Дейл Шумка: «Я буду робити все для того, щоб і надалі підтримувати українську молодь»
Нещодавно засновники благодійного фонду стипендії імені Шумки у Едмонтоні (Канада) мали можливість ознайомитися з діяльністю Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського. До вишу завітали Андре Шумка (Andrea Shumka), Дейл Шумка (Dale Shumka), Марні Шумка (Marnie Shumka). Делегація з Едмонтону у рамках свого візиту зустрілася з ректором ТНМУ, професором Михайлом Кордою. Під час зустрічі мова йшла про досягнення, проекти і плани нашого закладу вищої освіти, умови надання стипендії імені Шумки у подальшому майбутньому.
Також гості мали змогу відвідати навчально-науковий інститут медсестринства, ознайомитися зі звітом про надання стипендії у минулі роки, поспілкуватися зі стипендіатами та студентами з Канади, які перебували у нашому університеті в рамках програми академічних обмінів.
Нагадаємо, що декілька років тому в навчально-науковому інституті медсестринства ТНМУ було започатковано надання стипендій з боку громадян Канади українській молоді за досягнення у навчання. Цього року молоді люди уже вчетверте отримають фінансову мотивацію для навчання і вдосконалення в обраному фаху. Під час офіційного візиту у липні 2017 року інструктор-методист кафедри медсестринських наук Університету МакЮена Христина Шумка запропонувала підтримати кращих студентів, які здобувають фах медичної сестри. Це пов’язано з тим, що батько її чоловіка родом з України. У такий спосіб родина виявила бажання зробити особистий внесок у розвиток талановитої молоді. Критерії відбору стипендіатів визначили канадські колеги.
Дейл Шумка поділився своїми враженнями від перебування в Тернополі та ТНМУ: «Приїхали ми сюди тому, що наша невістка, яка є викладачем в Університеті МакЮена в Едмонтоні, була тут декілька разів. У неї залишилися позитивні враження про ваш університет і місто. Саме в той час, коли вона повернулася від вас, я займався дослідженням свого коріння з боку мого батька. Його родина емігрувала з Тернопільщини в 1908 році. Дуже велика кількість емігрантів була тоді саме з України та Польщі. Канада велика країна і потребувала людей і робочої сили. На жаль, я нічого не зміг знайти в записах і метриках про своїх родичів. Дід з бабою по маминій лінії емігрували ще раніше – в 1898 році. Також не мав успіху у дослідженні маминого родоводу. Мені було приємно почути позитивні відгуки Христини про Тернопіль».
Свого часу родина Дейла Шумки співпрацювала з університетом у Калгарі на благодійній основі. Вони фінансово підтримували факультет, на якому навчалися майбутні медсестри. Тоді у родини виникла ідея у такий же спосіб співпрацювати з Тернопільським національним медичним університетом.
«Сьогодні наш візит є підтвердженням того, що ця ініціатива є успішною. Ми зустрілися зі студентами, які отримали іменну стипендію. Мені важливо було бачити їхні обличчя і щасливі очі. Ми зрозуміли, що ця робота є продуктивною. Ми будемо продовжувати цю співпрацю. Навіть, якщо нас не стане, то наші діти й онуки будуть розвивати цю діяльність. Ми знали, що тут все добре налагоджено. Та, приїхавши сюди, ми в цьому переконалися. Я також зустрівся зі студентами з Канади, які перебувають у вас на стажуванні. Вони дуже задоволені, що мають таку можливість бути тут. Вони мають багато енергії, готові працювати і розвиватися», – додав гість з Канади.
Він зазначив, що надання стипендії українським студентам – це його внесок на знак подяки і вдячності своїй родині, члени якої багато років тому були народжені в Україні. За словами пана Дейла, він і його сім’я багато подорожують. На запитання про теперішнє і майбутнє України, чоловік відповідає, що на прикладі Львова він побачив, що це місто перебуває на межі того прориву, який зробила Польща. Йому приємно бачити народження нової України. На його думку, наше суспільство перебуває на початковому етапі свого розвитку, але це дуже цікавий період. Дейл Шумка висловив сподівання, що цей розвиток буде стрімкий – і через 5 років під час наступного візиту він уже не впізнає країну.
Наступного дня після відвідин ТНМУ делегація з Канади помандрувала до рідного села своїх пращурів – села Угрин Чортківського району.
«Я дуже м’якосерда людина. Дуже хочу пройтися тією дорогою, по якій ходив мій батько. Хочу побачити небо, яке бачив він. Тоді був Радянський Союз – і ніхто з нас не міг приїхати сюди. Лише нещодавно з’явилася така можливість. Я дуже хочу, щоб Україна зростала і розвивалася. Я хочу приїжджати сюди частіше і бачити цей розвиток. Я вірю в це! Будьмо оптимістами – і все буде гаразд», – запевнив гість.
Прес-служба Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського.