Конференція «Професійно-комунікативна культура майбутнього лікаря: лінгвістичний, педагогічний та філософський аспекти» у ТНМУ

У Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського 3-4 червня 2021 року відбулася IІ Науково-практична конференція з міжнародною участю «Професійно-комунікативна культура майбутнього лікаря: лінгвістичний, педагогічний та філософський аспекти». Науковий захід організовано кафедрою іноземних мов ТНМУ. У зв’язку з карантинними обмеженнями зустріч науковців відбулася в режимі онлайн.

У науковому зібранні взяли участь провідні фахівці з різних куточків України та світу, зокрема з Києва, Дрогобича, Харкова, Івано-Франківська, Запоріжжя, Донецька, Вінниці, Чернівців, Львова, Берліна, Гамбурга (Німеччина), Варшави (Польща), Софії (Болгарія), Праги (Чехія), Трнави (Словаччина). Під час засідань було заслухано й обговорено 40 наукових доповідей.

Перше пленарне засідання відбулося спільно з пленарним засіданням конференції «Лінгводидактика в контексті особистісної парадигми», яку проводила кафедра української мови ТНМУ.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ. Він передав слова вітання від імені ректора ТНМУ, професора Михайла Корди, а також побажав успіхів та плідної роботи учасникам наукового зібрання.

Іван Миколайович зазначив, що «для формування особистості медика важливе значення має рівень загального культурного розвитку, уміння організувати свої самопідготовку та самовиховання, знайомство з фаховою літературою, чому сприяє вивчення іноземних мов. Визначальним є для медичного працівника і убезпечення себе від професійної деформації та збереження душевної рівноваги пацієнта, утвердження в ньому позиції на одужання».

З вітальним словом звернулася до учасників наукового форуму завідувач кафедри іноземних мов ТНМУ, професор Надія Федчишин зазначивши, що в умовах сучасних ринкових відносин збільшується потреба у кваліфікованих фахівцях медичної галузі, які мають на базі ґрунтовної теоретичної підготовки високий рівень професійно-комунікативної культури. Необхідність вивчення іноземних мов (англійської, німецької, французької) покликана потребою розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної медичної діяльності, коректного й дієвого обміну і поширення знань на міжнародному рівні, адже сьогоднішні фахівці медицини повинні отримати добрі навички іншомовної комунікації, мовні та мовленнєві компетентності. Вона звернула увагу на необхідність повернення у навчальні плани, навіть як другої іноземної, дисципліни «Іноземна мова (німецька, французька)», оскільки багато студентів не вивчали англійську мову в межах шкільної програми, адже обрали для себе німецьку, французьку чи іспанську мови.

Подякувала за багаторічну співпрацю та запрошення до співорганізації конференції доктор педагогічних наук, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України, завідувач відділу порівняльної педагогіки Інституту педагогіки НАПН України, професор Олена Локшина.

Олена Ігорівна зазначила, що в умовах глобалізаційних викликів та впливу пандемії COVID-19 Європейський Союз адаптує стратегію розвитку освіти. Засадничим орієнтиром проголошено Європейський порядок денний з розвитку навичок (2020), який пропонує п’ятирічний план підтримки Європейською Спільнотою розбудови економіки і соціального життя у постпандемійній реальності. Ключовими у Порядку денному визначено: посилення стійкості конкурентоспроможності; забезпечення соціальної справедливості; забезпечення стійкості. Доповідачка звернула увагу на те, що пандемія COVID-19 продемонструвала необхідність завжди бути готовими до цифровізації роботи та реагування на кібербезпеку професій. Олена Ігорівна зазначила, що навчання впродовж життя, набуття кваліфікацій для роботи повинні стати керівним принципом задля підтримки талановитих фахівців.

Доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Тетяна Пантюк представила доповідь на тему: «Трансформація цінностей особистості в умовах глобалізації, інформатизації, технологізації».

Тетяна Ігорівна просила пам’ятати, що система цінностей не є пасивним наслідком впливу соціокультурного середовища, економічних і політичних чинників. Вона, крім того, ще є і однією із форм самоусвідомлення, самовираження внутрішніх інтелектуальних, моральних, естетичних та інших сил та уявлень особистості, які перебувають у тісному взаємозв’язку із її потребами, інтересами, мотивами поведінки, зумовлюючи їх і одночасно перебуваючи залежно від них, від характеру й об’ємності інформації про культурні цінності, їх сутність, функції і властивості. Доповідачка зауважила, що у цьому процесі чітко простежується взаємозв’язок і взаємовплив соціокультурного макросередовища та мікросередовища, особистості, ефективність освітньо-виховної системи суспільства тощо. Цінності, їх характер, особливості, як і система цінностей у суспільстві в цілому, є своєрідними орієнтирами у формуванні світогляду, духовного світу людини, а прагнення до володіння ними – важлива умова отримання людиною необхідного життєвого досвіду.

