Професор ТНМУ взяла участь у міжнародній конференції «ISPOR 2022» (США)
15-19 травня 2022 року завідувач кафедри фармакології з клінічною фармакологію ТНМУ, професор Олександра Олещук взяла участь у міжнародній конференції «ISPOR 2022», яка відбулася у Вашингтоні (Сполучені Штати Америки).
Проф. Олещук О.М. – учасник ISPOR 2022.
ISPOR – International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research – є провідною глобальною науково-освітньої організацією з питань фармакоекономіки та результатів досліджень в галузі охорони здоров’я та їх використання в процесі прийняття рішень для поліпшення здоров’я населення. Метою її діяльності є розробка та популяризація фармакоекономічних методів та результатів наукових досліджень з метою раціоналізації витрат на медичне забезпечення та для покращення прийняття рішень в системі охорони здоров’я на національному та глобальному рівнях.
ISPOR об’єднує провідних фахівців в галузі фармації та медицини з усього світу. Ця організація є трампліном для цілеспрямованої багатосторонньої діяльності в рамках досліджень та передового досвіду інновацій, мобільності вчених щодо оцінки медичних технологій (HTA).
Міжнародна світова щорічна конференція «ISPOR 2022» організована в Сполучених Штатах Америки як провідній країн, яка успішно використовує знання з фармакоекономіки для покращення доступу пацієнтів до лікарських засобів та виробів медичного призначення. Цього року конференція відбулася в змішаному режимі (усі пленарні засідання та частина секційних доповідей були офлайн та частина доповідачів подавала інформацію в онлайн режимі). Під час пленарних та секційних засідань вирішувалися стратегічні питання щодо досліджень в галузі фармакоекономіки, охорони здоров’я політики щодо оцінки клінічної ефективності та економічної доцільності лікарських засобів та медичних виробів.
Під час відкриття, а також на другому пленарному засіданні Nancy Berg, ISPOR CEO & Executive Director привітала делегацію з України і висловила слова підтримки Україні у її визвольній війні з росією, а також захоплення відвагою та мужністю українського війська та народу.
Виконавчий директор ISPOR Ненсі Берг під час відкриття конференції висловлює слова підтримки Україні.
Увесь зал аплодував та вітав делегацію з України у складі Орести Піняжко, кандидата фармацевтичних наук, директора Департаменту ОМТ Державного експертного центру МОЗ України, президента українського осередку ISPOR; Ольги Заліської, д-ра фарм. наук, професора, завідувача кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) імені Данила Галицького; Олександри Олещук, д-ра мед. наук, професора, завідувача кафедри фармакології з клінічною фармакологією Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського, Софії-Роксолани Готь, канд. мед. наук та Зоряни Заболотньої, викладача кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки ЛНМУ.
Виконавчий директор ISPOR Ненсі Берг та члени української делегації.
У другий день конференції делегати з України мали годинну особисту зустріч із виконавчим директором ISPOR Ненсі Берг (Nancy S. Berg, CEO&Executive Director) та поінформували щодо ситуації в Україні, проблем системи охорони здоров’я в умовах війни, як з викликами справляється медицина та фармація, героїчні подвиги лікарів та фармацевтів, роль волонтерського руху в забезпеченні ліками. Пані Ненсі Берг зацікавилася інформацією щодо діяльності волонтерського центру ТНМУ. Було обговорено як НТА інструменти можуть допомогти Україні в цих умовах.
Програма конференції ISPOR 2022 включала три пленарні засідання, 8 секційних засідань, 7 коротких курсів, а також біля 1000 стендових доповідей, які були внесені у програму після рецензування трьома експертами, та містили оригінальні наукові, методологічні результати досліджень у галузі HTA та HEOR.
Проф. Олещук О.М. на виставці ISPOR 2022.
