Конференція «Європейські стандарти діагностики та лікування найпоширеніших захворювань дитячого віку» у ТНМУ

Упродовж двох днів, 5-6 травня 2021 року, в Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського відбувалася науково-практична конференція з міжнародною участю «Європейські стандарти діагностики та лікування найпоширеніших захворювань дитячого віку».

Науковий форум відкрила завідувачка кафедри педіатрії №2, проф. Галина Павлишин. «Наша конференція, за люб’язним погодженням професора Артура Мазура (Жешувський університет), вже стала традиційним українсько-польським науковим тандемом, який відбувається у травневі дні, вже кілька років поспіль. Цього року конференція проходить в особливий – Пасхальний період, у час найбільшого Християнського Свята – Воскресіння Господнього, Свята перемоги Життя над смертю. Незважаючи на пандемію, певні обмеження у спілкуванні, саме в цей період вся жива Природа, Люди наповнюються особливим відчуттям, даром – Благодаті, Любові, Миру, яким діляться один з одним, і тим самим, і наповнюються, збагачуються і примножують Радість. І ми сьогодні – з Любов’ю та Радістю будемо ділитися з Вами новою інформацією,  знаннями, досвідом, сучасними підходами до діагностики та лікування педіатричної патології» – зазначила Галина Павлишин.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ. Він передав слова вітання від імені ректора ТНМУ, професора Михайла Корди, а також побажав успіхів та плідної роботи учасникам наукового зібрання.

«Дуже прикро, що зважаючи на ситуацію, ми з вами зустрічаємось дистанційно, але саме зараз ще важливіше працювати, розвиватися, ділитися досвідом педагогічним та клінічним. Наукові пошуки, дослідження у сфері педіатрії не припиняються, тішимося, що кількість статей, які виходять з під пера вчених не зменшується, що вказує на адаптацію науковців до нових реалій життя. Лікування і діагностика захворювань дитячого віку є пріоритетом у нашій сфері, адже життя та здоров’я дітей вимагає особливого догляду та контролю, щоб найменші пацієнти відчували тепло та ласку лікарів», – зазначив Іван Миколайович.

Всіх учасників та гостів конференції привітав проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи, професор Степан Запорожан.

Степан Йосипович подякував організаторам конференції та професору Артуру Мазуру Жешувського університету за активну співпрацю, обмін інформацією та досвідом, також побажав науковцям продуктивної роботи, приємних емоцій від спілкування з колегами й корисного проведення часу.

Всю медичну спільноту України та учасників конференції привітав Корифей Педіатрії та Педіатричної школи, Духовний Батько педіатрів України, член-кореспондент Національної Академії Медичних Наук України, третій ректор ТНМУ, багаторічний завідувач кафедри педіатрії, професор Іван Сміян.

З вітальним словом виступила Валентина Сум, експерт Управління охорони здоров’я з педіатрії Тернопільської обласної державної адміністрації, побажала всім міцного здоров’я та успіхів у науково-дослідній роботі.

Метою наукового форуму є підвищення рівня знань і навичок широкого кола фахівців, які надають медичну допомогу дитячому населенню, з питань діагностики, лікування та профілактики найбільш частої патології у дітей та підлітків, а також обмін досвідом із зарубіжними колегами, провідними експертами з неонатології, педіатрії, дитячої ендокринології з Польщі. Своїми знаннями, науковим та практичним досвідом поділилися науковці Жешувського університету – професор Артур Мазур, професор Радослав Чабер, професор Яцек Табаркевич, Варшавського університету – професор Пйотр Альбрехт, професор Анна Тирска-Кмець, а також знані в Європі та Польщі неонатологи – професор Марія Катажина Боршевська-Корнацька, професор Богуміла Стоїнська. У конференції взяли участь відомі науковці, фахівці з України – проф. Добрянський Д.О., проф. Ковальова О.М., проф. Макеєва Н.І., проф. Рига О.О., проф. Хайтович М.І., проф. Беш Л.В., проф. Синоверська О.Б., проф. Чайченко Т.В. У зв’язку з пандемією в світі та епідеміологічною ситуацією у регіоні, зустріч науковців відбулася в онлайн режимі.

