Професор ТНМУ представила університет на конференції «Епідеміологічні загрози та здоров’я населення – вчора, сьогодні, завтра»

На запрошення організаційного комітету  конференції «Епідеміологічні загрози та здоров’я населення – вчора, сьогодні, завтра», яку ініціювала кафедра соціальної медицини та охорони здоров’я Варшавського медичного університету і Польського товариства  соціальної медицини та громадського здоров’я, що відбулася 22-25 вересня 2021 року під патронатом  ректора Варшавського медичного університету, головного республіканського санітарного лікаря, Польського товариства соціальної медицини і громадського здоров’я, проф. Федорців О.Є. представила на цьому заході Тернопільський національний медичний університет.

Роботу форуму розпочав ректор університету, професор Збігнев Гаціонг, який виступив з вітальним словом і побажав усім плідної праці та приємного спілкування.

Професор Альфред Овоц – голова  Польського товариства соціальної медицини і громадського здоров’я коротко зупинився на історії виникнення і функціонування товариства.  Створене воно ще  в 1905 році, хоча  активно функціонувати почало  в 1916 році  як  Польське товариство соціальної медицини. Професор зупинився на діяльності товариства,  розвитку співпраці з іншими країнами Європи, зокрема з  українськими медиками.

У 2016 році  професору Альфреду Овоцу було присвоєно звання почесного професора Тернопільського національного медичного університету  імені І.Гобачевського.

Виступ професора Лідії Б. Бридак (відділ досліджень грипу, Національний центр грипу) був присвячений пандеміям грипу і їхнім наслідкам для людства: 1918 рік – «Іспанка» -A / H1N1 / (кількість смертей 50-100 млн.), 1957 рік- «Азіатський грип» – A / H2N2 /(кількість померлих 1-4 млн.), 1968 рік – «Гонконг» A / H3N2 / (кількість померлих 1-4 млн.) Чому вірус грипу є таким заразним? Тому що дуже швидко змінює свої властивості, мутує. Доповідач зупинилася на сучасних методах діагностики (ПЛР) і контролю за грипом. Небезпечними є  ускладнення грипу: пульмонологічні, кардіологічні, загострення хронічних захворювань, нефрологічні, гінекологічні, виникнення нових хронічних захворювань, особливо небезпечні неврологічні ускладнення. Тому надзвичайно важливо проводити профілактичні щеплення від грипу. В Польщі сьогодні є три чотиривалентні вакцини: три інактивованих (типу  split  з розщепленим віріоном, типу  subunit, а також жива вакцина, отримана з cold adapted  вірусів грипу (чотиривалентна). Основні методи боротьби з грипом: профілактика і лікування. Професор перерахувала групи пацієнтів дитячого і дорослого віку, яким обов’язково потрібно проводити профілактичні щеплення від грипу. За статистичними даними, від 5 до 10% дорослого населення і 20-30% дітей хворіють на грип, помирає від грипу від 290 до 650 тис осіб, від 3 до 5 млн гострих випадків, витрати, пов’язані з грипом складають 1,5 млрд злотих. На питання, яке задає собі кожна людина: вакцинуватися чи ні професор відповіла словами професора Збігнєва Шаварського: «Людина розумна не робить собі власної шкоди, людина розумна не робить шкоди власним дітям, людина розумна не робить шкоди своєму суспільству».

Професор  Ярослав Пінкас з центру післядипломного медичного навчання (школа громадського здоров’я) виступив з доповіддю «КОВІД на осі часу в контексті громадського здоров’я».  Професор зупинився на етапах поширення інфекції : 31 грудня 2019 – Miська кoмісія здоров’я в Ухані (провінція Hубеї, Китай) поінформувала  Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ) про виявлення випадків запалення легень невідомої етіології, пов’язаних з ринком продуктів моря. 9 січня 2020 – Китайський центр контролю і профілактики захворювань передав інформацію, що етіологічним чинником 15 з 59 випадків запалення легень був  нoвoвідкритий коронавірус (спочатку названий 2019-nCoV). 13 січня 2020 року – зареєстровано перший лабораторно підтверджений випадок інфікування новим коронавірусом за межами Китаю (Таїланд). 20 січня 2020 – підтверджено трансмісію нового коронавірусу з людини на людину. 24  січня 2020 – констатовано перший випадок інфікування коронавірусом в Європі (Бордо, Франція). 29 січня 2020 – в The New England Journal of Medicine (NEJM) oпубліковано наукову статтю, в якій описано інфікування вірусом 2019-nCoV перших 425 oсіб.  Середній вік хворих – 59 років. 56% становили чоловіки. Більшість випадків  (55%), які виникли перед  1 січнем  2020 р. були пов’язані  з ринком в Ухані, на якому продавали морепродукти. Середній інкубаційний період хвороби становив  5,2 дні. 30 січня 2020 – ВООЗ  oголосила стан загрози громадському здоров’ю в міжнародному масштабі. 11 лютого 2020  – Miжнародний кoмітет тaксономії вірусів надав новому коронавірусові  oфіційну назву кoронавірус  SARS-CoV-2 (eng. severe acute respiratory syndrome coronavirus 2), a ВООЗ  визначила одиницю хворобову, викликану новим коронавірусом як COVID-19 (eng. Coronavirus Disease 2019).

