У ТДУ відбулася науково-практична конференція «Довкілля і здоров’я»
У Тернопільському державному медичному університеті імені І.Горбачевського 27-28 квітня 2017 року відбулася науково-практична конференція «Довкілля і здоров’я». Цей захід щорічно упродовж 14 років організовують з метою вшанувати пам’ять жертв аварії на Чорнобильській атомній електростанції. У її проведені взяло участь понад 220 науковців з публікацією матеріалів або з усними доповідями.
Матеріали конференції представлені в збірнику і об’єднані за фаховим принципом: 1. Експериментальні і прикладні аспекти екологічної фізіології; 2. Гігієнічна оцінка ризику для здоров’я населення впливу довкілля; 3. Біологічні та мікробіологічні аспекти забезпечення здоров’я людини та збереження довкілля. Географія учасників досить широка: Ужгород, Івано-Франківськ, Львів, Київ, Запоріжжя, Дніпро, Чернівці, Вінниця, Тернопіль. Це представники медичних вищих навчальних закладів,коледжів, педагогічних університетів і училищ, санітарно-протиепідемічних закладів і управлінь екології та природних ресурсів, науково-дослідних інститутів.
Конференцію відкрив завідувач кафедри фізіології ТДМУ, голова Тернопільського обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги, заслужений діяч науки і техніки України, професор Степан Вадзюк. Він наголосив на актуальності і небезпеці глобального забруднення довкілля радіоактивними нуклідами та впливу їх на здоров’я населення забруднених територій, особливо в зоні прилягаючій до епіцентру вибуху.
Відкриття конференції.
Заступник начальника управління екології та природніх ресурсів Тернопільської обласної держадміністрації Олександр Панчук на прикладі Тернопільської області розповів про важливість контролю за проведенням природоохоронних заходів, прийнятті рішень, які можуть негативно вплинути на здоров’я людей. Заступник директора Тернопільського обласного лабораторного центру МОЗ України Володимир Паничев звернув увагу на наслідки Чорнобильської аварії на Тернопільщині, що проявляються ще до теперішнього часу, дії санітарно-епідеміологічної служби області з контролю радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища і стану здоров’я населення.
Від групи співавторів Тернопільського лабораторного центру і Тернопільського медичного університету Володимир Паничев виступив з актуальною доповіддю «Епідеміологія захворювань щитоподібної залози на території Тернопільської області». Він вказав, що щитоподібна залоза надзвичайно чутлива до дії іонізуючого випромінювання і хімічного складу ґрунтів в даній місцевості.
На фото виступає заступник директора Тернопільського обласного лабораторного центру МОЗ України В.О.Паничев.
Цій проблемі було присвячено низку матеріалів співробітників Національного наукового центру радіаційної медицини Національної академії медичних наук (Омельянець М.І., Василенко В.В., Циганков М.Я., В.А. Прилипко, Ю.Ю. Озерова, Омельянець М.І., Гунько Н.В. та н.).
Тетяна Бігуняк виступила з доповіддю «Чорнобильська аварія як антропогенний екологічний фактор». Вона підкреслила, що потреба людства у енергоресурсах компенсується відкриттям нових атомних електростанцій. Це збільшує ризик техногенних катастроф. На сьогодні є 437 діючих АЕС, третина яких розміщена у густонаселених районах світу. Техногенна катастрофа, яка трапилася 26 квітня 1986 року, є глобальною і стала причиною багатьох медико-соціальних проблем і серйозно позначилася на довкіллі, фізичному та психічному здоров’ї населення. Радіаційно-асоційованими захворюваннями потрібно вважати лейкози, рак щитоподібної залози, рак грудної залози, катаракту.
За даними ВООЗ алергічні та імунодефіцитні захворювання займають чільні місця серед неінфекційної захворюваності населення. Як заявлено в доповіді Турос О.І., Ковтуненко І.М. «Біозагрози пилкового забруднення атмосферного повітря» у сучасному суспільстві відмічається значна поширеність важких форм сезонної та інших форм алергії, яка має тенденцію до зростання. В Україні від 30 до 38% населення мають порушення імунної системи. Згідно зі стандартами Всесвітнього алергологічного товариства, у лабораторії якості повітря ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ» у м. Києві за допомогою приладу Burkard Pollen Trap здійснюється погодинний біологічний моніторинг атмосферного повітря. Визначено, що концентрації пилкових та спорових аероалергенів значно вище поблизу автомобільних перехресть, в промислових районах міста, у порівнянні з відносно екологічно безпечними зонами.
