Актуальні  питання медичної біології

Кафедра медичної біології

Відповідальний за впровадження – доц. Привроцька І.Б.

Вивчення медичної біології формує у студентів цілісну уяву про загальні закономірності розвитку живої природи; про сутність життя, його форми, індивідуальний та історичний розвиток органічного світу і місце людини в ньому; про форми біотичних зв’язків у природі, життєві цикли паразитів та паразитарні хвороби людини; про місце людини в біосфері; забезпечує фундаментальну біологічну підготовку та набуття практичних навичок для наступної професійної діяльності лікаря загальної практики та лікаря педіатра.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:
1. Сутність, фундаментальні властивості, атрибути та рівні організації життя;
2. Поділ клітин і розмноження організмів;
3. Генетичний апарат клітини;
4. Сучасний стан досліджень генома людини;
5. Клонування клітин і організмів;
6. Біологію ембріонального та постембріонального розвитку людини; Закономірності спадковості;
7. Закономірності успадкування ознак;
8. Закономірності мінливості;
9. Генетичне успадкування груп крові за антигенною системою АВ0;
10. Генетичне успадкування резус-фактора;
11. Механізми розвитку резус-конфлікту;
12. Механізми генетичного визначення статі;
13. Класифікацію мутацій і мутагенних факторів;
14. Механізми виникнення та принципи діагностики спадкових хвороб. Методи визначення спадкових хвороб;
15. Елементи екології людини;
16. Біологічні основи паразитизму;
17. Трансмісивні та природно-осередкові захворювання.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:

1. Диференціювати компоненти клітин;
2. Скласти ідіограму хромосом людини;
3. Аналізувати структуру генів про- та еукаріотів;
4. Проаналізувати послідовність етапів регуляції експресії генів;
5. Визначити типи успадкування менделюючих ознак людини;
6. Передбачити генотипи та фенотипи нащадків за генотипами батьків;
7. Виключити батьківство при визначенні груп крові батьків і дитини;
8. Аналізувати складні механізми спадкування ознак у людини;
9. Вибрати відповідні методи вивчення спадковості людини для діагностики різних спадкових хвороб;
10. Розрахувати ймовірність прояву спадкових хвороб у нащадків залежно від пенетрантності гена;
11. Диференціювати хромосомні хвороби людини;
12. Провести генеалогічний аналіз родоводів зі спадковою хворобою;
13. Розрахувати роль спадковості та умов середовища у розвитку ознак (за результатами близнюкового аналізу);
14. Вирахувати генетичний склад популяцій людей;
15. Застосувати біогенетичний закон для визначення онтофілогенетично зумовлених природжених вад розвитку людини;
16. Порівняти механізми виникнення природжених вад розвитку людини різного генезу;
17. Засвоїти основоположні принципи регенерації та трансплантації;
18. Визначити місце людини як біологічного об’єкта в системі живої природи;
19. Обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмісивних і природно-осередкових;
20. Діагностувати на макро- і мікропрепаратах збудників та переносників збудників паразитарних хвороб;
21. Ідентифікувати різні стадії життєвого циклу паразитів людини;
22. Обґрунтувати методи лабораторної діагностики паразитарних хвороб;
23. Диференціювати діагноз інвазій за допомогою лабораторних методів;
24. Доводити ефективність методів профілактики паразитарних хвороб, залежно від способів зараження ними;
25. Передбачити вплив факторів довкілля на організм людини.