13 лютого 2020, згідно з оцінки Європейського центру  запобігання і контролю хвороб  (ECDC), ризик  інфікування  SARS-CoV-2  для популяції UE/EOG i Великобританії  в Європі визнано низьким. 29 лютого 2020  – ВООЗ  oпублікувала  перші вказівки щодо карантину людей, які перебували в тісному контакті з інфікованим.

11 березня  2020 – ВООЗ визнала COVID-19 за пандемію. 220 країн було охоплено  цією інфекцією. Доповідач підкреслив, що єдиним шляхом боротьби з вірусом  є  вакцинація. Однак, вчені багатьох країн зіткнулися з таким явищем як деніалізм – що означає відмову від наукових висновків, заперечення фактів, створення альтернативної, конкурентної реальності, на відміну від того, що ґрунтується на наукових доказах та фактах, використання неправильних аналогій та логічних помилок як мети  довести заздалегідь обрану тезу. Це, в першу чергу, стосується вакцинації. Дослідження показали, що основним джерелом знань про вакцинацію були матеріали, підготовлені медичними працівниками, значний відсоток населення (майже 50%) дізнається про вакцинацію з телевізора. Було встановлено, що лише 22% поляків заявили, що не бояться вакцинації. Основні причини тривоги щодо щеплення були пов’язані з виникненням побічних явищ (48,4%) та виникненням анафілактичної або іншої серйозної алергічної реакції (33,2%), а також невідомими довгостроковими наслідками вакцини (41,1%). Підсумовуючи свою доповідь професор Пінкас констатував, що пандемія COVID-19 призвела до інтеграції медичної спільноти та узгоджених зусиль щодо надання наукових доказів на підтримку протиепідемічних зусиль  щодо COVID-19 (приблизно 250 наукових праць).

Головний санітарний лікар  Польщі Ізабела  Кухарська представила правову ситуацію в Польщі у сфері епідеміологічного нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями та  небезпечними  мікроорганізмами.  Відповідно до щорічних вказівок головного санітарного інспектора щодо планування та функціонування Державної санітарної інспекції, OE WSSE зобов’язані подати до Головної санітарної інспекції: до 15 лютого – звіт про виникнення епідемічних спалахів у суб’єктах, які здійснюють медичне обслуговування, а попередній рік; до 25 квітня – щорічний звіт про внутрішньолікарняні інфекції та тривожні факти за попередній рік.

Виступає головний санітарний лікар Польщі Ізабела  Кухарська.

Згідно з результатами звітів, у 2020 році в Польщі госпіталізовано 7 116 861 пацієнтів, 56,87% усіх зареєстрованих ліжок було використано. Загалом  у 100 935 пацієнтів було діагностовано інфікування  небезпечними агентами, у тому числі 48 550 інфекцій, виявлених протягом  72 годин після надходження  до лікарні, що становить 48,10% усіх інфекцій, викликаних  небезпечними  збудниками. Відповідно до чинних положень законодавства, керівники медичних установ зобов’язані надати державному санітарному  лікарю: початковий звіт – протягом 24 годин після підозри або підтвердження епідемії, остаточний звіт – протягом 30 днів після закінчення спалаху епідемії.

