XVIIІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання вищої медичної (фармацевтичної) освіти: виклики сьогодення та перспективи їх вирішення» у ТНМУ

У Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського 20-21 травня 2021 року відбулася XVIIІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання вищої медичної (фармацевтичної) освіти: виклики сьогодення та перспективи їх вирішення». У зв’язку з пандемією в світі та епідеміологічною ситуацією у нашому регіоні, зустріч науковців відбулася в режимі онлайн.

У науковому зібранні взяли участь провідні фахівці з усіх куточків України, зокрема з Києва, Запоріжжя, Харкова, Полтави, Дніпра, Чернівців, Львова, Одеси. Було зареєстровано більше 100 учасників. Під час засідань було заслухано і обговорено 30 наукових доповідей.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор ТНМУ, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Михайло Корда: «Дозвольте привітати всіх з сьогоднішнім чудовим днем, з українським святом – Днем вишиванки. У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію, в Україні таким символом є вишиванка. Дуже приємно бачити наших онлайн гостей у чудових вишитих сорочках та платтях. Дякую усім учасникам конференції, що знайшли можливість приєднатися до нашого наукового зібрання. Як ви пам’ятаєте, форум освітян у галузі медицини традиційно відбувається у Тернополі упродовж уже 18 років. Багато з вас були учасниками симпозіуму, який проходив на базі «Червона калина», до нас завжди приїжджали представники Міністерства охорони здоров’я України, Центру тестування, обговорювалися надзвичайно важливі питання, накреслювалися нові завдання. На жаль, вже другий рік поспіль, у зв’язку з пандемією COVID-19, ми змушені провести конференцію в онлайн режимі. Дуже сподіваюся, що до наступного року ми всі провакцинуємося, епідемія піде на спад і ми знову зможемо зустрітися, ділитися досвідом, відновлювати нашу дружбу. Я дякую усім учасникам наукового симпозіуму за вашу активну позицію і плідну роботу, за те, що сьогодні ви з нами».

Михайло Михайлович також зазначив, що на науковий форум надіслано більше 260 робіт, які опубліковані у збірнику конференції «Актуальні питання вищої медичної (фармацевтичної) освіти: виклики сьогодення та перспективи їх вирішення», а пленарні доповіді будуть опубліковані у нашому фаховому журналі «Медична освіта».

Приєднався до привітань проректор з науково-педагогічної роботи, доктор медичних наук, професор Аркадій Шульгай: «Сьогодні свято у всієї медичної спільноти України, адже у ці травневі дні ми традиційно зустрічалися у Тернополі, на базі «Червона калина», спілкувалися, обговорювали перспективи розвитку медичної освіти. Більше року в університетах працює дистанційна форма навчання, медична освіта змінюється, як і підходи до неї, а саме використання в освітньому процесі симуляційного навчання, як складової підготовки лікарів. Також важливою темою сьогодення є підходи до післядипломної освіти в умовах пандемії, дистанційного та змішаного навчання».

Аркадій Гаврилович побажав усім продуктивної роботи, приємних емоцій від спілкування з колегами, корисного проведення часу й міцного здоров’я.

Розпочав пленарні виступи з доповіддю «Дистанційне навчання – вимушений захід чи вимога часу (на прикладі ТНМУ)» начальник навчального відділу Андрій Машталір.

Андрій Іванович звернув увагу на те, що в ТНМУ успішно впроваджено в освітній процес ситуаційні задачі, так звані кейс-методи, які широко використовуються для аналізу клінічних ситуацій кафедрами університету. Дистанційне навчання є важливим допоміжним елементом у глобальному освітньому просторі, воно виступає як ефективне доповнення традиційних форм освіти, як засіб часткового вирішення її нагальних проблем, особливо в період пандемії. Технології дистанційного навчання є могутнім засобом пізнання. Вимушений перехід на дистанційне навчання сприяв активізації використання нових інформаційних технологій, переосмисленню ролі викладача, дав зрозуміти, що навіть після його згортання елементи дистанційної освіти будуть активно використовуватися в посткарантинному освітньому процесі.

Ректор Запорізького державного медичного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Юрій Колесник спільно з проректором з науково-педагогічної та навчальної роботи, доцентом Світланою Моргунцовою та завідувачем кафедри медичної та фармацевтичної інформатики і новітніх технології, доктором фармацевтичних наук, професором Олексієм Рижовим представили доповідь на тему: «Технологія переходу до змішаної форми навчання у ЗДМУ».

