Колектив бібліотеки ТНМУ провів зустріч в адміністративному корпусі нашого університету для студентів молодших курсів, щоб розповісти їм про Івана Горбачевського, віддати належну шану титану праці, великому патріоту України та репрезентувати книгу ректора ТНМУ, професора Михайла Корди «Українець світової науки».
Ведуча дійства – завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу Наталія Водюк зауважила, що напередодні святкування 170-річчя від дня народження ректора Українського вільного університету в Празі, ректора Карлового університету, засновника та голови Інституту лікарської хімії в Празі, члена НТШ, а також Австрійського парламенту, Найвищої ради здоров’я Австро-Угорщини у Відні, першого міністра охорони здоров’я в Європі Івана Горбачевського світ побачила книга ректора ТНМУ, професора Михайла Корди «Українець світової науки», що гідно вшановує пам’ять нашого славетного краянина.
Іван Горбачевський належить до когорти найвидатніших вчених європейської та української науки кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Українець за національністю, свою наукову діяльність провадив за межами Батьківщини, все своє життя віддав науці та служінню українському народові. Наталя Петрівна коротко зупинилася на основних віхах життя та праці Івана Горбачевського.
Окрема сторінка в багатогранній діяльності вченого – його участь в Науковому товаристві імені Шевченка. Іван Горбачевський був одним із його засновників. Детальніше про академіка Горбачевського, його громадську та наукову діяльність як дійсного члена НТШ розповіла директорка бібліотеки ТНМУ Олена Проців, нагадавши слова Івана Яковича, що стали наскрізними впродовж усього його життя: «Нетерпляче вижидаю щасливої хвилини, коли всі наші наукові працівники, розпорошені по світі, зможуть разом стати до спільної наукової праці на рідній землі для слави і добра української і світової науки». Саме з такими словами 2 червня 1927 року звернувся Іван Горбачевський до учасників з’їзду природників і лікарів у Львові, визначивши тим самим найважливішу ідею, що живила його протягом усього життя. «Хочу, щоб ви пишалися тим, що ви – студенти Тернопільського національного медичного університету, який з гордістю носить ім’я Івана Горбачевського», – підсумувала свій виступ Олена Проців.
Іван Горбачевський був одним з перших, хто вказав на те, що амінокислоти є складовими білків; встановив і пояснив шляхи утворення сечової кислоти в організмі людини; запропонував нову методику визначення вмісту азоту в сечі. Наукова праця «Синтез сечової кислоти», яку Іван Горбачевський опублікував 1882 року, принесла автору наукове визнання та світову славу. Адже саме 28-річний українець став першим, хто зумів синтезувати з гліцину сечову кислоту.
Про цей напрям діяльності нашого краянина розповіла старша викладачка кафедри медичної біохімії Галина Шершун. Галина Григорівна також пригадала, з чого починалося визнання Івана Горбачевського: «Все почалося 1988 року, коли на кафедру біологічної хімії нашого університету прийшов її завідувачем професор Ярослав Іванович Гонський». Саме Ярослав Гонський став ініціатором присвоєння 1992 року Тернопільському національному медичному університету (на той час академії) імені академіка Івана Горбачевського, створення музею-садиби у рідному селі вченого – Зарубинці Збаразької громади. Ярослав Іванович, якого, на жаль, не стало 2017 року, є також автором публікацій, книг про життєвий і науковий шлях Івана Горбачевського.
Цікаві факти з життя нашого краянина присутнім повідали заслужений журналіст України Микола Шот і знаний краєзнавець, дослідник історико-архітектурної спадщини, начальник відділу туризму та охорони культурної спадщини Збаразької міської ради Руслан Підставка. «З маленької заміточки, яку побачив професор Ярослав Гонський, відродилося ім’я світової слави українця і науковця, – мовив Микола Шот. – 1962 року на очі Ярослава Івановича потрапила невеличка замітка в місцевій газеті, де повідомлялося, що в дар музею було передано копію погруддя Івана Горбачевського, українця за походженням, ректора Карлового університету в Празі. Автором цього бюста був прикарпатець Бринський. Оригінал зберігався в чеській столиці. Згодом Ярослав Гонський у підручнику «Біохімія» знайшов скупий рядок, що український дослідник Іван Горбачевський уперше в світі синтезував сечову кислоту. Ярослав Гонський з того часу став активно, як сам казав, йти до Горбачевського, тобто по крупинках збирати матеріали, що висвітлювали життєпис видатного вченого».