У 2020 році було значно збільшено кількість скринінгових тестів пацієнтів для підтвердження або виключення інфекції під час спалаху (98%) порівняно з попередніми роками. З 2800 спалахів епідемій, повідомлених органами Державної санітарної інспекції, 2265 спалахів були спричинені вірусом SARS-CoV-2, що становить 81% усіх повідомлень.535 спалахів були  викликані  іншими факторами  (19%).

Другим за частотою етіологічним чинником, що викликав спалахи  інфекції  в лікарнях, була Gram (-) Klebsiella pneumoniae. У 2020 році Klebsiella pneumoniae стала причиною 112  із 535 спалахів, що становило 21% зареєстрованих спалахів. Підсумовуючи, міністр відмітила, що нозокоміальні інфекції становлять великий виклик для сучасної медицини, і розуміння важливості цього питання працівниками медичних установ шляхом  постійного моніторингу, постійного навчання персоналу дозволить мінімізувати ризик зараження пацієнтів та персоналу та покращити якість медичних послуг, що надаються. в лікарнях. Це особливо важливо у зв’язку із зростаючою проблемою  опірності мікроорганізмів до наявних у всьому світі антибіотиків, а також збільшенням кількості пацієнтів, інфікованих багаторезистентними патогенами, такими як Enterobacteriaceae, яких важко вилучити з лікарняного середовища.

Цікавою була доповідь Анни Ягельської (кафедра соціальної медицини і громадського здоров’я), присвячена  проблемам стійкості до антибіотиків у Польщі та у світі в минулому  і сьогодні. Відомо, що стійкість мікроорганізмів до антибіотиків існувала ще до впровадження антибіотиків: до масового застосування першого антибіотика – пеніциліну, був виділений штам золотистого стафілокока (Staphylococcus aureus), що продукує пеніциліназу (бета – лактамазу), фермент, що обумовлює його стійкість до пеніциліну. В середині 1950-х років внаслідок масового застосування пеніциліну більше 50% золотистих стафілококів вже були стійкими до пеніциліну. Антибіотикоопірність – це глобальна проблема. Згідно зі звітом, замовленим урядом Великобританії та організацією Wellcome Trust, майже 700 000 людей щороку помирають від інфекцій, спричинених стійкими до антибіотиків бактеріями. Доповідач наголосила: якщо не вжити відповідних запобіжних заходів, то ця цифра зросте до 10 мільйонів у 2050 році. Без швидких та ефективних дій до 2050 року смерть від інфекцій, спричинених стійкими до антибіотиків мікробами, може бути більш поширеною, ніж смерть від раку. Досі  антибіотикостійкі бактерії були виявлені переважно в   групах пацієнтів  відділень інтенсивної терапії, пацієнтів, які проходили лікування хронічних уражень шкіри та  з  тривалою катетеризацією сечового міхура. Поява карбапенемази, що продукує Klebsiella pneumoniae, кардинально змінила картографування мікробів з небезпечними механізмами резистентності, поставивши на перше місце відділення внутрішньої медицини. Безпрецедентний ризик для здоров’я людини цього мікроорганізму пов’язаний з трьома його особливостями:

1) стійкість до всіх або майже всіх антибіотиків; визначається  штамами, які стійкі до всіх антибіотиків, та штамами, чутливими лише до колістину, гентаміцину та іноді ко-тримоксазолу;

2) здатність переносити гени стійкості до інших видів мікробів (наприклад, кишкова паличка) завдяки локалізації генів на плазмідах та транспозонах генетичного матеріалу;

3 ) величезний потенціал для поширення у  лікарнях, зокрема у відділеннях внутрішньої медицини.

Як можна запобігти цьому? Виникла концепція «Одне здоров’я». Однією з найбільших проблем цієї концепції є підтримка ефективності протимікробних речовин. Лікарю завжди треба задавати собі питання: Чи завжди  потрібно включати антибіотикотерапію при бактеріальних інфекціях в умовах фактичної стійкості патогенів до багатьох лікарських засобів?

