Меню Закрити

Конференція у ТНМУ об’єднала лікарів загальної практики – сімейної медицини з усієї України

Упродовж двох днів, 24–25 червня 2021 року, в Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського спільно з Громадською організацією «Асоціація сімейної медицини Тернопільщини» в онлайн-форматі відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики, лікування, раціональної фармакотерапії, профілактики та реабілітації в практиці сімейного лікаря».

У науковому форумі взяли участь 330 провідних фахівців з різних куточків України та світу, зокрема з Києва, Полтави, Львова, Чернівців, Одеси, Вінниці, Луцька, Ужгорода, науковці з міста Лілль (Франція). Під час засідань заслухано й обговорено 35 наукових доповідей.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи, заслужений діяч науки і техніки України, професор Іван Кліщ. Він передав слова вітання від імені ректора нашого університету, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора Михайла Корди, а також побажав успіхів та плідної роботи учасникам наукового зібрання.

Іван Миколайович подякував Лілії Степанівні та ГО «Асоціація сімейної медицини Тернопільщини» за щоденну наполегливу працю, обмін досвідом та поширення інформації щодо наукових здобутків серед лікарів загальної практики сімейної медицини.

Відкриваючи пленарне засідання, з привітанням і побажанням успіху до учасників наукового зібрання, звернулася завідувач кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики сімейної медицини ТНМУ, професор Лілія Бабінець: «Первинна медична допомога стає основою ефективної системи охорони здоров’я, оскільки саме вона може вирішувати більшість проблем, пов’язаних з довірою, співпрацею та піклуванням про здоров’я пацієнтів та їх родин. Такий підхід здатний забезпечити ефективне використання наявних ресурсів при високій якості наданої медичної допомоги. Ми з викладачами-практиками, науковцями, працівниками нашої кафедри та ГО «Асоціація сімейної медицини Тернопільщини» працюємо над щоденним самовдосконаленням, навчанням, обміном досвідом заради здоров’я наших пацієнтів».

Іван Катеренчук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №2 Полтавського державного медичного університету представив доповідь «Сучасні діагностичні технології – шлях до стандартизації та персоніфікації лікування».

Іван Петрович зазначив, що впровадження стандартизації надання якісних послуг у системі охорони здоров’я сприяє ефективному та економічному використанню трудових і матеріальних ресурсів системи; захисту інтересів пацієнтів на основі забезпечення реального рівня соціальних гарантій доступності якісної медичної та фармацевтичної допомоги населенню; структурній пропорційності служб системи охорони здоров’я; раціональному розподілу фінансових ресурсів.

Учасники конференції з цікавістю заслухали доповідь Лілії Бабінець, професора, завідувача кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики сімейної медицини ТНМУ «Можливості комплексної корекції функціональних порушень органів травлення».

Лілія Степанівна розповіла, що погоджувальною Комісією міжнародних експертів (Рим, 1999 р.) були розроблені рекомендації щодо термінології, поглядів на патогенез і лікування функціональних захворювань органів травлення, які одержали відому назву “Римські Критерії II”. Доповідачка звернула увагу слухачів на те, що лікування функціональних захворювань органів травлення, як правило,повинно бути комплексним. Воно передбачаєнормалізацію способу життя, виконання дієтичних рекомендацій, медикаментозну терапію, психотерапію і психотропні препарати (за необхідності).

Науковий інтерес викликав виступ Олександра Мощича, професора кафедри дитячої оториноларингології, аудіології і фоніатрії Національного університету охорони здоров’я України імені П.Шупика, експерта Державного експертного (фармакологічного) центру МОЗ України «Можливості та перспективи оптимізації запалення при інфекційній та соматичній патології в практиці сімейної медицини».

Олександр Петрович акцентував увагу на тому, що необхідність співпраці двох головних напрямів сучасної медицини – традиційної та фармакологічної, особливо актуальні сьогодні, коли ми стоїмо на порозі глобальних епідемій, які загрожують життю мільйонів людей в кожній країні, незалежно від рівня економічного розвитку.

Доповідь «Лікувально-оздоровлювальні реабілітаційні програми при хронічній ішемії мозку» представив завідувач кафедри реабілітації та нетрадиційної медицини ФПДО Львівського національного медичного університету імені Д. Галицького, професор Лук’ян Андріюк.

Про досвід у лікуванні та профілактиці респіраторних вірусних інфекцій у дітей розповіла завідувач кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету, професор Олена Колоскова. Доповідачка наголосила, що за останні два десятиліття в світі відбулося сім епідемій, які призвели до величезних людських та економічних втрат, серед яких COVID-19, вірусна хвороба Західного Нілу, пташиний і свинячий грип й інші.

