Викладач ТНМУ представила свій науковий доробок на конференції в Єгипті

У Каїрі (Єгипет) 7-8 жовтня 2021 року відбулася сьома Євро-Середземноморська конференція LifeSciences, Pharma, and Biomedicine (BioNat-7). Метою цього наукового форуму було зібрати всіх професорів, академіків, науковців, дослідників та студентів для обміну досвідом, знаннями, інноваціями, новими тенденціями, які виникають у галузі наук про життя, фармації та біомедицини. В умовах пандемії COVID-19 захід вирішено було провести у змішаній формі: перший день (7 жовтня 2021 р.) – зустріч у Каїрі, а 2 день (8 жовтня 2021 р.) – у вигляді вебінару (онлайн-зустріч).

На запрошення голови конференції – професора кафедри протеоміки та біотехнологій Ashraf A Khalil (Institute of Biotechnology & Genetic Engineering, City of Scientific Research & Technology Applications, Borg Elarab, Alexandria, Egypt) у роботі BioNat-7 взяла участь доцент кафедри мікробіології, вірусології та  імунології ТНМУ Олена Покришко. Вона увійшла в науковий комітет конференції разом з вченими і дослідниками різних країн: Dr. Isabel Ferreira (Institute of Braganca, Portugal), Dr. George A. Karikas (Frederick University, Cyprus), Dr. Gary Stoner (Ohio University, USA), Dr. Lutfon Nahar (John Moores University, England), Dr. Kamal M. Mougil (University of Maryland, USA),  Dr. K. Kurzydlowski (Warsaw Univ. of Tech., Poland), Dr. Khozirah Shaari (Putra University, Malaysia), Dr. Ioanna Chinou (University of Athens, Greece), Azza B. El-Remessy  (Doctors Hospital of Augusta, USA), Prof. Gloria Taliani (Sapienza of Rome University, Italy),  Dr. Maria Pantelidou (Frederick University, Cyprus), Dr Annalisa Aluigi (National Research Council, Italy), Prof. Ibtihal El-Demerdash, (Ain Shams University Egypt), Prof. Ashraf Tabl (National Research Center, Egypt).

Науковці не оминули тему коронавірусних захворювань. Прозвучали доповіді на теми: Роль окисного стресу в смертності від COVID-19, COVID-19: Швидка розробка вакцин та уроки, отримані під час наступної пандемії, In silico insights потенційної мішені плітидепсину як інгібітора SARS-COV-2 за допомогою молекулярного стикування, динамічного моделювання та розрахунків MM-PBSA, Імунодіагностична та імунотерапія на основі антитіл: Роль моноклональних антитіл. Цікавими були презентації про новітні методи лікування та використання можливостей фармації: Біопрепарат на основі секретому мезенхімальних стовбурових клітин проти зорових патологій черепно -мозкової травми, Модуляція p75NTR та мезенхімальних стовбурових клітин для лікування діабетичної ретинопатії: ми ще там?, Перспективний протигрибковий ефект культури чаю Комбуча в поєднанні з вориконазолом проти видів Candida, що викликають вульвовагінальний кандидоз, Силіконова токсикологія: нові комп’ютерні підходи до оцінки токсичності. Багато питань слухачі задавали після доповідей про сучасні нанотехнології. Датчики на основі наноструктурованих матеріалів: нові застосування та виклики, Нанопористі матеріали як лікарські засоби з біосумісністю та контрольованим вивільненням, Нанотехнології кератину для біомедичних, фармацевтичних та косметичних застосувань. Доц.  Олена Покришко підняла не менш важливу тему про зростання резистентності мікроорганізмів до антибіотоків. Адже, згідно прогнозу ВООЗ, якщо стійкість до антимікробних засобів і далі зростатиме, то у 2050 році кількість померлих від мультирезистентних штамів бактерій становитиме 50 млн. чоловік за рік.  Вона виступила із доповіддю «Динаміка чутливості до антибіотиків мікроорганізмів, вилучених від пацієнтів, які перебувають на ШВЛ у відділенні інтенсивної терапії», яка викликала дискусію.