Міжнародна класифікація первинної медичної допомоги (ІСРС-2) – інструмент для оптимізації роботи сімейних лікарів України
Реформа системи охорони здоров’я України, яка впроваджується сьогодні в Україні, передбачає ключові зміни у первинній ланці надання медичної допомоги. Один з елементів цих змін – впровадження в практичну діяльність сімейних лікарів Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги (ІСРС-2), яка має стати інструментом оптимізації їхньої роботи у бік зменшення забюрократизованості, посилення уваги до вирішення реальної проблеми, з якою звертається пацієнт.
Класифікацію розробила Всесвітня організація сімейних лікарів (WONCA), яка об’єднує понад 500 тисяч сімейних лікарів зі всього світу. International classification for primary care (ІСРС) була розроблена WONCA для ефективного ведення пацієнтів на первинній ланці і вперше видана в 1987 р. Натепер маємо видання другого перегляду ICPC-2 – класифікація таких аспектів ЗПСМ, як причини звернення (ПЗ) та проблеми зі здоров’ям. Ця класифікація відображає характерний розподіл і зміст аспектів ЗПСМ. Успішне повне або часткове впровадження системи Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги пройшло у 40 країнах світу. На сьогодні близько 250 тисяч сімейних лікарів використовують у своїй практиці ІСРС-2.
На початку 2017 р. МОЗ України підписало угоду з WONCA щодо ліцензійного використання ІСРС-2 у загальній практиці. Відтепер і українські сімейні лікарі офіційно долучаться до глобальної спільноти медиків, які щоденно у своїй роботі використовують цю просту та зручну класифікацію первинної медичної допомоги. Нещодавно у Києві МОЗ України спільно з World Health Organization Ukraine та Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва провели дводенний тренінг для тренерів щодо впровадження Міжнародної класифікації ІСРС-2. Понад 50 сімейних лікарів з усіх регіонів України протягом двох днів опановували нову класифікацію вчилися кодувати причини звернень пацієнтів, розглядаючи конкретні клінічні випадки та мали змогу на практиці використати ІСРС-2 за допомогою симуляційної навчальної онлайн-програми.
Медичну спільноту Тернопільської області, ДВНЗ «Тернопільський державний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», а також ГО «Асоціація сімейних лікарів Тернопільської області» представляли головний лікар Тернопільського міського лікувально-діагностичного центру канд. мед. наук Петро Левицький; дисертантка і викладач ТДМУ, сімейний лікар РКЗ «Кременецький центр первинної медико-санітарної допомоги», канд. мед. наук Ірина Галабіцька; лікар ЗПСМ Баворівської дільничої лікарні ТРТМО Віталій Дударенко.
Петро Левицький, Ірина Галабіцька, Віталій Дударенко – учасники тренінгу з Тернопільської області.
Викладачами тренінгу були професор Ян де Мееснеер, Голова Департаменту сімейної та первинної медицини, Університет м. Гент, Бельгія, а також професор Кеес ван Бовен, Старший дослідник у Департаменті первинної допомоги та допомоги в громадах, Медичний центр Університету Радбоу, Нідерланди.
Ян де Мееснеер – лектор тренінгу, професор; Ірина Галабіцька; Кеес ван Бовен – лектор тренінгу, професор.
WONCA декларує, що лікар ЗПСМ забезпечує первинне, безперервне та комплексне медичне обслуговування окремим особам і сім’ям, надає комплексні доступні медичні послуги, несе відповідальність за вирішення переважної більшості особистих потреб щодо медичної допомоги, розвиток стійкого партнерства з пацієнтами та практику в контексті сім’ї та суспільства. Клінічна компетенція лікаря ЗПСМ здебільшого залежить від здатності оцінити ймовірність того, що пацієнт зі скаргою А має хворобу Б. Ця ймовірність «мати хворобу Б» залежить не лише від скарги А, але й від її контексту. ІСРС-2 пропонує принципово нову філософію до кодування роботи первинної ланки – медичні записи ведуться не за кодами захворювань, а за причинами звернень, діагнозами та діями медичного персоналу.
