Меню Закрити

«Галицькі читання» у ТНМУ об’єднали патофізіологів всієї України

Упродовж двох днів, 29-30 жовтня 2020 року, в Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського відбулася міжнародна науково-практична конференція Галицькі читання «Актуальні питання патології за умов дії надзвичайних факторів на організм», присвячена ювілейним датам засновників кафедри патофізіології ТНМУ – 110-річчю з дня народження професора Еммануїла Наумовича Бергера та 90-річчю професора Олени Олексіївни Маркової.

З вітальним словом звернувся проректор з науково-педагогічної роботи, професор Аркадій Шульгай. Він передав слова вітання від імені ректора ТНМУ, професора Михайла Корди побажав здоров’я, успіхів та плідної роботи учасникам наукового форуму.

Аркадій Гаврилович зазначив, що «для науковців й викладачів дуже важливо постійно вчитися новому, як для себе, так і для суспільства, тож незважаючи на епідемічне становище та всі випробування, які переживає нині медицина й освіта, зупинятися не маємо права».

Привітав від себе особисто та від керівництва Українського наукового товариства патофізіологів Анатолій Гоженко, президент УНТП, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, директор ДП «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України», з проведенням II Галицьких читань з патофізіології.

Анатолій Іванович подякував адміністрації та колективу Тернопільського національного медичного університету, обласному осередку УНТП України за участь у підготовці наукового форуму, присвяченого видатним українським патофізіологам професорам E.H.Бергеру та О.O.Марковій – засновникам Тернопільської патофізіологічної школи. Він зазначив, що патофізіологи Тернопільщини відомі в Україні та поза її межами фундаментальними науковими працями, і в першу чергу з патофізіології регуляції автономної нервової системи.

Про професора Еммануїла Бергера як непересічну особистість представника старої високоосвіченої інтелігенції, про вченого з великим багажем педагогічного та наукового досвіду розповів у своїй доповіді «Е.Н.Бергер – вчений і педагог» його учень – Юрій Бондаренко, професор кафедри патологічної фізіології Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського.

Юрій Іванович ознайомив учасників читань з біографією свого вчителя, його здобутками у шкільні та студентські роки (1910-1935 рр.). У 1935 році Еммануїл Наумович вступив до аспірантури при Українському інституті експериментальної медицини за спеціальністю «Патологічна фізіологія», у 1938 році захистив кандидатську дисертацію, а вже 1939 року ВАК затвердила молодого науковця у вченому званні старшого наукового співробітника. З 1936 року Еммануїл Наумович працював асистентом кафедри патологічної фізіології Харківського медичного інституту, у 1947 році йому присвоїли вчене звання доцента. Важливим став 1957 рік, адже саме тоді наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР Еммануїл Бергер переведений в щойно створений Тернопільський медичний інститут на посаду завідувача кафедри патологічної фізіології. Еммануїл Наумович очолював кафедру протягом 18 років.

Пройшовши школу класичного експерименту, Еммануїл Бергер надавав першочергове значення дослідній роботі студентів на практичних заняттях, він намагався організувати навчання таким чином, щоб створити максимально хороші умови для самостійної роботи студентів. Під керівництвом Еммануїла Наумовича було підготовлено вісім дисертацій – одну докторську і сім кандидатських. Серед професорсько-викладацького складу ТНМУ шість його учнів – М.А.Андрейчин, Ю.І.Бондаренко, І.В.Демборинський, О.П.Росоловський, В.В.Файфура, М.О.Хома.

У листопаді 1959 року з ініціативи академіка М.М.Сиротиніна було створено Тернопільське обласне товариство патофізіологів, головою якого обрали доцента Еммануїла Бергера, свої обов’язки він виконував до виходу на пенсію. У червні 1975 року професор Еммануїл Бергер звернувся до ректора інституту доц. І.Гетьмана з заявою звільнити його з посади.

Помер Еммануїл Наумович Бергер 7 листопада 1999 року, похований у Тернополі на Микулинецькому цвинтарі.

