У ТНМУ відбувся пленум Наукового товариства патофізіологів України

15-17 вересня 2022 року на базі Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського у змішаному форматі відбувся пленум Наукового товариства патофізіологів України “Особливості науково-педагогічного процесу в період пандемії СOVID-19”.

Зі вступним словом виступив ректор ТНМУ, професор Михайло Корда.

«Проведення на базі нашого університету VIII Пленуму патофізіологів України, що відбувається, до речі, вперше, – це для нас знаменна подія. Адже у нас сформувалася потужна патофізіологічна школа. На різних кафедрах університету сьогодні працює 22 доктори медичних наук, які виконали дисертаційні роботи саме з патологічної фізіології, займають посади завідувачів кафедр або професорів. Майже завершені декілька дисертаційних робіт, які невдовзі будуть розглянуті на засіданні відповідної спецради. На кафедрі патологічної фізіології університету працює три професори, доктори медичних наук і шість доцентів. Всі викладачі мають наукові ступені. Підвалини Тернопільського обласного наукового товариства патофізіологів були закладені в далекому 1959 році на виїзній сесії Українського республіканського товариства патофізіологів, яке очолював академік М.М.Сиротинін. Цей захід відбувся на базі Тернопільського медичного інституту. З ініціативи М.М.Сиротиніна під час роботи сесії було створено Тернопільське обласне товариство патофізіологів, головою якого обрали доц. Е.Н.Бергера. Одночасно його ввели до складу республіканського правління. Функцію голови Еммануїл Наумович Бергер виконував до виходу на пенсію. Члени наукового товариства брали участь у роботі пленумів, з’їздів, входили до складу правлінь республіканського та всесоюзного товариств патофізіологів. У свій час товариство очолювали професор Маркова Олена Олексіївна, професор Файфура Василь Васильович, а нині його керівником є професор Бондаренко Юрій Іванович – патріарх патофізіології, перший випускник нашого університету, який 58 років працює на кафедрі патологічної фізіології.

Незважаючи на війну європейські та американські інституції відкрили нам різні можливості. Зараз 6 чи 7 наших молодих вчених працюють в різних університетах Європи. Ми сподіваємося, що через рік вони повернуться до нас.

На базі нашого університету виконується 9 держбюджетних тем, які фінансуються нашим міністерством. Ми виграли 2 гранти від Національного фонду досліджень. Виконанням цих досліджень займаються наші науковці в 5 сучасних наукових лабораторіях, які оснащені сучасною технікою.

Патологічна фізіологія є основою медицини. І не може бути фахового лікаря без глибоких знань патогенезу захворювань. Тому важко переоцінити значення цієї науки.

Сьогодні відбудеться низка наукових доповідей, обговорення наукових напрямків розвитку патофізіології. Я бажаю вам плідної та продуктивної роботи, в всім нашим гостям і нам швидкої перемоги та миру», – звернувся ректор ТНМУ, професор Михайло Корда.

Президент Українського наукового товариства патофізіологів Гоженко Анатолій Іванович зазначив, що «мені дуже приємно, що ми з вами зустрілись на черговому пленумі нашого товариства і це дуже важливо. Насамперед висловлюю подяку ректору Тернопільського національного медичного університету за надану можливість провести цей захід, а також організаторам, зокрема завідувачці кафедри патологічної фізіології, професору Денефіль Ользі Володимирівні, професору Бондаренку Юрію Івановичу. Я вдячний кожному, хто присутній.

