Менторка ТНМУ Катерина Будзівула: все залежить лише від нас самих
Пам’ятаєте те відчуття, коли перший раз відкриваєте двері університету? Нові обличчя, нова атмосфера, нові враження. Все здається якоюсь загадкою. Ви знайомитеся з нею, намагаєтеся розгадати її, пізнати всі її особливості. І в цей момент вам потрібна рука – рука допомоги провідника в новий світ. Але хто простягне її?
Так у Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського й народилася ідея проєкту «Ментори», що являє собою унікальну адаптаційну систему для першокурсників, яка дозволяє не тільки об’єднати навчальну групу, але й увійти у велику студентську сім’ю. Наставники – це кращі старшокурсники університету, студенти з активною громадською позицією, які готові присвятити свій вільний час допомозі та підтримці молодих людей.
«Для мене – це можливість не стільки заявити про себе, а, передусім, це шанс внести свою лепту в розвиток першокурсників. Я отримую неймовірний заряд енергії та позитиву, коли працюю разом з ними над матеріалами, допомагаю зрозуміти специфіку навчання. Приємно спостерігати як підопічні досягають перших позитивних результатів у нашому університеті, отже, моя праця потрібна, а зусилля – немарні», – розповідає Катерина Будзівула, студентка третього курсу фармацевтичного факультету ТНМУ, менторка.
Героїня нашого сьогоднішнього інтерв’ю ділиться з нами досвідом та враженнями від спілкування з першокурсниками. Комунікабельна, активна та цілеспрямована Катерина розповідає про менторську роботу, її специфіку, про те, як вірити в себе та долати труднощі, власні страхи.
Життєве кредо: Ентузіазм та наполегливість можуть зробити середню людину великою. Байдужість й млявість можуть перетворити велику людину в посередність. Хто хоче – шукає можливості. Хто не хоче – шукає причини.
— Катерино, що Вам найбільше подобається в обраній професії?
— Багатогранність. Можливість використовувати здобуті знання для того, аби надати кваліфіковану фармацевтичну допомогу людям. Не зупинятися на тому, що вже є вивчено і досліджувати нові напрями розвитку фармацевтичної діяльності .
— Що спонукало Вас стати ментором?
— Бажання допомогти студентам, які щойно зробили новий, важливий крок у своєму житті. Навчання в школі дещо відрізняється від навчання в університеті, тому першокурсникам важко адаптуватися до нових умов. В цей момент важливо, щоб поруч була людина, яка може допомогти, порадити, заспокоїти, вмотивувати у потрібний момент. Я знала, що можу бути цією людиною.
— Чим Ви ділитеся зі студентами? Що розповідаєте та чого навчаєте першокурсників?
— Якщо викладачі розказують про те, як має бути, ментор – як є насправді. Пояснюю, як чином організована система навчання, як і звідки краще готуватися до семінарів, практичних занять, про систему оцінювання, форми підсумкового контролю, відпрацювання, матрикули. Звісно, не слід забувати, що окрім навчання можна реалізувати себе в наукових гуртках кафедр, у творчому колективі університету, відвідувати спортивні секції, різноманітні заходи. Не втрачати мотивацію, ентузіазм, насолоджуватися студентським життям і йти до своєї мети!
— З якими проблемами до Вас звертаються студенти та чи завжди вдається їм допомогти?
— Зараз період дистанційного навчання, більшість питань стосуються лише навчального процесу. Завжди вдається допомогти, адже ще зовсім недавно сама була на їхньому місці, добре пам’ятаю, як проходило навчання у нас і розумію, які труднощі можуть виникати.
— Які очікування у Вас від проєкту? Чи були страхи й переживання?
— Ні, страху не було. Знала, що першокурсникам зараз необхідна допомога в незрозумілих для них ситуаціях. Я вважаю, що в цьому разі, маючи досвід навчання в нашому університеті, всі питання можна вирішити. Якщо не самостійно, то звернутися до викладачів, працівників деканату. Знаючи наперед, що в нас щось не вийде – в нас й справді нічого не вийде.
— У якому форматі спілкуєтеся з підопічними під час карантину?
— Так як тепер період карантину, то й зустрітися ми не мали змоги, а тому спілкуємося за допомогою соціальних мереж. В цьому нам дуже допомагає Telegram. Якщо є важлива тема (наприклад підготовка до сесії ) – створюю відеоподії у Microsoft Teams.
— Що порадите студентам, залученим у проєкті?
— Будьте відкритими до нових знань та знайомств. Не бійтеся труднощів, які можуть трапитися на вашому шляху. Вірте в себе та свої здібності! Без скромної, але розумної впевненості у своїх силах, ви не зможете бути успішними та щасливими.
Журналіст ТНМУ Соломія Гнатишин.
Світлина Катерини Будзівули.