Меню Закрити

Конференція у ТНМУ об’єднала понад тисячу науковців

Упродовж двох днів, 25–26 лютого 2021 року, в Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання вищої медичної освіти з формування практичних навичок і компетенцій лікаря загальної практики – сімейного лікаря» (зимова сесія конференції «Актуальні питання діагностики, лікування, раціональної фармакотерапії, профілактика реабілітації в практиці сімейного лікаря»). Конференція присвячена 10-річчю Асоціації сімейної медицини Тернопільщини. У зв’язку з пандемією в світі та епідеміологічною ситуацією у нашому регіоні, зустріч науковців відбулася в режимі онлайн.

У ній взяли участь понад тисячу провідних фахівців з різних куточків України та світу, зокрема з Києва, Львова, Одеси, Івано-Франківська, Полтави, Ужгорода, науковці з міста Лілль (Франція). Під час засідань заслухано й обговорено майже 35 наукових доповідей.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ. Він передав слова вітання від імені ректора ТНМУ, професора Михайла Корди, а також побажав успіхів та плідної роботи учасникам наукового зібрання.

«Наше відділення Асоціації сімейної медицини, а, отже, й кафедра первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики сімейної медицини докладають максимум зусиль для покращення педагогічної складової, методів викладання, особливо щодо практичних навичок у дистанційному режимі навчання. У цей складний час студенти не мають доступу до пацієнтів, не можуть відвідувати лікувально-профілактичні заклади, тому викладачам необхідно шукати вирішення цих проблем для успішного навчального процесу. Лікарі загальної практики сімейної медицини є фактично на передовій боротьби з COVID-19, а також з іншими патологіями, тому дуже важливо ділитися досвідом, позитивними результатами щодо того, як підготувати першокласних фахівців своєї справи», наголосив Іван Миколайович.

Приєдналася до привітань Лідія Чайковська – заступник начальника управління охорони здоров’я Тернопільської обласної державної адміністрації.

Лідія Зіновіївна повідомила: «Вночі надійшли перші 16 тисяч доз вакцин. В області відбуваються перші щеплення медичних працівників. Будемо сподіватися, що незабаром наше життя повернеться у звичне русло, без масок та щоденних обмежень. Я надзвичайно поважаю роботу сімейних лікарів, вони перші піднялися на боротьбу з COVID-19, своєю самовідданою, жертовною працею рятують тисячі життів. Лише у тісній співпраці разом з Тернопільським національним медичним університетом, разом з сімейними лікарями, а також іншими лікарями (інфекціоністами, анестезіологами), ми подолаємо цей вірус. Усім учасникам конференції бажаю плідної праці та основне – здоров’я».

Відкриваючи пленарне засідання, з привітанням і побажанням успіху до учасників наукового зібрання, звернулася завідувач кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики сімейної медицини ТНМУ, професор Лілія Бабінець: «Дуже прикро, що зважаючи на ситуацію, ми з вами зустрічаємось дистанційно, але саме зараз ще важливіше працювати, розвиватися, ділитися досвідом педагогічним та клінічним. Ми присвячуємо конференцію 10-літтю Асоціації сімейної медицини Тернопільщини. Так непомітно минуло 10 років нашої роботи. Сьогодні висловлюю щирі слова подяки вам за підтримку, за допомогу й бажаю подальшої натхненної та плідної праці».

Під час конференції з вітальними словами звернулася Лариса Матюха, професор, президент Української асоціації сімейної медицини. Виступаюча побажала усім здоров’я, успіхів, плідних результатів конференції, нових знань та можливостей.

До привітань у форматі відеозвернень приєдналася також Євгенія Заремба, професор, академік Академії наук вищої освіти України.

Професор Лілія Бабінець, у своєму виступі «Актуальні питання ведення пацієнта серцево-судинного профілю в амбулаторній практиці у період COVID-19 інфекції» зазначила, що у більшості випадків перемога над вірусом означає лише те, що людина вижила. COVID-19 вражає не лише легені, але й серцево-судинну, травну, сечовидільну, нервову системи пацієнта. Серед основних проблем у хворих після вірусу експерти виділяють стенокардію й аритмію, які часто зумовлені довгим ліжковим режимом й апаратом керованого дихання. Інші серйозні і тривалі наслідки COVID-19: синдром вірусної втоми; порушення м’язових функцій – зниження м’язового тонусу; проблеми з психічним здоров’ям, зокрема: депресія, безсоння й різні зміни когнітивних функцій.

Актуальною була спільна доповідь від міжнародного колективу авторів: Павла Колесника, доцента, завідувача кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету №2 Ужгородського національного університету, Сабін Байен, доктора Лілльського університету, Франція (Université of Lille, France) та Іванни Шушман, асистента кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету №2 Ужгородського національного університету «Кроки до впровадження скринінгу у сімейній медицині в Україні: SWOT-аналіз можливостей і слабких сторін».

Науковці звернули увагу на те, що Україна має обмежені фінансові ресурси для дослідження локальних доказових рекомендацій щодо скринінгу й підтримки скринінгу. Сімейні лікарі не мають чіткого протоколу для впровадження у клінічну практику скринінгу.

Науковий інтерес викликав виступ Олександра Мощича, професора кафедри дитячої оториноларингології, аудіології і фоніатрії Національного університету охорони здоров’я України імені П.Шупика «Перспективи застосування лікарських засобів біорегуляційної терапії в практиці сімейної медицини».