В останні роки зросла автономія закладів вищої освіти і це дуже добре, але в науці загалом автономії бути не може. Є світова патофізіологічна наука, є українська і є здобутки кожного університету. І мені дуже приємно, що в ТНМУ працює 22 доктори наук з патологічної фізіології. На початку 2000-х років велися дискусії щодо того, чи треба патофізіологам співпрацювати з клініцистами. Ми бачимо, що у вашому університеті працюють доктори наук з патофізіології, які є викладачами на різних клінічних кафедрах. Це ті люди, які володіють методологією патофізіології, які не просто клініцисти в тій чи іншій галузі, а несуть дух патофізіології та використовують її можливості. І це дуже важливо. Я думаю, що кожна дисципліна важлива, але так склалося, що наша патофізіологія завершує теоретичну підготовку лікаря. Після нас лікар повинен розуміти етіологію та патогенез патологічних процесів. Патофізіологія сьогодні дійсно важлива наука і її треба розвивати. Але я хочу наголосити на тому, що нам треба спілкуватись, обмінюватись думками, досвідом. Наука – це такий організм, який треба постійно розвивати, а для цього треба зустрічатись. Ми віддаємо шану нашим захисникам, але Україну повинен кожен захищати на своєму робочому місці. Нам необхідно піднімати рівень патофізіології на рівні науково-педагогічного процесу, щоб мати значно дієвішу медицину.

Ми звикли до COVID-19, але я хочу нагадати, що в Україні більше 100000 летальних випадків від цієї хвороби. Напевно тільки завдяки тому, що медицина має високий рівень розвитку, ми не вийшли на рекорди «іспанки», коли були мільйони летальних випадків. Але в нас є над чим працювати. Я хочу, щоб ви висловили свої думки, послухали один одного, побачили хто чим займається. Я впевнений, що наш пленум буде дуже плідним та потрібним для вас з нами та для всієї медичної науки».

Після цього учасники заходу заслухали і обговорили низку доповідей на пленарному засіданні. Свої напрацювання представили професор Гоженко А.І., професор Костів С.Я., Гудима А.А.

Професор Гоженко А.І. виступив з доповіддю «Роль кафедр патофізіології на сучасному етапі розвитку медичної науки та освіти».

«Я хочу вам нагадати, що через 2 роки ми зустрінемось на з’їзді товариства патофізіологів. Це не просто конгрес, а конгрес який буде присвячений сторіччю патологічної фізіології. Сьогодні кафедри патологічної фізіології вже працюють 98 років під такою назвою. Навчально-науковий потенціал базується на науково-дослідних інститутах і кафедрах. Сьогодні підрозділи, які вивчають патофізіологію в науково-дослідних інститутах, зникли. Патологічна фізіологія перейшла на кафедри університетів. За кордоном університетські кафедри є центрами розвитку науки. Сьогодні в Україні кафедри патологічної фізіології стали осередками науки, але вони здебільшого невеликі і при цьому вони на 80-90% завантажені педпроцесом. А на науку залишається не так багато часу. Що стосується самих кафедр, то нам необхідно підвищити рівень викладання самої патологічної фізіології. Нам треба створити підручник «Клінічна патофізіологія», нам треба розробити принципово новий практикум та видати методичний посібник. Зараз такі нові технічні можливості побачити розвиток патологічного процесу, що ті прості експерименти, які були 30-40 років тому це архаїзм. Треба йти далі. Кафедри зараз ставлять завдання, створюють моделі. Багато робиться в цьому напрямку, але це треба систематизувати як єдиний методичний посібник, на якому мають базуватись практичні заняття на кафедрах. Я пропоную для вирішення цих питань створити 2 авторські колективи. Прошу ваші пропозиції надсилати Вастьянову Р.С., ми їх розглянемо і дамо зворотну відповідь.

Я хочу звернути вашу увагу на ще одну проблему. Я заздрю трохи Тернополю, де ректор робить багато для розвитку науки. Я знайомий з науковими роботами Тернополя, вони глибокі, цікаві, але все ж таки вони фрагментовані. У нас немає єдиного підходу до вирішення масштабних наукових проблем. Я пропоную створювати тимчасові наукові колективи на міжуніверситетській базі, наприклад, на базі товариства патофізіологів. Я пропоную розв’язати дві проблеми: це наукове забезпечення процесу лікування хворих, які отримали поранення, і вивчення постковідних ускладнень. Я впевнений, що ми зможемо поєднати зусилля членів нашого товариства, щоб вирішити ці проблеми», – зазначив Анатолій Гоженко.

