Меню Закрити

У ТНМУ відбувся четвертий науковий симпозіум з міжнародною участю «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики в умовах глобалізації суспільства та перспективи розвитку»

21-23 вересня 2022 року у Тернопільському національному медичному університеті імені І.Горбачевського відбувся четвертий науковий симпозіум з міжнародною участю «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики в умовах глобалізації суспільства та перспективи розвитку» в онлайн форматі.

Науковий захід організували науковці ТНМУ спільно з представниками Акконського гуманітарного університету Берліну (https://www.akkon-hochschule.de) та державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

Пленарне засідання розпочалося з вітальної промови проректора з науково-педагогічної роботи Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського, д-ра мед. наук, проф. Аркадія Шульгая, який привітав учасників симпозіуму від імені ректора вишу, д-ра мед. наук, проф. Корди М. М. та проректора з наукової роботи д-ра мед. наук, проф. Кліща І.М., розповівши учасникам симпозіуму про історію співпраці з науковцями з Акконського університету у Берліні, шляхи створення, розвитку та акредитації магістерської програми з Громадського здоров’я у ТНМУ, міжнародну співпрацю у напрямку розвитку громадського здоров’я у ТНМУ; та вітальної промови професора Акконського Гуманітарного університету Берліну д-ра мед. наук, Тімо Ульріхса, який вже тривалий час надає вагому наукову підтримку щодо розвитку навчальних програм і наукових симпозіумів з громадського здоров’я в Україні, зокрема завдяки співпраці з науковцями ТНМУ, окреслив нові наукові надбання та горизонти у даній галузі.

В обох вітальних промовах прозвучали слова підтримки досвідченим та молодим науковцям та побажання успіхів на науковій ниві, а також щирі слова підтримки українцям у цей нелегкий час і побажання мирного неба над Україною!

Модераторами пленарного засідання були д-р мед. наук, проф. Ганна Сатурська, керівник Інституту міжнародної допомоги (IRIA)/Акконський університет гуманітарних наук Габі Фельдманн (Dr. Gaby Feldmann) та д-р мед. наук, проф. Наталія Теренда. Переклад доповідей забезпечували к. філол. н., доц. Юрій Петрашик та магістр Діана Сатурська-Коллінз.

На пленарному засіданні виступили представники німецької наукової школи Громадського здоровя: Доріс Ран (Doris Rahn), Д-р Фекрі Дуреаб (Dr. Fekri Dureab), Тарек Аль-Ахдаль (Tareq AL-Ahdal) та представники багатьох українських наукових шкіл Громадського здоров’я. Переклад доповідей забезпечили Діана Сатурська та доц. Юрій Петрашик.

З дуже цікавою доповіддю про функціонування страхової медицини у Німеччині, зокрема, компанії AOK North-East, виступила Доріс Ран (Doris Rahn). У її доповіді «Система охорони здоров’я німеччини: основні принципи, перепони та поточні виклики на прикладі «AOK NORDOST» (The German Health Care System: Basic Principles, Obstacles and Current Challenges Using the Example of the AOK NORDOST) йшлося про основні підвалини системи охорони здоров’я Німеччини, зокрема про «5 стовпів» системи соціального забезпечення Німеччини, такі як страхування здоров’я, пенсійне страхування, страхування від нещасних випадків на виробництві, страхування на випадок безробіття, страхування для потреб довгострокового медичного догляду, відрахування до яких є обов’язковими для кожного німця та сукупну частку яких у доходах громадян уряд намагається утримувати нижче 40%. Доповідачка висвітлила поточні виклики і перспективні напрямки вдосконалення системи охорони здоров’я Німеччини, зокрема збільшення ролі первинної ланки медичної допомоги як спосіб запобігання значним видаткам на охорону здоров’я за рахунок зменшення частки в них стаціонарного лікування; покращення комунікацій між різними структурними елементами системи охорони здоров’я з метою забезпечення безперервності медичної допомоги та догляду; шляхи забезпечення рівного доступу населення до медичної допомоги, зокрема у сільській місцевості, тощо.

З доповіддю на тему «Управління інфодемією під час кризових ситуацій (Infodemic Management During Crises)» виступив Д-р Фекрі Дуреаб (Dr. Fekri Dureab), науковий співробітник, Інститут досліджень міжнародної допомоги (IRIA)/Акконський університет гуманітарних наук, Берлін. Науковець висвітлив питання термінології, ключові елементи концепції інфодемії, методи ідентифікації інфодемії під час кризових ситуацій та шляхи подолання негативних наслідків.

Не менш цікавою була доповідь наступного доповідача з Німеччини Тарека Аль-Ахдаля (Tareq AL-Ahdal), наукового співробітника Інституту глобального здоров’я Гейдельберзького університету, Гейдельберг, наукового співробітника Інституту досліджень міжнародної допомоги (IRIA)/Акконський університет гуманітарних наук (Берлін), на тему «Інтелектуальний аналіз даних, машинне навчання та штучний інтелект в дослідженнях у сфері громадського здоров’я» (Data Mining, Machine Learning & Artificial Intelligence in the Public Health Research). У даній доповіді науковець дав чітке визначення інтелектуального аналізу даних, зокрема на прикладі інтелектуального аналізу даних з Twitter, визначення штучного інтелекту та окреслив можливості використання машинного навчання і застосування машинного навчання та інтелектуального аналізу даних у дослідженнях громадської охорони здоров’я. Для учасників Симпозіуму дуже цікавими були приклади використання штучного інтелекту та машинного навчання під час пандемії COVID-19, наукового використання даних, отриманих із соціальних мереж, зокрема Twitter і Facebook.

Продовжили пленарне засідання виступи представників як академічної спільноти, так і провідних фахівців ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».

З доповіддю «До проблемних питань кадрового забезпечення сфери громадського здоров’я» виступив д-р мед наук, завідувач кафедри громадського здоров’я та фізичного виховання Національного університету «Острозька академія» Ігор Гущук. Продовжила висвітлення питання покращення медичної допомоги д-р мед наук, проф., завідувач кафедри соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я Дніпропетровської державної медичної академії Валерія Лехан (тема виступу «Забезпечення континууму медичних послуг як спосіб підвищення якості медичної допомоги хворим з амбулаторно чутливими захворюваннями»).

Активну дискусію викликала доповідь радника міністра охорони здоров’я України, Голови Українського медичного клубу, члена Громадської ради при МОЗ України Івана Сороки щодо висвітлення актуальності широкого запровадження телемедичних технологій в систему охорони здоров’я України.

Роботу симпозіуму продовжили виступи провідних фахівців ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України». Їхні виступи висвітлювали питання вивчення пандемії COVID-19, а саме розповсюдженості антитіл до SARS-CoV-2 Денис Дмітрієв

та питання профілактики інфекцій та інфекційного контролю у пунктах щеплення від COVID-19 (Ірина Яницька).

Продовжив дискусію щодо помилок в комунікаційних кампаніях, спрямованих на протидію поширенню COVID-19 серед уразливих груп населення координатор з питань здоров’я Міжнародного комітету порятунку Святослав Лінніков.

Цікавими та актуальними були доповіді Яни Терлеєвої «Туберкульоз як глобальна проблема громадського здоров’я: досягнення, ризики в умовах війни та перспективи»

та Софії Огороднік «Аналіз основних причин безрецептурного прийому антимікробних препаратів серед цільових груп в Україні у 2021 році».

Подальші обговорення проблем громадського здоров’я відбулися на секційних засіданнях.

Їх розпочали також провідні спеціалісти ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», які представили різносторонні погляди на вивчення проблеми ВІЛ-інфекції в Україні.

Лариса Гетьман (тема доповіді «Надання медичних послуг пацієнтам з ВІЛ-інфекцією в умовах війни»).

Сергій Сальніков (тема доповіді «Інтегроване біоповедінкове дослідження серед людей, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом»).

Іван Тітар (тема доповіді «Біоповедінкове дослідження серед чоловіків, які мають секс із чоловіками»).

Владислав Романчук (тема доповіді «Замісна підтримувальна терапія: оцінка бар’єрів доступу до замісної підтримувальної терапії та оцінка моделей надання послуг в контексті їх ефективності»).

Активну участь у секційних засіданнях взяли представники обласних центрів контролю та профілактики хвороб МОЗ України:

Юрій Бондаренко, м. Черкаси(тема доповіді «Епідеміологічна оцінка стану якості води Кременчуцького водосховища за 2021 рік»);

Юлія Максименко, м. Одеса (тема доповіді «Поширеність харчових отруєнь, викликаних збудником ботулізму, серед населення Одеської області»);

Людмила Тимофійчук, Тетяна Колодніцька, м. Чернівці (тема доповіді «Деякі аспекти епідеміології та профілактики хвороби Лайма на Буковині»).

Загалом у четвертому науковому симпозіумі з міжнародною участю з громадського здоров’я взяли участь близько 150 учасників, серед яких професори, викладачі та студенти, організатори та фахівці галузі громадського здоров’я України та Німеччини. Українську сторону представляли понад 30 закладів вищої освіти, наукових та лікувально-профілактичних закладів. Отримані знання в процесі дискусії сприятимуть створенню наукового підґрунтя для формування стратегічних рішень в галузі громадського здоров’я та розвитку освітньої діяльності щодо підготовки фахівців громадського здоров’я в Україні.