Про Олену Олексіївну Маркову як талановиту вчену, ініціативну, вдумливу, ерудовану, наукову працівницю, що володіла різними методиками патофізіологічного експерименту, яка назавжди залишиться в історії Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського розповіла Ольга Денефіль, професор, завідувач кафедри патологічної фізіології ТНМУ.

У доповіді «О.О. Маркова – людина, яка мала дуже важливу рису керівника – людяність», Ольга Володимирівна навела факти з автобіографії Олени Олексіївни, яка народилася 12 січня 1930 року на Вінниччині у сім’ї службовців. У 1948 році закінчила школу із золотою медаллю та вступила до Вінницького державного медичного інституту, отримавши у 1954 році диплом з відзнакою. Олену Маркову скерували за розподілом в аспірантуру при кафедрі патологічної фізіології, по закінченні якої направили працювати асистентом в новостворений Тернопільський державний медичний інститут. У 1958 році Олена Олексіївна в Одесі захистила кандидатську дисертацію на тему «Про значення функціонального стану нервової системи у зміні дихання при асфіксії», і з вересня1962 року вона вже працювала на посаді доцента.

27 січня 1969 року Олена Олексіївна захистила у Києві докторську дисертацію на тему «Нейрогуморальна регуляція функцій при кисневому голодуванні». У листопаді 1975 року О.О.Маркову обрано за конкурсом завідувачем кафедри патологічної фізіології. Виступи співробітників, які одноголосно підтримали Олену Олексіївну, резюмували: «О.О.Маркова – людина, яка має дуже важливу рису керівника – людяність». На посаді завідувача кафедри вона пропрацювала 21 рік – до 25 лютого 1996 року.

З трепетом у голосі продовжила виступ Ольга Володимирівна: «Сухі біографічні рядки…, а за ними Людина, все її життя. Олена Олексіївна була коректною, життєрадісною, завжди допомагала потребуючим, особливо любила працювати і спілкуватися з молоддю, любила подорожувати, зустрічатися з друзями. З кожної поїздки вона привозила безліч фотографій, робила слайди, які потім показувала співробітникам, студентам. Такі вечори на кафедрі були особливо цікавими, проходили в теплій дружній атмосфері, викликали багато запитань. Особливо пам’ятною була поїздка Олени Олексіївни на Кубу. Звідти вона привезла маленькі живці кактусів. Два з них прижилося, виросло і ми всі їх лагідно називали «кубинцями». Один з них до цього часу росте на кафедрі патофізіології».

Пам’ять про світлих Людей, талановитих вчених, керівників, наставників молоді залишиться назавжди…

Президент Українського наукового товариства патофізіологів, професор Анатолій Гоженко представив доповідь «Гомеостаз: традиції та сучасні уявлення». Анатолій Іванович зазначив, що класична концепція гомеостазу як системи забезпечення сталого стану позаклітинної рідини має бути доповнена сучасними даними. Він виділив дві групи показників: динамічну сталість водно-сольового обміну, підтримка котрих є необхідною умовою існування як кожної клітини, так організму в цілому та забезпечення стабільності показників метаболітів, і, в першу чергу, субстратів енергетичного обміну.

Учасники конференції з цікавістю заслухали доповідь Миколи Клименка, професора Харківської медичної академії післядипломної освіти, проректора з науково-педагогічної роботи та питань розвитку Чорноморського національного університету імені П.Могили «Харківська школа патофізіологів та її внесок у дослідження запалення».

Микола Олексійович вказав на той факт, що Харківська школа патофізіологів – одна з найдавніших вітчизняних шкіл. Історично харківська школа стоїть поряд з казансько-петербурзькою школою В.В.Пашутіна, московською – О.Б. Фохта, київською – Н.А.Хржонщевського та одеською – В.В.Підвисоцького.

Доповідь «Гендерні відмінності реакції серця щурів на розвиток світлового десинхронозу» представила професор кафедри патологічної фізіології ТНМУ  Марія Хара.

