XXI Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Довкілля і здоров’я» у ТНМУ

Упродовж трьох днів, 22-24 квітня 2021 року, в Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського відбулася XXI Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Довкілля і здоров’я», присвячена 35-ій річниці Чорнобильської катастрофи.

Захід організовано спільно кафедрою фізіології з основами біоетики та біобезпеки, кафедрою загальної гігієни та екології та кафедрою мікробіології, вірусології та імунології ТНМУ. У зв’язку з пандемією в світі та епідеміологічною ситуацією у нашому регіоні, зустріч науковців відбувалася в режимі онлайн.

У науковому зібранні взяли участь провідні фахівці з усіх куточків України, зокрема з Києва, Харкова, Одеси, Львова, Хмельницького, науковці з міста Торунь, Кракова (Польща). Під час засідань було заслухано і обговорено 50 наукових доповідей.

Учасників конференції привітав проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ. Він передав слова вітання від імені ректора ТНМУ, професора Михайла Корди, побажав успіхів та плідної роботи науковому зібранню.

«На сьогоднішньому науковому форумі обговорюються проблеми, які виникли перед людством у ХХ – ХХІ століттях та мають загальноцивілізаційний характер. Глобалізаційні процеси, що інтенсивно розвиваються за відсутності чітко відпрацьованих методик для їх вивчення, досить складно дослідити і осмислити, а тим більше – спрогнозувати. Ми всі пересвідчилися в тому, що скільки б ми не вкладали коштів у технології, медицину, розробки сучасних методів лікування та профілактики захворювання, ми не отримаємо бажаного результату, якщо не будемо в гармонії з природою. Якщо не будемо берегти середовище, в якому живемо, будемо й надалі бездумно використовувати ресурси Землі, то нам не уникнути таких трагічних наслідків, як глобальне потепління, вимирання багатьох видів рослин і тварин, техногенних катастроф, таких як аварія на Чорнобильській АЕС й аварія на Першій Фукусімській АЕС. Науковцям потрібно постійно досліджувати ефекти негативного впливу на природу, їх відображення на здоров’ї людини, а також частіше проводити такі заходи, максимально поширювати інформацію про цінність природи, ресурси Землі, починаючи з садочків, шкіл та продовжуючи у вищих навчальних закладах», – зазначив Іван Миколайович.

Відкриваючи пленарне засідання, завідувач кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Степан Вадзюк привітав учасників наукового форуму, закцентував увагу на тому, що минуло 35 років з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти й досі.

«За визначенням ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Пам`ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження, перш за все, мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля. Сьогодні ми прагнемо об’єднати владу, громадськість, науковців, щоб не допустити подібної трагедії в майбутньому», – звернувся до учасників конференції Степан Несторович.

Про медичні наслідки Чорнобильської катастрофи розповіла завідувач диспансерним відділенням радіаційного захисту населення КНП «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради Олександра Юровська.

«Дуже важливо продовжувати довгострокове скринінгове обстеження осіб, які на момент аварії проживали на забруднених територіях, особливо тих, які були у дитячому та підлітковому віці, адже за науковим прогнозом післядія «чорнобильського» йоду триватиме ще приблизно 10 років. Основними пріоритетами України у подальшому повинні стати: відновлення, розробка та затвердження загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи; продовження щорічних оглядів осіб, постраждалих внаслідок аварії у медичних закладах охорони здоров’я», – зазначила Олександра Богданівна.

Ірина Шумада, депутат Тернопільської обласної ради, вказала на важливість врегулювання законодавства і відновлення програм щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Заступник директора ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» Володимир Паничев представив доповідь «Оцінка епідемічної ситуації з COVID-19 в Тернопільській області за 2020-2021 роки» та ознайомив слухачів наукового форуму з прогнозами розвитку епідемії COVID-19 в Україні на 20 квітня 2021 року: продовження зростання показників епідемічної динаміки; оновлення рекордів нових та летальних випадків; зростання частки давніх випадків у щоденно оприлюднених даних.

Олена Лотоцька, доктор медичних наук, професор Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського, у своєму виступі «Внесок професора В.А.Кондратюка у розвиток гігієни води і водопостачання (85-річчю з дня народження присвячується)» розповіла про його здобутки й перемоги в науковій сфері.

Начальник Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації Орест Сінгалевич виступив з доповіддю «Біорізноманіття і глобальне потепління». Орест Васильович звернув увагу на проблему глобального потепління через людську діяльність, зміну клімату та підвищення глобальної температури поверхні Землі.

Доповідь «Канцерогенний вплив УФ-опромінення на шкіру людини» представив доктор медичних наук, професор Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського Ігор Галайчук. Ігор Йосипович зазначив, що ультрафіолетове випромінення створює цілий ряд негативних ефектів для організму людини, які можуть призводити до серйозних структурних і функціональних ушкоджень шкіри.