Перше секційне засідання було присвячене проблемам неонатології, а саме передчасно народженим немовлятам. Професор Галина Павлишин представила доповідь «Передчасно народжена дитина – виклики та наслідки позаутробного життя», звертаючи увагу на зростаючу проблему передчасних пологів у всьому світі, на серйозні виклики – ранні й віддалені наслідки у передчасно народжених немовлят, та реальні можливості покращення результатів виходжування глибоко недоношених новонароджених за допомогою неонатального розвиткового догляду із контактом «шкіра до шкіри», залученням батьків та активною підтримкою грудного вигодовування з перших днів життя.

Науковий інтерес викликав виступ Ірини Сарапук, доцента кафедри педіатрії «Як впоратися немовляті з викликами та запобігти несприятливих наслідків?». Доповідач Ірина Сарапук охарактеризувала вісім принципів неонатального розвиткового догляду, підкреслюючи, що контакт «шкіра до шкіри» є фундаментальним, важливим компонентом сімейно-орієнтованого розвиткового догляду для передчасно народжених немовлят, який захищає від негативних наслідків сепарації, підтримує оптимальний розвиток мозку та сприяє саморегуляції немовляти, має нейропротекторний ефект і підтримує пластичність мозку.

Професор Марія Катажина Боршевська-Корнацька з великою приємністю та радістю відмітила щиру зацікавленість українських неонатологів до нових знань, підходів щодо виходжування особливої категорії новонароджених – надзвичайно та дуже недоношених. Професор М.-К. Корнацька подякувала пану Ректору Тернопільського національного медичного університету, професору Михайлу Корді та організаторам конференції за їхню працю, старання та щире бажання співпраці.

Доповідь пані професор М.-К. Корнацької «Спостереження за передчасно народженою дитиною на амбулаторному етапі» зосередила українських неонатологів на катамнестичному спостереженні за передчасно народженими немовлятами, починаючи від виписки дитини до етапного спостереження впродовж наступних 3 років життя, підкреслила важливість командного підходу  на всіх етапах спостереження за немовлям із залученням лікарів, медсестер, фізіотерапевтів та, обов’язково, батьків.

Про «Фізичний розвиток і продукти харчування передчасно-новонародженої дитини» доповідав професор кафедри педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Дмитро Добрянський.

Дмитро Олександрович наголосив, що передчасне народження – одна з основних причин смертності та захворюваності в перші роки життя. Адекватне харчування в перші 1000 днів життя має критичне значення для цієї вразливої популяції, насамперед, у контексті забезпечення фізіологічних розвитку мозку й органогенезу.

Професор Богуміла Стоїнська (Польща) зацікавила неонатологів, педіатрів, сімейних лікарів інформацією про «Психомоторний розвиток дітей, народжених з масою тіла <1500 г, певні клінічні проблеми та довгострокові наслідки недоношеності», акцентуючи увагу на факторах, які можуть зменшувати смертність новонароджених з масою тіла при народженні <1500 г та факторах, що впливають на когнітивний, моторний розвиток цієї категорії пацієнтів.

У педіатричній секції конференції доцент Олександра Шульгай зосередила увагу педіатрів, неонатологів, сімейних лікарів на проблематиці функціональних розладів, з доповіддю «Патогенетичний підхід у вирішенні проблеми малюкових кишкових кольок».  Доповідач Олександра Шульгай відзначила, що частота звернень до лікаря-педіатра, пов’язаних із малюковими кольками становить до 70%, чим менший гестаційний вік дитини і маса тіла при народженні, тим вищий ризик розвитку малюкових кольок у немовлят, також зупинилась на питанні їх профілактики та лікування.