Марія Романівна наголосила, що домінування серцево-судинної патології підтверджує актуальність наукових досліджень, спрямованих на пошуки патогенетичного впливу різних факторів ризику в їх виникненні. Серед таких – порушення режиму освітлення, тривалості світлої та темної пори доби, що викликає розлади циркадних ритмів та світловий десинхроноз. На його тлі загострюються серцево-судинні захворювання, ускладнюється їх перебіг. Відповідно світловий десинхроноз як один із варіантів стресу справедливо віднесено до факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця.

Під час Галицьких читань ознайомив зі своєю доповіддю «Порушення мікроциркуляції в динаміці експериментального пародонтиту бактеріально-імунного ґенезу», доктор медичних наук, доцент кафедри ортопедичної стоматології ТНМУ Андрій Демкович.

Андрій Євгенович зазначив, що досліди проводилися на білих щурах, в яких моделювали пародонтит бактеріально-імунного ґенезу. Вдалось дослідити, що розвиток і перебіг бактеріально-імунного пародонтиту супроводжувався мікроциркуляторними розладами, характер яких може бути ознакою глибоких деструктивно-дистрофічних процесів, що формують клінічну картину із затяжним перебігом.

Вагомим внеском у дослідження з патофізіології є роботи молодих науковців з різних куточків України: Києва, Харкова, Миколаєва, Івано-Франківська, спільні напрацювання українських учених та громадян Індії, Польщі.

Протягом двох днів проведено чотири секційних засідання. У секції «Проблеми патології серцево-судинної системи» відзначено дослідження С.Г. Котюжинської, О.О.Лютої, В.Є.Пелих, С.В.Руснак, Р.Е.Солтані, У.П.Шаламай. У секції «Нейрогуморальна регуляція організму в патології» представлені розвідки А.В.Абрамова, О.Ю.Баліцької, О.Я.Барабаш, С.Н.Вадзюк, В.В.Івчук, Н.Д.Петрик. Значний інтерес викликали дослідження, репрезентовані науковцями у секції «Метаболічні зміни за надзвичайних впливів на організм» П.І.Бучко, У.П.Гевко, О.О.Гончар, С.П.Гуранич, О.А.Костюк, Ю.В.Мізевич, А.Г.Портниченко, О.М.Сопель. У секції «Патофізіологія екстремальних станів і стресу» представлені роботи П.Я.Боднар, Є.Б.Дмухальської, Д.О.Кошак, Є.А.Лимар, А.О.Настенко, О.О.Прохоренко, З.В.Смаглій.

Хочеться відзначити роботи молодих науковців, здобувачів наукового ступеня PhD, які взяли участь у роботі конференції: О.Ю.Баліцької, Ю.А.Свередюк, В.А.Мусієнка, І.П.Вівсяної, П.І.Бучка, У.П.Гевко, Ю.В.Гнатіва, О.А.Костюк, В.А.Дацка, Д.О.Кошака, Р.Е.Солтані, Ю.А.Денисюка, В.Г.Дживака, Р.О.Древніцької, Р.Б.Друзюка та інших.

Не оминули науковці й найактуальнішу тему сьогодення COVID-19. Леся Сас, доцент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології, презентувала тему «Зміна адаптаційних можливостей у психічно хворих пацієнтів та пацієнтів з COVID-19». Леся Михайлівна у дослідженні вказала на зниження резервних можливостей організму та схильність до різного роду стресогенних факторів у пацієнтів з коронавірусною інфекцією, які тривай час приймали нейролептики.

Формат відео конференції надав учасникам змогу не лише вербально представити свої наукові здобутки, але й водночас став справжнім майданчиком для жвавої наукової дискусії, спільного перегляду й плідного обговорення відеофрагментів та наданих презентацій.

Оргкомітет щиро дякує за участь у підготовці і проведенні онлайн конференції керівництву університету, доповідачам і слухачам.

Журналіст ТНМУ Соломія Гнатишин.

Світлини прессекретаря ТНМУ Яніни Чайківської та учасників конференції.