Aлiція Верціньська-Драпало з кафедри інфекційних та тропічних хвороб та гепатології Варшавського медичного університету  зупинилася на проблемах ВІЛ – інфекції, СНІДу в  Польщі під час пандемії. Підтримка послуг для ВІЛ-інфікованих пацієнтів була одним з дуже важливих завдань під час пандемії COVID- 19. Майже всі інфекційні відділення були перетворені на палати для хворих на COVID. В  період  COVID діагностика людей, інфікованих ВІЛ, була серйозною проблемою: проблема з діагностикою захворювань, що передаються статевим шляхом, проблема з діагностикою супутніх захворювань – інфіковані пацієнти мають ризик гіпертонії, серцево-судинних захворювань, діабету, раку, особливо, якщо пацієнт користується телепорадами, адже більшість медичних порад – це телепоради. В такий період  вся увага лікарів   зосереджена на COVID -19. Скоротилося тестування на ВІЛ – деякі центри анонімного тестування все ще закриті. Проблемою стала попередня експозиційна профілактика . Своєчасне виявлення ВІЛ -інфекції та якнайшвидший початок антиретровірусного лікування є важливим не лише для інфікованої людини, а й для зменшення поширення ВІЛ.. Профілактика до та після експозиції відіграє дуже важливу роль у запобіганні передачі ВІЛ.  В епоху посилення пильності  щодо COVID, дуже важливо точно оцінити симптоми у пацієнтів з ВІЛ, щоб не пропустити опортуністичні інфекції і навпаки важливо пам’ятати про можливість діагнозу ВІЛ-інфекції у пацієнтів з COVID-19.

Проф. Анджей Слівчинський  (Лодзь) виступив з доповіддю «Забезпечення великої клінічної лікарні обладнанням, необхідним для лікування пацієнтів, які страждають на Covid-19. Власний досвід»

Що пережили лікарі під час епідемії?

  1. Рішенням Воєводи від 12 березня 2020 року Центральна клінічна лікарня Міністерства внутрішніх справ та адміністрації перетворюється на Інфекційну лікарню з одноіменними назвами-лише для пацієнтів з ГРВІ-COV-2
  2. Евакуація понад 420 пацієнтів до інших лікарень Варшави та організація понад 700 ліжок для пацієнтів з COVID-19, при цьому кількість персоналу скоротилася на 900 осіб.
  3. Невпевненість і страх зараження – недостатня кількість засобів індивідуального захисту (розрахункове тижневе споживання – понад 5000 масок / фартухів / шоломів та понад 10 000 рукавичок).
  4. Необхідність окреслення шляхів комунікації всередині лікарні, організація пунктів взяття мазків та організація лікарні заново.
  5. Маркування лікарні – входи для пацієнтів та персоналу (усунення ризику зараження), допомога з боку територіальної оборони та поліції
  6. Забезпечення безпеки персоналу – навчання та допомога студентів –волонтерів.
  7. Організація ізоляційних кімнат для пацієнтів та створення ізоляційної кімнати в приміщенні Центральної клінічної лікарні Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, допомога з готелів, що надають номери для персоналу лікарні, а також компаній, що надають харчування.
  8. Нова організація сестринського догляду за хворими на COVID на найвищому рівні, незважаючи на загрозу.
  9. Організація медичної допомоги після COVID -19 – нові процедури для одужання та акція збору плазми.

Необхідне лікування: кисень, використання ECMO (ExtraCorporeal Membrane Oxygenation- екстракорпоральна терапія оксигенацією крові).у найбільш важкохворих пацієнтів – новий підхід до транспортування пацієнтів та апаратури на борту одного гелікоптера Black Hawk та порятунку для багатьох пацієнтів. Розробляються  дослідницькі проекти в пошуках нових методів лікування, діагностики та лікування після COVID – 1200 геномів, сироватка, плазма реконвалесцентів, ускладнення після хвороби – лікарня стає лідером наукових проектів у сфері COVID -19.

Яке медичне обладнання, пов’язане з COVID-19,  було в наявності станом на 20 березня 2020 року: доступ до кисню всіх ліжок з двох джерел (не синхронно), кисневий бак (17,5 Т),  апаратів для кисневої терапії з високим потоком -0, 78 стаціонарних і 14  нестаціонарних респіраторів і один апарат ЕСМО. Яка ситуація на сьогодні: доступ кисню до усіх ліжок з різних синхронізованих джерел, кисневий бак  75,6 Т, апаратів до кисневої терапії з високим потоком – 190 (93 власних і 97 позичених), 419 респіраторів власних і позичених, ЕСМО  3 власних і 15 позичених.

