Науково-практична конференція «Довкілля і здоров’я» відбулася в ТДМУ
27-28 квітня в Тернопільському державному медичному університеті імені І.Горбачевського відбулася науково-практична конференція «Довкілля і здоров’я». Цей захід організовують у ТДМУ п’ятнадцять років поспіль в пам’ять жертв аварії на Чорнобильській атомній електростанції. У його проведенні взяли участь понад 220 науковців, які надіслали свої публікації і представили усні доповіді. Матеріали конференції представлені у збірнику і об’єднані за фаховим принципом: 1. Експериментальні і прикладні аспекти екологічної фізіології; 2. Гігієнічна оцінка ризику для здоров’я населення впливу довкілля; 3. Біологічні та мікробіологічні аспекти забезпечення здоров’я людини та збереження довкілля. Географія учасників досить широка: Луцьк, Ужгород, Івано-Франківськ, Львів, Київ, Дніпро, Чернівці, Вінниця, Тернопіль. Це представники медичних вищих навчальних закладів, коледжів, педагогічних університетів і училищ, санітарно-протиепідемічних закладів і управлінь екології та природних ресурсів, науково-дослідних інститутів.
Конференцію відкрив завідувач кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки Тернопільського медичного університету, голова Тернопільського обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги, професор С.Н.Вадзюк. Він наголосив на актуальності небезпеки глобального забруднення довкілля радіоактивними нуклідами та впливу їх на здоров’я населення забруднених територій, особливо в зоні, прилягаючій до епіцентру вибуху.
Степан Несторович передав вітання від голови Всеукраїнської екологічної ліги Т.В.Тимочко, в якому вона відзначила, що робота конференції сприятиме подальшому розвитку руху за чистоту і процвітання не лише України, але й планети в цілому, побажала учасникам плідної роботи, доброго здоров’я, творчої наснаги, нових вагомих здобутків на благо нашої Батьківщини.
Відкрив конференцію завідувач кафедри фізіології Тернопільського медичного університету, голова Тернопільського обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги, професор С.Н.Вадзюк.
Заступник директора Тернопільського обласного лабораторного центру МОЗ України В.О.Паничев звернув увагу на наслідки Чорнобильської аварії на Тернопільщині, що проявляються ще до теперішнього часу, на дії санітарно-епідеміологічної служби області з контролю радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища і стану здоров’я населення.
Представники Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Поручинський А.І., Моренко А.Г., Поручинська Т.Ф., Дмитроца О.Р.) доповіли про особливості адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи учасників АТО. Поручинський А.І. зазначив, що наслідки пережитих фізичних або психологічних травм не минають безслідно. Більше трьох років продовжуються бойові дії в Донецькій і Луганській областях, що є потужним стресогенним чинником. Дослідження, проведені на базі Східноєвропейського національного університету, виявили перенапруження систем регуляції у 2/3 обстежуваних учасників АТО, що є потенційно загрозливим і може призвести до зриву адаптації з неадекватним функціонуванням серця і судин, порушення гомеостазу, появи різних патологічних синдромів і захворювань.
Поручинський А.І. зі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки виступає з доповіддю «Особливості адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи учасників АТО».
Від групи співавторів Тернопільського лабораторного центру і Тернопільського медичного університету професор Кондратюк В.А. виступив з актуальною доповіддю «Якість питної води з систем децентралізованого питного водопостачання в Тернопільській області». Володимир Андрійович довів до відома слухачів про те, що причинами погіршення якості питної води в децентралізованих джерелах водопостачання є забруднення їх стічними водами з септиків та вигрібних ям, використання яких призводить до погіршення екологічного стану підземних вод та до їх забруднення патогенними бактеріями та вірусами. Як правило, питна вода з колодязів, каптажів використовується без попереднього очищення та знезараження, у той же час не відповідає санітарним нормам благоустрій прилеглої території до криниць, відсутність стоку і можливість підтоку дощових вод, що може бути причиною невідповідності питної води санітарно-гігієнічним нормативам.
Виступає Кондратюк В.А.- доктор мед.наук, професор кафедри загальної гігієни та екології.
Заступник директора Тернопільського обласного лабораторного центру МОЗ України Паничев В.О. виступив з доповіддю «Проблема нітратного забруднення питної води з децентралізованих джерел в Тернопільській області», в якій йшлося про те, що якість питної води з децентралізованих джерел водопостачання є актуальною проблемою для сільського населення. Особливу небезпеку становлять нітрати, які навіть будучи у великих концентраціях у питній воді не змінюють її органолептичні властивості, але можуть токсично впливати на організм водоспоживачів, особливо дітей.
Цій проблемі було присвячено низку матеріалів співробітників ТДМУ, Державної установи «Інститут громадського здоров’я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України, ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» (Лотоцька О.В., Прокопов В.О., Паничев В.О., Кондратюк В.А., Волощинська К.Т., Лотоцький В.В.). Лотоцька О.В. доповіла про те, що за результатами багаторічних лабораторних досліджень ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» спостерігається чітка тенденція до значної кількості відхилень санітарно-хімічних показників якості води (за вмістом нітратів, заліза, твердістю) в південній, південно-західній частині області, а саме в Заліщицькому, Борщівському, Гусятинському, Чортківському районах. Ситуація з якісним станом питної води у джерелах децентралізованого водопостачання Тернопільської області впродовж останніх років залишається незадовільною й потребує якнайшвидшого рішення з боку громадськості і держави.
Доповідь доцента кафедри фізіології з основами біоетики і біобезпеки Ратинської О.М. була присвячена вивченню впливу транс-жирів на стан здоров’я населення (Вадзюк С. Н, Ратинська О.М, Годована А.Ю.). Доповідач представила будову транс-жирів, механізм утворення, спектр дії на організм людини: на клітинному рівні, тканинному, з боку серцево-судинної, ендокринної системи щодо ризику виникнення онкологічних захворювань та зміни, які вони викликають у стані печінки. Цікавою була інформація про види продуктів, які містять транс-жири. Доповідач повідомила, що 17 травня 2017 року Міністерство охорони здоров’я оприлюднило для громадського обговорення законопроект, який передбачає встановлення норм на вміст транс-жирів у продуктах харчування. Проблему надмірного споживання транс-жирів неможливо вирішити виключно зусиллями самих споживачів. Саме владні структури повинні забезпечити законодавче нормування вмісту транс-жирів у продуктах харчування та його дотримання.
Виступає доц. кафедри фізіології з основами біоетики і біобезпеки Ратинська О.М.. з доповіддю «Вплив транс-жирів на стан здоров’я населення».
Ільницька Х.М. з Львівського національного медичного університету імені Д.Галицького представила доповідь «Вплив вітаміну Е на тлі одночасної дії низько інтенсивного рентгенівського опромінення та блокування цикооксигенази на нітрозооксидативні процеси у слизових оболонках органів травлення щурів».
Ільницька Х.М. з Львівського національного медичного університету імені Д.Галицького.
Професор кафедри патологічної фізіології Денефіль О.В. виступила з доповіддю «Динаміка показників окисної модифікації білків при гострому етаноловому гепатиті у щурів з різною емоційною стійкістю». Вона підкреслила, що окисна модифікація білків у контролі і при етаноловому гепатиті у ВЕ тварин відбувається на вищому рівні, ніж у НЕ. Змодельований дослідниками етаноловий гепатит не викликає активації окисної модифікації білків у ВЕ і НЕ тварин.
Денефіль О.В.- доктор мед.наук, професор кафедри патологічної фізіології.
Костенчак О.Є. з Ужгородського національного університету представила присутнім доповідь «Взаємозв’язок реґіонарного розподілу жирової та м’язової тканини з функціональним станом автономної нервової системи у жінок зрілого віку». Доповідач повідомила, що реґіонарний вміст жиру та м’язів демонструють статистично вірогідний кореляційний зв’язок з деякими показниками автономної регуляції. Збільшення вмісту жиру на лівій руці пов’язано з активацією симпатичної ланки регуляції автономної нервової системи та зменшенням активності парасимпатичої ланки.
Представник Вінницького національного медичного університету імені М.Пирогова Назарчук О.А. доповів про дослідження біоплівкоутворення та чутливості до антисептиків клінічних штамів acinetobacterbaumannii, pseudomonasaeruginosa. Було вивчено мінімальну інгібуючу (МІК) та мінімальну бактерицидну концентрації (МБцК) антисептиків.
Спектр робіт був досить різноманітним – присвячені впливу транс-жирів на стан здоров’я населення (Вадзюк С. Н, Ратинська О.М, Годована А.Ю.), впливу перенесених гострих респіраторних захворювань на когнітивні функції студентів (Вадзюк С. Н., Тимошів В. С., Лозіна Л.Б.), взаємодії лікарських засобів та їжі (Олещук О. М., Федонюк Л. Я., Мосейчук І. П.), впливу довкілля на функцію опорно-рухового апарата (Лимар Є.А., Лимар Л.Є.)
Дуже цікавими були доповіді, представлені аспірантами та молодими вченими кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського. Зокрема, Горбань Л.І. виступила на тему «Особливості автономної регуляції серцевого ритму в молодих осіб з нормальним та підвищеним артеріальним тиском з різними соматотипами». Аспірант повідомила, що гіперактивність симпатичної нервової системи найбільш характерна для осіб з переважанням ендоморфного компоненту в соматотипі, особливо в осіб з підвищеним АТ, що вказує на суттєвий зв’язок між соматотипом та особливостями автономної регуляції серцевим ритмом.
На фото учасники конференції «Довкілля і здоров’я» (у першому ряду – аспіранти кафедри фізіології – Горбань Л.І. та Болюк Ю.В.).
Також асистент кафедри фізіології Шмата Р.М. зробив доповідь на тему «Вестибуло-вегетативні реакції в осіб юнацького віку при різних типах погоди». Ним було доведено до відома слухачів, що вестибулярний аналізатор є одним з найбільш чутливих до гіпоксії, тому практично кожна людина інколи скаржилась на запаморочення (при перевтомі, в жаркому приміщенні, стресі, голоді, при пересуванні в транспорті і т.д.). Встановлено, що вираженість соматичних та вегетативних реакцій після вестибулярного навантаження була вища у дівчат у порівнянні з юнаками їхнього віку.
Аспірант кафедри Болюк Ю.В. виступила з доповіддю на тему «Особливості психологічного стану студентів першого та другого курсів». Вона повідомила присутнім про те, що порушення психологічної адаптації можуть стати причиною органічних змін інших органів та систем. Тому надзвичайно важливо проводити моніторинг можливих причин або ознак неадаптивних станів, особливо в осіб, які перебувають в умовах постійної напруги та стресу.