Олександр Петрович зазначив, що упродовж останніх років ефективність застосування комплексних гомеопатичних лікарських засобів доведена міжнародними, рандомізованими, проспективними, багатоцентровими, плацебоконтрольованими клінічними дослідженнями. Руками сучасного високоосвіченого лікаря пацієнту допомагає вся світова медицина, але тільки в тій мірі, в якій вона засвоєна конкретним фахівцем і його колегами.

Доповідь про постковідний синдром представила професор Лілія Бабінець. Доповідачка розповіла, що кількість людей хворих на COVID-19 у світі наближається до 11 мільйонів, понад півмільйона людей померли і майже 6 мільйонів одужали. Лілія Степанівна перерахувала симптоми постковідного синдрому: слабкість й головні болі, втомлюваність, неможливість працювати; коливання артеріального тиску, часто артеріальна гіпертензія, аритмія; запаморочення, збентеженості, дратівливість, марення, галюцинації, зниження слуху і нюху; порушення місячних у жінок; розлади шлунково-кишкового тракту без органічної причини; закладеність носа, відчуття нестачі повітря, дихальні розлади часто без змін у легенях;печіння в очах, зниження зору; безсоння, нічні жахіття, яскраві сни, депресія, суїцидальні думки.

Учасники конференції з цікавістю заслухали доповідь Ірини Боровик, доцента кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики сімейної медицини ТНМУ «Тактика ведення пацієнта із болем в спині». Ірина Олегівна вказала на той факт, що протягом року на біль у спині скаржилося приблизно 20% осіб, з них половина – працездатного віку. Проблема має не лише медичний, але й соціально економічний аспект.

Доповідь «Медикаментозні токсичні гепатити при антибіотикотерапії (діагностика та лікування)» представив професор кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету імені О.Богомольця Леонід Пінський.

Науковець акцентував увагу на тому, що завдання терапії – постійно підтримувати концентрацію лікарських засобів у фармакотерапевтичному діапазоні (ФД) в сироватці хворого. Нижньою межею ФД є концентрація лікарських засобів, коли препарат забезпечує 50% від максимального фармакодинамічного ефекту. Верхньою межею є концентрація лікарських засобів, коли у пацієнта з’являються перші симптоми побічної дії препарату.

Під час конференції ознайомила зі своєю доповіддю «Комплексний підхід у лікуванні пацієнтів із фібриляцією передсердь з огляду на нові рекомендації ESC 2020» Надія Ярема, професор кафедри внутрішньої медицини №1 ТНМУ імені І. Горбачевського.

Надія Іванівна зазначила, що наприкінці серпня 2020 року опубліковано нові рекомендації Європейського товариства кардіологів (ESC) з лікування фібриляції передсердь, розроблене спільно з Європейською асоціацією кардіоторакальних хірургів. В основу документа лягли результати клінічних досліджень, що завершилися в період з 2016 по 2020 р.р.

Про переваги та недоліки впровадження дистанційного навчання під час вивчення внутрішньої медицини на додипломному етапі навчання наголосив Іван Катеренчук, професор Української медичної стоматологічної академії.

Доповідачка Олена Колоскова, професор, завідувач кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, у своєму виступі «Сучасні можливості у контролі над запаленням бронхіального дерева у дітей» звернула увагу на те, що немає належних доказів щодо користі або проти ефективності безрецептурних препаратів при гострому кашлі. Однак потрібно враховувати потенційну небезпеку антигістамінних та протикашльових засобів центральної дії у дітей.

Науковець Єлизавета Сірчак, професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Ужгородського національного університету виступила з темою «Доцільність використання ферментних препаратів при цукровому діабеті». Вона зауважила, що універсальною і ключовою ланкою патогенезу «хвороб цивілізації» є різноманітні порушення обміну речовин, насамперед ліпідів і вуглеводів.

Олена Самогальська, завідувач кафедри клінічної фармації ТНМУ, професор у своїй доповіді «COVID-19 і ураження печінки» відзначила, що залучення печінки до COVID-19 може бути пов’язане з такими механізмами: пряма цитопатична дія вірусу, неконтрольована імунна реакція, сепсис, медикаментозне ураження печінки.

Доповідь під час майстер-класів представив Андрій Мисак, доцент кафедри хірургії №1 з урологією імені Л.Ковальчука ТНМУ«Основи діагностики та лікування доброякісної простати в практиці сімейного лікаря». Він ознайомив учасників з фактами, що у минулому доброякісну гіперплазію передміхурової залози лікували здебільшого хірургічним шляхом. Сьогодні понад 49% пацієнтів на початку захворювання отримують лікування у сімейних лікарів. Варто прагнути до тенденції менш агресивної терапії.

Виступив з доповіддю та провів майстер-клас на тему «Аденоїди, неалергічний назофарингіт, показання до аденотомії» викладач кафедри клінічної імунології, алергології та загального догляду за хворими ТНМУ Ігор Хоружий.

Ігор Володимирович наголосив на тому, що найсучаснішим і найінформативнішим методом діагностики ступеня збільшення «аденоїдів» є ендоскопічне обстеження носоглотки.

Лілія Бабінець підсумувала роботу пленарного та секційних засідань, подякувала керівництву університету за сприяння та усім учасникам конференції. Вона зазначила, що цими днями було представлено більше 35 наукових доповідей, обговорено багато важливих питань щодо сучасних світових тенденцій у галузі сімейної медицини.

Формат відеоконференції надав учасникам змогу не лише вербально представити свої наукові здобутки, але й водночас став майданчиком для наукової дискусії, спільного перегляду й плідного обговорення відеофрагментів та наданих презентацій.

Усі бажаючі мають можливість переглянути конференцію на ютуб-каналі Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського за посиланнями:

Журналіст ТНМУ Соломія Гнатишин.

Світлини авторки.