Естафету виступів перейняв професор Костів С.Я. з презентацією «Травма судин військового часу. Патофізіологічні особливості та власний досвід». В своїй доповіді він сказав, що поранення судин кінцівок, як правило, супроводжуються травмою суміжних м’яких тканин. Після контролю кровотечі та ймовірного первинного відновлення прохідності артеріальних стовбурів основним завданням є профілактика розвитку інфекцій м’яких тканин, що досягається адекватною первинною хірургічною обробкою рани та раннім застосування антибіотикопрофілактики і профілактики правця.

Досягнення успішних результатів лікування вогнепальних уражень судин ґрунтується на знаннях особливостей перебігу патологічного процесу вогнепальної травми та дотримання основних принципів етапності надання медичної допомоги, а також попередження розвитку ускладнень судинної травми та супутніх пошкоджень.

Після цього заслухали виступ професора Гудими А.А.: Патогенетичні особливості розвитку поліорганної дисфункції за умов гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, та її корекція.

Отримані нами результати свідчать про те, що двогодинна ішемія кінцівки в реперфузійному періоді суттєво поглиблює порушення, які виникають у внутрішніх органах внаслідок гострої крововтрати та механічної травми як на метаболічному, так і на функціональному та структурному рівнях, що свідчить про вагому роль ішемії-реперфузії кінцівки в патогенезі системних порушень, зумовлених тяжкою травмою. Можна припустити, що ішемія кінцівки навіть протягом умовно безпечного терміну (2 год) потенціює патогенні механізми тяжкої травми, що практично не враховують у клінічних ситуаціях.

Застосування карбацетаму супроводжується вираженим протекторним ефектом у травмованих щурів, яким додатково моделювали ішемію-реперфузію кінцівки. Причому ефект відмічали на метаболічному, функціональному та морфологічному рівнях у всіх досліджуваних органах. Отриманий результат, очевидно, зумовлений тим, що карбацетаму на тлі моделювання тяжкої травми характерна антиоксидантна, імуномодулююча, дектоксикуюча, мембраностабілізуюча та тканинопротекторна дія. Крім цього, у структурі формули препарату існує низка фармакофорних угрупувань, які мають повну структурну схожіть з відомими антиоксидантами, антигіпоксантами, актопротекторами. Зокрема це активна метиленова група, не-діольні угрупування, вториний нітроген вигляді гетероаторму, а також диметильне угруповання. Все це розкриває нові можливості застосування карбацетаму як перспективного засобу для нівелюваня патогенних механізмів двогодинною ішемією кінцівки.

Таким чином двогодинна ішемія кінцівки в репефузійному періоді здатна істотно поглибити тяжкість перебігу гострої крововтрати, скелетної травми та тупої травми живота. Все це вимагає диференційованого підходу до інтенсивної терапії поранених та постраждалих з кровоспинним джгутом, накладеним навіть протягом умовно безпечного двогодинного терміну. У цьому контексті перспективним видається карбацетам, що вимагає свого подальшого поглибленого вивчення.

Далі слово взяв секретар Українського наукового товариства патофізіологів, професор Вастьянов Руслан Сергійович. Він запропонував хвилиною мовчання згадати провідного патофізіолога Атамана Олександра Васильовича. Привітав з ювілеєм Рогового Юрія Євгеновича. Привітав з 90-річчям Гуркалову Інни Павлівну, яка 60 років присвятила патологічній фізіології. Презентував оновлений сайт Українського наукового товариства патофізіологів. Запропонував провести наступний з’їзд патофізіологів на базі Івано-Франківського національного медичного університету.

Активну участь в обговоренні проблем брали: