У ТНМУ відбулася онлайн конференція «Сучасні стратегії до діагностики та лікування неврологічних та психіатричних захворювань»

У Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського 25-26 березня 2021 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні стратегії до діагностики та лікування неврологічних та психіатричних захворювань». Захід організовано спільно кафедрою неврології та кафедрою психіатрії, наркології та медичної психології. Враховуючи складне епідемічне становище в Україні та світі, зумовлене пандемією коронавірусу, конференцію було проведено в онлайн режимі.

У науковому зібранні взяли участь провідні фахівці з усіх куточків України, зокрема з Києва, Харкова, Вінниці, Львова. Було зареєстровано 2816 учасників. Під час засідань було заслухано і обговорено 18 наукових доповідей.

Учасників конференції привітав ректор ТНМУ, доктор медичних наук, професор Михайло Корда: «Я дуже радий, що організаторами конференції є Тернопільський національний медичний університет. З приємністю згадую події півторарічної давності, коли до нас завітав численний колектив неврологів, психологів, наркологів з усієї України на виїзний пленум. Сьогодні, на жаль, ми обмежені в своїх пересуваннях та зустрічах, проте, я дуже сподіваюся, що найближчим часом ситуація зміниться на краще. Дякую організаторам конференції за вашу роботу, за продуману технічну підтримку, яка дала можливість об’єднати багатотисячну аудиторію науковців. Бажаю усім продуктивної роботи, приємних емоцій від спілкування з колегами й корисного проведення часу. Всім міцного здоров’я та успіхів у вашій науково-дослідній роботі».

Михайло Михайлович також вказав на актуальність наукового зібрання, адже під час конференції учасники розглядатимуть важливі й актуальні питання діагностики, лікування, профілактики неврологічних та психіатричних захворювань, які зараз є проблемою соціально-економічного характеру. Лікування та реабілітація хворих вимагають потужного економічного підґрунтя країни.

З вітальним словом виступила начальник управління охорони здоров’я Тернопільської обласної держадміністрації Ольга Ярмоленко.

Розпочала пленарні виступи з доповіддю «Вплив COVID-19 на психічне здоров’я» заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», керівник відділу неврозів і пограничних станів Інституту, віце-президент Науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України, Заслужений діяч науки України, академік АНВО, доктор медичних наук, професор Наталя Марута.

Наталя Олександрівна акцентувала увагу на тому, що теперішня пандемія COVID-19 являє собою нову, складну та різнобічно спрямовану форму психо-соціального стресора, яка повністю відрізняється від інших стихійних лих, таких як: землетрус, цунамі, війни, терористичні атаки, масові конфлікти, економічна криза, а також від попередніх масових захворювань. Під час пандемії створюються умови для погіршення психічного здоров’я широкого кола осіб з груп ризику та населення у цілому: пацієнти з психічними розладами, що не хворіють COVID-19; раніше психічно здорові люди, хворі COVID-19; родичі, колеги, сусіди, які доглядають за хворими на COVID-19; лікарі, медсестри, що працюють з хворими.

Завідувач кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного університету імені В.Каразіна, головний науковий співробітник ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», академік Академії наук вищої освіти України, заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Тамара Міщенко представила доповідь «Постінсультні стани: проблеми та рішення».

Основна увага була присвячена когнітивним та емоційним порушенням, а також феномену постінсультної втоми. Дані розлади суттєво впливають на ефективність реабілітації та якість життя пацієнта і його оточення. Професор зазначила, що тривала фармакотерапія, розпочата ще в гострому періоді, може сприяти регресу цих порушень, а також сповільнити їх прогресування. Тамара Сергіївна наголосила, що антиагрегантна терапія – основна складова вторинної профілактики ішемічного інсульту та ТІА.

Зацікавила слухачів своїм виступом «Оптиконейромієліт Девіка: питання та відповіді» завідувач кафедри неврології Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського, заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Світлана Шкробот.

Світлана Іванівна сконцентрувала увагу учасників наукового форуму на актуальних питаннях диференційної діагностики та лікування оптикомієліту Девіка. Детально висвітлено особливості патогенезу даної патології, клінічної картини, представлено сучасні діагностичні критерії NMOSD. Наголошено на важливості застосування «червоних прапорців» в диференційній діагностиці із захворюваннями нервової системи, зокрема розсіяним склерозом, інфарктом спинного мозку, новоутворенням. Науковиця представила увазі слухачів два клінічні випадки оптикомієліту Девіка та поділилася власним досвідом діагностики та лікування даної патології.

Інтерес викликала доповідь «Диференційований підхід до лікування депресивних розладів» завідувача кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ імені І.Горбачевського, доктора медичних наук, професора Олени Венгер.

Олена Петрівна зауважила, що проблеми депресивних розладів призводять до обмежень соціальної активності й професійної діяльності, погіршення стосунків у сім’ї, нестабільності в шлюбі, порушення комунікативних функцій. Під час депресії збільшується термін стаціонарного лікування при різних захворюваннях і погіршується їх прогноз.

Пленарне засідання з програмною доповіддю «Прийняття рішення при гострому ішемічному інсульті: очікування, перестороги, побоювання» продовжив завідувач кафедри неврології Вінницького національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Сергій Московко.

Сергій Петрович висвітлив основні проблеми, які вимагають швидкого реагування впродовж перших годин госпіталізації пацієнта з гострим інсультом. Максимальний акцент було зроблено на тромболітичній терапії гострого інсульту. Детально зупинився на абсолютних та відносних критеріях виключення для проведення тромболізису. Доповідач звернув увагу на динаміку застосування тромболітичної терапії в Україні та підсумував – «не вагайтесь і робіть».

