Професори ТНМУ долучилися до урочистостей з нагоди 165-ї річниці з дня народження Івана Горбачевського у Празі

Нещодавно в столиці Чехії – Празі – відбулися урочини з нагоди 165-ї річниці від дня народження ректора Українського Вільного університету в Празі, ректора Карлового університету, засновника і голови Інституту лікарської хімії в Празі, члена НТШ, члена Австрійського парламенту, члена Найвищої Ради здоров’я Австро-Угорщини у Відні, першого міністра охорони здоров’я в Європі Івана Горбачевського. У Міжнародній науковій конференції й відкритті виставки, які були підготовлені працівниками заснованого ученим в 1884 р. Інституту лікарської хімії, який і нині успішно працює у Празі (теперішня назва – Інститут лікарської біохімії і лабораторної діагностики), взяли участь проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи, професор Степан Запорожан та завідувач кафедри фармакології з клінічною фармакологією, професору Олександра Олещук.

Нагадаємо, що Іван Горбачевський – уродженець села Зарубинці, що на Тернопільщині. Вже під час навчання в Тернопільській гімназії він захопився ботанікою, а однокурсники також звернули увагу на його феноменальну пам’ять. Потім вивчав медицину в університеті у Відні, зайнявся науковою працею і на цій ниві здобув багато важливих перемог. Одна з найбільших – синтез сечової кислоти (1882 р.), Івану Горбачевському тоді було 28 років.

Іван Горбачевський – автор багатьох наукових праць, зокрема, він серед перших зайнявся формуванням української хімічної термінології, цій темі присвячена праця «Увага о термінольоґії хемічній» (1905 р., правопис назви за оригіналом), а також склав 2-томний підручник з «Орґанічної хімії» (1924 р.). Про це на конференції говорили ректор Карлового університету Томаш Зіма, проректор Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського Степан Запорожан, посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс, професор Інституту лікарської біохімії Станіслав Штіпек та інші. Також під час конференції відбулася презентація перевидання підручника Горбачевського з лікарської хімії, і відкрилась виставка «Іван Горбачевський – учений, педагог, політик».

Прага для Горбачевського стала його другим домом, але він завжди з гордістю говорив, що він українець, вчений активно підтримувати життя української громади в міжвоєнній Чехословаччині. Горбачевський належить до тих, хто допоміг відкриттю у Празі Музею визвольної боротьби України (1925 р.).

І чехи згадують Івана Горбачевського з великою пошаною, в бібліотеці Інституту лікарської біохімії зберігається робочий стіл Івана Горбачевського, а одну із зал прикрашає портрет вченого, автором якого є художниця Ірена Носик (1932–2016) – онука Антіна Горбачевського – рідного брата Івана Горбачевського.

Професор Олександра Олещук від імені ректора ТНМУ, професора Михайла Корди представила доповідь на тему «Іван Горбачевський і Україна»

У ній зокрема йшлося про те, що Іван Горбачевський є одним з сподвижників європейської і української науки, діяльність якого охоплює останні 20 років ХІХ та перші 40 років ХХ століття. Це – виходець із галицького села, що на Тернопільщині.

«Він, проживши багато років (понад 60) за межами України, не порвав з нею зв’язків, не відрікся рідної мови, постійно відчував себе сином Української Землі і докладав всі свої зусилля для возвеличення та визволення свого народу. І як не дивно, в Україні за часів тоталітаризму про Івана Горбачевського знало лише вузьке коло людей, головно – спеціалістів у галузі біохімії. Водночас його знали, шанували і високо цінували в Австрії, Чехії, Німеччині, Франції, Польщі. Найбільше користі приніс професор Горбачевський чеському народові, його культурі, науці, освіті. Саме тому чехи вважали його своїм ученим українського походження. Та все­таки І.Горбачевський залишився до останніх днів свого життя українцем. Закладені в дитячі роки зерна національної свідомості проросли буйним цвітом у час навчання у Віденському університеті: в студентському об’єднанні «Січ», яке він очолив, створюється українська бібліотека, видається «Історія України» Маркевича, книжечки поезій Т.Шевченка. За цю діяльність І.Горбачевський потрапляє під нагляд поліції у Відні. Він постійно працює на українську національну справу: організовує і проводить українські наукові з’їзди в Празі, видає українською мовою перший університетський підручник з органічної хімії, опрацьовує наукову хімічну термінологію, бореться за відкриття Українського університету у Львові, створює фонд допомоги незаможним студентам, відкриває і очолює музей Визвольної боротьби України, організовує фонд допомоги Карпатській незалежній Україні. Всі ці сподвижні самопожертвування Івана Горбачевського будуть вічно служити прикладом для молоді, яка вступає у самостійне життя», – розповіла Олександра Олещук.

Вона додала, що за визначну наукову та громадсько-корисну працю І.Горбачевського було нагороджено орденом «Залізної Корони» третього класу, обрано членом Королівського чеського товариства наук (згодом Чеська академія наук), членом Крайової санітарної ради. І.Горбачевський продовжував свою дослідницьку і наукову працю упродовж всього життя, про що свідчать численні його публікації німецькою, чеською та українською мовами, проте найбільше своєї розумової праці він уклав у підручник хімії, який вийшов 1904-1908 рр. у чотирьох томах, що обіймають неорганічну, органічну та фізіологічну хімії.

Іван Якович – автор понад 50 наукових праць, опублікованих українською, чеською, польською та німецькою мовами, які відзначаються оригінальністю думки, сміливістю та актуальністю ідей, глибоким обгрунтуванням досліджень. Його наукова спадщина – це вагомий внесок у розвиток української, чеської та, взагалі, світової науки. Світова наука в галузі лікарської хімії ще донині живе ідеями геніального українського вченого, а деякі проблеми, поставлені ним, ще чекають свого розв’язання.