У ТДМУ вручили орден «За спасіння життя»

У актовій залі Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського 1 жовтня цього року вдруге відбулося вручення ордену «За спасіння життя». Цю громадську відзнаку засновано благодійним фондом «Вірую» з метою вшанування медичних працівників або особи чи групи осіб, які своїми діями, ризикуючи власним здоров’ям, врятували життя іншої людини чи кількох людей, а також за наукові здобутки в галузі медицини, що дало змогу зберегти здоров’я української нації. Орден носить ім’я видатного діяча в галузі охорони здоров’я і медичної освіти, лікаря та науковця, члена-кореспондента Національної академії медичних наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, професора Леоніда Якимовича Ковальчука, який упродовж 1997-2014 років очолював ТДМУ.

Нагадаємо, що перше вручення відзнаки відбулося у березні цього року. Нагороджувальною радою було прийнято рішення, що відзначення проходитиме двічі на рік – 15 березня та 1 жовтня.

Цьогорічну церемонію нагородження відкрив голова нагороджувальної ради – архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький УПЦ КП Нестор.

Від імені ректора ТДМУ, професора Михайла Корди номінантів привітав проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ. Він наголосив на важливості вшанування людей, які жертвують власним здоров’ям і життям заради порятунку інших.

Вітання від начальника управління охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації передала Лідія Чайковська.

У урочистій атмосфері орденів були удостоєні Сергій Рокітський (посмертно), Юлія Зозуля, Лариса Кирикович, Володимир Севастьянов, Олег Стоян, Ганна Федорук, Євдокія Веприк-Попович і громадська організація «Рівне ТАКТМЕД». Вручили високі нагороди архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький УПЦ КП Владика Нестор, секретар нагороджувальної ради отець Олексій і координатор нагороджувальної ради Тамара Воронцова.

Детальніше про сьогоднішніх героїв:

Сергій Рокітський. 24 липня 2014 року 33-річний капітан загинув від снайперської кулі терориста, коли евакуйовував поранених з підбитого БТР-у. Він служив лікарем-ординатором.

ГО «Рівне ТАКТМЕД». Інструктори організації проводили навчання з тактичної медицини для військових 3, 4, 5, 6 хвиль мобілізації. В загальній кількості було проведено навчання для понад 22000 бійців.

Юлія Зозуля. З початку війни на Сході України розпочала волонтерську працю. Вона і досі допомагає українським воїнам в складі ГО «Територія підтримки Бориспіль». Пройшовши складний шлях волонтера, після отриманого поранення грудної клітини та періоду реабілітації стала на допомогу як медик у складі БО «БФ АСАП ЕМС Хоттабич» влітку 2016 року.

Лариса Кирикович. У мирному минулому працювала анестезистом у відділенні анестезіології та реанімації Рівненського пологового будинку. В АТО спершу поїхав син і чоловік Лариси, а з грудня 2014 року вона вже на фронті була зі своєю сім’єю. Разом пройшли «гарячі» точки – Піски, Опитне, Водяне, Тоненьке, Первомайськ (був створений стабілізаційний пункт), шахта Бутівка, Волноваха (Старогнатівка), Авдіївка. Сьогодні в Авдіївці служить начмедом 5-го окремого батальону Української добровольчої армії.

Володимир Севастьянов. Самовіддано служив українському народові під час Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року). Є одним з організаторів медичної служби Майдану 2013-2014 рр., а саме відкривав і організовував роботу військового госпіталя на вул. Прорізній, де і працював до серпня 2014 року. Був відряджений у зону АТО в серпні 2014 р. для організації допомоги нашим пораненим і місцевому населенню, а саме був одним з організаторів медично-евакуаційної служби секторів Д і С влітку 2014 р.

Олег Стоян. Дитячий хірург Тернопільської обласної дитячої лікарні. 20.02.14 року отримав поранення від бійців «Беркуту». Брав активну участь у розгортанні і функціонуванні польового госпіталю на базі мистецької агенції «Наш формат» (Київ, вул. Чеслава Белинського 5), де по 25.02.14 р. надавав медичну допомогу пораненим і потерпілим.

Ганна Федорук. Почала свою волонтерську діяльність ще з часів Майдану, коли допомагала збирати медикаменти і медичні засоби. Далі організовувала закупівлю тактичних масок і амуніції для наших бійців, медикаментів, що вирушали в зону АТО. Після боїв під Волновахою почала збирати індивідуальні аптечки бійцям і відправляти на передову. Особисто зібрала біля 200 аптечок, разом з іншими волонтерами ще біля 300 штук.

Євдокія Веприк-Попович. На фронті ця смілива жінка в підпіллі, але про неї знають усі. На передовій роль 57-літньої Євдокії Веприк-Попович із Надвірної багатогранна: вона стала для бійців матір’ю, лікарем, психологом, побратимом і авторитетом.

Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.