Тетяна Соломенчук, професор кафедри сімейної медицини ФПДО Львівського національного медичного університету імені Д. Галицького, у своєму виступі «Хронічна хвороба нирок у пацієнтів з АГ та ЦД 2 типу: як покращити нирковий і життєвий прогноз» зазначила, що пацієнти з артеріальною гіпертензією (АГ) і хронічною хворобою нирок (ХХН) належать до категорії найскладніших: відомо, що цільові рівні артеріального тиску (АТ) у них є більш жорсткими, а досягти зниження АТ доволі складно. Отже, ці хворі потребують ретельного вибору антигіпертензивної терапії, яка не лише має забезпечувати ефективний контроль АТ, а й уповільнювати прогресування порушення ниркової функції.

Завідувач кафедри педіатрії Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського, Заслужений діяч науки і техніки України, професор Наталія Банадига представила доповідь «Сучасні можливості лікаря первинної ланки у веденні харчової алергії у дітей».

Наталія Василівна підкреслила, що хоча більшість дітей дотрирічного віку досягають високого рівня толерантності до білків коров’ячого молока (БКМ), його непереносимість може зберігатись у 15–29%, а у9–15% дітей – може тривати до 10–15 років. З дорослішанням дитина також втрачає клінічні ознаки алергії до білків сої, курячого яйця, пшениці, але зберігається гіперчутливість до риби, морепродуктів, арахісу, лісових горіхів. Діти зі стійкою алергією до молока мають значно вищий рівень специфічних антитіл IgE до лінійних епітопів α-s1- та b-казеїнів, аніж діти з набутою толерантністю до молочних білків. Водночас виявлення гіперчутливості до казеїну може свідчити про високий ризик клінічної реакції на молочні продукти в будь-яких формах, в тому числі й термічно оброблені.

Актуальну тему «Комплексний підхід в лікуванні пацієнтів з хронічною ІХС: як зберегти найцінніше» висвітлила професор кафедри внутрішньої медицини №1 ТНМУ Надія Ярема. Доповідачка нагадала, що ішемічна хвороба серця – одна з головних причин високої смертності та втрати працездатності населення в Україні та у багатьох індустріально розвинених країнах світу, що становить серйозну медико-економічну проблему. Успішне її вирішення залежить від розуміння механізмів розвитку захворювання, можливості прогнозування ускладнень та результатів, що визначає лікарську тактику, вибір і ефективність проведеної терапії.

Актуальною була спільна доповідь від міжнародного колективу авторів: Павла Колесника, доцента, завідувача кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету №2 Ужгородського національного університету, Сабін Байен, доктора Лілльського університету, Франція (Université of Lille, France) та Іванни Шушман, асистента кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету №2 Ужгородського національного університету «Основні цінності у сімейній медицині».

Про сучасні тенденції у лікуванні хронічних захворювань вен розповіла доцент кафедри хірургії та трансплантології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Шупика Наталія Присяжна.

Доповідь під час майстер-класів представила Ірина Боровик, доцент кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики сімейної медицини ТНМУ «Як повідомляти погані новини? Протокол SPIKES». Вона наголосила, що при повідомленні поганих новин використовується протокол SPIKES. Він чудово себе зарекомендував тим, що дає можливість хворому сприйняти важку для себе інформацію в більш емоційно врівноваженому стані.

«Необхідно переконатися, що ви з пацієнтом знаходитесь в комфортній кімнаті чи його палаті, розмову краще вести сидячи – це допомагає розслабитись та показати, що ви нікуди не поспішаєте. Підтримувати контакт очима для встановлення рапорту. Якщо пацієнту це комфортно, можна його торкнутись або взяти за руку. Перед тим як давати пацієнту будь-яку інформацію, слід дізнатись, що пацієнт вже знає. Якщо у пацієнта хибне уявлення про свій стан здоров’я, слід йому пояснити його стан більш детально. Поясніть діагноз. Діагноз повідомляється короткими тезами. Після кожної тези зробіть паузу та почекайте для того, щоб пацієнт задав запитання. Потім переходьте до наступної тези. На цьому етапі мовчання є найбільш адекватним, що може зробити лікар, у пацієнта при повідомленні цих новини в голові може крутися мільйон різних думок. Йому потрібен час для усвідомлення», – пояснила Ірина Олегівна.

Виступив з доповіддю та провів майстер-клас на тему «Гіперактивний сечовий міхур в практиці лікаря сімейної медицини» Андрій Мисак, доцент кафедри хірургії №1 з урологією імені Л.Ковальчука ТНМУ.

