Професор ТНМУ виграла грант у рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки»
Професор Тернопільського національного медичного університету, завідувач кафедри фармацевтичної хімії Лілія Логойда виграла грант у рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» з науковою роботою «Розумні пластирі для мультимодального загоєння ран – DRESWOUTRE» (multi-year Project G6031 «Wearable Smart Patches for Multimodal Wound Healing – DRESWOUTRE»). Проєкт реалізовуватиметься у співпраці з командою науковців у складі Dr. Maria Grazia Raucci (National Research Council, Institute of Polymers, Composites and Biomaterials, Naples, Italy), Dr. Ivan Ristic (University of Novi Sad, Faculty of Technology, Novi Sad, Serbia), Dr. Nikola Geskovski (University Ss Cyril and Methodius, Faculty of Pharmacy, Skopje, North Macedonia), Dr. Petre Makreski (University Ss Cyril and Methodius, Faculty of Natural Sciences and Mathematics, Skopje, North Macedonia), Dr. Aleksandra Ivanoska-Dacik (Macedonian Academy of Sciences and Arts, Research Centre for Environment and Materials, Skopje, North Macedonia).
У 2016-2019 роках у збройних конфліктах світу загинуло чверть мільйона людей, більше половини з них – у Сирії, Іраку та Афганістані. Майже 70% від загальної кількості загиблих у сирійському конфлікті становили мирні жителі. Невиправдана війна Росії проти України вже має жахливі наслідки для здоров’я людей. Лікування ран у надзвичайних ситуаціях вимагає значних клінічних ресурсів, які зазвичай недоступні, що значно збільшує ймовірність ускладнень під час лікування ран. Основною метою цього проекту є розробка мультимодальної ранової пов’язки, яка складається з біорозкладаних полімерів і забезпечить належний механічний захист, антимікробні, імуномодулюючі властивості та здатність сприяти адгезії клітин, таким чином вирішуючи ранні та середні стадії процесу загоєння рани з мінімальним медичним втручанням.
Першим етапом проекту стане синтез нових полімерів, а також розробка та виготовлення багатофункціональних композитів з визначеними характеристиками. Ранова пов’язка складатиметься з трьох різних шарів. Верхній шар створюватиме тонкий непроникний бар’єр для води та зовнішнього забруднення, тоді як середня частина буде містити антибіотики та імуномодулюючі речовини, а нижній шар матиме макропористу структуру для полегшення міграції та адгезії локальних фібробластів. Кожен шар буде ретельно охарактеризовано за допомогою складних методів хімічної візуалізації та додатково перевірено на клітинних культурах.
Після цього з вибраних найоптимальніших нижнього, середнього та верхнього шарів буде виготовлено кілька композицій ранової пов’язки, які будуть передані для досліджень на тваринах для перевірки безпеки та ефективності. Найперспективніший склад ранової пов’язки буде надалі просуватися як можливий варіант для комерціалізації. Унікальні інновації, що стосуються дизайну та синтезу полімерів і композитів, формулювання пов’язок для ран і виробництва процесу, будуть використані для подання заявки на патент. Крім того, молоді дослідники пройдуть практичну підготовку з визначення характеристик полімерів, електроспінінгу, методів хімічної візуалізації (FTIR та Raman) і досліджень клітинних культур під час спеціальних наукових візитів, що фінансуються цим проектом. Закупівля основного обладнання (аналізатор DMTA, FTIR, електроспінінгове обладнання, ATR-FTIR, HPLC) дасть можливість значно збільшити потужність сформованої додаткової дослідницької мережі.
На базі кафедри фармацевтичної хімії ТНМУ буде проведено вивчення навантаження АФІ та дослідження вивільнення АФІ з ранової пов’язки. На виконання цього етапу досліджень за кошти гранту буде закуплено рідинний хроматограф, УЗ-баня, хроматографічні колонки, розчинники.
31 травня 2023 року відбулася перша відеоконференція співкерівників проєкту, на якій було обговорено організаційні питання щодо реалізації проєкту. Загальний бюджет гранту – 347 300 євро, з них ТНМУ – 36 000 євро.
Інформацію надала професор Лілія Логойда.