Про «Найбільш часті запитання при амбулаторному спостереженні за передчасно народженими немовлятами» та відповіді на них представила професор Галина Павлишин. Доповідачка зупинилась на проблематиці гастро-езофагального рефлюксу, залізо-дефіцитного стану у передчасно народжених немовлят та їх медикаментозній та немедикаментозній корекції на амбулаторному етапі.

Керівник клініки гастроентерології та харчування дітей Варшавського медичного університету (Польща), член правління Польського педіатричного товариства професор Пйотр Альбрехт представив доповідь на тему «Антибіотикотерапія при респіраторних інфекціях у дітей: найбільш часті помилки».

Доцент Вікторія Слива акцентувала увагу педіатрів, сімейних лікарів на сучасних підходах до діагностики та лікування бронхіоліту у немовлят та дітей раннього віку, з позицій доказової медицини, також підкреслила важливість попередження респіраторно-синцитіальної інфекції у дітей з групи ризику та важливість своєчасної вакцинації.

Професор Анна Тирска-Кмець з клініки кардіології Інституту охорони здоров’я дітей з Варшавського медичного університету (Польща) презентувала «Діагностичні підходи та лікування серцевих аритмій у дітей», де зупинилась на основних причинах порушення ритму у дітей, клінічних проявах та їх медикаментозному лікуванні.

Професор Оксана Боярчук виступила з доповіддю «Алергічні маніфестації первинних імунодефіцитів», зосереджуючи увагу на ранніх діагностичних ознаках первинних імунодефіцитів, які часто супроводжуються алергічними проявами.

Про те, як обрати оптимальну стратегію контролю бронхіальної астми у дітей розповіла завідувач кафедри педіатрії №2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, керівник Львівського дитячого алергоцентру, експерт Міністерства охорони здоров’я України, професор Леся Василівна Беш.

Професор Радослав Чабер з клініки дитячої онкогематології  Жешувського університету (Польща) презентував діагностичний алгоритм при лімфаденопатіях у дітей та акцентував увагу педіатрів на маркерах онкопатології.

Завідувач дитячим інфекційним відділенням КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» Ольга Дивоняк представила доповідь «Досвід лікування дітей з мультисистемним запальним синдромом», де поділилась з педіатрами своїм практичним досвідом курації таких пацієнтів.

Секція дитячої ендокринології, очолювана модератором доцентом Вікторією Фурделою, об’єднала провідних фахівців, відомих науковців з України та Польщі. Професор Тетяна Чайченко з Харківського національного медичного університету презентувала «Сучасні уявлення про дитяче ожиріння».

Керівник клініки педіатрії, дитячої ендокринології та діабетології, проректор Колегіуму наук медичних, професор Артур Мазур Жешувського університету, співорганізатор українсько-польської конференції щиро привітав українську медичну спільноту зі святом та участю їх в науковому форумі. Професор Артур Мазур представив доповідь «Перспективи в лікуванні цукрового діабету першого типу в дітей», де поділився сучасними перспективними методами та майбутніми розробками лікувальних підходів цієї недуги.

Дитячий ендокринолог доцент Вікторія Фурдела зосередила увагу педіатрів та сімейних лікарів на проблемних питаннях діагностики та лікування цукрового діабету у дітей, підкреслюючи важливість своєчасної діагностики,  ефективності використання сучасних препаратів для  компенсації та прогнозу перебігу хвороби в наступні роки життя.

Професор Галина Павлишин подякувала керівництву університету за сприяння та організацію конференції, співорганізаторам та гостям конференції, усім учасникам та партнерам наукового форуму.

Формат відеоконференції надав учасникам змогу не лише вербально представити свої наукові здобутки, але й водночас став майданчиком для наукової дискусії, спільного перегляду й плідного обговорення відеофрагментів та наданих презентацій.

Усі бажаючі мають можливість переглянути конференцію на ютуб-каналі Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського за посиланнями:

Журналістка ТНМУ Соломія Гнатишин.

Світлини авторки.