і через це не погодилася на шлюб. Студент Михайло Якимчук передав почуття Шевченка під час декламування його вірша «Якби з ким сісти хліба з’їсти».

Останнім коханням поета була ще одна молода дівчина – Лукерія Полусмак, яка наймитувала в Петербурзі. Тарас дарував їй дорогі подарунки, але вона не хотіла залишати столичного життя і переїжджати в Україну, щоб жити в селі. Дівчина покинула поета і вийшла заміж за перукаря. Лише після смерті Шевченка, поховавши свого чоловіка, Лукерія приїхала до Канева і щодня приходила на могилу поета. Відвідуючи меморіал, у книзі відгуків одного разу вона залишила запис: «Приїхала твоя Ликера, твоя люба, мій друже. Подивись, подивись, як я каюсь…».

Проте нерозділене кохання, любов до України і вболівання за її долю спонукали Тараса Шевченка писати неймовірні поезії, слова яких і сьогодні проникають глибоко у душу. На цьому у вірші «Крізь роки лихоліть ти говориш до нас сторінками» наголосила Марічка Чумадевська.

Доцент кафедри медичної фізики та лікувальної діагностики Валерій Дідух зачитав власну поезію, присвячену Тарасу Шевченку.

Для українців Кобзар є дороговказом і життєвим прикладом у багатьох ситуаціях, патріотизмі. Своє ставлення до творчої спадщини Тараса Шевченка студентка Мар’яна Варварук відобразила у власному вірші.

Завершив святкову програму своїм виступом гурт ТДМУ «One by one».

Організатором літературно-мистецького вечора була Марія Чумадевська.

Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.