Бібліотека – не просто сховище книг, це живий організм, що пульсує енергією знань, мудрості та натхнення. Це щоденна копітка праця багатьох людей, безліч процесів, що мають відбутися перед тим, як книжка потрапить до користувача. Цю працю практично не бачать, про неї мало хто знає, але без цього бібліотека просто не може функціонувати. Відділ абонементу та читальна зала, які знають усі, – це, як мовиться, вершина айсберга, обличчя книгозбірні. Але починається бібліотека з відділу комплектування та наукової обробки документів.
Саме цей відділ займається формуванням книжкового багатства, замовленням книг, передплатою періодики. І з’являються вони в потрібному місці та в потрібний час завдяки цьому відділу. «Якщо не буде відділу комплектування, бібліотеки не буде як такої. Тоді це буде навіть не книгарня, а склад, у якому немає порядку й сенсу», – зауважує директорка бібліотеки ТНМУ Олена Проців.
Завдання відділу комплектування та наукової обробки документів – вибрати з величезної кількості книжок, що публікуються в Україні та світі, саме ті, що необхідні для нашої бібліотеки. Адже університетська книгозбірня не універсальна, а наукова, до того ж специфічного – медичного спрямування. Наш напрям комплектування – медична література й видання із суміжних галузей знань: біології, хімії, фізики тощо.
З чого починається процес комплектування? Працівники відділу інформують кафедри про видавничі пропозиції. Викладачі обирають видання, які вони використовуватимуть для наукової роботи та навчання студентів. Або навпаки – викладачі університету надсилають до бібліотеки власні пропозиції щодо поповнення фонду книгозбірні. До слова, багато наших викладачів співпрацюють з провідними українськими видавництвами, є авторами, редакторами національних підручників, науковими редакторами перекладів закордонних видань. Наприклад, професор Степан Вадзюк – науковий редактор перекладу одного з кращих у світі підручників з фізіології «Медична фізіологія за Гайтоном і Голлом» та підручника «Фізична медицина і реабілітація за Бреддомом», професор Сергій Климнюк – один з наукових редакторів всесвітньовідомого посібника з медичної мікробіології М. Р. Барера, В. Ірвінга, Е. Свонна, Н. Перера «Медична мікробіологія. Посібник з мікробних інфекцій: патогенез, імунітет, лабораторна діагностика та контроль», професори Степан Вадзюк, Микола Турчин є науковими редакторами українського видання популярного підручника з офтальмології М. Баттербері, К. Мерфі й К. Віллоубі «Офтальмологія: текст і кольорові ілюстрації», професор Микола Швед – науковий редактор науковий редактор перекладу широковідомого у світі посібника «Клінічний огляд за Маклаудом»…
«Після того, як книжка потрапила до бібліотеки, потрібно її облікувати: присвоїти інвентарний номер і зробити відповідний запис в інвентарній книзі, – пояснює завідувачка відділу комплектування та наукової обробки документів Любомира Кіш. – Колись інвентарні книги заповнювали вручну. Та вже тривалий час цю роботу полегшує спеціалізоване програмне забезпечення – автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АБІС)». АБІС, яку використовують в університетській книгозбірні вже дев’ять років, дозволяє автоматизувати всі бібліотечні процеси – від комплектування до книговидачі. Фахівці відділу комплектування та наукової обробки документів вносять до електронної бази даних усю інформацію про отримані видання: інвентарний номер, назву, джерело надходження, кількість примірників, рік видання, ціну тощо. У відділі комплектування зберігаються інвентарні книги за весь час існування книгозбірні нашого вишу. «Ось у цій шафці, – демонструє Олена Проців стрункі ряди документів, – інформація про весь наш фонд від дня створення бібліотеки. Перші ж інвентарні книги заповнені рукою її першого директора Павла Сидоровича Герасименка. Можете завітати до бібліотеки та побачити його красивий каліграфічний почерк». Ці книги – вже практично історичні експонати. Інвентарну книгу № 1 розпочали 20 липня 1957 року. З неї почалася історія бібліотеки Тернопільського медичного інституту. Перші книжки надійшли сюди з обмінних фондів інших бібліотек. Їх було понад три тисячі. Нині фонд бібліотеки ТНМУ складає більше 300 тисяч примірників документів. Як зауважує Олена Проців, наша книгозбірня ще в ті часи, вирізнялася тим, що тут завжди було дуже багато україномовних підручників, адже навчання українською мовою здійснювалося у виші практично від початку його існування.
Павло Сидорович Герасименко, Сабіна Іванівна Венгер і Дарія Омелянівна Климчук – перші працівники нашої бібліотеки, саме вони створювали її. І насамперед доклалися до організації відділу комплектування та наукової обробки документів, адже інакше книжки просто не дійшли б до користувачів. Першою ж завідувачкою цього відділу стала Дарія Омелянівна, яка хоч і мала педагогічну освіту, втім, була чудовим бібліотечним фахівцем, спеціалістом з предметизації, каталогізації та індексування документів.
Присвоєння індексу УДК належить до наступного етапу на шляху книжки до користувача – бібліотечної обробки та каталогізації документів. Універсальна десяткова класифікація (УДК) – це міжнародна класифікаційна система, розроблена американським бібліотекарем М. Дьюї, яку використовують для систематизації й організації бібліотечних фондів. Саме завдяки індексу УДК книжку можна знайти з-поміж сотень тисяч інших. «Серед 300 тисяч примірників неможливо відшукати книжку просто, скажімо, за кольором палітурки. Хоча з роками наші працівники вже знають про наші фонди все це, і навіть більше. Тож коли студент, буває, приходить із запитом: «Дайте мені червоний підручник з медичної біології», то ми точно знаємо, що саме він просить, хоч цей підручник насправді може бути синім», – з усмішкою каже Олена Проців.
Отож книжки розставляють на полицях відповідно до шифрів УДК та авторських знаків, які визначають за першими літерами прізвища автора. Система авторських знаків, до слова, існує ще з ХІХ століття, й донині є актуальною. Шифр УДК визначається відповідно до галузі знань і змісту видання. Наприклад, шифр 616.31 – це стоматологія. Тож фахівці, які шифрують книжки, повинні дуже добре орієнтуватися в напрямах медичних досліджень, щоб правильно розподілити книжку до того чи іншого відділу. Іноді для певності вони консультуються з колегами та викладачами, керуючись дуже простим правилом: а де б ви її шукали?
В електронному каталозі потрібні видання можна шукати також за допомогою системи ключових слів. Тому, попри визначення індексу УДК та авторського знаку, бібліотечна обробка документів передбачає також їх предметизування: визначення предметних рубрик і ключових слів. У нашій бібліотеці використовують американський тезаурус MeSH (Mediсal Subject Headings) – контрольований словник предметних рубрик, що призначений для індексування, каталогізації та пошуку інформації з біології, медицини, охорони здоров’я та суміжних наук. Власне, це світова практика формування ключових слів, предметних рубрик однієї галузі, яка дозволяє зібрати книжки одного напряму та однієї галузі в одному місці, що значно полегшує і пошук джерел, і формування списків літератури. Предметні рубрики MeSH також визначають працівники відділу комплектування та наукової обробки документів, а отже, вони повинні були кваліфікованими, уважними й уміти логічно мислити. Інакше пошук потрібної інформації буде сильно ускладнений.
На етапі обробки також на кожний документ, що надходить до університетської книгозбірні, наносять штрих-код, який дозволяє автоматизувати процес книговидачі.
Після обробки книжки розподіляють між відділами бібліотеки. Основним місцем зберігання фонду є читальна зала. Перші примірники будь-якого документа, що надходить до книгозбірні, потрапляють саме сюди. Решта – на абонемент.
Любомира Кіш також формує бібліотечні каталоги (електронні й традиційні) – алфавітний та систематичний, які розкривають фонд. В алфавітному каталозі інформацію про видання розміщено за абеткою, в систематичному – за системою УДК. Каталоги дозволяють отримати інформацію про наявність потрібних документів у фонді бібліотеки в офлайн і онлайн-режимах. Словом, робота у працівників відділу комплектування копітка, скрупульозна, кожна книжка мусить побувати в їхніх руках кілька разів, щоб вони могли якнайглибше проаналізувати її навчальну й наукову цінність та адаптувати до потреб користувачів.
Особливо цінним джерелом поповнення бібліотечного фонду є книжки, отримані в подарунок. Багато видань, до того ж зазвичай непересічних, нашій бібліотеці дарують викладачі, студенти вишу, видавництва й громадські організації та просто небайдужі громадяни. Як зазначає Любомира Кіш, подарунки оформляють спеціальним актом, обліковують і передають у фонд. Працівники бібліотеки щиро вдячні всім дарувальникам, адже завдяки їм до бібліотечного фонду потрапляють насправді унікальні видання.
Велика подяка також університетському видавництву «Укрмедкнига». Навіть тепер, у ці складні часи, воно працює, видає підручники, посібники, монографії, які поповнюють та оновлюють фонд університетської книгозбірні, дозволяють йому залишатися сучасним й актуальним для користувачів.
Загалом нині у бібліотеці ТНМУ фонд сформовано дуже якісний. Завідувачка відділу комплектування та наукової обробки документів Любомира Кіш ретельно відстежує, щоб він якомога повніше відображав спектр українських і світових видань у галузі медицини. «Керівництво вишу ставиться з великим розумінням до потреб наших користувачів, – наголошує директорка Олена Проців. – За десять років, які я тут працюю, ще жодного разу не було, щоб бібліотеці не виділили кошти на придбання книжок. Позиція ректора Михайла Михайловича Корди: кожен студент має мати повний комплект підручників. Як свідчать іспити «Крок», наші студенти показують чудові результати. Гадаю, це також і завдяки тому, що вони забезпечені усіма необхідними підручниками та посібниками».
Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА