ТДМУ сприяє культурному розвитку студентів
Цього тижня Тернопільський державний медичний університет імені І.Горбачевського організував колективний перегляд вистави відомого композитора, автора українських оперет Ярослава Барнича «Гуцулка Ксеня». Профком ТДМУ придбав майже 200 квитків на цю постановку Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Т.Шевченка, завдяки чому до прекрасного змогли долучитися студенти-сироти та представники студентського активу вишу, а також викладачі і працівники.
«Гуцулка Ксеня» – це оперета з іскрометним українським гумором, запальними танцями, легендарними піснями, які давно стали народними. Музику і лібретто до вистави також написав Ярослав Барнич, а вірші належать Дмитру Николишину.
Головний сюжет полягає у тому, що до Ворохти з Америки приїздить бізнесмен Майк Деделюк з племінником Яро, своячкою місіс Гелен та її дочкою Мері. Основна мета Майка – у короткий термін одружити Яро зі свідомою українкою, бо так заповів покійний батько, інакше усі гроші отримає Гелен і її дочка. Кожен притримується своїх інтересів: Майк і його колишній однокласник Іван Синиця – шукають наречену, Гелен навпаки «ставить палки їм у колеса», Мері – розважається з «гуцульським ковбоєм» Семеном, Яро під впливом рідної мальовничої природи таки знаходить своє кохання… Важко передати словами неймовірну атмосферу постановки та мелодику пісень.
Як зазначили студенти і викладачі ТДМУ, їм надзвичайно сподобалася оперета, яка додала оптимізму і зарядила позитивними емоціями.
Студент Дмитро Миронюк наголосив на тому, що похід до театру урізноманітнив студентське дозвілля. За словами хлопця, він отримав можливість потрапити у світ прекрасного і на певну мить відключитися від повсякденних справ. На його думку, перегляд вистав і концертів є важливими для формування студента-медика.
«Ми вдруге таким великим колективом відвідали театр завдяки університету. Хочу сказати, що студенти з нетерпінням очікують наступних переглядів вистав. Ми ще й отримали можливість в неформальній обстановці поспілкуватися між собою, з кураторами груп і викладачами. Окрім того, актори комунікували з публікою, зокрема зверталися до нас. Наприклад, один з персонажів сказав: «Студенти Тернопільського медичного університету вчіться добре»… Мій батько здобував медичну освіту у Львові. Один з його викладачів з хірургії під час пар запитував у студентів, чи знають вони, яку вистава показують в оперному театрі і хто грає головній ролі. Він наголошував на тому, що якщо лікар не знає культури і не цікавиться нею, то нема змісту говорити з ним про хірургію. Я вважаю, що театр дійсно піднімає рівень культури. Ми дякуємо адміністрації університету і голові профкому Петру Лихацькому за подароване свято. Також щиро вдячні акторам театру за їхню відмінну гру», – поділився враженнями голова Студентської ради Тарас Мороз.
Нагадаємо, що вистава «Гуцулка Ксеня» свого часу була популярною в репертуарі Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Т.Шевченка. Минулого року з нагоди святкування 80-річчя від дня народження (світлої пам’яті) заслуженого діяча мистецтв України, сценографа, художника Казимира Сікорського художній керівник Національного академічного українського драматичного театру імені М.Заньковецької Федір Стригун добряче попрацював над постановкою. В результаті чого оперета постала перед глядачем у новій іпостасі.
Загалом Ярослав Барнич написав шість оперет, серед яких «Дівча з Маслосоюзу», «Шаріка», «Пригода в Черчі», «Гуцулка Ксеня» та інші. На жаль, більшість з них були втрачені і лише дві дійшли до нас – «Гуцулка Ксеня» і «Шаріка» (обидві вистави є в репертуарі Тернопільського драмтеатру). Пісні з цих вистав багато хто вважає народними, хоча музику до них написав Ярослав Барнич. Він прискіпливо ставився до вибору поетичного матеріалу, можливо, тому всі ці твори не втрачають актуальності і популярності досі.
Автор, будучи сам в січовому стрілецтві, добре знав, що, окрім боротьби за незалежність рідного краю, потрібно виховувати глядача, дбати про його культурний розвиток. Про таку свідому місію Українського січогово стрілецтва зазначив у своїй книзі «Легіон Українських січових стрільців. Формування. Ідея. Боротьба» історик Микола Лазарович: «Вони вважали, що освічений стрілець, грамотний стрілець принесе більше користі для своєї країни. Тому в структурах УСС створили низку інституцій, зокрема бібліотеки, читальні зали, викладові гуртки, етапну гімназію, курси для неписьменних. Майже 100 стрільців таким чином отримали гімназійну освіту. Це була вагома кількість людей, яка далі могла нести освіту в маси. Січові стрільці намагалися просвітництвом запалити своїми ідеями простий люд. Щоб легше було достукатися до селян, вони дбали і про розвиток культури: створювали хори, оркестри, драматичні гуртки та театри. Театр УСС гастролював навіть Буковиною, яка тоді була під Румунією».
До речі, прообразом героїні пісні була вродлива Ксеня Клиновська, дочка священика з Небилова. Жвава веселунка вчилась у композитора в Станиславові і була на 19 років молодшою за Ярослава Барнича. Він закохався і створив пісенний шедевр У 1938 році Ярослав Барнич написав за мотивами пісні відому оперету «Гуцулка Ксеня». У Радянські часи творчість Барнича була заборонена.
У роки німецької окупації (1941-1944) талановитий композитор обіймав посаду диригента Львівської опери. Під час вистави «Шаріки» гестапівці взяли 29 заручників, 28 розстріляли, 29-им був Барнич, який одразу посивів.
Перед приходом «других совітів», будучи вже відомим композитором і диригентом, як і значна кількість талановитої мистецької інтелігенції Західної України, композитор змушений був покинути батьківщину і виїхати за кордон: спершу до Німеччини (1944 – 1949), а пізніше до США, де жив і працював у Філадельфії.
Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.