Участь викладачів ТНМУ в стаді-турі в Маастрихтський університет (Нідерланди)

17-27 червня 2023 року відбувся візит медичних освітян пілотних закладів Україно-Швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти» в Маастрихтський університет (Нідерланди).

Мета заходу – вивчити досвід роботи факультету медицини, здоров’я і наук про життя у цьому виші. Програма туру включала різновекторні напрямки. Це і навчання клінічних навичок (відвідини симуляційного центру, місце клінічних навичок в курікулі, навчання в університетських клініках); підходи до розробки, перегляду, наявності курікули медичного університету і вплив стандарту з медичної освіти на цей процес; навчання сімейній медицині (досвід роботи кафедри сімейної медицини, взаємодія з амбулаторіями сімейних лікарів, організація практики на первинці); ролі викладачів і безперервний професійний розвиток (викладацька діяльність, педагогічна майстерність, дослідницькі навички, лікарська діяльність). Але ключовими завданнями навчального туру було зануритися в атмосферу закладу, здобути цінний досвід і привезти отримані знання у рідний заклад вищої освіти.

Представниками нашого університету як пілотного освітнього закладу від Україно-Швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти» в організованому заході були Григорій Загрійчук, Оксана Сидоренко Софія Гусак та Ірина Боровик.

Маастрихтський університет є порівняно молодим навчальним закладом. Він заснований в 1976 році і виділяється серед інших освітніх інституцій людиноцентрованістю, прогресивністю та інноваційністю. В університеті створені всі умови для особистісно-орієнтованого навчання та саморозвитку. Саме індивідуалізація навчання, що спрямована на дієву увагу до кожного студента, розкриття його творчого потенціалу, є стратегією розвитку сучасної освіти, яка взята на озброєння цим навчальним закладом. Головними цінностями Маастрихтського університету є повага до кожного, різноманітність та інклюзивність.

Під час першого дня візиту ректором освітньої інституції, професором Памелою Хабібовік, було представлено загальні питання роботи установи, його структуру. Наступні спікери окреслили особливості організації навчального процесу, наукової роботи, співпраці з університетським медичним центром, фінансові аспекти медичної допомоги і навчання в країні.

Вражаючим було знайомство з університетською клінікою, яка на основі науково обґрунтованої методики має на озброєнні найновіші лікувально-діагностичні технічні засоби поряд з конструктивно продуманими, зручними для пацієнтів та персоналу просторами.

Відвідини бібліотеки як основного місця самопідготовки студентів було наступним пунктом програми. Тут створено всі умови для ефективного навчання здобувачів освіти. Всі процеси в бібліотеці комп’ютеризовані, що дозволяє максимально оптимізувати її роботу. Студенти мають змогу користуватись паперовими та електронними книгами. При цьому є вибір перебування в різних просторах, в залежності від того, які потреби щодо навчання наявні – індивідуальне чи групове, в повній тиші чи з колегами. Для цього запроваджено спеціальне маркування кімнат за кольорами світлофора. Створені умови сприяють максимальній мотивації у самовдосконаленні.

Гордістю університету є лабораторія клінічних навичок. Майбутні студенти-медики займаються в симуляційних центрах з першого по третій курс. Одночасно відбувається так зване «раннє» занурення в клініку, коли вже на першому курсі студенти працюють у медсестринських, паліативних, реабілітаційних відділеннях. З перших років навчання відбувається поступова інтеграція до практичної роботи шляхом поступового покрокового використання клінічних кейсів (клінічних випадків), симуляційних а потім і реальних пацієнтів. В навчанні проходить постійний зв’язок між теорією і практикою, застосовується принципи від простого до складного, від навчальних випадків до клінічної практики. В лабораторії клінічних навичок присутня велика кількість навчальних кімнат, медичного інструментарію, муляжів, щоб кожен студент міг самостійно з ними працювати.

Особливу увагу в університеті приділяють комунікативним навичкам майбутніх медичних працівників. В симцентрі Skillslab є все необхідне для ефективного навчального процесу з питань медичного спілкування, в тому числі і відеозапис. Студенти протягом перших років навчання займаються  не менше як з трьома різними викладачами з цього предмету, які мають свій індивідуальний стиль комунікації з пацієнтом і в цілому формують комунікативну компетентність здобувачів медичної освіти. Конструктивний зворотний зв’язок і рефлексія є основними інструментами в опанування навичок медичного спілкування.

В Маастрихтському університеті навчання організовано на основі концепції проблемно-орієнтованого навчання. Problem based learning – це метод навчання, в якому реальні складні проблеми використовуються як освітній інструмент. Навчання, що ґрунтується на вирішенні завдань, стимулює застосовувати навички критичного мислення та вирішення проблем за обмежений час і надає справжній досвід, який сприяє активному процесу засвоєння матеріалу, допомагає систематизувати знання та природно інтегрує навчання в університеті в реальну клінічну практику. Організація навчального процесу побудована таким чином, щоб отримана в лекційній аудиторії чи шляхом самостійного опрацювання теоретичного матеріалу сума знань  була засвоєна не шляхом її пасивного відтворення, а через призму реальної проблеми або автентичного кейсу, запропонованих викладачем на практичному занятті для групової роботи, яку він фасилітує. Таке навчання є мультидисциплінарним і допомагає налагодити тісні зв’язки між теоретичними і клінічними дисциплінами.