ICPC-2 – це система для шифрування причин кожного звернення пацієнта до лікаря. Це єдина система, завдяки якій можливо класифікувати як захворювання, так і симптоми. Це базова одиниця обліку роботи сімейного лікаря, яка ділиться на 3 частини:
1. Причина звернення пацієнта до лікаря (найчастіше це певні скарги, консультації або оцінка результатів аналізів).
2. Діагноз (як бачить проблему сімейний лікар).
3. Дії (що необхідно зробити в конкретній ситуації – лікування, направлення на додаткові методи обстеження або направлення на вторинну ланку).
За допомогою ІСРС-2 можна кодувати скарги, симптоми і синдроми, коли неможливо поставити точний діагноз. Також ця система створена безпосередньо для обробки медичних записів в електронному вигляді, що робить простішим і точнішим ведення всієї медичної статистики. Вимоги до класифікації та кодування для цих двох цілей різні. Для медичних карток потрібно якомога більше конкретних деталей, в той час як для статистики необхідні згруповані дані в залежності від їх частоти або їх значення.
ICPC-2 має таку структуру: 17 розділів-літер (A-Z) згідно із анатомічною локалізацією процесів і 7 цифрових компонентів ICPC-2 дозволяє класифікувати основні елементи ЗПСМ, але вона має деякі обмеження.
Рубрики в компонентах з 2 до 6, що охоплюють процес надання медичної допомоги, є дуже широкими та неконкретними. Залишкові рубрики знаходяться в кінці компонентів; їх опис включає в себе слово «інше». Це -29, -49, -59, -69, 99. Це визначення, які не мають окремої рубрики, які не є чітко сформульованими.
Міжнародна класифікація ICPC-2 має наступні розділи:
A: Загальні та неспецифічні;
B: Кров, кровотворні органи та імунні механізми (Blood);
D: Травна система (Digestive);
F: Око (Focal);
H: Вухо (Hearing);
K: Серцево-судинна система;
L: Опорно-рухова система (Locomotion);
N: Нервова система (Neurological);
P: Психологічні (Psychological);
R: Дихальна система (Respiratory);
S: Шкірна система (Skin);
T: Ендокринні/метаболічні розлади та порушення харчування (Thyroid);
U: Урологічні (Urological);
W: Вагітність, пологи, планування сім’ї (Women);
X: Жіночі статеві органи (X-хромосома);
Y: Чоловічі статеві органи (Y-хромосома);
Z: Соціальні проблеми.
7 компонентів (стандартні для кожного розділу):
1. скарги і симптоми (1-29);
2. діагностика, скринінг, профілактика (30-49);
3. лікування та маніпуляції (50-59);
4. оцінка результатів дослідження (60-61);
5. адміністрування (62);
6. направлення (63-69);
7. діагноз (70-99): інфекційні захворювання, новоутворення, травми, вроджені аномалії, інше. Розділ Z (соціальні проблеми) не має 7-го компоненту.
Одне або більше звернень пацієнта складають епізод медичної допомоги. Епізод – це проблема зі здоров’ям від першого звернення за медичною допомогою до останнього. Клінічні результати, знайдені лікарем у вигляді симптомів і скарг, кодуються як причини звернення (ПЗ). ПЗ – зрозуміле і узгоджене між пацієнтом і медичним працівником твердження, яке визнається пацієнтом в якості прийнятного опису причини його звернення за медичною допомогою. ПЗ можуть бути симптоми або скарги (головний біль або страх раку), прохання надати профілактичні або діагностичні послуги (вимірювання артеріального тиску або ЕКГ), запит на лікування (повторити рецепт), отримання результатів аналізів, або адміністрування (довідка). За причиною звернення у процесі тривалості одного епізоду залежно від рівня клінічної компетенції лікаря, а також результатами додаткових методів дослідження, можна встановити діагноз, що буде класифікуватися також і за МКХ-10. Втручання або процедури медичної допомоги реєструються як такі, що відбуваються під час звернення, або такі, що будуть зроблені згодом. ПЗ, діагнози і процес медичної допомоги/втручань складають основу епізоду медичної допомоги. Епізод складається з одного або декількох звернень, в тому числі їх змін з плином часу («переходи»).
Запровадження ІСРС в Україні разом із зміною принципів фінансування та використанням міжнародних клінічних протоколів, закладає нові підвалини первинної допомоги в Україні. Оновлена первинна ланка зможе вирішувати більшість проблем пацієнтів, адже згідно з даними ВООЗ близько 80% звернень пацієнтів можливо вирішити саме на прийомі у сімейного лікаря.
На первинній ланці надаватимуться комплексні та інтегровані послуги у галузі охорони здоров’я, збереження здоров’я, попередження розвитку захворювань, зменшення потреби у госпіталізації та покращення якості життя. Нова класифікація ІСРС-2 дає змогу у зручному форматі кодувати роботу за цими напрямками, а також покращує інформативність щодо схильності пацієнта до захворювань, полегшує проведення профілактичної роботи, скорочує тривалість роботи з первинною документацією і збільшує статистичну значимість звітності та скорочує час її оформлення.
Принципово невірним є протиставляти ICPC-2 з наявною Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10), яка є грунтовною і загальноприйнятою для ведення хворого на всіх ланках надання медичної допомоги (не тільки первинній, але й вторинній і третинній), а також для статистичного обліку захворюваності населення як в Україні, так і в світі. МКХ-10 – діагностична номенклатура, яку первинно розробляли для класифікації причин смерті, а потім вона набула більш глобального значення, оскільки є ефективною і об’єктивно ґрунтовною. Тому кожен грамотний лікар, і в першу чергу лікар, який працює на первинці, повинен бути орієнтованим на якомога швидший і грамотний вихід на встановлення діагнозу хворого. Адже всі ми розуміємо, що від того наскільки правильним і швидко встановленим є перший діагноз, настільки ефективним стає ведення хворого. Це часто визначає долю здоров’я пацієнта.
Класифікація ІСРС-2 надає можливість кодування в умовах, коли неможливо одразу встановити точний діагноз на первинній ланці і основна мета застосування – одразу ефективно і швидко допомогти хворому, хоча б почати вирішувати проблему пацієнта, а також не втратити реально виконане навантаження лікаря. Система ІСРС-2 передбачає електронне ведення медичних записів, а це економія часу, вивільнення його для реальної роботи. Для проведення ефективного тренінгу МОЗ України розробило навчальну симуляційну он-лайн програму, яка дозволяє на практиці використовувати нову систему класифікації, демонструє переваги запропонованого підходу, а також дає змогу переконатися в можливості його застосування в Україні.
Заступник Міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський наголосив: «ІСРС-2 передбачає зменшення паперового навантаження на лікарів первинної ланки охорони здоров’я. Нова класифікація не лише спрощує їх роботу, але і дає можливість більше уваги приділяти пацієнтам».
Учасники конференції разом зі заступником Міністра охорони здоров’я Олександром Лінчевським і лекторами професором Яном де Мееснеером, професором Кеесом ван Бовеном.
У рамках тренінгу сімейні лікарі отримали теоретичні знання щодо застосування ІСРС, а також мали змогу здобути практичні навички її використання на прикладах з реальної клінічної практики. Учасники тренінгу будуть передавати отримані знання, поширюватимуть серед сімейних лікарів інформацію про Міжнародну класифікацію ICPC-2, її основні принципи та переваги використання на первинній ланці.
Лілія Бабінець, Ірина Галабіцька.