Інтерес викликала доповідь «Наукова комунікація в умовах глобалізації та трансформації» доктора педагогічних наук, професора кафедри іноземних мов Західноукраїнського національного університету Ольги Царик.

Ольга Михайлівна зазначила, що у розвитку сучасного суспільства важливу роль відіграє інформація, отримана в результаті наукового пізнання. Її отримання, поширення та використання мають суттєве значення для розвитку науки. Наукова інформація поширюється в часі та просторі певними каналами, засобами, методами. Особливе місце в цій системі належить науковій комунікації. Науковець обґрунтувала, що наукова комунікація є основним механізмом функціонування і розвитку науки, одним із важливих механізмів її зв’язку з суспільством та засобом стимулювання творчої активності.

Про комунікативну культуру першокурсників розповів доктор педагогічних наук, завідувач кафедри української мови Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського, професор Анатолій Вихрущ.

Анатолій Володимирович зауважив, що від рівня підготовки майбутнього лікаря залежить не лише настрій пацієнта, але й здоров’я і життя. Важливим елементом комунікативної культури є протидія маніпуляції, передбачення конфліктних ситуацій, адекватна реакція на прояви мобінгу і булінгу. Для розвитку комунікативної культури студентів важливу роль відіграє медіабанк ТНМУ. Студенти мають можливість оцінити техніку виступів своїх однокурсників, методику проведення діалогів, особливості лекторської майстерності викладачів.

Анатолій Володимирович звернув увагу на те, що починаючи з першої теми на заняттях з української мови студенти ТНМУ аналізують майстерність професора П.Гриценка, зокрема, готують 5 запитань до професора, знаходять найбільш вдалі аргументи для захисту української мови, пропонують своє бачення щодо висвітлення актуальних проблем, а системний підхід дозволяє упродовж семестру розвинути у студентів професійно важливі навички, які в процесі вдосконалення сприятимуть підготовці фахівців високого рівня.

Зацікавила слухачів своїм виступом «Сутність та специфіка професійного вдосконалення випускників університетів США в умовах резидентури» доктор педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського Тетяна Хвалибога.

Тетяна Ігорівна сконцентрувала увагу учасників наукового форуму на етапах здобуття медичної освіти в США, а саме на резидентурі. У сучасній медичній школі США резидентура, як етап післядипломної освіти, є одним з найважливіших для кар’єрного росту фахівця, оскільки передбачає відносну автономію. Тривалість навчання в резидентурі суттєво відрізняється залежно від спеціальності (від 3 років для сімейної медицини до 7 років для нейрохірургії). Доповідач проаналізувала і навчальний процес, який характеризується певною кількістю програм, на які може подати документи випускник медичної школи, зазначивши, що такі спеціальності як онкологія, кардіологія, неонатологія, окрім проходження резидентури, вимагають більш поглибленого навчання, яке називається вузькоспеціалізованою практикою (fellowship), триває 1–2 роки та здебільшого передбачає виконання наукової роботи.

Мова другого пленарного засідання була німецька. Зібрання об’єднало науковців з Німеччини, Польщі, Чехії, Болгарії, Словаччини та України.

Професор Берлінського університету імені Гумбольдтів Дітріх Беннер (Dietrich Benner), (Берлін, Німеччина), представив доповідь «Ethisch-moralische Kompetenz аls Teil öffentlicher Bildung».

Професор Д. Беннер подякував за запрошення взяти участь у роботі конференції професорці Надії Федчишин та представив роботу проєкту під назвою ETiK, який фінансувався Німецьким науково-дослідним фондом (DFG) з 2008 по 2013 рік та з 2013 по 2018 рік. З 2018 року проєкт став міжнародним «Ethisch-moralischeGrund-Bildung», і опирається на ту саму компетентнісну модель, яка з точки зору базової теорії застосовується і до інших шкільних та навчальних предметів. Завданням проєкту є розробка дидактичного тестового інструменту для оцінки моральної компетентності 15-16-річних школярів. Сьогодні тестування проходить в словацьких та польських навчальних закладах за аналогом PISA.

