Науковець ТДМУ взяла участь у навчальному семінарі Європейської респіраторної асоціації

Асистент кафедри педіатрії №2 Тернопільського державного університету імені І.Горбачевського Вікторія Слива взяла участь у навчальному семінарі Європейської респіраторної асоціації (European Respiratory Society) «The impact of air pollution on respiratory health – a focus on persistent problems and new emerging areas», який відбувся 19-20 листопада в м. Берлін (Німеччина). 

Brandenburger Tor (Бранденбурзькі ворота).

Reichstagsgebäude (Рейхстаг).

Цей навчальний курс був організований з метою поглибленого вивчення сучасних даних щодо впливу забруднення навколишнього середовища на захворюваність, перебіг та смертність від респіраторної патології. Актуальність обумовлена перспективою підвищення кваліфікації фахівців та отримання сучасних рекомендацій щодо методів діагностики та лікування, враховуючи численні дослідження в галузі респіраторної медицини, токсикології, гігієни, епідеміології та алергології.

На семінар прибули 47 делегатів з 22 країн світу.

У роботі взяли участь відомі європейські науковці, фахівці у своїй галузі: Prof. Dr. Michal Krzyzanowski (King’s College London, United Kingdom), Prof. Dr. Josef Cyrys (Helmholtz Zentrum München, German Research Center for Environmental Health Institute of Epidemiology, Neuherberg, Germany), Dr. Mar Viana (IDAEA–CSIC, Institute of Environmental Assessment and Water Research, Barcelona, Spain), Dr. Gerard Hoek (Institute for Risk Assessment Sciences, University Utrecht, The Netherlands), Prof. Klea Katsouyanni (University of Athens, Medical School, Athens, Greece), Dr. Erik Melén (Institute of Environmental Medicine, Karolinska Institutet, and Sachs’ Children’s Hospital, Stockholm, Sweden), Krystal Godri Pollitt (Department of Environmental Health Sciences, School of Public Health, Yale University, New Haven, CT, United States), Prof. Dr. Barbara Hoffmann (University of Düsseldorf Institute for Occupational, Social and Environmental Medicine, Centre for health and society Düsseldorf, Germany) та багато інших.

Учасники семінару «The impact of air pollution on respiratory health – a focus on persistent problems and new emerging areas».

Програма семінару була насиченою та різноплановою, присвяченою багатьом актуальним питанням – епідеміології респіраторних захворювань, з урахуванням географічних контрастів впливу навколишнього середовища; патогенезу, клініки патології дихальних шляхів, їх профілактиці та лікуванню з позицій новітніх даних щодо складних молекулярних, імунних, генетичних механізмів розвитку захворювання в умовах впливу різноманітних поллютантів; перспективам нових токсикологічних досліджень та використанню сучасних інформаційних технологій.

Робота проходила в режимі пленарних, секційних засідань, майстер-класів та дебатів.

У своїх доповідях провідні спеціалісти вказували на те, що епідеміологічні дослідження, особливо ті, які стосуються довготривалого впливу забрудненого повітря на здоров’я, стають дедалі важливішими як основа сучасної політики, стандартів та правил системи охорони здоров’я та роблять важливий внесок у наше розуміння взаємозв’язків між забрудненням повітря та його несприятливими наслідками щодо організму людини.  Підкреслювалось також те, що забруднене навколишнє повітря включає не лише зростання концентрації токсичних газів, летких молекул і частинок (автомобілебудування, промисловість, спалювання біомаси тощо), а також таких факторів, як клімат і ландшафт (міський, сільський, узбережжя, мегаполіс).

Протягом останнього десятиліття суттєво розширилися дані, що пов’язують забруднення повітря зі збільшенням захворюваності та смертності від респіраторної патології, тому кінцевим завданням семінару був огляд новітніх досліджень і вирішення низки питань, які або залишаються без відповіді, або суперечливі, з істотними розбіжностями в дослідницькому середовищі. З метою подолання цієї проблеми цей курс забезпечив учасників сучасними теоретичними та практичними знаннями щодо найбільш оновлених поглядів на епідеміологію та фактори ризику розвитку захворювань дихальних шляхів.

Не викликає сумніву, що забруднення повітря пов’язане з низкою захворювань, у тому числі ХОЗЛ, астмою та раком, проте механізми, що лежать в основі впливу факторів навколишнього середовища на модуляцію схильності до респіраторної патології досі залишаються недостатньо вивченими. Сучасні дослідження, представлені на семінарі, підтверджують теорію, що поллютанти погіршують бактеріальний кліренс, що сприяє розвитку запальної реакції шляхом модуляції імунної відповіді. Тому зараз зусилля вчених спрямовані на відображення поєднаного ефекту забруднення та інфекції на вроджений та набутий імунітет, використовуючи гістологічний аналіз, розширене генетичне дослідження та проточну цитофлуориметрія.

На семінарі широко обговорювались результати новітніх досліджень. До прикладу, вчені Барселонського Університету описали основні ланки токсичності компонентів забруднення атмосфери (in vitro) і виявлені в останні роки несподівані патологічні механізми, наприклад, епігенетичні впливи та роль мікроРНК. Розширюються також експериментальні та аналітичні підходи, що включають більш складні моделі, метаболіку, наномасштабну томографію тощо. Визнання додаткових джерел передбачуваних токсикантів повітря, таких як знос шин та інженерних наночастинок, також викликає стурбованість і доповнює складність токсикологічних механізмів. Дослідження у низці європейських країн, проведені в рамках проекту CHASER, доводять, що зростання в повітрі вмісту NO2, пов’язане з дорожнім трафіком, чітко асоційоване з підвищеним ризиком розвитку рецидивуючих обструктивних бронхітів та хронічного обструктивного захворювання легенів.

Таким чином, механізми впливу поллютантів дуже різняться залежно від регіону, клімату, виду палива, загального стану здоров’я, індивідуальної поведінки та, навіть, дизайну будівлі. Ми, очевидно, живемо в той час, коли забруднення повітря зростає швидше, ніж наше розуміння його впливу на здоров’я людини. Це призводить до великої кількості невирішених питань, що постають перед законодавцями та громадськістю, дослідниками та лікарями з усього світу.

Прикрою несподіванкою семінару став той факт, що Україна з її, на жаль, великим потенціалом щодо забруднення повітря, не була залучена до жодного з численних масштабних короткострокових чи довготривалих проектів… і на презентаціях відображалась білою плямою. Це створює нові перспективи для наших вчених в рамках співпраці, залучення до досліджень для роботи в цьому цікавому і актуальному напрямку!

Висловлюю щиру подяку адміністрації університету, завідувачу кафедри педіатрії №2, доктору мед. наук, проф. Г.А.Павлишин за надану можливість участі в навчальному семінарі.