Доцент ТНМУ Андрій Павлишин: «Радію, коли задум переростає у рушійну силу»

Все починається із народження ідеї, бажання її дослідити, продумати, реалізувати, після чого – виготовити офіційний документ про народження – патент. Винахідницька діяльність є однією з важливих рушіїв зростання університету, вона сприяє підвищенню рівня продуктивності завдяки збільшенню показників конкурентоспроможності навчального закладу.

Викладачі, дослідники Тернопільського національного медичного університету імені І. Горбачевського вже більше семи років успішно реалізовують винахідницьку діяльність та досягають хороших результатів серед інших закладів освіти. За підсумками Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» ТНМУ посів перше місце серед вишів України щодо винахідницької активності у 2020 році. Витрачений час та зусилля науковців дали такий бажаний і довгоочікуваний результат для університету. Старанна щоденна праця та налагоджена робота щодо підготовки патентно-ліцензійної документації із захисту інтелектуальної власності та авторських прав Андрія Павлишина, кандидата медичних наук, доцента кафедри загальної хірургії, керівника патентно-інформаційного відділу, забезпечила нашому навчальному закладу 229 зареєстрованих патентів за минулий рік.

Як вдалося досягнути таких результатів, які труднощі приходиться долати на шляху, чи беруть участь студенти в дослідженнях – на ці та інші запитання відповів Андрій Володимирович під час нашої розмови.

— Що таке патент на винахід?

— Патент на винахід – це охоронний документ, що надає своєму власнику право вирішувати, яким чином винаходом можуть користуватися інші особи, та чи можуть взагалі.

— Скільки часу потрібно для одержання патенту?

— Як показує практика, процедура одержання патенту на винахід в Україні займає до двох років.

— Який термін дії патенту на винахід?

— Здебільшого патент діє протягом 20 років з моменту його видачі

— Які права надає власнику патент на винахід?

— Власник патенту має право вирішувати, хто може – або не може – використовувати запатентований винахід в період, коли винахід користується охороною. Іншими словами, патентна охорона означає, що винахід не може виготовлятися, використовуватися, поширюватися, ввозитися або продаватися іншими особами в комерційних масштабах без дозволу власника патенту.

— Скільки патентів зареєстровано за останній рік та чи зросла їхня кількість порівняно з минулими роками?

— У 2020 році, незважаючи на всі труднощі пов’язані з карантинними обмеженнями, ми подали 323 заявки на винаходи та корисні моделі. До прикладу, в 2015 році було подано 65 заявок до державного підприємства “Український інститут інтелектуальної власності».

Наукова діяльність учених нашого вишу постійно зростає, мені приємно, що з 2015 року я вношу свою частку у цей інтелектуальний процес.

— Після отримання патенту, його дія розповсюджується на всі країни?

— На жаль, ні. Патентна охорона розповсюджується лише на ту країну, в якій він виданий, тож для повного захисту науковцям потрібно отримувати патент у кожній країні окремо.

— Розкажіть трішки про себе, відколи Ви працюєте в патентно-інформаційному відділі?

— Я лікар-хірург, закінчив наш університет в 2001 році, тоді це ще була медична академія. Працював лікарем-інтерном на базі Тернопільської комунальної міської лікарні №2 та Чортківської центральної комунальної районної лікарні. Викладав хірургічні дисципліни в «Медичному коледжі» Тернополя. В 2013 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, вчене звання доцента мені присвоєно в 2019 році. У 2008 та 2015 роках визнаний кращим винахідником Тернопільської області, здобув почесне звання «Заслужений винахідник України» та є лауреатом премії імені Івана Пулюя.

Патентно-інформаційний відділ у Тернопільському національному медичному університеті імені І. Горбачевського було створено відповідно до наказу ректора від 17 квітня 2013 р. № 339. У 2015 році мене було призначено його керівником, і вже майже вісім років ми посилено працюємо у цій галузі.

— Яке основне завдання патентно-інформаційного відділу?

— Найважливішими завданнями для нас є налагодження системної роботи щодо підготовки патентно-ліцензійної документації із захисту інтелектуальної власності та авторських прав, реєстрація і подання планової звітності щодо виконання науково-дослідних робіт в університеті, організація та проведення роботи зі створення, поповнення та використання патентного фонду навчального закладу.

Усі працівники відділу беруть активну участь у наданні допомоги науковцям університету щодо перевірки патентної чистоти інноваційних розробок, створених в університеті, здійснюють організацію інформаційного забезпечення науково-дослідних робіт науковців навчального закладу. Ми готуємо матеріали для наукових співробітників, викладачів, аспірантів і магістрів про найважливіші вітчизняні та закордонні досягнення у сфері науки, медицини та техніки.

Неодноразово ТНМУ імені І. Горбачевського ставав одним із найкращих вищих навчальних закладів України у сфері наукової діяльності.

— Це важкий і важливий процес, як вдається долати всі труднощі?

— Знаєте, ми працюємо з дуже відданими та відповідальними дослідниками, які живуть наукою, які є генераторами ідей. Так, звичайно, інколи потрібно щось підказати, інколи проговорити різні можливості розв’язання проблеми, щоб віднайти та побачити правильне рішення, скерувати молодих вчених у вірному напрямі.

Проте, сьогодні займатися винахідницькою діяльністю стає досить нелегко, особливо, відповідно до нових змін у законодавстві. У липні цього року підписано Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства» № 816-ІХ, який вже у серпні він набрав чинності.

Закон розширює перелік об’єктів, на які не поширюється правова охорона, до якого тепер належать, зокрема: а) хірургічні чи терапевтичні способи лікування людини або тварини, способи діагностики організму людини або тварини; б) процеси клонування людини; в) процеси змінювання через зародкову лінію генетичної ідентичності людей; г) використання людських ембріонів для промислових або комерційних цілей; ґ) людський організм на різних стадіях його формування та розвитку, а також просте виявлення одного з його елементів, зокрема послідовності або частини послідовності гена; д) процеси змінювання генетичної ідентичності тварин, які можуть спричинити їх страждання без будь-якої істотної медичної користі для людей або тварин, а також тварин, виведених внаслідок такого процесу.

Таким чином, надалі нам буде досить непросто конкурувати з іншими вищими навчальними закладами.

— Чи вдається Вам, зважаючи на обсяг роботи, патентувати власні винаходи?

— О, в мене у розпорядженні аж 24 години на добу, стараюся їх використати продуктивно, – сміється Андрій Володимирович (примітка авторки). Також радію, бо маю підтримку від своєї сім’ї.

Я є автором понад 600 патентів, написав більше 110 друкованих праць у вітчизняних та закордонних фахових виданнях. Маю 50 актів впровадження своїх винаходів в лікувально-профілактичних закладах Києва, Харкова, Львова, Рівного та Тернополя, мої розробки широко застосовуються при виконанні науково-дослідних та дисертаційних робіт. Горджуся тим, що працюю на базі Тернопільського національного медичного університету, кращих умов для винахідників інновацій та науковців нема – це факт, а підтвердженням цього є наші результати та перше місце ТНМУ серед вишів України щодо винахідницької активності в 2020 році.

— Хто Вас навчав та надихав на такі досягнення?

— Вперше ознайомив та вчив мене цієї непростої, та водночас дуже цікавої справи – винахідник Валерій Васильович Коптюх, це було в 2004-2005 роках. Дуже вразив мене, ще студента, Олексій Миколайович Єдинак, пригадую, як ми завжди підходили до його кабінету і бачили стіну, яка була повністю заповнена авторськими свідоцтвами. Запам’яталися мені багатогранні наукові підходи Олексія Спиридоновича Луцука. Завжди виділяв для себе доскіпливі думки Василя Васильовича Дем’яненка, справжнього ентузіаста своєї справи, який був керівником патентно-інформаційного відділу до мене.

— Студенти проявляють зацікавленість до наукової, винахідницької діяльності?

— Ми радо співпрацюємо та підтримуємо всіх, хто має бажання проявляти себе у дослідницькій роботі, для нашого університету це буде великою приємністю, коли молодих винахідників ставатиме більше. На базі ТНМУ, де я вважаю, є найкращі умови для роботи наукових новаторів, розкриття мовних талантів. Ми відкриті до роботи в онлайн режимі, також можливі зустрічі вживу, звичайно, з дотриманням усіх карантинних вимог, наші контакти є на сайті. Все, що потрібно від студентів, аспірантів, молодих науковців – це прагнення та готовність до праці.

Будь-яка науково-дослідна робота в основі має інновацію, саме тому винахідницька діяльність дуже важлива.

Журналіст ТНМУ Соломія Гнатишин.

Світлини Андрія Павлишина.