150-річчя Наукового товариства ім. Шевченка припало на 2023 рік (1873-2023). І саме наприкінці 1873 р. (з переходом на 1874 р.) став початком заснування товариства, що вкотре підтвердило історичну та духовну єдність східної й західної частин української інтелігенції нашої Батьківщини. Зазначимо, що саме тоді в тривалому процесі утвердження українською нацією своєї політичної та культурної суб’єктності засновується також наша Академія наук. Нею, саме від 1873 р., неофіційно стало Товариство імені Шевченка. Це винятково знаменна подія. Вона засвідчила великий внутрішній потенціал нашої свідомої інтеліґенції, розділеної чужими кордонами, докладати всіх можливих зусиль для того, аби процеси національного відродження рідної землі піднести на вищий та результативніший європейський рівень.
У бездержавних українських реаліях створення інституції під назвою «Товариство ім. Шевченка», а з 1893 р. – «Наукове товариство ім. Шевченка», та розбудова національної культури й науки утверджували наш раціональний потенціал і світоглядну незалежність. Обрана стратегія на практиці (й у теорії – теж) уособила соборність і самототожність як базові ідейні пріоритети згуртованих членів НТШ, щоб таким способом виборювати належні права й можливості для рідного народу та його гідного місця в культурно-цивілізаційному поступі людства. Нині діяльність членів товариства різних поколінь упродовж 150-літньої історії НТШ замало назвати лише культурно-просвітньою чи науковою (науково-дослідною), вона, безумовно, глибоко державотворча.
Ювілей НТШ 2023 року відзначали у багатьох містах України. Святкування відбувалося за різними програмами та різним порядком денним (інакше й не могло бути): засідання з однією або двома доповідями про діяльність товариства та його працю, водночас у формі урочистих конференцій чи академій, а також звичайних зборів відповідних колективів, зібрання у читальнях і бібліотеках (районні міста), тематичні виставки.
У деяких містах святкування ювілею НТШ показало особливе ставлення організаторів до події. Живим прикладом стало відзначення ювілею товариства у Тернополі.
Аналізуючи перебіг ювілею уродженцями Тернопільщини, зауважуємо, що він торкнувся як загального змісту відзначень, так і ориґінальних, досі не практикованих форм вираження та реалізації заходів, пов’язаних зі святкуваннями.
Тернополяни провели:
- Великі та багатолюдні збори, присвячені ювілейній даті НТШ, на яких аналізувалася історія Наукового товариства імені Шевченка від перших днів його створення й донині, розглядалася його незмінна провідна роль у відродженні культурного та наукового життя в Україні.
- У центрі міста встановили перший пам’ятник Науковому товариству імені Шевченка, власне, 150-річчю появи товариства, оформлений незвичайними написами. Такого факту історія НТШ ще не знала. Це сталося вперше. Тим більше, що йдеться про пам’ятник не давній та віджилій, а чинній інституції!
Цікавим є й інший факт, що громадськість Тернополя та околиці поставила й присвятила пам’ятник громадській науковій інституції великою мірою за власні кошти. Нині майже не знаємо таких прикладів.
З ініціативи Тернопільського осередку НТШ та його голови, члена президії НТШ у Львові, академіка Михайла Андрейчина ювілейні урочистості тривали два дні. Першого дня організували багатолюдну конференцію в приміщенні Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського, згодом відбулося відкриття у центрі міста пам’ятника, присвяченого славній даті 150-річчя Наукового товариства ім. Шевченка.
Преса зазначала: «22 листопада 2023 року в медичному університеті була проведена велика конференція про діяльність Наукового товариства імені Т. Шевченка. У ній взяли участь майже 200 учасників – вчених, учителів, правознавців, фахівців у сфері культури з України, США та Польщі, врешті, викладачів і студентів з різних вищих навчальних закладів і шкіл Тернополя та окремо – репрезентантів адміністрації міста й області. 7 грудня в центрі Тернополя на бульварі Тараса Шевченка відкрили й освятили гранітний пам’ятник до 150-річчя створення Наукового товариства ім. Шевченка з конкретною посвятою: «На честь уродженців нашої області – діячів Наукового товариства імені Тараса Шевченка до 1939-1940 рр.». Тернопільщина за вказаний період дала Товариству та Україні 34 дійсні члени НТШ, серед яких і п’ять голів товариства.
За словами Михайла Андрейчина, ювілей – «це особлива подія не лише для Тернопільщини, а й для України, адже ми першими відкриваємо пам’ятний знак, присвячений 150-річчю заснування найдавнішого українського наукового товариства. Члени товариства, в тому числі мешканці Тернопільщини, зробили великий внесок у нашу культуру, науку, а, головне – відновлення державотворчих процесів. З допомогою наукових методів, багатьох фактів та аргументів товариство довело всьому світові, що український народ посідає свою виняткову вагу у слов’янському житті».