Олег Чабан, професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О. Богомольця виступив з темою «Постковідний синдром: здоровий, але хворий, та як змінилася постковідна депресія: особливості та лікування. І нарешті – до чого тут Давос 2020».

Олег Созонтович зазначив, що пандемія створила нову епідемію емоційних проблем. Передбачається «цунамі психічних захворювань» після пандемії COVID-19 з її довгостроковим впливом на психічне здоров’я.

Доповідь «Роль електроенцефалографії в діагностиці пароксизмальних станів» представила доктор медичних наук, професор кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Д.Галицького, керівник Львівського обласного проти епілептичного центру Лідія Мар’єнко.

Лідія Борисівна присвятила свій виступ питанню проведення ЕЕГ та важливості даного методу у диференційній діагностиці пароксизмальних станів. Проблема встановлення діагнозу епілепсії є надзвичайно важливою, оскільки згідно даних сучасних досліджень 30 % хворих отримують антиконвульсанти необґрунтовано.

Науковий інтерес викликала доповідь доктора медичних наук, професора кафедри психіатрії Харківської медичної академії після дипломної освіти Вадима Гончарова на тему: «Сучасні погляди на проблему біполярного афективного розладу». Вадим Євгенович розповів, що більше 60 мільйонів людей по всьому світу страждають від біполярного афективного розладу.

Учасники конференції з цікавістю заслухали виступ доктора медичних наук, професора кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Д.Галицького Тетяни Негрич «Боковий аміотрофічний склероз: реалії сьогодення (акцент на діагностику та лікування)».

Тетяна Іванівна звернула увагу, що боковий аміотрофічний склероз або хвороба рухового мотонейрона – нейродегенеративне захворювання, яке супроводжується ураженням рухових нейронів кори, а також стовбура головного мозку, передніх рогів спинного мозку з розвитком прогресуючої м’язової слабкості, викликаючи стійку інвалідність та, в кінцевому результаті, смерть, як правило, через дихальну недостатність.

Під час наукового зібрання ознайомив зі своєю доповіддю «Хвороба Альцгеймера. Новий погляд на старі питання» доктор медичних наук, професор кафедри загальної, дитячої, судової психіатрії і наркології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Шупика Віталій Омелянович.

Віталій Юрійович зауважив, що для деменції при хворобі Альцгеймера характерні: значущі епізодичні порушення пам’яті; поступове погіршення, що триває більше 6 місяців.

Ще одну доповідь представила професор ТНМУ Олена Венгер. У своєму виступі «Депресія і когнітивні порушення: відповіді на запитання» Олена Петрівна звернула увагу на те, що депресія проявляється комбінацією симптомів на перетині емоційних, фізичних і когнітивних доменів, масштабно впливаючи на повсякденне життя пацієнтів.

Професор ТНМУ Світлана Шкробот, представила наукове дослідження на тему «Остеохондроз хребта: нервово-мязові компресійні синдроми».

Світлана Іванівна дала детальну характеристику передумов, механізмів розвитку, клінічної картини м’язово-тонічних синдромів на шийному (синдроми драбинчастого та малого грудного м’язів, реберно-ключичного синдрому, синдромів Стейнброкера та Персонейджа-Тернера) та поперековому (синдроми підколінний та грушоподібного м’яза, кокцігодінія) рівнях. Наведено клінічні діагностичні тести, що мають практичне значення та важливі для підтвердження діагнозу.

Доктор медичних наук, доцент кафедри неврології ТНМУ імені І.Горбачевського Зоя Салій під час виступу на тему: «Депресія при неврологічній патології. Виклик реальності.» привернула увагу до актуальної міждисциплінарної проблеми – депресії. Наведено результати чисельних досліджень останнього десятиліття щодо епідеміології, патогенезу та особливостей клініки при низці неврологічних захворювань (інсульті, ЧМТ, хворобі Паркінсона тощо). Депресія в неврологічній практиці часто поєднується з тривогою, хронічним болем, що негативно впливає на відновлення втрачених функцій, фізичну та когнітивну реабілітацію після інсульту та ЧМТ; обтяжує клінічну картину при хворобі Паркінсона, підвищуючи ризик суїциду вдвічі. Наголошено, що важливим є вчасне розпізнавання проблеми, адекватне реагування з застосуванням комплексних методик та використання антидепресантів універсальної дії. В період пандемії COVID-19, соціальна депривація та обмеження реабілітаційних заходів значно підвищують ризик розвитку депресії у неврологічних пацієнтів.

На завершення другого дня конференції свою доповідь на тему: «Сучасні підходи до лікування шизофренії» представив Юрій Мисула, доктор медичних наук, доцент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ імені І.Горбачевського. Юрій Ігорович розповів про фактори, які впливають на розвиток шизофренії, а саме: спадковість; порушення раннього розвитку центральної нервової системи; прогресуючі порушення розвитку мозку; нейрохімічна сенсибілізація; зловживання психоактивними речовинами; вірусне ураження головного мозку.

Учасники заходу подякували господарям конференції за конструктивний діалог, адже обмін досвідом та живе спілкування – це запорука надійного, успішного партнерства.

Оргкомітет щиро дякує за участь у підготовці і проведенні онлайн конференції спонсорам та керівництву університету, доповідачам і слухачам.

Журналіст ТНМУ Соломія Гнатишин.

Світлини авторки.