Конференція «Current trends in pharmaceutical chemistry and standardization of medicines» об’єднала науковців світового рівня

Упродовж двох днів, 25-26 травня 2021 року, в Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського відбулася Науково-практична конференція з міжнародною участю «Current trends in pharmaceutical chemistry and standardization of medicines». Захід організовано кафедрою фармацевтичної хімії ТНМУ.

У зв’язку з пандемією в світі та епідеміологічною ситуацією зустріч науковців відбулася в онлайн-режимі.

У ній взяли участь 153 науковці з різних куточків України та світу, зокрема зs Львова, Харкова, Запоріжжя, Києва, Одеси, Рівного, Луцька, Івано-Франківська, Нью-Делі (Індія), Афін (Греція), К’єті (Італія), Мансури, Каїру, Менуфії (Єгипет), Брауншвейгу (Німеччина), Балтімора (США). Під час засідань заслухано й обговорено 26 наукових доповідей та проведено майстер-клас.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ. 

«Раді вітати вас на нашій конференції «Current trends in pharmaceutical chemistry and standardization of medicine», яка вперше відбувається на базі Тернопільського національного медичного університету. Ми дуже хвилювалися, коли організовували науковий форум, та сподівалися, що зможемо провести його в академічному режимі та зустріти вас у нашому університеті. Звичайно, нам ніщо не замінить живе спілкування, проте є і певні переваги в онлайн-форматі, адже ми можемо долучити до участі гостей з усіх міст України та інших країн. Наша держава має потужну фармацевтичну галузь, наукову базу для проведення досліджень, тому необхідно ділитися досвідом, шукати шляхи розвитку та вдосконалення», – зазначив Іван Миколайович.

Завідувач кафедри фармацевтичної хімії Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського, доктор фармацевтичних наук, професор Лілія Логойда, відкриваючи пленарне засідання, привітала гостей конференції та подякувала за їхню участь і небайдужість до розвитку фармацевтичної хімії та стандартизації лікарських засобів.

Професор Роман Лесик, доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, заслужений діяч науки і техніки України, почесний доктор (Doctor Honoris Causa) Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (2020 р.), World’stop 2% scientists by Stanford University, представив доповідь на тему: «5-Ен-4-тіазолідинони як акцептори Міхаеля. Pains чи лікоподібні структури?».

Роман Богданович звернув увагу на те, що біологічно активні 5-ен-4-тіазолідинони є високоактивними сполуками з різними видами фармакологічної дії і мають перспективу як потенційні протиракові, противірусні, протимікробні та протизапальні лікарські засоби. З іншого боку кон’югація 5-енового фрагменту з карбонільною групою С4 тіазолідинового кільця забезпечує електрофільність сполук та їх здатність в реакції приєднання Міхаеля нуклеофільних залишків білків до екзоциклічного подвійного зв’язку. Ця властивість характеризує 5-ен-4-тіазолідинони як «frequent hitters» чи «pan assay interference compounds» (PAINS), тому що зазначені особливості структури можуть надавати похідним властивостей «акцепторів Міхаеля» як «безладних інгібіторів» і бути причиною відсутності селективності при взаємодії з біомішенями та аргументом на предмет їх безперспективності для сучасного процесу пошуку ліків. Така точка зору спростовується в багатьох дослідженнях, а велика кількість сполук-лідерів відноситься саме до 5-ен-4-тіазолідинонів. З іншого боку, такі акцептори Міхаеля є одними з найефективніших активаторів Nrf2 через модифікацію Keap1, що відкриває нові перспективи в лікуванні запалення і раку. Аргументи на користь перспективності зазначених 4-тіазолідинонів також пов’язані з так званим поліфармакологічним підходом, де спорідненість до різних біомішеней розглядається як перевага. Крім того, 5-ен-4-тіазолідинони є прикладами привілейованих структур, які розглядаються як молекулярний базис, що забезпечує спорідненість до цілої родини певного білка. Кращі результати у створенні лікарських засобів можна очікувати за умови впливу сполуки на різні біомішені та залучення більш ніж одного механізму чи реакції відповіді біосистеми в межах концепції так званих multi-target drugs. Використання різноманітності 5-енового фрагмента дозволяє досягти зазначених бажаних комбінацій, наприклад, в рамках гібридного фармакофорного підходу. У доповіді було розглянуто можливі шляхи  вирішення цієї невідповідності, серед яких «хімічний» та «біологічний». «Біологічний» шлях базується на спрямованому синтезі «акцепторів Міхаеля» згідно сучасного полі­фармакологічного підходу, при якому відсутність селективності за наявності фармакологічного ефекту трактується як перевага. Зокрема, «акцептори Міхаеля» в даний час розглядаються як «новий старий інструмент» («newold tool») для створення протипухлинних агентів. В основу «хімічного» шляху покладена гіпотеза про конденсовані гетероциклічні системи (тіопірано[2,3-d]­тіазоли, тіазоло[4,5-b]піридини, тощо) як циклічні ізостерні міметики фармако­логічно активних 5-ен-4-тіазолідинонів без властивостей «акцепторів Міхаеля».

