Менторка ТНМУ Іванна Регалова розповідає про натхнення та мотивацію у роботі

Однією з найважливіших передумов успішної навчальної діяльності першокурсників є їхня своєчасна адаптація до умов навчання у вищому навчальному закладі. Перший курс може стати точкою опори для студента, а може призвести до різних деформацій у поведінці, спілкуванні та навчанні, адже саме на першому курсі формується ставлення молодої людини до навчання, майбутньої професії, самореалізації. Для того, щоб вчорашні школярі успішно пройшли шлях адаптації в Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського, реалізовано проєкт «Ментори».

Студенти старших курсів, ментори, зі щирим бажанням допомогти, ознайомлюють підопічних зі стилем життя та університетськими правилами, розказують про творчі та волонтерські проєкти, підтримують й відповідають на запитання.

Наша сьогоднішня героїня – Іванна Регалова, наставниця проєкту, студентка 5 курсу фармацевтичного факультету, яка допомагає поставити правильні цілі, виходячи з бажань першокурсників та досягти їх оптимальним способом, заохочує до активного життя у стінах університету та поза ним.

Життєве кредо: «Думки матеріальні, тому, якщо ти ще чогось не маєш, це означає лише те, що ти погано цього хочеш»

— Іванно, що Вам найбільше подобається в обраній професії?

— Здоров’я – найбільша цінність людини, а лікарські засоби та препарати – це шлях до одужання. Мені дуже подобається знання та розуміння того, як добути, що зробити та яким чином застосувати речовину чи їх комбінацію. Вважаю це просто неоціненним та чимось, що надає силу й перевагу.

— Що спонукало Вас стати ментором?

— Даний проєкт – це дуже цікавий досвід, щоразу згадую себе в якості першокурсниці, тому розказую студентам як відповідати на заняттях, аналізувати, вести дискусії, висловлювати свої думки, відстоювати погляди. А вже, коли виникла можливість стати другом і порадником для такого ж студента-першачка, звичайно, відповідь була – «Так». Радію, коли я маю що донести та чим поділитись.

— Чим Ви ділитеся зі студентами? Що розповідаєте та чого навчаєте першокурсників?

— Пам’ятаю з власного досвіду, якої саме інформації не вистачає першокурсникам, що було не зрозуміло на початку навчання, а тому план роботи у мене є. Розмови у нас не обмежуються запитаннями: «А що вчити на пару?». Так, як колектив великий, спільних інтересів достатньо, починаючи від захоплень та закінчуючи поглядами на життєві ситуації та питання. Звичайно, багато розмов було про методи підготовки до пар, семінарів та як розуміти й запам’ятовувати великий об’єм інформації відразу.

Я зібрала перелік підручників та інтернет-ресурсів, що були мені корисними, розповідала про нові можливості для їх реалізації та розвитку в університеті – це і волонтерство, і наукова та громадська діяльність.

— З якими проблемами до Вас звертаються студенти та чи завжди вдається їм допомогти?

— Виникали лише незначні студентські проблеми із неспроможністю підключитися до пари, алгоритмом відпрацювання пропуску та необхідністю пояснити ще раз як користуватись ASU. На кожне питання є свій план щодо його вирішення, тому як таких непростих ситуацій не виникало.

— Які очікування у Вас від проєкту? Чи були страхи й переживання?

— Був страх, що моїх знань та досвіду буде недостатньо, щоб допомогти першокурсникам, а також переживання, що не зможу знайти спільної мови з ними, на щастя, страхи залишилися просто страхами. І це дуже тішить!

Хотілося спробувати себе у такій новій ролі як «Тітонька Сова», і це дуже захоплююче ділитись досвідом, доносити інформацію та знання, радити та підтримувати. Це неабияк надихає мене на подальшу роботу та навчання.

— У якому форматі спілкуєтеся з підопічними під час карантину?

— У минулому році все спілкування проходило в онлайн форматі, що дозволяло постійно бути на зв’язку, цього ж року ми щасливі, бо повернулися до навчання офлайн, роботи у проєктах, нарешті побачили один одного та продовжуємо працювати разом.

— Що порадите студентам, залученим у проєкті?

— Не лякайтеся проблем та перешкод, адже вони виникають перед вами, щоб загартувати та зробити вас сильнішими.

Журналістка ТНМУ Соломія Гнатишин.