Проєкт ТНМУ «Ментори»: Ангеліна Трачук про активних студентів, у яких немає нічого неможливого

Сьогоднішні активні, ініціативні, цілеспрямовані та креативні студенти – це вчорашні першокурсники, які тільки переступили поріг Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського. У молодих людей новий етап життя дуже часто супроводжується недовірою, переживаннями та страхами. Саме тоді найважливішим є відчуття підтримки та небайдужості оточення, можливість знайти друга в новому середовищі.

Опорою, приятелями, наставниками для першокурсників стають студенти старших курсів – ментори. Вже протягом декількох років у ТНМУ чудово функціонує проєкт «Ментори», метою якого є допомогти кожному першокурснику побачити та пізнати наш університет зі всіх сторін, полюбити його, знайти та реалізувати себе.

У новому інтерв’ю розповімо про талановиту та активну Ангеліну Трачук, студентку четвертого курсу медичного факультету ТНМУ, менторку, яка вміло поєднує навчання з науковою, громадською та практичною діяльністю, а також ділиться власним досвідом та знаннями з першокурсникам.

Життєве кредо: Все, що не робиться – на краще!

— Ангеліно, що спонукало вас стати ментором?

— Згадуючи себе на початку навчання, я відчула й зрозуміла те, яку роль відіграє ментор у житті першокурсників, а якщо точніше – полегшує його. Саме це і підштовхнуло мене стати частиною цього чудового проєкту. У мене вже є чималий досвід, яким хочу поділитися, адже специфіка навчання в нашому університеті відрізняється від шкільних років, а це, зазвичай, найважче дається студентам перших курсів.

— Чим ви ділитеся зі студентами? Що розказуєте та чого навчаєте першокурсників?

— Напевне, найголовніше, що вони – одна команда. Разом – вони сила. Прошу завжди допомагати один одному, підтримувати, розуміти, не осуджувати та нічого не боятися. Це, як на мене, ті якості людини, які є добрим фундаментом у будь-яких стосунках, а особливо – у великому колективі.

Допомагаю з навчанням, тобто, на що варто звернути увагу, з яких книжок краще вчити, в яких проєктах можна себе реалізувати. Ну і, звісно, ділюся певними студентськими секретами й лайфхаками, які сама колись й використовувала.

— З якими проблемами до вас звертаються студенти та чи завжди вдається їм допомогти?

— Питання можуть бути різного характеру, від: – як вивчити чи зрозуміти той чи інший предмет, як бути частиною поза навчального процесу в університеті, до – коли, нарешті, ми всі разом зможемо відвідати цікаві місця в Тернополі чи області. Звичайно, спочатку було багато питань щодо дистанційного навчання, потім – щодо сесії. Стараюся все пояснити та розказати своїм підопічним, максимально їм допомогти.

— Які очікування у Вас від проєкту? Чи були страхи й переживання?

— Мої очікування повністю виправдали себе. Відчуття, що ти робиш корисну справу, ділишся необхідною інформацією, коли потребують твого досвіду та знань, то важко описати словами те, як тепло стає на душі. Був страх, що я не справлюся із поставленими завданнями, та, на щастя, все добре, мої побоювання були даремними.

— Скільки років Ви вже є ментором?

— Вже два роки я у проєкті «Ментори» і не планую на цьому зупинятися.

— Аналізуючи досвід менторства, що черпаєте для себе від участі?

— Ми робимо добру справу, допомагаємо адаптуватися першокурсникам, повірити в себе, не почуватися самотніми. Разом із студентами росту і я, дорослішою. На плечах лежить певна відповідальність, що не може не вплинути на подальше майбутнє.

— У якому форматі спілкуєтеся з підопічними під час карантину?

— Спілкуємось за допомогою соціальних мереж та телефонних дзвінків. Під час очного навчання зустрічалися в корпусах та поза університетом.

— Що порадите студентам, залученим у проєкті?

— Брати участь у житті університету, використовувати усі можливості, які надаються. Насолоджуватися навчанням та студентським життям. Любити, творити, пам’ятати, що у всіх сферах життя потрібні активні, цікаві та цілеспрямовані молоді люди!

Журналіст ТНМУ Соломія Гнатишин.

Світлини Ангеліни Трачук.