Основні висновки виступу:

  1. Необхідні зміни в законі про державні закупівлі для медичного сектору (запровадження можливості замовлення поза Законом про публічні закупівлі у разі збереження життя та / або здоров’я);
  2. Або дотримуючись статті 6а. – [Контракти на послуги чи матеріали, необхідні [для збереження життя або здоров’я] для протидії COVID -19 – виключення застосування положень про державні закупівлі];
  3. Визначення правил зберігання резервів та правил огляду та ремонту  апаратури;
  4. Створення мережі великих суб’єктів охорони здоров’я, що підтримують запаси медичного обладнання та медичних матеріалів у разі кризи та створення можливості позичати їх між медичними закладами.

Йоанна Перадзинська (кафедра епідеміології та біостатистики,  Варшавський медичний університет) виступила з доповіддю «Вакцинація дітей та дорослих – майбутнє програми вакцинації у Польщі». У виступі переконливо показано необхідність вакцинації дітей і дорослих. Доповідач відмітила, що інфекційні хвороби завжди становили і будуть становити загрозу  для здоров’я людини. Прикладом є пандемія COVID -19.  Патогени можуть з’явитися і вплинути на людство у світовому масштабі дуже швидко. Інфекційні захворювання викликають біля 40% зафіксованих смертей  у світі. Досягнення  в технології вакцин  мають ключове значення в обмеженні і запобіганні розвитку інфекційних захворювань. В майбутній боротьбі з інфекційними захворюваннями людство буде використовувати, крім уже відомих, нові вакцини, створені на основі нових технологій. Ряд вакцин будуть використовуватись в лікуванні захворювань неінфекційного походження: аутоімунних, онкологічних, алергічних. Сучасними викликами вакцинології є: великі кошти для розробки вакцин, небажання вакцинації населення,  більш суворі вимоги безпеки, суспільні очікування -100% ефективність, необхідність утримання відповідного температурного режиму, зростаючі вимоги до ефективності однієї дози препарату, потреба швидкого реагування на глобальну епідемію, обмежена кількість виробників вакцин,  (час розробки продукту зазвичай складає біля 10 років), низька ефективність деяких ліцензованих вакцин, старіюча популяція, яка слабо реагує на вакцини та ін. В продукції сучасних вакцин   велике значення мають вакцини, які опираються  на геном  без культивування вірусу, але з використанням послідовності геномів, наявних у загальнодоступних базах даних. Доповідач зупинилася на сучасних технологіях виробництва вакцин. Вакцини майбутнього – це вакцини, які базуються на mRNA: проти малярії, туберкульозу, вірусного гепатиту В, муковісцидозу. Багато вакцин вимагають введення шляхом ін’єкцій, що створює психологічний бар’єр. Тому науковці працюють над створенням вакцин  на основі харчових матеріалів (рослин), пластирів на шкіру,  введення мікроголками. Важливим напрямком  створення нових вакцин є подолання  внутрішньолікарняних інфекцій,  Staphylococcus aureus, Klebsiella spp. i Pseudomonas aeruginosa. Напрямками  досліджень є покращення методів доставляння антигенів. Ліпосоми, полімеразні  та неорганічні частинки, імуностимулюючі комплекси,  білкові наночастинки. На завершення виступаюча наголосила, що негайна потреба у вакцинах проти COVID-19 пришвидшила  час, який необхідний для розробки вакцин і доступність потужних технологій.

Крім цікавої, корисної і необхідної інформації, отриманої на конференції, була можливість спілкування та обговорення спільних проблем щодо діагностики, лікування, вакцинопрофілактики населення   з науковцями Варшавського медичного університету, головними лікарями великих клінік Польщі та гостями з інших країн.

Обговорення виступу завідувачки кафедри соціальної медицини та громадського здоров’я професора Орини Зенонівни Децик.

Зліва направо: доцент Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Оксана Базилевич, професор кафедри дитячих хвороб з дитячою хірергією Тернопільського національного медичного університету Ольга Федорців, професор Гродненського університету імені Янки Купала Андрій Шпаков, професор Анета Нітсх-Осух – керівник департаменту соціальної медицини та громадського здоров’я, педіатр, епідеміолог, спеціаліст громадського здоров’я.

     Зокрема, було обговорено можливість співпраці  з Варшавським медичним університетом  з приводу проблем вакцинації населення  від COVID-19. В розмові з деканом Варшавського університету Маріушем Гуйським було обговорено основні напрямки спільних досліджень та можливості їх реалізації.