Андрій Іванович відзначив, що синдром гіперактивного сечового міхура – це захворювання, яке проявляється раптовим вимушеним позивом до сечовиділення, який важко стриматичи відкласти, з/без нетримання сечі і який, як правило, супроводжується полакіурією таніктурією. Це захворювання часто негативно впливає наякість життя пацієнта, обмежуючи його фізичну та соціальну активність, що призводить до відчуття соціальної відокремленості.

Про основні критерії діагностики та лікування гострого середнього отиту під час майстер-класу розповів кандидат медичних наук Ігор Хоружий. Спікер звернув увагу слухачів на те, що гострий середній отит має тенденцію до самовиліковування, інколи пропонується утриматися від призначення антибіотиків до тих пір, допоки ознаки та симптоми не стануть постійними або ж стан хворого не погіршиться.

Учасники конференції з цікавістю заслухали виступ завідувача кафедри сімейної медицини Національного університету охорони здоров’я України імені П.Шупика, професора Людмили Хіміон «Ожиріння і остеоартроз: вирішення проблем пацієнта».

Людмила Вікторівна зазначила, що поєднання ожиріння та остеоартрозу (ОА) – одна з найбільш актуальних медико-соціальних проблем сучасного  суспільства. Це обумовлено як їх надзвичайно високою поширеністю, так і високою коморбідністю з іншими станами і захворюваннями, які мають істотний вплив на якість життя пацієнтів. Згідно з сучасними даними, ожиріння є чинником ризику ОА і багатьох інших захворювань, пов’язаних з метаболічними порушеннями, а порушення функції і обмеження непрацездатності, як правило, супроводжують ОА і в свою чергу призводять до збільшення індексу маси тіла та індукують розвиток кардіоваскулярних захворювань і діабету.

Професор Лілія Бабінець представила доповідь «COVID-19: ранні та віддалені емоційно-поведінкові наслідки». Лілія Степанівна звернула увагу учасників конференції на те, що коронавірусна хвороба в багатьох не минає безслідно. Навіть ті, хто перехворів наCOVID-19 й офіційно одужав, насправді ще тривалий час не відчувають себе здоровими, адже найчастіше довгостроковими наслідками після інфікування SARS-CoV-2 стають біль у м’язах, втома та різноманітні психічні розлади, як-то страх чи депресія.

Доповідь «Особливості ведення хворих на COVID-19 в умовах фтизіо-пульмонологічного центру» представив професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії ТНМУ Леонід Грищук.

Леонід Андрійович нагадав, що виявлення, стаціонарне лікування і реабілітація хворих на COVID-19, зокрема в умовах фтизіо-пульмонологічного центру, повинні проводитись спільно – лікарями загальної практики – сімейної медицини та спеціалістами – інфекціоністами, пульмонологами, кардіологами, психологами та іншими. Доповідач наголосив, що проведення лікування хворих на COVID-19 у протитуберкульозних закладах є тимчасовим явищем, і після закінчення пандемії такі хворі будуть лікуватися стаціонарно лише в інфекційних відділеннях лікарень.

Під час майстер-класу ознайомив зі своєю доповіддю «Сучасні методи діагностики та лікування глаукоми» Микола Турчин, професор кафедри отоларингології, офтальмології та нейрохірургії ТНМУ.

Науковець привернув увагу аудиторії до проблеми глаукоми, оскільки це захворювання стабільно посідає перше або друге місце серед причин незворотної сліпоти не лише в Україні, але й в усьому світі. Окрім цього, глаукома є одним з головних чинників інвалідності по зору в структурі працездатного населення. Медико-соціальне значення глаукоми полягає не лише в зростанні поширеності та високому рівні інвалідизації, але й у значних економічних витратах держави та пацієнта.

Провів майстер-клас на тему «Патогенетичні маркери при лікуванні хворих на COVID-19» Василь Копча, професор кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТНМУ.

Доповідач детально охарактеризував патогенез COVID-19, зазначив, що дану інфекцію можна вважати «повільною формою грипу» з провідною патогенетичною ланкою, «повільним» інтерстиційним набряком легень, що перебігає на тлі ДВЗ-синдрому у стадії гіперкоагуляції й агресивного цитокінового «шторму».

Професор Лілія Бабінець підсумувала роботу пленарного та секційних засідань, подякувала керівництву університету за сприяння та усім учасникам конференції за плідну й творчу роботу.

Формат відеоконференції надав учасникам змогу не лише вербально представити свої наукові здобутки, але й водночас став майданчиком для наукової дискусії, спільного перегляду й плідного обговорення відеофрагментів та наданих презентацій.

Усі бажаючі мають можливість переглянути конференцію на ютуб-каналі Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського за посиланнями:

 

Журналістка ТНМУ Соломія Гнатишин.

Світлини авторки.