Науковці виокремили етапи переходу до змішаної форми організації навчального процесу, а саме: необхідно a) мати розроблену концепцію змішаного навчання, орієнтовану на широке використання технологій дистанційного навчання та план її впровадження; б) розгорнуту інфраструктуру університету на базі комп’ютерної мережі та хмарних сервісів; в) сформовану систему забезпечення навчальних дисциплін е-контентом; г) професорсько-викладацький склад з відповідним рівнем ІТ-компетенцій для роботи з хмарними сервісами; ґ) студенти, які пройшли базовий курс навчання у e-learning середовищі та мають персональні мобільні пристрої.

Інтерес викликала доповідь «Дистанційне навчання у структурі безперервного професійного розвитку лікарів – важелі ефективності» доктора медичних наук Дніпровського державного медичного університету, професора Тетяни Ніколаєнко-Камишової.

Тетяна Петрівна поділилася результатами анкетування серед лікарів, що проходили курси тематичного удосконалення на кафедрі сімейної медицини щодо недоліків і переваг дистанційних навчальних заходів у програмі безперервного професійного розвитку.

Завідувач кафедри гігієни та екології №2 Харківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України Ігор Завгородній виступив з темою «Педагогічна складова освітнього простору медичного вишу».

Ігор Володимирович зазначив, що одним із пріоритетних напрямків стратегічного розвитку ХНМУ є міжнародне співробітництво, що реалізується насамперед через закордонне стажування, завданням якого є поліпшення професійних якостей науково-педагогічних працівників за допомогою обміну досвідом з провідними закладами вищої освіти в усьому світі.

Зацікавила слухачів своїм виступом «Українська медична мова в педагогічному процесі» доктор медичних наук, професор Львівського національного медичного університету імені Д.Галицького Олександра Томашевська.

Олександра Яремівна сконцентрувала увагу учасників наукового форуму на проблемах в українській медичній мові (УММ) та можливостях їх вирішення, а саме згрупувати таким чином: 1) розрізняти росіянізми й уникати їх, наприклад «зсідання» крові, а не «згортання», «надниркова залоза», а не «наднирник» (невірне калькування слова «надпочечник»); 2) уникати англіцизмів, до яких є відповідники в УММ, наприклад «прихильність», а не «комплаєнс»; 3) латинські прикметники якнайчастіше заміняти на українські, наприклад «серцево-судинний» замість «кардіоваскулярний».

Під час секційного засідання представила доповідь «Дистанційне навчання у системі безперервного професійного розвитку лікарів-неонатологів та дитячих анестезіологів: виклики сьогодення» доцент кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Анастасія Бабінцева.

Олександр Волосовець, завідувач кафедри педіатрії №2 Національного медичного університету імені О.Богомольця, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор, привітав ректора ТНМУ, професора Михайла Корду з присвоєнням йому ордена «За заслуги» ІІІ ступеня та побажав процвітання, успіхів, досягнення цілей і наснаги до нових звершень. У своєму виступі Олександр Петрович розповів про воркшоп, як сучасну інноваційну технологію підготовки дитячих та сімейних лікарів.

Доповідь «Викладання фтизіатрії студентам іноземного факультету в період карантину» представив доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії, завідувач курсу фтизіатрії Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського Леонід Грищук.

Леонід Андрійович звернув увагу на те, що у 2020-2021 навчальному році викладання фтизіатрії на факультеті іноземних студентів проводилось дистанційно, на відповідному сучасному рівні, з урахуванням нових методик діагностики й лікування туберкульозу.

Учасники конференції з цікавістю заслухали виступ Ірини Маланчин, доцента, завуча кафедри акушерства та гінекології №1 ТНМУ, «Особливості підвищення педагогічної кваліфікації співробітниками кафедри акушерства та гінекології №1».

Ірина Миколаївна звернула увагу учасників форуму на те, що ТНМУ формує власну модель професійного удосконалення науково-педагогічних працівників. На кафедрі склали план дистанційного навчання співробітників, а саме проходження короткочасних курсів підвищення кваліфікації, семінарів, вебінарів, тренінгів, майстер-класів.

Завідувач кафедри медичної реабілітації Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського, доктор медичних наук, професор Ігор Мисула виступив з темою: «Досвід проведення клінічної практики для фізичних терапевтів у дистанційному режимі».

Ігор Романович зазначив, що в умовах карантинного обмеження застосування ситуаційних завдань щодо віртуальних пацієнтів різної вікової категорії з комплексом даних і діагнозами дають можливість в цілому виконати студентами завдання, які передбачає практика. Необхідним елементом контролю якості практичних навичок студентів є дистанційне виконання ними функціональних тестів та реабілітаційних втручань, які вони описують у реабілітаційних програмах.

Усі доповіді наукового зібрання увійшли до збірника матеріалів конференції. Учасники заходу відзначили високий рівень організації та технічного забезпечення онлайн-форуму, подякували господарям конференції за конструктивний діалог та обмін досвідом.

Журналіст ТНМУ Соломія Гнатишин.

Світлини авторки.