Дерен – у разі запалення
В аптеці природи належне місце посідає дерен – про цілющі його властивості знали ще стародавні греки. В одній цій рослині – ціле сховище корисних речовин: цукри, органічні кислоти, дубильні та красильні речовини, пектин, вітамін С, ефірна олія, калій, залізо.
Та особливо цінними, що визначають дерен як рослинний антибіотик, є леткі речовини, здатні згубно впливати навіть на тифозні, дизентерійні та інші хвороботворні мікроби. Тому й не дивно, що цю рослину здавна застосовують у народній медицині. Володіючи, крім інших позитивних якостей, ще й в’язкими властивостями, дерен є помічним у разі низки шлунково-кишкових захворювань. Киселями з цієї рослини в народній медицині лікують проноси в дітей та осіб похилого віку, а компот з дерену та дикої груші є надійним засобом у разі запальних процесів, за наявності піску та камінців у нирках, сечовому міхурі. Досить попити такий компот упродовж півтора-двох тижнів. У Китаї цю рослину використовують як засіб, що зміцнює, тонізує нервову систему. З її допомогою лікують туберкульоз, біль у попереку, простату. Сік з листя дерену й понині застосовують для лікування очних хвороб, зокрема кон’юнктивітів. Отож господиням варто запастися й варенням з дерену. Ось рецепт. Потрібно взяти один кілограм плодів, півтора кілограма цукру, дві склянки води. Плоди промити, видалити кісточки, занурити на п’ять хвилин у киплячу воду, процідити. Варити 10 хвилин у сиропі, зняти з вогню. Через 7-8 годин варити в тому ж сиропі до повної готовності варення.
Ягоди бузини – у поміч
Бузина належить до родини жимолостевих. З лікувальною метою застосовують здебільшого бузину чорну й червону, до того ж використовують квіти, кору, плоди, листя й корені рослини.
Квіти бузини містять рутин, аскорбінову кислоту, ефірну олію, дубильні та слизисті речовини, цукри тощо. Препарати квітів бузини мають протизапальну й потогінну дію. Їх використовують у вигляді полоскань та примочок у разі ангіни, запалення ротової порожнини й горла, утворення гемороїдальних вузлів. Ванни з відвару коріння й квіток вважають ефективним засобом за ревматоїдного та подагричного поліартриту.
Свого часу я з бабусею збирала й гілочки бузини завтовшки як палець, за допомогою яких вона лікувала бешихове запалення шкіри. Бабуся знімала верхній шар з гілочок (обчищала до зеленої шкірочки) й камбієм прикладала до того місця на тілі людини, де було запалення. За 5-7 днів хвороба зникала.
У плодах бузини чорної містяться глюкоза та фруктоза, органічні кислоти (яблучна, винна, оцтова, валеріанова). Вони містять і камедь, дубильні речовини, віск, вітамін С, каротин, велику кількість барвника антоціанового походження – самбуцину, який має властивості вітамінів групи Р, рутин тощо. Ягоди бузини справляють жовчогінну, сечогінну та потогінну дію. Із сушених плодів готують киселі, які вживають як послаблювальний засіб. Настій сушених ягід сприяє випорожненню кишківника, поліпшує жовчовиділення, посилює діурез.
Сік ягід бузини розчиняє солі у суглобах, подагричних вузлах, нирках, сечовому міхурі, простаті, жовчних протоках. Його також вживають у разі ревматизму, нервових захворювань, виразки шлунка та кишківника, цукрового діабету, дизентерії, розумової перевтоми.
Від високого артеріального тиску можна приготувати такий напій. Подрібнені ягоди бузини чорної й траву герані пахучої змішати у співвідношенні 1:1. Столову ложку суміші запарити склянкою окропу та пити як чай, мед додати до смаку.
Оскільки ягоди бузини достигають майже в той самий час, що й калина, в лікуванні багатьох жіночих захворювань їх використовують разом. Наприклад, для розсмоктування незлоякісних новоутворень (фіброміома матки, мастопатія), для поліпшення формули крові після опромінення можна скористатися таким лікером з бузинових і калинових ягід. Змішати помиті ягоди (по 2 кг) бузини та калини (можна з дрібними гілочками кетягів), усе засипати цукром (3 кг) й поставити в темне місце на три доби. Коли ягоди пустять сік, додати спирт 70% (1 л) і залишити ще на 14 діб. Перецідити та розлити в пляшки з темного скла. Готувати лікер краще, коли Місяць росте, а от вживати, навпаки, коли Місяць убуває. Пити по 1 ст. л. тричі на день через годину після їди протягом двох місяців.
Узимку гарно підтримає організм настоянка ягід бузини та герані (порівну) на горілці. Ягоди залити горілкою у співвідношенні 1:1, додати мед до смаку й настоювати 2-3 місяці, після чого процідити. Пити по 20 мл як аперитив.
У разі мастопатії, вузлів у щитоподібній залозі, фіброміоми, інших доброякісних пухлин, для профілактики злоякісних новоутворень тощо народна медицина також рекомендує по черзі вживати сироп з ягід бузини чорної й такий збір: омела, листя бузини, трава чистотілу, трава череди (по 10 г), квіти нагідок (20 г), грицики (5 г). Одну столову ложку збору залити 200 мл окропу, настояти 10 хв. на водяній бані, процідити. Пити по 50 мл тричі на день до їди.
Овоч довголіття
Батьківщиною баклажанів вважають східну Індію, приблизно в XVII столітті цей овоч потрапив і на українські землі, де набув слави не лише смачного харчового продукту, а й такого, що успішно справляється з багатьма недугами.
Репутацією корисного продукту баклажани завдячують своєму багатому мінеральному складу. Плід містить до 3% цукрів і до 1,2% клітковини. Цей овоч багатий на калій, магній, кальцій, каротин, містить вітаміни РР, В2 і С, він справляє кровотворну, протисклеротичну дію. Тому їх вживання показане за ішемічної хвороби серця, набряків серцевого походження, серцево-судинної недостатності, а також атеросклерозу та навіть анемії, недокрів‘я. Оскільки баклажани мають сечогінні й протинабрякові властивості, як харчовий продукт вони показані в разі захворювань печінки та нирок. Вони також стимулюють діяльність кишківника, запобігають розвитку гнильних процесів, сприяють зниженню маси тіла. Баклажани містять велику кількість баластних речовин, які активно виводять холестерин, адже зовсім не засвоює та не всмоктуює організм. Тож недарма дехто з дієтологів вважає, що користь баклажанів щодо зниження рівня холестерину, профілактики атеросклерозу більша, ніж у низки ліків.
З оздоровлювальною метою баклажани вживають у разі подагри. Морською сіллю, перемішаною з подрібненою шкіркою із запеченого овоча, чистять зуби в разі пародонтозу.
Увага! Баклажани не можна вживати в їжу за виразки шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, в разі проносів, зниженого вмісту цукру в крові. Обмежуйте вживання баклажанів і за підвищеного рівня гемоглобіну.
Підготувала Лілія ЛУКАШ