Багато фактів із життя Івана Горбачевського вдалося віднайти професору Ярославові Гонському. Але, на переконання Миколи Шота, ще не менше треба й нині досліджувати в роду Горбачевських. Навіть те ж генеалогічне дерево, яке опублікував професор Я. Гонський у своїй книзі «Іван Горбачевський у спогадах і листуваннях» та відтворив на одному з експонатів музею-садиби академіка в Зарубинцях, як виявилося зовсім нещодавно, потребує ретельнішого дослідження, адже досі є чимало незвіданих моментів.
На це ставив наголос і Микола Шот, коли до 170-річчя від дня народження академіка Івана Горбачевського, вирішив підготувати матеріал до газети «Медична академія». Тоді він звернувся до Руслана Підставки, знаючи його як одного з найвідоміших краєзнавців краю. Але пан Руслан зізнався, що в силу своєї дослідницько-краєзнавчої діяльності дуже не любить займатися тим, про що вже багато і детально написано. «2004 року професор Ярослав Гонський опублікував книжку, що має 182 сторінки, присвячених Іванові Горбачевському та його родині. Що ж там можна ще шукати й писати?», – відповів Руслан Підставка. Але все-таки зацікавився життєписом видатного вченого.
Ниточка за ниточкою пан Руслан почав знаходити нові деталі з родоводу Горбачевських. З’ясувалося, що незвіданого ще багато, й воно захоплює. Тож Руслан Підставка, оперуючи цікавими фактами нових досліджень генеалогічного дерева Горбачевських, на презентації книги «Українець світової науки» наголосив студентам, що в науці немає авторитетів, тому завжди є можливість доповнити, заперечити, перевершити роботу найвідоміших діячів. «Відкриття роблять ті, хто не знає, що це є неможливим», – підсумував дослідник.
Про надзвичайно важливу роль середовища, в якому формується особистість, на прикладі батька Івана Горбачевського – отця Якова розповів духівник ТНМУ о. Ігор Драпак. Він описав родинну атмосферу відомих постатей тогочасного галицького священства і духовенства, де завжди панували порядок і дисципліна стосовно всіх сфер життя. На першому місці була духовність, далі – навчання та належна освіта для здібних дітей. У сім’ї Горбачевських таку освіту отримали Іван та Антін. До слова, мама Гонората Горбачевська мала лише початкові студії, але відомо, що вона дуже добре знала народні звичаї, вміла чудово співати й творила культурне національне середовище для своїх дітей, для їхнього формування та виховання. Важливо, що у цих священичих родах завжди нуртувала національна ідея, змалечку прищеплювалася велика любов до рідної землі. Саме тому вже на схилі літ Іван Горбачевський, який мав насичене життя та піднявся на п’єдестали й висоти європейського та світового рівня, у своїх листах до брата Антіна з таким трепетом згадує рідну землю, рідне село, батьківщину, в яку не зміг повернутися. Така любов до України йому була прищеплена з дитинства та є гарним результатом середовища його родини. У сім’ї він полюбив і навчання. Іван Якович став відомим науковцем саме тому, що працював над собою, добре вчився, був допитливим і працьовитим у пошуках знання. На прикладі Івана Горбачевського отець Ігор наголосив студентам на тому, як важливо усвідомлювати, чим ми наповнюємо власне життя та свій світогляд. Адже це формує нашу долю.
Усіх, хто має натхнення детальніше дізнатися про життя та наукові здобутки Івана Горбачевського, працівники бібліотеки ТНМУ запрошують відвідати відділ відеоновин на сайті бібліотеки та YouTube-канал, зокрема, презентацію «Іван Якович Горбачевський. Український біохімік, гігієніст, епідеміолог, громадсько-політичний і освітній діяч». І, звичайно, безпосередньо завітати в бібліотеку ТНМУ, де є багато книг про життя нашого славетного краянина, українця світової науки.
Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА
Світлини авторки