Близькі за змістом були роботи Т.І. Ємець, Г.Ю. Малєєва, О.Б. Приходько з Запорізького державного медичного університету «Динаміка палінації амброзії у Запоріжжі в 2016 році» і «Асиметрія розподілу пилку амброзії в атмосферному повітрі м. Запоріжжя в період з 2006 по 2015 роки», «Порівняльний аналіз кількості пилку в третю хвилю палінації, як показник результатів боротьби з амброзією».
На фото виступає старший науковий співробітник Інституту громадського здоров’я імені О.Марзєєва НАМН України І.М.Ковтуненко.
Спектр робіт був досить різним – очистка населених місць (К.О. Пашко, О.В. Лотоцька, О.М. Сопель, О.В. Сопель, О.Є. Копач, М.В. Кумановська), вплив автотранспорту на стан атмосферного повітря і здоровя населення ( В.А.Кондратюк ), стан водойм і водопостачанню населення (О.В.Лотоцька), здоров’я дітей і підлітків (Д.В. Попович, О.В. Сопель, О.М. Скальська, О.М. Сопель, Л.С.Цибульська; С.І.Кутовий, Я.М. Ямка, Н.М. Скалецька; І.В.Сергета та ін.)
Завідувач кафедри медичної біології, професор Лариса Федонюк розкрила концепцію проекту «Актуальні екогенетичні аспекти патології людини та тварин в умовах глобальної екологічної кризи». Мета проекту – узагальнити результати досліджень та вказати можливі шляхи вирішення проблем, що стосуються можливостей експериментальної біотехнології, генетичних і генно-інженерних методів з точки зору екології людини; всебічно розкрити роль рослинного і тваринного світу в житі сучасної людини в умовах загрози екологічних змін. Реалізація проекту розрахована на чотири роки, кожному з яких визначені конкретні наукові напрямки.
На фото виступає зав.каф. медичної біології Тернопільського державного медичного університету, проф. Л.Я.Федонюк.
Дуже цікавими були доповіді, представлені аспірантами та молодими вченими кафедри фізіології. Зокрема, Горбань Л.І. виступила на тему «Поширеність деяких факторів ризику артеріальної гіпертензії в молодих осіб». Аспірант повідомила, що поширеність артеріальної гіпертензії у молодих осіб тісно пов’язана як з особистісними характеристиками (особливо при наявності екзальтованого і гіпертимного типів акцентуації), так і з спадковістю та надлишковою вагою тіла. Акцентуації особистості є тим фоном, при якому наявність інших факторів ризику АГ різко збільшує ймовірність розвитку патології.
Також асистент кафедри фізіології Шмата Р.М. зробив доповідь на тему «Соматичні та вегетативні реакції після вестибулярного навантаження осіб юнацького віку залежно від статі». Ним було доведено до відома слухачів, що вестибулярний аналізатор є одним з найбільш чутливих до гіпоксії, тому практично кожна людина інколи скаржилась на запаморочення (при перевтомі, в жаркому приміщенні, стресі, голоді, при пересуванні в транспорті і т.д.). Встановлено, що вираженість соматичних та вегетативних реакцій після вестибулярного навантаження була вища у дівчат, у порівнянні з юнаками їхнього віку.
На конференції колективом Івано-Франківського національного медичного університету було представлено доповіді, зокрема О.В. Заяць, Х.В. Ковалишин, Н.М. Воронич-Семченко виступили на тему «Зміни показників стоматологічного статусу у дітей з легким йододефіцитом та латентним залізо дефіцитом» і констатували, що у дітей із комбінованим йодо- та залізодефіцитом виявлено значну поширеність стоматологічних захворювань, а їх перебіг є більш агресивним та потребує удосконалення профілактичних заходів. Також В.Б. Стецев’ят, Н.М. Воронич-Семченко, М.М. Багрій доповіли про «Особливості тиреоїдного гомеостазу у щурів із вродженим і набутим йододефіцитом».
На конференції прийнято звернення до міністерства і відомства України, діяльність яких пов’язана з розробкою, затвердженням і контролем використання шкідливих для людини, тварин і довкілля, щодо суворого дотримання чинного законодавства, що регулює діяльність та регламентує вимоги щодо створення безпечних умов життєдіяльності, в умовах широкого використання фізичних, хімічних, біологічних чинників, що є визначальними в формуванні громадського здоров’я.