Учасників конференції зацікавив виступ Імрана Алі (Imran Ali), професора кафедри хімії Національного ісламського університету, що розташований в місті Делі, Індія (Jamia Millia Islamia (A Central University)), World’s top 2% scientists by Stanford University, на тему «New generation nano anticancer drugs: Need of this century». Професор Імран Алі наголосив, що звичайна хіміотерапія для лікування раку має кілька побічних та токсичних ефектів. Нещодавно був розроблений новий підхід до нано-протиракових препаратів, і сьогодні на ринку доступно лише кілька препаратів. Унікальними особливостями цих препаратів є націлена дія на ракові клітини без будь-яких побічних ефектів і, отже, їх називають магічними препаратами. Важливими молекулами, що використовуються для приготування нано-протиракових препаратів, є цисплатин, карбоплатин, блеоміцин, 5-фторурацил, доксорубіцин, дактиноміцин, 6-меркаптопурин, паклітаксел, топотекан, вінбластин та етопозид тощо. Найчастіше використовувані матеріали для приготування носіїв наночастинок це дендримери, полімерні, ліпосомальні, міцели, неорганічні, органічні тощо.

Професор Олександр Гризодуб, доктор хімічних наук, директор Державного підприємства «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», представив доповідь на тему «20 років Державній Фармакопеї України. Основні здобутки і перспективи розвитку».

Олександр Іванович вказав на той факт, що створення Державної Фармакопеї України (ДФУ) – найбільше досягнення в галузі стандартизації лікарських засобів за всі 30 років незалежності. Він презентував основні здобутки ДФУ за 20 років існування: в Україні, в 2001 році, вперше створена Національна Фармакопея – ДФУ, яку засновано на 6 років раніше, ніж в інших пострадянських країнах; за цей час розроблено та введено в дію два видання ДФУ, загальним обсягом – 13 томів, 7208 сторінок; Україна набула статусу повноправного членства в Європейській Фармакопеї, а також діють європейські стандарти якості лікарських засобів; ДФУ є членом Фармакопеї США з правом голосу.

Учасники конференції з цікавістю заслухали доповідь Анни Тсантілі (Anna Tsantili), професорки фармацевтичної хімії Афінського національного університету імені Каподистрії, Греція, «Perspectives of biochromatography for modeling adme properties and ecotoxicity indices in early drug discovery process and in environmental sciences». Професор Анна Тсантілі зазначила, що біоміметичні властивості, визначені як результат утримування на колонках ВЕРХ, що містять біологічно важливий агент, забезпечують значний прогрес для швидкої експериментальної оцінки властивостей ADME на ранніх стадіях drug discovery, а також проблем токсикології та екотоксичності. Такі колонки включають в основному нерухомі штучні мембрани, людський сироватковий альбумін та альфа-кислотний глікопротеїн. У своїй доповіді професор Анна Тсантілі розглянула різні типи біохроматографії.

Про поточні проблеми фармацевтичного ринку України розповів Сергій Сур, професор, доктор фармацевтичних наук, директор із взаємодії з регуляторними органами Корпорації «Артеріум».