Останніми роками органи охорони здоров’я різних країн експериментували з моделями регулювання та відшкодування витрат, щоб узгодити напругу між прискореними темпами потреби в нових технологіях охорони здоров’я та традиційно повільними, обережними процедурами, які регулюють їх впровадження в практику. Пандемія та війна в Україні підігріла цей інтерес, випробовуючи системи охорони здоров’я в усьому світі, посилюючи потребу в своєчасному впровадженні вакцин, біологічних препаратів, діагностики, телемедицини та цифрових рішень для охорони здоров’я. Ці фактори змусили проводити оцінку медичних технологій (ОМТ) «на ходу». На першому пленарному засіданні були представлені три тематичні доповіді, які пропонували унікальні рішення цих проблем: 1) досвід прискореного процесу схвалення/відшкодування цифрових програм охорони здоров’я (DiGA), реалізований через Соціальний кодекс Німеччини; 2) висновки з програми Breakthrough Devices Program у США, яка дозволяє більше покладатися на постмаркетингові дані для медичних пристроїв, і 3) огляд Консультативної програми FDA Total Product Lifecycle, меню інструментів і послуг для зацікавлених сторін. Вимоги до доказів для клінічної розробки, що, як очікується, забезпечить нові та вдосконалені шляхи схвалення нормативно-правових актів та відшкодування витрат у найближчі роки. Були висвітлені технічні та політичні проблеми, з якими зіткнулися протягом цього унікального періоду. Такі дослідження дадуть важливі знання про те, як прискорити впровадження нових продуктів та оцінити їх вплив на життя пацієнтів. Враховуючи воєнні дії Україна також потребує прискорених інструментів щодо прийняття рішення щодо раціонального використання коштів на лікарські засоби та вироби медичного призначення.
Участь у другому пленарному засіданні на тему «Can Big Data Analytics Deliver on the Promises of Personalized Medicine for All? Unpacking the Health Equity Considerations» показало, що успішне застосування аналітики великих даних до персоналізованої медицини часто включає моделі імовірнісної оцінки ризику для застосування індивідуальних характеристик пацієнта до рішень щодо лікування. Однак ці моделі піддалися критиці за недостатню «контекстуальну специфічність» та їхню вразливість до неправильних інтерпретацій результатів прогнозної моделі. Реалії сьогодення такі, що багато даних, доступних для систем охорони здоров’я, дослідникам, платникам і особам, які приймають регуляторні рішення, не повністю відображають усі групи чи досвід.
Третє пленарне засідання «The Patient (Finally) at the Center: How Can We Leverage Digital Data to Make Patient-Focused Adoption, Reimbursement and Management Decisions?» показало, що збір даних про стан здоров’я, орієнтованих на пацієнта, за допомогою клінічних баз даних і систем нагляду є багатообіцяючим з точки зору парадигми індивідуальних діагностики та лікування. Проблеми, з якими стикається кожен пацієнт, будь то у формі супутніх захворювань, стадії захворювання чи навіть соціально-економічні фактори повинні враховуватися при проведенні оцінки. Однак, щоб бути найбільш ефективними в системах охорони здоров’я, платники та органи з оцінки медичних технологій повинні мати можливість використовувати ці дані, щоб вийти за межі оцінки на рівні «середнього» пацієнта та розробити більш індивідуальні підходи. У той же час, більш конкретна інформація про пацієнтів викликає занепокоєння щодо конфіденційності, оскільки багато систем даних, які використовуються або розробляються, фіксують дані пацієнтів без згоди або інформації від пацієнтів щодо їх використання. Пацієнти та спільнота адвокатів не лише мають власні погляди на найкраще використання своїх даних, вони також можуть надавати дані за допомогою персональних додатків та інших методів збору даних у реальному часі.
Виступ проф. О. Олещук на ISPOR 2022.
Окрім того, мною прослухано такі лекції на секційних засіданнях: «Systematic Approaches to Assessing Physician Decision-Making Practices and Treatment Preferences», «Development and Methods for Quality-of-Life, Health Utilities and Patient-Centered Measures», «Tackling Reimbursement Challenges to Fair Access to Medicine».
Оскільки впровадження фармакоекономіки та оцінки технологій охорони здоров’я для раціонального вибору лікарських засобів з метою включення у програми реімбурсації та закупівель є одним з ефективних інструментів у прийнятті рішень щодо фінансування медичних технологій та оптимізації використання державних ресурсів, для мене, як учасника української делегації та викладача, є важливими вивчення світового передового досвіду з оцінки технологій охорони здоров’я. Актуальним є впровадження нових знань в практику та подальшого поширення знань з фармакоекономіки серед студентів медичного і фармацевтичного факультетів, шляхом удосконалення експертизи поданих матерів при проведенні оцінки певних медичних технологій, в тому числі і науково-дослідних дисертаційних робіт науковців.
Участь у конференції частково фінансувалася організацією ISPOR . Щиро вдячна адміністрації університету за сприяння щодо участі у конференції.
Завідувач кафедри фармакології з клінічною фармакологією ТНМУ Олександра Олещук.