Учасники конференції з цікавістю заслухали виступ професора Степана Вадзюка на тему «Медико-соціальні аспекти глобального потепління». Степан Несторович зауважив, що ми є свідками кліматичних катаклізмів, які щороку дедалі більше посилюються. Основним показником, що свідчить про зміну клімату, є середньорічне зростання температури повітря. Відповідно до висновків міждержавної групи експертів з питань зміни клімату, за період з 1880 по 2012 рік підвищення глобальної середньої температури приземного повітря на континентах і океанах становить 0,85 ºС. Високі температури є загрозою для здоров’я людини. Так, понад 70 000 додаткових смертей трапилося в Європі в гарячі періоди літа 2003 року, порівняно з періодом 1998–2002 років. Особливо небезпечним є поєднання екстремальних впливів максимальних температур і теплих нічних температур. Люди похилого віку вразливіші до впливу теплових хвиль, частково через погіршення фізичного здоров’я та впливу когнітивних порушень щодо сприйняття ризику для здоров’я, пов’язаного з теплом. Однак смертність від високої температури також значна серед молодого населення, за літературними даними, особливо в містах Східного і Південного Середземномор’я, включаючи Стамбул та Тель-Авів. Надзвичайно чутливими до загроз пов’язаних із глобальними змінами клімату є діти. Так, у зв’язку із цим 88 % захворювань виникають у дітей до 5 років. У зв’язку із медико-соціальними ризиками та аналізу міжнародних звітів вже до 2050 року на планеті може бути до 250 мільйонів «кліматичних» біженців. Це тільки частина проблем, які будуть загострюватися із поглибленням глобального потепління. Тому нам треба оперативно й адекватно впливати на основні ланки, які перешкоджають або сприяють адаптації людей до змін клімату.

Під час секційного засідання 22 квітня під головуванням професора Степана Вадзюка та доцента Ігора Панькова доповідали професор Леонід Грищук «Епідеміологічна ситуація з туберкульозу в період пандемії COVID-19 по тернопільській області України», завідуюча діагностичної лабораторії з імуноферментним та імунофлуоресцентним аналізом ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Зайцева НАМН» України, професор Олена Климова «Значимі імунологічні маркери при COVID-19 асоційованій невідкладній хірургічній патології», доцент кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки ТНМУ Ігор Паньків «Синдром сухого ока в умовах сьогодення і пандемії COVID-19», доцент кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки ТНМУ Ігор Папінко «Оцінка стану зовнішнього дихання в молодих осіб, які перенесли Коронавірусну інфекцію COVID-19», асистент кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки ТНМУ Роман Шмата «Рівень обмінно-енергетичних процесів у міокарді за індексом Робінсона в осіб із різною вестибулярною стійкістю при І та ІІІ типах погоди» аспірант кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки ТНМУ Вікторія Гук «Стан периферичного кровообігу в осіб з різною теплочутливістю».

Під час секційного засідання 23 квітня під головуванням завідувача кафедри загальної гігієни та екології, доктора медичних наук, професора Миколи Кашуби та доктора медичних наук, професора Олени Лотоцької доповідали професор Микола Кашуба «Біологічний вік як засіб розв’язання біоетичних проблем, пов’язаних з виникненням професійних захворювань на виробництві», доктор медичних наук, професор кафедри загальної гігієни та екології Олена Лотоцька «Стічні води як джерело забруднення поверхневих водойм Тернопільщини», доктор медичних наук Одеського національного медичного університету Андрій Мокієнко «Рекреаційна екогігієна як запорука розвитку курортів, рекреації та туризму в Україні», кандидат медичних наук, доцент кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки ТНМУ Неоніла Зятковська «Пластик як один із чинників глобального потепління».

Під час секційного засідання 24 квітня під головуванням завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології, доктора медичних наук, професора Сергія Климнюка та кандидата медичних наук, доцента кафедри мікробіології, вірусології та імунології ТНМУ Наталії Ткачук доповідали доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології ТНМУ Олена Покришко «Досвід використання програми WHONET», доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології ТНМУ Наталії Ткачук «Аналіз сучасних методів раннього виявлення інфікованості населення М.TUBERCULOSIS», доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології ТНМУ Лідія Романюк «Гендерно-вікові особливості пацієнтів, хворих на вірусно-бактеріальну пневмонію, асоційовану з COVID-19», кандидат медичних наук Ірина Галабіцька «Вплив комплексного лікування пацієнтів з первинним остеоартрозом у поєднанні із захворюваннями, що супроводжуються зниженням екскретроної функції підшлункової залози, на дисбіоз товстої кишки», асистент кафедри мікробіології, вірусології та імунології ТНМУ Галина Михайлишин «Стан гуморального імунітету при бактеріальному вагінозі», аспірант кафедри мікробіології, вірусології та імунології ТНМУ Віта Ясній «Застосування пробіотиків, як спосіб корекції мікробіоценозів у пацієнтів з цукровим діабетом».

Учасники заходу подякували господарям конференції за конструктивний діалог, адже обмін досвідом та живе спілкування – це запорука надійного, успішного партнерства.

Формат відео-конференції надав змогу не лише вербально представити свої наукові здобутки, але й водночас став майданчиком для наукової дискусії, спільного перегляду й плідного обговорення відео-фрагментів та наданих презентацій.

Оргкомітет щиро дякує за участь у підготовці і проведенні онлайн конференції керівництву університету, доповідачам і слухачам. Завершився форум ухвалою важливих рішень, відображених у резолюції.

Журналіст ТНМУ Соломія Гнатишин.

Світлини авторки.