PhD Румяна Ніколова (Roumiana Nikolova) та Станіслав Іванов (Stanislav Ivanov) (Гамбург, Німеччина), зосередили свою увагу на етичному та моральному складниках формування професійно-комунікативної культури майбутнього фахівця в Німеччині, зазначивши, що аналогічні проблеми сьогодні стоять на порядку денному кожного громадянського суспільства.

У виступі «Aufgaben der christlichen Ethik in den Schulen der Ukraine» професор Надія Федчишин торкнулася такого ж проблемного кола питань в Україні, яке намагаються розв’язати вчені-педагоги європейських країн, оскільки у формуванні критичного мислення й уміння вести міжкультурний діалог центральне місце займає школа, то і успішна реалізація завдань морально-релігійного виховання не може обійтися без переоцінки ролі шкільної навчальної дисципліни за довільною назвою: “Християнська етика” чи «Етика». В Україні уже є практика впровадження навчальної дисципліни “Християнська етика” в західних областях і наразі в наукових, освітянських і владних колах українського суспільства ведеться широка полеміка щодо доцільності цього навчального курсу та викладання у школі предметів морально-релігійного спрямування.

Доповідачка звернула увагу на те, що в цивілізованому співтоваристві вихованням молоді займаються чотири інституції: сім’я, яка покликана дбати про стосунки поколінь, піклування про дітей, старших, взаємоповага в сім’ї; школа, де прищеплюються молодому поколінню патріотизм, почуття національної гідності, історична пам’ять; громада відповідає за виховання поваги до закону, державних символів, обов’язку перед іншими людьми; і церква, яка зорієнтована на розуміння та прищеплення моральних орієнтирів поведінки, цілей, прагнень та справедливості. Чи такі етичні і моральні компетентності необхідні для майбутнього лікаря, адже ця професія, окрім фахових компетентностей вимагає високої внутрішньої етичної культури.

Доценти Трнавського університету Андрей Райскі (Andrej Rajský) та Мартін Брестованскі (Martin Brestovansky), (Трнава, Словаччина), запропонували учасникам наукового форуму свою наукову розвідку на тему: «Ethische Grundbildung im Bildungssystem der Slovakei und europäischer Länder».

Науковці закцентували увагу на тому, що тема етичного виховання з чітко вираженим моральним спрямуванням все більше викликає зацікавлення в педагогічних колах Словаччини. В першу чергу це стало відповідною реакцією на соціальні та демографічні зміни в суспільстві, на збільшення числа проблемних дітей, на зростання кількості неповних і розбитих сімей, на злочинність неповнолітніх.

Спонукали до дискусії своїми виступами «Ethische Bildung – Entwicklung, Analyse, Perspektiven im Bildungssystem der Tschechischen Republik» доценти Карлового університету Надєжда Пелькова (Naděžda Pelcová) та «Tätigkeit der europäischen Forschergruppe auf dem Gebiet der Wertebildung» Збінек Ціха (Zbinek Zicha) (Прага, Чехія).

 Доповідачi наголосили на тому, що сьогодні у чеських школах з метою морального та етичного виховання вчителі намагаються використати різні форми роботи: бесіду, дискусію, інтерпретацію, пояснення, розповіді, зустрічі, диспути, дидактичні ігри. Застосування таких методів і форм демонструє той факт, що вчителі вбачають в основі етичного виховання набуття навичок, які базуються на знаннях.

Науковий інтерес викликав виступ професора Університету кардинала Стефана Вишинського (Варшава, Польща), Даріуса Штепковскі (Darius Stepkowski) на тему: «Erziehung in Poland». Доповідач зазначив, що привиті у шкільні роки такі риси як чесність, справедливість, порядність виховають не лише доброго громадянина, але й доброго спеціаліста. Саме тому на уроки «Етики», які покликані формувати моральну свідомість, виховання моральних почуттів, формувати моральну поведінку, покладають свої сподівання педагоги-вихователі у Польщі.

У п’ятницю, 4 червня, відбулися секційні засідання, в яких взяли участь викладачі, аспіранти, студенти.

Професор Надія Федчишин подякувала керівництву університету за сприяння та організацію конференції, співорганізаторам та гостям конференції, усім учасникам та партнерам наукового форуму.

Формат відеоконференції надав учасникам змогу не лише вербально представити свої наукові здобутки, але й водночас став майданчиком для наукової дискусії, спільного перегляду й плідного обговорення відеофрагментів та наданих презентацій.

Усі бажаючі мають можливість переглянути конференцію на ютуб-каналі Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського за посиланням:

Журналістка ТНМУ Соломія Гнатишин.

Світлини авторки.