Сергій Володимирович детальніше зупинився на організаційних та інституційних проблемах охорони здоров’я України, а саме на відсутності національної системи обов’язкового медичного страхування населення; відсутності стратегій розвитку й адекватної реакції на проблеми та виклики у фармацевтичному секторі; проблемі низької довіри населення до системи охорони здоров’я в Україні. Сергій Володимирович зазначив що, однією з найбільш актуальних і загрозливих проблем є руйнування в Україні системи виписування рецептів лікарями і відпуску з аптек рецептурних ліків без рецептів. Це призводить до вкрай нераціонального використання рецептурних лікарських засобів, їх неконтрольованого призначення і споживання. На фоні суттєвого росту споживання антибіотиків резерву в період епідемії COVID-19, особливо небезпечною стає загроза стрімкого розвитку антибіотикорезистентністі патогенних мікроорганізмів, що може найближчим часом спричинити непередбачувані наслідки для життя і здоров’я українців.

Ще однією важливою проблемою є ерозія системи державного нагляду за фармацевтичним ринком і, в силу різних причин, поступова втрата Держлікслужбою спроможності виконувати свої функціональні обов’язки. Це приводить до зростання загрози появи в аптеках неякісних, фальсифікованих і незареєстрованих лікарських засобів; більш частого і серйозного безкарного порушення ліцензійних вимог аптеками і дистрибуторами, а також появи «сірих» сегментів продуктів (коли під виглядом косметичних засобів та дієтичних добавок на ринок виводяться фактично незареєстровані ліки з тими ж дозуваннями АФІ, що і в зареєстрованих лікарських засобах). В поточній ситуації бездумне і передчасне копіювання проектів заможних країн (на кшталт впровадження системи 2D-кодування упаковок лікарських засобів) без попереднього вирішення інших наших базових проблем, які були давно вирішені в країнах ЄС, буде нераціональним і даремним  використанням обмежених ресурсів.

Доповідь на тему «Innovative procedure applied in Pharmaceutical Chemistry and Standardization of Medicines: current trends and future perspectives» представив професор аналітичної та біоаналітичної хімії Університету Д’Аннунціо, К’єта (Італія) Марчелло Локателлі (Marcello Locatelli). Професор Марчелло Локателлі зазначив, що на сьогодні доступність процедур збору зразків та очищення, а також надійних та відтворюваних конфігурацій приладів для отримання порівнянних клінічних, біологічних та даних контролю якості стає все більш важливим. У галузі аналітичної хімії ці елементи є важливими. Зокрема, перший – це крок, який, безумовно, вимагає більших витрат часу, тоді як другий – це той етап, який головним чином може обмежити чутливість та вибірковість всієї процедури та обмежити її застосування. Марчелло Локателлі підкреслив, що ці високоефективні конфігурації, часто недоступні кожному з точки зору витрат (як придбання, так і обслуговування) та належним чином навченого персоналу, дозволяють не тільки отримати точний кількісний аналіз, але також дозволяють досліджувати раніше недосяжні рівні концентрації основних компонентів та / або метаболітів (або продуктів розпаду).

Подякував професорці Лілії Логойді за організацію конференції та запрошення на неї професор кафедри фармацевтичної хімії фармацевтичного факультету Університету Мансура (Єгипет) Хусейн Ібрагім Ель-Субах (Hussein I. El-Subbagh) та виступив з доповіддю «Dihydrofolate reductase as antitumor molecular target». Професор Хусейн Ібрагім Ель-Субах зазначив, що інгібування дигідрофолатредуктази є важливою молекулярною мішенню для боротьби з раком. Науковою групою під керівництвом професора Хусейна Ель-Субаха була синтезована нова серія 6-заміщених амідо, азо або тіоуреїдо-хіназолін-4 (3Н) -она, які були протестовані на їх протипухлинну активність in vitro.

