Доступним майданчиком психологічної та психіатричної допомоги покликані стати центри ментального здоров’я, які створюють у всій Україні. В планах – розгорнути щонайменше 200 таких закладів на базі кластерних і багатопрофільних надкластерних лікарень. Наразі понад 20 з них уже активно функціонують. Одним з перших на початку торішнього червня запрацював Центр ментального здоров’я у статусі структурного підрозділу Тернопільської міської лікарні №2. Очолила його лікарка-психотерапевтка Наталія Кобліанідзе.
Центри ментального здоров’я – це простір, де кожен може отримати професійну допомогу, але це і про турботу, тепле ставлення, підтримку та душевний комфорт для кожного, хто цього потребує. Таких людей в нашому Тернополі чимало. Багато, звісно, нині прибуло з міст і сіл, де ведуться активні бойові дії, є й військовослужбовці-ветерани, військові чинної служби та й місцеві мешканці – всі звертаються за допомогою. З часу створення цього центру майже чотири сотні відвідувачів отримали тут якісну психологічну та психіатричну поміч на амбулаторних прийомах і в умовах стаціонару.
Центр був створений з метою популяризації, дестигматизації та нормалізації звернень за психотерапевтичною допомогою у сфері ментального здоров’я. «Незважаючи на те, що останніми роками ця ланка охорони здоров’я стала значно відкритішою до пацієнта, все-таки існують якісь перестороги щодо відвідин спеціаліста з ментального здоров’я, можливо, це відголоски радянської каральної психіатрії, – каже Наталія Кобліанідзе. – На жаль, не досягли ще ми культури звернення, чомусь до інших фахівців можна, а тут – соромно, побоювання, що будуть ставити на облік, запишуть у «дурні». Стигматизація цієї сфери, на жаль, не зникла. Тому наш центр покликаний зробити цю професійну допомогу доступною, якісною та ефективною, важливо, щоб відвідини фахівця у сфері психічного здоров’я стали нормою у нашому соціумі».
Для якісної та ефективної роботи такого центру є створення так званої команди ментального здоров’я, до складу якої входять психотерапевт, лікар-психіатр, клінічний психолог, соціальний психолог. У майбутньому було б добре, твердить Наталія Кобліанідзе, аби, крім психотерапевта та психіатра, колектив поповнився й іншими спеціалістами, адже кількість пацієнтів щороку зростає, а це вимагає створення мультидисциплінарної команди фахівців.
Сам собі психотерапевт
У Центрі ментального здоров’я займаються і лікуванням, і профілактикою. Якщо людина відчула тривогу чи пригнічений настрій або якийсь психологічний дискомфорт, краще одразу йти до фахівця, бо як і фізичні, так і душевні хвороби легше лікувати на початкових стадіях, зауважують фахівці. Аби отримати психотерапевтичну послугу, потрібно скерування від сімейного лікаря чи вузького спеціаліста або самостійно зареєструватися в системі HELSI, щоб лікар виділив для пацієнта час і не створювалися черги. За кордоном людина, яка відчула потребу в консультації психотерапевта, одразу ж звертається до спеціаліста. У нас поки що така практика малорозвинена, тому й приходять тоді, коли вже сильний «шторм». Скажімо, «накрила» тривога. Взагалі це нормальна реакція організму на якусь подію в житті – хворобу в родині, проблеми на роботі чи у сім’ї, але коли тривога стає постійною супутницею життя, не дає спокою ні вдень, ні вночі, то це вже доволі тривожний дзвіночок. І коли людина вперше звертаєтеся до спеціаліста, то він спочатку складає план лікування, за яким провадитиме роботу з клієнтом, використовуючи різні техніки, фактично дає до рук пацієнта валізу з набором потрібних інструментів.
Як відбувається візит до психотерапевта? Всі чули про це, напевне, й у фільмах бачили, як люди відвідують сеанси психотерапії, лежачи на канапі. Наталія Кобліанідзе каже, що це річ, яку треба самому спробувати, аби знати, що ж то насправді. Дехто й уявлення не має, що там відбувається та що де-факто має відбуватися. Візит до психотерапевта розпочинається з першого контакту й тут, як зазначає лікарка, важливо добре ознайомитися не з проблемою, а пацієнтом. Тому спочатку розпитує про те, що турбує людину, коли і де виникли перші ознаки, чи раніше були схожі симптоми. Спеціальні тести, опитувальники, скринінги допомагають терапевту краще зрозуміти стан клієнта та дослідити, який вплив проблема, з якою він звернувся, має на різні сфери його життя. Так створюється план роботи. Психотерапія починається з того, що формується запит, і це точно не про те, а «давайте ми просто поспілкуємося». Сучасна психотерапія базується на діалозі пацієнта з психотерапевтом, а загалом вона реалізується через клієнт-терапевтичні стосунки. І головне в цих стосунках – ціль, визначення проблеми людини та шляхів її розв’язання. Хтось гадає, що кількох сеансів достатньо, але психотерапія – це не одноразовий, а тривалий процес, в якому людина навчається застосовувати певні техніки, вправи, аби самостійно подолати ментальні негаразди. Звісно, є ситуації, які неможливо прибрати з життя, тоді фахівець навчає, як зробити так, аби вони не мали суттєвого впливу. Психотерапевтичні стосунки – це дві зони відповідальності, коли терапевт спрямовує та допомагає, а клієнт сам визначає, що робити далі. Певна річ, лікар пропонує певні вправи, щоб ефект від терапії був помітний та довготривалий. Поза сумнівом, психотерапія – це й робота над собою, але саме пацієнт має бути її ініціатором, власне, він має сформувати запит і виявити бажання до змін. Це велика робота над собою, зокрема над розумінням свого ментального стану.
У центрі надають широкий спектр послуг у сфері ментального здоров’я. Наталія Кобліанідзе володіє багатьма напрямами психотерапії. Це – позитивна психотерапія, арт-терапія, травма-терапія й також метод когнітивно-поведінкової терапії, який нині внесений до національних настанов лікування ментальних розладів. Цей метод вона практикує вже понад чотири роки. Він дуже добрий як для пацієнтів, так і лікаря, навчає відстежувати свій хід думок, емоцій та поведінки, вчить методам самодопомоги. Основне завдання КПТ-терапевта – навчити пацієнта бути самому собі психотерапевтом. Щодо навчання самого психотерапевта, то, за словами пані Наталії, це процес, який має початок, але не має кінця, бо це безперервний професійний розвиток. Це – повсякчасні вишколи, навчальні супервізії, комунікація з колегами й, зрештою, також власні сеанси психотерапії у спеціалістів. Нові знання – це нові можливості, які відчиняють ще більше дверей для професійного зростання.
Персоніфікований підхід до пацієнта
Для ефективної діяльності Центру ментального здоров’я необхідною є взаємодія та комунікація спеціалістів у межах професійних компетентностей задля прийняття правильних рішень. Психіатричний напрям меддопомоги тут утримує лікарка-психіатриня, до слова, теж випускниця нашого університету Яна Харковська.
Найчастіше до пані Яни звертаються пацієнти з тривожно-депресивними станами. Наразі є чимало військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом, також просять допомоги люди з панічними розладами, ОКР, біполярними афективними розладами, розладами особистості. Є такі, хто не може самостійно впоратися з алко-, чи наркозалежністю. І тут психіатр теж у поміч. Аби звернутися за допомогою до лікаря-психіатра, скерування від сімейного чи вузького спеціаліста не потрібно, але важливо записатися на прийом заздалегідь. Під час прийому лікарка активно комунікує з пацієнтом, щоб підтвердити або ж спростувати попередній діагноз, а згодом й призначити лікування. Воно може бути медикаментозним або ж за допомогою психотерапевтичних методик, які успішно застосовує вже Наталія Кобліанідзе персоналізовано до кожного пацієнта. Нині є багато людей, які вже мали проблеми психіатричного спектру, а війна їх ще більше загострила, розбурхала важкі емоційні реакції, тому, крім медикаментів, добре слово, заспокійливий психотерапевтичний сеанс їм дуже допомагає, зазначає психіатриня.
Необхідною умовою успішного лікування є ще й активна комунікація для досягнення комплаєнсу між учасниками команди ментального здоров’я. Тому фахівці центру часто практикують роботу в інтервізійній групі. Інтервізія допомагає краще визначити потреби клієнта, підібрати тактику та методи для терапії, обговорити важкі випадки. Доброю підмогою для пацієнтів з розладами психіки є державна програма реімбурсації «Доступні ліки», яка дозволяє їм отримувати ліки безоплатно або ж із незначною доплатою. Торік перелік доступних ліків значно розширився, наразі до нього входять 65 товарних позицій лікарських засобів і медвиробів для лікування розладів психіки та поведінки.
От, власне, й усе. Єдине, що хочу додати – атмосфера в Центрі ментального здоров’я неймовірно позитивна: стіни життєрадісних кольорів прикрашають картини з емоційно заспокійливим змістом, зручні фотельні крісла, на підвіконні – квіти, полиці з книгами. Переконана, що це саме те місце, де вашій душі буде затишно й обов’язково здійсняться всі ваші мрії, надії та прагнення. Бо спеціалісти тут – найкращі.
Лариса ЛУКАЩУК