Меню Закрити

Науковці ТДМУ взяли участь у спільній нараді щодо питань діагностики, лікування та профілактики хвороби Лайма

У рамках співпраці між Тернопільським державним медичним університетом імені І.Горбачевського, Чортківським державним медичним коледжем, Чортківською центральною районною лікарнею та управлінням лісового та мисливського господарства Тернопільської області 16 жовтня 2018 року у Чортківському державному медичному коледжі відбулася спільна нарада науковців ТДМУ і коледжу, працівників Чортківського державного медичного коледжу, лікарів Чортківської центральної районної лікарні та працівників ДП «Чортківський лісгосп» щодо питання діагностики, лікування та профілактики хвороби Лайма та інших трансмісивних інфекцій на Тернопільщині.

Представники нашого університету побували у Чортківській ЦРЛ, зустрілися з головним лікарем Романом Чортківським, оглянули лікарню, умови надання допомоги пацієнтам з укусами кліщів у приймально-діагностичому відділенні.

Згодом у коледжі відбулося обговорення питань діагностики, лікування та профілактика хвороби Лайма та інших трансмісивних інфекцій на Тернопільщині.

Проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи, професор Степан Запорожан представив доповідь «Про стан захворювання на Лайм-бореліоз в Україні та області». Він зазначив, що Тернопільський державний медичний університет розпочав широкомасштабні дослідження цієї інфекції і з власної ініціативи вийшов на міжнародне співробітництво. «Нами підписана угода з Вищою школою імені Папи Іоанна Павла ІІ в Білій Підлясці (Польща), Інститутом медицини села (м. Люблін, Польща), Самаркандським державним медичним інститутом (Узбекистан). Перші результати цієї співпраці показали, що 43 % працівників лісових господарств Тернопільської області уражені лайм-бореліозом. У липні 2017 року в університеті був створений центр із вивчення Лайм-бореліозу та інших інфекцій, що передаються кліщами», – додав проректор.

Доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Марія Шкільна виступила з доповіддю «Лайм-бореліоз та інші трансмісивні інфекції на Тернопільщині: діагностика, профілактика, лікування». Вона звернула увагу присутніх на те, що бореліоз – природно-осередкова інфекційна хвороба з групи бактерійних зоонозів, з трансмісивним механізмом передачі. За її словами, відомо понад 30 видів борелій, що передаються кліщами. Їх розділяють на 2 групи: 1 – комплекс Borrelia burgdorferi sensu lato (s.l.); 2 – група кліщових поворотних лихоманок (КПГ, TBRF – tick-born relapsing fever). B. miyamotoi, яка належить до групи кліщових поворотних лихоманок сьогодні є трьох видів: східноєвропейський, західноєвропейський та американський.

Доцент кафедри педіатрії навчально-наукового інституту післядипломної освіти Ігор Рогальський виступив з доповіддю «Лайм-бореліоз у дітей». За його словами, епідеміологічна ситуація щодо поширеності ХЛ як в Україні, так і в Тернопільській області з року в рік загострюється. Захворюваність населення зросла майже в 33 рази в порівнянні з 2002 роком. Він також зазначив, що науковці кафедри педіатрії ННІПО – професор Н.Банадига та доцент І.Рогальський – запропонували певний алгоритм діагностики цієї недуги у дітей, який затверджений МОЗ України у вигляді «Інформаційного листа – Етапність та диференційовані підходи до діагностики хвороби Лайма у дітей» №150 від 07.09.2018 року.

Лікар-інтерн ТДМУ М.Павлюк-Гук виступила з доповіддю «Анаплазмоз на Тернопільщині. Сучасні методи діагностики, профілактики та лікування».

Аспірант кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами К.Яворська мала виступ «Бореліоз у працівників ДП «Чортківське лісове господарство». За її словами, сьогодні проблема Лайм-бореліозу є дуже актуальною, оскільки частота виявлення антитіл до B. burgdorferi sensu lato в сироватці крові працівників лісових господарств серед країн Європи коливається від 7,5 % в Італії до 45,0 % у Польщі. За результатами досліджень науковців ТДМУ вміст антитіл до B. burgdorferi sensu lato у працівників лісу Тернопільщини складає 43,0 %, що є другим показником після Польщі за результатами аналогічних обстежень. В рамках проекту на Тернопільщині було обстежено 4 лісових господарств (Бучацький, Чортківський, Тернопільський та Кременецький) і 1 лісомисливське господарство (Бережанське).