Професор фармацевтичної хімії Брауншвейзького технічного університету (Німеччина) Самі Елдіб (Sami Eldeeb) ознайомив учасників конференції з доповіддю «Study of molecular and biomolecular binding interaction using affinity capillary electrophoresis and microscale thermophoresis». Професор Самі Елдіб наголосив, що дослідження нековалентних біомолекулярних взаємодій між двома або більше молекулами-партнерами представляє великий інтерес для вчених. Взаємодія включає одиничні або багаторазові ділянки зв’язування або навіть взаємодію для спільного керування процесами в біологічних клітинах живих організмів. Біомолекулярна взаємодія, головним чином білок-білок, може допомогти зрозуміти етіологію захворювання, яка може бути результатом блокованої, відстроченої або неадекватної взаємодії. Перехідна оборотна взаємодія між біомолекулами може призвести до хімічної модифікації для здійснення біологічного ефекту. Ряд аналітичних приладів дають можливість вивчати біомолекулярні взаємодії. У своїй презентації професор Самі Елдіб висвітлив роль афінного капілярного електрофорезу та мікромасштабного термофорезу для характеристики біомолекулярних взаємодій.

Учасники конференції з цікавістю заслухали доповідь Халеда Селіма (Khalid B. Selim), професора кафедри органічної хімії фармацевтичного факультету Університету Мансура (Єгипет), «Design, synthesis and docking study of novel kinase inhibitors as anticancer agents». Професор Халед Селім зазначив, що рак продовжує залишатися головною проблемою охорони здоров’я як у країнах, що розвиваються, так і в нерозвинених країнах. Як правило, інгібітори протеїнкінази відіграють важливу роль у лікуванні раку. Дослідження, які були представленні у презентації професора Халеда Селіма,  зосереджені на розробці та синтезі малих молекул, таких як піколінаміди, дигідропіридазінон та хіназоліни як інгібітори кількох ферментів кінази, таких як VEGFR-2, B-RAF та EGFR, відповідно через взаємодію в місці зв’язування АТФ кінази.

Доповідь на тему «Розробка вітчизняних антидіабетичних засобів: досягнення та перспективи» представив доктор фармацевтичних наук, професор кафедри аналітичної хімії та аналітичної токсикології Національного фармацевтичного університету Сергій Мерзлікін.

Сергій Іванович наголосив, що «Діакамф» розробленого у період 1993-2004 рр. вченими Національного фармацевтичного університету та Інституту проблем ендокринної патології імені В.Данилевського (м. Харків) для лікування ЦД 2 типу. По завершенню клінічних досліджень у 2004 р. даний лікарський засіб був дозволений до медичного  застосування в Україні. За одержаними результатами «Діакамф» значно переважав препарати порівняння за безпечністю та ефективністю. В останні роки авторами експериментально встановлений рецепторний механізм дії активної речовини діакамфу, яка безпосередньо впливає на основні патогенетичні ланки розвитку ЦД 2 типу, а саме інсулінорезистентність та дисфункцію панкреатичних β-клітин шляхом стимуляції імідазолінових рецепторів. За встановленими фармакологічними ефектами, діакамф також усуває  ризики  судинних  ускладнень,  як    основної  причини  інвалідизації  та  смертності хворих на ЦД. Проте, даний за засіб досі ще залишається не впровадженим у виробництво.

Доповідь на тему «Bioanalytical method development; secrets of sample preparation» представив професор кафедри аналітичної хімії Каїрського університету (Єгипет) Мамдух Резк (Mamdouh R. Rezk). Професор Мамдух Резк зауважив, що найважливішим компонентом біоаналізу є етап пробопідготовки взірця, який ізолює необхідні аналіти з їх матриць, таких як сироватка, плазма, сеча або ліквор. Залежно від характеристик препарату та його метаболічної поведінки, аналіз крові або сироватки може вважатися більш доцільним, ніж плазма. Як правило, ключовим моментом у підготовці біологічних зразків є їх швидкий збір та зберігання при правильній температурі і стабілізація нестабільного препарату. Екстракція ліків та їх метаболітів з біологічної матриці здійснюється за допомогою різних технік екстракції. Професор Мамдух Резк зазначив, що обрана техніка екстракції базується на багатьох параметрах, що стосуються препарату та його концентрації в матриксі.

Учасники конференції з цікавістю заслухали доповідь Ахмеда Абделмеджіеда (Ahmed M. Abdelmegied), професора кафедри аналітичної хімії Мерілендського університету, Балтіморе (США) «Lithiumenhanced mass spectrometry for untargeted shotgun lipidomics: analysis of sphingolipids». Сфінголіпідні структури різноманітні, складні та в значній мірі різняться, що вимагає надійної аналітичної платформи з високою специфічністю та чутливістю. З цих причин ВЕРХ-МС часто використовується для аналізу сфінголіпідів. Впровадження тандемної мас-спектрометрії з високою роздільною здатністю вважається оптимальним для такого процесу. Крім того, в цей робочий процес було включено аддукцію літію та вивчено його переваги.

Зацікавив слухачів своїм виступом «Switchable multicomponent heterocyclizations under non-classical methods of activation» доктор хімічних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, перший заступник генерального директора державної наукової установи «Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» Національної академії наук України», завідувач кафедри прикладної хімії Харківського національного університету імені В.Каразіна, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (2020 р.), професор Валентин Чебанов. Синтез молекулярної різноманітності (Diversity-oriented synthesis, DOS), є перспективним напрямком сучасної органічної хімії, який швидко розвивається і зосереджується на розв’язанні завдань, орієнтованих на пошук нових лікарських засобів та на отриманні бібліотек малих органічних молекул для високопродуктивного скринінгу. Серед численних синтетичних інструментів, багатокомпонентні реакції ідеально підходять для DOS, оскільки вони дозволяють створити різноманітність замісників, молекулярнорго остову або стереохімії, використовуючи кожен компонент одночасно. Разом з тим, багатокомпонентні гетероциклізації, що перемикаються, можуть дати численні кінцеві продукти реакції, щїо також вкрай важливо для DOS .

Нова стратегія, яка була розроблена науковою групою під керівництвом професора Валентина Чебанова для управління багатокомпонентними реакціями (Condition-based Divergence Strategy), дозволяє змінити їх напрямки та отримати велику кількість структурно різноманітних гетероциклічних систем. У доповіді, яку було зроблено на конференції Валентином Анатолійовичем, було показано деякі з останніх результатів у контролі хемоселективності багатокомпонентних реакцій, що перемикаються, за участі  метиленактивних сполук, карбон-вмісних реагентів та аміноазолів, що містять кілька нееквівалентних нуклеофільних реакційних центрів. Особлива увага приделялась використанню некласічних методів активації – мікрохвильовому випроміненню та ультразвуку.

Доповідь на тему «Multi-informative analysis of fingerprints by laser technology» представив професор кафедри аналітичної хімії Університету Менуфія (Єгипет) Хаям Ахмед (Hytham Ahmed). Професор Хаям Ахмед зазначив, що до цього часу відбитки пальців все ще використовуються як чудовий інструмент для біометричної ідентифікації. Це звичайна ідентифікація підозрюваного або зняття відбитків пальців з місць злочину, або зіставлення відбитків пальців з відомими відбитками підозрюваних у базі даних відбитків пальців. Однак, спотворені або розмиті сліди, низьку якість, значні рубці / стирання кінчиків пальців або відсутність у базі даних записів відбитків пальців підозрюваного створюють деякі складності. Тому дуже важливо мати технологію, яка може дати додаткову інформацію за відбитками пальців, включаючи його ендогенний, напівезогенний та екзогенний хімічний вміст. Матрична допоміжна лазерна десорбційна іонізаційна мас-спектрометрія та мас-спектрометрія (MALDI MSI) дає кілька зображень одного і того ж відбитка пальця за один аналіз з доданою інформацією. У своїй презентації професор Хаям Ахмед представив використання та розвиток MALDI MSI для аналізу відбитків пальців з їх застосуванням для криміналістичної ідентифікації.

Пленарне засідання з доповіддю «Протипухлинний потенціал заміщених 6-оксо (Тіоксо)-6,7-дигідро-2Н-[1,2,4] триазино [2,3-С] хіназолін-2-онів» продовжив доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри органічної та біоорганічної хімії Запорізького державного медичного університету, професор Сергій Коваленко. Сергій Іванович зазначив, що сполуки, що містять поліконденсовані фрагменти привертають все більшe увагу дослідників, що працюють у галузі медичної хімії та хімії функціональних матеріалів. Так, зазначені сполуки здатні то ДНК-інтеркаляції, а отже можуть виявляти протипухлинну, противірусну, антибактеріальну та інші види біологічної дії. Також, поліциклічні гетероциклічні сполуки здатні до флуоресценції та можуть бути використані в біологічних дослідженнях, створення лазерів тощо. Враховуючи зазначене розробка нових напрямків у хімії поліконденсованих гетероциклічних систем є вкрай актуальною. Для синтезу раніше невідомих поліконденсованих хіназолінів в якості вихідних речовин були обрані заміщені 4-гідразинохіназоліни. Для одержаних сполук було проведено скринінг на наявність біологічної активності, що дозволило виявити ряд перспективних біоактивних агентів. Зокрема, встановлена висока перспективність 6-S-похідних 3-R-6-тіоксо-6,7-дигідро-2H-[1,2,4]триазино[2,3-c]хіназолін-2-ону та 5-S-похідних тетразоло[1,5-c]хіназолін-5(6Н)-тіону як потенційних протиракових та противірусних агентів. Також, встановлено, виражену протизапальну дію ряду карбоксилвмісних похідних [1,2,4]триазино[2,3-c]хіназоліну та піроло[1,2-a][1,2,4]триазино[2,3-c]хіназоліну, здатність окремих 6,6-диалкілзаміщених 3-R-6,7-дигідро-2H-[1,2,4]триазино[2,3-c]хіназолін-2-онів вливати на ліпідний профіль, гіпоглікемічну дію продуктів конденсації сполук з камфорним ангідридом. Додатково встановлена здатність сполук, що містять піридо[1,2-a][1,2,4]триазоло[1,5-c]хіназолінову та піридо[1,2-a][1,2,4]триазино[2,3-c]хіназолінову системи до флуоресценції, що може бути використано для створення реагентів для біологічних досліджень.

Про забезпечення якості лікарських засобів, виготовлених в аптеках й світові тенденції та шляхи України розповіла доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри фармацевтичної хімії Національного фармацевтичного університету, заслужений діяч науки і техніки України, професор Вікторія Георгіянц.

Вікторія Акопівна наголосила, що для фармації та медицини поліпшення здоров’я населення є одним із пріоритетних завдань, а проблема надання ефективної та безпечної фармакотерапії стає все більш актуальною. Ліки, які виготовляються в умовах аптеки, дозволяють забезпечити принципово вищий рівень надання допомоги при лікуванні хвороб, ніж готові лікарські засоби. Це пояснюється наявністю певних переваг екстемпоральних лікарських форм.

Вікторія Акопівна навела переваги екстемпоральної рецептури, а саме: можливість надання лікарських засобів (ЛЗ) в лікарській формі (ЛФ) та дозуванні, які відсутні на фармацевтичному ринку, але необхідні для конкретного пацієнта; можливість включити необхідний активний фармацевтичний інгредієнт в будь-яку необхідну ЛФ; можливість комбінування; можливість виготовлення без компоненту (барвника, консерванта, стабілізатора), який викликає алергію у пацієнта. Забезпечення населення якісними та безпечними екстемпоральними ліками нерозривно пов’язано з належним контролем їх якості, який регламентується вимогами Державної Фармакопеї України (ДФУ).

Науковий інтерес викликала доповідь доктора фармацевтичних наук, завідувача кафедри фармацевтичної хімії Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського, професора Лілії Логойди на тему «Development of original combinations of antihypertensive agents, their analysis and standardization». Лілія Святославівна зазначила, що актуальність проблеми артеріальної гіпертензії визначається її високою популяційною частотою, впливом на стан здоров’я, працездатність і тривалість життя населення. У світових і вітчизняних рекомендаціях з діагностики та лікування артеріальної гіпертензії наголошується, що практично всі групи препаратів для лікування гіпертонічної хвороби можна комбінувати між собою, природно, що останнім часом домінує тенденція поєднання різних фармакологічних підгруп для досягнення ефективнішого лікувального ефекту. Тому, інноваційна фармацевтична розробка антигіпертензивних лікарських засобів та створення вітчизняних лікарських засобів антигіпертензивної дії є актуальним завданням сучасної фармації. Для таких цілей мають бути розроблені ефективні та надійні методики аналізу визначення АФІ та їх домішок в субстанціях, модельних сумішах, лікарських засобах та біологічних рідинах. Поява нових фіксованих комбінацій створює необхідність застосування простих, точних та експресних аналітичних методів у лабораторіях контролю якості, де час та вартість є критичними. Більше того, мінімізація токсичності із збереженням ефективності методу може бути одним із складних аспектів у розробці більш безпечної методології. У презентації професора Лілії Логойди було показано різні підходи до розробки та валідації аналітичних методик антигіпертензивних АФІ в лікарських засобах з метою оптимізації аналітичного забезпечення фармацевтичної розробки.

Секційне засідання розпочалося доповіддю Андрія Лозинського, кандидата фармацевтичних наук, доцента кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на тему «Синтез нових похідних тіопірано[2,3-d]тіазолу на основі 1,4-нафтохінону та юглону як дієнофілів».

Доктор філософії, асистент кафедри органічної і біоорганічної хімії Запорізького державного медичного університету Віктор Ставицький представив доповідь «Спрямований пошук протизаплідних агентів у ряду піроло(піридо)[1,2-A]триазоло(триазино)[C]хіназолінів».

Альона Савич, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського, виступила з темою «Gas chromatography-mass spectrometry as a method of analysis of a number of biologically active substances in plant mixtures».

Асистент кафедри фармацевтичної хімії Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського Катерина Пелешок доповідала на тему «Method development for the quantitative determination of valsartan from caco-2 cell monolayers».

Вікторія Процюк, асистент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Івано-Франківського національного медичного університету представила доповідь «Вивчення протигрибкових властивостей нових синтетичних похідних 6-оксо-5,6-дигідротіазоло[2,3-b][1,2,4]тріазол-5-іл)ацетаміду».

Аспірантка кафедри органічної і біоорганічної хімії Запорізького державного медичного університету Олена Холодняк презентувала доповідь «N-(R-Карбамотіоіл)циклоалкілкарбоксаміди: синтез, модифікація, фізико-хімічні та біологічні властивості».

Про синтез та хімічні перетворення нових тіазолідинонів як потенційних біологічно активних сполук розповів Ігор Юшин, аспірант кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Наталія Єлагіна, з Рівненської медичної академії, виступила з темою «Water status in fungi amanita musscaria and their composite system 1:9 with hydrocompacted nanosilica dioxyde A-300».

Доповідь «LC-MS/MS Method development the determination of metoprolol and meldonium in human plasma» представила Мар’яна Горин лаборант кафедри фармацевтичної хімії Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського.

Поділився своїм досвідом та провів цікавий, інформативний майстер-клас на тему «Стандартизовані процедури валідації методик контролю якості лікарських засобів: основні принципи» Олександр Гризодуб, професор, доктор хімічних наук, директор Державного підприємства «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів».

На завершення Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Current trends in pharmaceutical chemistry and standardization of medicines» професор Лілія Логойда підсумувала роботу пленарних та секційних засідань, подякувала керівництву університету, всім доповідачам та учасникам наукового форуму за активну участь в його роботі. 

Формат відеоконференції надав учасникам змогу не лише вербально представити свої наукові здобутки, але й водночас став майданчиком для наукової дискусії, спільного перегляду й плідного обговорення відеофрагментів та наданих презентацій.

Усі бажаючі мають можливість переглянути конференцію на ютуб-каналі Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського за посиланнями:

Журналістка ТНМУ Соломія Гнатишин, завідувач кафедри фармацевтичної хімії ТНМУ Лілія Логойда.

Світлини Соломії Гнатишин і Лілії Логойди.