Про натхнення, бестселери і нові книги студентам і викладачам ТДМУ розповіла письменниця Надійка Гербіш

У рамках Декади відкритих дверей 20 вересня 2017 року у читальній залі бібліотеки Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського відбувся творчий вечір з письменницею Надійкою Гербіш, яка багатьом відома завдяки таким книгам, як «Теплі історії до кави» та «Теплі історії до шоколаду». Творчий доробок пані Надії є чималим, в чому могли переконатися викладачі та студенти ТДМУ.

Уперше мрія стати письменницею з’явилася у п’ять років. Саме тоді Надійка Гербіш чітко зрозуміла своє призначення і чітко йшла до втілення до своєї мети. «Якщо не брати до уваги опубліковані твори, то ще в юному віці, навіть не ходячи до школи, робила якісь книжки. Я щось малювала, зліплювала це докупи і казала, що це книжка. Тепер розумію, що без цих дитячих спроб не було б інших книг. Першу серйозну річ написала у 16 років, навчаючись на першому курсі одного з тернопільських університетів. Цей текст опублікувала одна з тернопільських газет. Першою книгою була «Художниця», яка вийшла в електронному вигляді. Це підліткова річ, де є багато болю і хвилювань. Якщо мене більше знають як авторку теплих історій, то ця зовсім інша. Це мої переживання, з якими я тоді жила. Текст мав ще терапевтичний ефект, адже я виписувала свої страждання. Як тільки я завершила творчий процес – все це зникло, особливо біль, який жив довгими роками», – розповіла письменниця.

Книги з теплими історіями народилися також під час студентських років Надійки Гербіш, коли вона навчалася у Києві і жила у Збаражі. Їй доводилося часто через роботу і навчання бувати в інших містах. «Мені не завжди там було комфортно. Я підходила до кавового автомата, брала до рук гаряче горнятко і таким чином намагалася знайти згусточок тепла. Кожен ковток кави додавав затишку, а водночас і заспокоєння, що все добре і що навіть тут я маю шматочок дому. Поки писала ці історії в мене завжди був внутрішній дисонанс, оскільки дуже люблю дім і дуже люблю дорогу. Досі не вирішила, що люблю більше. Якраз на перетині між дорогою і домом народжувалися історії і тексти», – додала авторка.

Тиждень тому вийшло дві нові книги Надійки Гербіш – «15 дієвідмін радості» (оповідання-есей) та «Мар’ям». Останній твір оповідає про життя дівчинки-біженки. «У попередні два роки виконувала магістерську роботу у Польщі, темою якої було дослідження світових практик інтеграції біженців у США в ХХІ столітті. Тому виникла ідея написати книгу, пов’язану з цією темою. У мене народилася розповідь про дівчинку, яка приїхала до Європи з якоїсь східної країни, де розпочалася війна. І в книзі подано її хвилювання та емоції.

Інша моя книга пов’язана з тим, що давно хотіла написати про радість, а ось ідею щодо дієвідмін у назві запропонувала редакторка. Я відразу погодилася, адже її пропозиція була надзвичайно влучною. Художник у своїй ілюстрації втілив дії і відміни. Він вловив контекст книги. Ми можемо сказати, що радість буває різною. Якраз історії і показують ці різні аспекти радості в різних життєвих ситуаціях. Радість залежить від того, що ми робимо. Це іменник, але можемо трактувати його як дієслово. Нам треба зробити багато внутрішніх кроків для того, щоб радіти всупереч обставинам. Писала про радість на основі біблійних історій. Опублікувало книгу греко-католицьке видавництво, я є протестанткою, а тексти орієнтовані на світський ринок. Відповідно мені треба було знайти необхідну кількість точок дотику, щоб ця книга була цікава читачам», – поділилася спогадами Надійка Гербіш.

Щодо вражень письменниці про Форум видавців, то, на її думку, цей захід показав культуру читання і книжкового життя в нашій країні. Вона вважає, що такі масштабні літературні фестивалі є позитивними моментами. «Візьму до прикладу мої книги – їх продано вже більше 100 тисяч примірників. У той же час сьогодні є доволі багато молодих авторів, твори яких також успішно продаються. Окрім того, є багато якісної перекладної літератури, нових видавництв. На форумі була презентована і закордонна книга. Кожного року приїжджають автори з Західної Європи і США. На цьому фестивалі слова життя вирує, люди купують книги, попередньо заощаджуючи кошти упродовж року. Це неймовірні враження і показник рівня захоплення книгою», – зазначила авторка.

На запитання «Що легше писати – дорослі чи дитячі книги?» гостя відповіла, що дитяча книга вимагає від автора великої відповідальності. «Якщо дорослий читач сам вирішує те, як йому реагувати на мій текст, то з дитячою книгою по-іншому. Це може бути перша книга в житті малечі – і від неї залежатиме, чи захоче дитина далі читати літературу. Книга формує світогляд. Зараз я працюю з «Видавництвом Старого Лева» щодо створення атласу про чарівні мандрівки. Я хочу, щоб діти мали «живі» книги, де історія і географія подаються у зрозумілий і цікавий спосіб. Звичайно, для цього треба самій багато читати, досліджувати, бувати в різних місцях, тобто здійснювати маленьку академічну працю. Як бачите, важче писати для дітей і треба більше зусиль докладати. Поки в мене не було дитини, то було цікаво писати для дорослих. Тепер, коли маю доньку, цікаво писати для неї. Наприклад, мене ніколи не приваблював балет, але заради доньки, якій подобається балет, працювала у співавторстві з балериною для створення книги про цей вид мистецтва. Дізналася багато цікаво з цієї галузі, яка колись була для мене абсолютно чужою. І так у всьому», – додала Надійка Гербіш.

Від імені адміністрації ТДМУ гостю привітав декан факультету іноземних студентів, професор Петро Сельський, який побажав, їй і всім присутнім бути такими у творчості, роботі і будь-якій іншій діяльності, якими є у повсякденному житті. На його думку, Надійка Гербіш започаткувала такий напрям в літературі, як християнська проза. Петро Романович також висловив думку, що її «теплі» історії також є своєрідним напрямком, який набуває популярності за межами нашої країни.

Довідка: Народилася 12 грудня 1987 року в Збаражі, що на Тернопільщині, у родині вчителів. Росла в Тернополі, де закінчила класичну гімназію, гуманітарний ліцей при Тернопільському експериментальному інституті педагогічної освіти. У 2010-му році отримала диплом Київського національного лінгвістичного університету за спеціальністю «Англійська мова та література».

Усними перекладами займалася з тринадцяти років. Перший перекладацький досвід здобула в американській місіонерській групі «Helping Hands». У 16 років почала дописувати в місцеві та всеукраїнські газети та журнали, а з 17-ти років працювала журналісткою в регіональному журналі. Працювала журналісткою в обласній газеті, перекладачкою, телеведучою, прес-секретарем, фотографом, головним редактором видавництва «Ездра».

Велику відомість та популярність здобула після видання книжок «Теплі історії до кави» та «Теплі історії до шоколаду». Книжку «Теплі історії до кави» високо оцінили на Львівському форумі книговидавців, також ця книжка здобула перше місце в рейтингу «Топ-20» мережі книгарень «Є». На європейському християнському форумі видавців Marketsquare Europe, що відбувся у Будапешті в жовтні 2012 року, вона здобула нагороду «2012 European Christian Book of the Year».

Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.