Багато уваги в університеті приділяється гарантії якості освіти. Нові навчальні програми оцінюються студентами, викладачами, а потім затверджуються спеціальними комісіями. Для лекторів, професорів доцентів необхідно пройти університетський кваліфікаційний тест, а для цього потрібно підготувати портфоліо, пройти курси і здати усний іспит.

Про ключову роль лікарів загальної практики в наданні медичної допомоги населенню Нідерландів розповів завідувач кафедри сімейної медицини, професор Жан Муріс. Він підкреслив, що для цього існують вагомі економічні передумови, адже більше 80% медичної допомоги в країні надається лікарями загальної практики.

Дисципліну «Загальна практика – сімейна медицина» на додипломному рівні вивчають протягом 12 тижнів на 5 курсі навчання. Більше як третина випускників університету обирають фах загальної практики. Тривалість інтернатури за спеціальністю становить 3 роки. Один день на тиждень інтерни проводять на профільній кафедрі, всі інші дні працюють на клінічних базах. Організація надання первинної медичної допомоги в Нідерландах знаходиться на найвищому рівні. 99% населення уклали декларації з сімейними лікарями, 75% з них мають хоча б одну зустріч з сімейним лікарем на рік. Згідно з останніми опитуваннями в країні високий рівень задоволеності населення роботою сімейних лікарів – 8 за шкалою від 0 до 10. Медична допомога сімейним лікарем надається на основі рекомендацій, які розробляються національною професійною організацією лікарів сімейної медицини і переглядаються кожні 5 років. Велике значення в освіті сімейних лікарів мають групи рівних, на яких учасники розглядають актуальні проблеми з їх практичної діяльності, аналізують статистичні дані, погоджують наступну тактику. Основна мета зустрічей груп рівних сімейних лікарів – покращити якість надання медичної допомоги з особливим прицілом на раціональне призначення лікарських засобів (наприклад, антибіотиків).

Загальна тенденція до збільшення кількості людей похилого віку стала причиною виокремлення окремого медичного фаху, представники якого надають медичну допомогу людям старшого віку. Ця лікарська спеціальність не є популярною серед випускників університету, але потреба в таких спеціалістах з кожним роком зростає.

В університеті велика увага приділяється роботі на клінічних базах. Часто студенти різних курсів та інтерни навчаються в одних навчальних просторах і старшокурсники допомагають молодшим колегам в опануванні знань та навичок.

Окрема доповідь стаді-туру була присвячена підготовці медичних сестер і перспективам, які відкриваються в залежності від спеціалізації і рівня медсестринської освіти. На сьогодні в університеті наявні 7 бакалаврських програм і 3 магістерські. З кожним роком потреба в середньому медичному персоналі в Нідерландах зростає.

Також в програму заходу була включена доповідь щодо організації наукових досліджень, яку представила професор Мілена Павлова. Науковець виділила основні принципи і кроки для успішної організації PhD дослідження.

Після доповіді Мілени Павлової учасники навчального туру стали свідками реального захисту наукової роботи на здобуття PhD ступеню, яке в Маастрихтському університеті проводиться особливо урочисто за сучасними правилами з одночасним дотриманням давніх традицій.

Поїздка була насиченою знаннями, враженнями, комунікаціями. Ми познайомились з професіоналами, які не тільки якісно виконують свою роботу, а постійно вдосконалюються, щиро діляться своїм досвідом і підтримують нашу країну. 

За результатами візиту в Маастрихтський університет в рамках Україно-Швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти» пропонуємо:

• Впровадити на окремих кафедрах problem-based learning (PBL)
•  Розпочати навчання в симуляційному центрі з 1-2 курсу з догляду за хворими, сестринської практики тощо
• Перевести вивчення курсу комунікативних навичок здобувачами медичної освіти з категорії вибіркової в категорію нормативної
•  Розглянути питання сертифікації студентів на BLS (як мінімум) на рівні 2-3 років навчання
• Запровадити електронний формат планування та звітування педагогічного навантаження викладачів університету
•  Обговорити питання організації освітнього процесу за спеціальністю «Медсестринство» за дуальною формою навчання на основі елементів problem-based learning
•  За можливості умов прийому організувати паралельне навчання на спеціальностях «Медицина» та «Медсестринство»
• Розглянути можливість профілізації підготовки за спеціальністю «Медсестринство»
• Впровадити короткі відео-інструктажі для різних видів діяльності студентів
•  Запровадити інститут тьюторства та менторства
•  Сприяти розвитку soft-skills 21^st century (ведення дебатів, переговорів, критичне мислення, організаційні здібності, навички презентації проєктів)
•  Розглянути переформатування навчальних кімнат з відкритими просторами на базі лекційних аудиторій або великих навчальних аудиторій
• Формувати навчальні спільноти різного складу (викладач-коуч, інтерни, студенти 4-6 курсів, студенти 1-3 курсів) з метою фасилітації освітнього процесу
• Запровадити форми електронного портфоліо викладача і студента
• Врахувати досвід Маастрихтського університету у вдосконаленні педагогічної компетентності викладачів університету шляхом реалізації нових підходів безперервного професійного розвитку, впровадження тренінгу для всіх екзаменаторів, створення освітнього програмного комітету (50% викладачів та 50% здобувачів освіти).

Щира вдячність організаторам заходу, а саме Україно-Швейцарському проєкту «Розвиток медичної освіти», приймаючій стороні, професору Віму Груту та Сус Коене за цікавий, змістовний, насичений, корисний актуальний тур, а також адміністрації ТНМУ за підтримку.

До перемоги разом!

Інформацію надано Іриною Боровик, Оксаною Сидоренко, Софією Гусак та Григорієм Загричуком.