Авторами монумента були Марія Маркович (вона ж доцентка кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх викладання Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка) та Роман Вільгушинський (народний художник України, професор названої кафедри того ж вишу). Виготовили пам’ятник на факультеті ТНПУ. У процесі створення пам’ятника брали участь студенти факультету, майбутні скульптори.
Пам’ятник виготовлений з чорного граніту, за словами виконавців, має вигляд фігурної стели. Висота споруди – 2 метри 45 сантиметрів.
На лицьовому боці пам’ятника розміщено два написи:
- «Наукове товариство імені Шевченка. Тернопільський осередок. До 150-річчя створення НТШ». По обидва боки цього напису вміщено також два сюжетні зображення: ліворуч – портрет Тараса Шевченка, відлитий у бронзі та вмонтований у граніт, а праворуч – намальована емблема «НТШ».
Далі, нижче, розміщений ще один напис:
- Список уродженців Тернопільщини – будівничих НТШ, яким надано звання дійсного члена Товариства до 1940 року. У списку – 34 прізвища.
Уміщення другого напису, саме списку прізвищ найвищої категорії науковців – дійсних членів НТШ з датами народження та смерті – винятковий за оригінальністю задум організаторів. У ньому вперше публічно подано інформацію про видатних учених України – вихідців з Тернопільщини, що творить також підставу для гордості та локального патріотизму для тернополян за своїх краян минулих років, а водночас – за свій край та Батьківщину. Список нагадує й наочно знайомить громадськість з визначними особистостями. Він одночасно – у цьому немає сумніву! – також увічнює пам’ять про земляків у свідомості сучасників різних поколінь.
Коротко про осіб, які фігурують у списку, їх наукові зацікавлення, посади та інше. Нині не можемо не згадати про них, адже саме з їхнім членством пов’язані відновлення та подальший розвиток нашої науки й першої академії наук та поява в її рамках перших вагомих для свого часу й нині досліджень. У списку є репрезентанти всіх фундаментальних сфер знання: гуманітарних, суспільно-правничих і природничо-математичних дисциплін.
Першим назвемо історика та літературознавця, довголітнього педагога й громадсько-культурного діяча Олександра Барвінського. Його праця пов’язана з організацією багатьох національних інституцій у другій половині ХІХ- на початку ХХ ст., створенням НТШ і заснуванням перших видань товариства (він – один із засновників «Записок НТШ», 1892 р.). Написав понад 250 наукових і науково-популярних праць.
До інших видатних істориків і гуманітаріїв варто віднести Мирона Кордубу – викладача Українського таємного університету у Львові та Варшавського (1929-1939) університету, особистості завжди з «чіткою державницькою позицією». Професію історика-публіциста репрезентує тернополянин Іван Джиджора, який належав до плеяди учнів М. Грушевського – авангарду новітньої української історіографії. Його наукові праці присвячені винятково історії Гетьманщини. Серед істориків-публіцистів, водночас видавців, громадсько-політичних і релігійних діячів родом з Тернополя бачимо також Миколу Чубатого. Він же згодом засновник і перший голова Американського відділу НТШ. Основні наукові роботи цього дійсного члена НТШ присвячені історії церкви. Велика кількість цих праць опублікована у часописах «Нова Рада», «Правда», «Діло», «Дзвони», «Мета», «Свобода» (США), «Америка» (США). Микола Чубатий тривалий час редагував «The Ukrainian Quarterly» (1944-1957). Історичному джерелознавству присвячує свою наукову діяльність Богдан Барвінський (син – Олександра). Він написав важливу наукову працю «Крайовий архів актів гродських і земських у Львові» (1917).
Oлег КУПЧИНСЬКИЙ
Довідково про автора статті.
Олег Купчинський (нар. 18.05.1934 р. у с. Сороцьке на Тернопільщині) – видатний український історик, філолог, джерелознавець, археограф. Доктор історичних наук, професор, дійсний член НТШ (з 1992 р.). Почесний голова НТШ в Україні. Від 1989 р. – науковий секретар, у 2005-2014 р. – голова НТШ. Брав активну участь у відродженні НТШ. Відредагував 56 томів «Записок НТШ», 16 чисел “Вісника НТШ», кілька десятків тематичних збірників, що є найбільшим науково-видавничим досягненням Товариства за останні 35 років. Засновник і відповідальний редактор багатотомної «Енциклопедії НТШ», натепер вже видано п’ять томів, з них перших три в Тернополі. Опублікував п’ять томів своїх вибраних статей та матеріалів.
Далі буде