Завідувачка кафедри фармацевтичної хімії Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського, професорка, докторка фармацевтичних наук Лілія Логойда стала лавреаткою конкурсу «Молодий вчений року» в номінації «Хімія».
Як відомо, цей конкурс щороку проводить Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України. Його мета – визнання та підтримка значних досягнень молодих вчених у різних галузях і сферах практичної діяльності, популяризація науки серед широкого загалу та підвищення інтересу до наукових досліджень, розвиток і спілкування з однодумцями з усього світу. Загалом цьогоріч конкурс налічував 90 номінацій, що входили до чотирьох тематичних блоків. Наукові досягнення номінантів оцінюють лише за підсумками роботи попереднього року.
Потрібно було представити власні наукові здобутки впродовж 2023 року. Як розповідає професорка Лілія Логойда, подавала, зокрема, кількість публікацій, статей у журналах, що індексуються наукометричними базами Scopus та/або Web of Science, тези, керівництво держбюджетними науково-дослідними роботами та ґрантами, аспірантами, рецензування.
Загалом конкурс передбачав багато аспектів наукової роботи. Лілія Святославівна зауважує, що оформляла документи на подання в дві номінації – «Фармакологія та фармацевтика» й «Хімія». Запам’яталося, що про результати довідалася Страсної п’ятниці. Те, що здобула перемогу саме в номінації «Хімія», вважає для себе великою честю. І тому, що цю категорію представляли дуже багато потужних учених-хіміків з усієї України. І тому, що саме хімія передусім приваблювала ще зі шкільних років, фармація прийшла в її життя дещо пізніше.
На урочисте нагородження до Києва, що відбулося 18 травня в Будинку вчених, через сімейні обставини поїхати не змогла. Організатори конкурсу поставилися з розумінням, тож заслужену нагороду передали через колегу – доцентку кафедри управління та економіки фармації з технологією ліків, кандидатку фармацевтичних наук Лілію Будняк, яка здобула перемогу в номінації «Фармакологія та фармацевтика».
Лілія Логойда зізнається, що надихнула її на участь у конкурсі ініціатива ректора ТНМУ, професора Михайла Корди, за що йому вдячна, адже Михайло Михайлович повсякчас спонукає до розвитку молодих науковців нашого університету. «Взагалі я аж ніяк не амбітна, – каже вона, – не прагну посад і нагород, мені просто подобається займатися наукою. Втім, усвідомлюю, що участь у таких конкурсах сприяє утвердженню та налагодженню професійних зв’язків».
Докторську дисертацію за спеціальністю «Фармацевтична хімія та фармакогнозія» Лілія Логойда захистила у 31 рік, ставши наймолодшим доктором фармацевтичних наук в Україні. У 32 роки вона очолила кафедру фармацевтичної хімії, у 33 – здобула вчене звання професорки. Власне, саме захист докторської дисертації вважає своїм найбільшим науковим досягненням. «Якби не вона, я б не була тим, ким є зараз», – переконана Лілія Святославівна. Її наукові інтереси – фармацевтичний аналіз і стандартизація лікарських засобів; розробка та валідація аналітичних і біоаналітичних методик визначення активного фармацевтичного інгредієнта (АФІ) у субстанціях, лікарських засобах і біологічних рідинах; використання принципів Quality by Design при розробці методик аналізу АФІ у лікарських засобах.
Після захисту докторської дисертації розпочала роботу над створенням власної наукової школи фармацевтичних хіміків. Нині під її керівництвом захистили свої дисертаційні роботи троє аспірантів і магістерські та дипломні роботи – понад 30 студентів. Наразі є керівницею трьох дисертаційних робіт. Що потрібно для того, аби досягти успіхів в науці? Опираючись на власний досвід, Лілія Логойда радить молодшим колегам, які вирішили стати на наукову стежину: «Наполегливість, систематичність і бажання. Це моя рекомендація. З дня в день, крок за кроком. Хочеш чогось досягнути – обов’язково досягнеш, якщо будеш наполегливим. Якщо ж ти навіть розумний-прерозумний, але не маєш систематичності, хтозна чи щось вдасться. Потрібна щоденна праця. Тяжка праця».
Власне, ці слова Лілія Святославівна підтверджує власним прикладом. Сама активно почала займатися наукою, навчаючись на другому курсі фармацевтичного факультету ТНМУ. Полюбила ж хімію, як пригадує, ще у восьмому класі Тернопільської ЗОШ № 11. Вона відразу захопила її й з того часу, як мовиться, не відпускає. Відтоді вирішила, що присвятить саме цьому напряму своє професійне життя. В університеті навчалася дуже успішно, не раз представляла його та наш фармацевтичний факультет на Всеукраїнських олімпіадах з фармації, ставала їх призеркою. По суті, формувалася як майбутня потужна науковиця на очах і під керівництвом свої викладачів, з якими нині пліч-о-пліч працює на рідному факультеті та на кафедрі фармацевтичної хімії, де пройшла шлях від асистентки до професорки й завідувачки. Що може бути краще для істинних вчителів, аніж коли учні перевершують їхні досягнення?
Нині Лілія Логойда – яскрава представниця науковців нового типу, яка формує наукову європейську школу. Вона дуже успішно впроваджує світові тренди у наукові дослідження та різноманітні освітні проєкти. Результати наукових досліджень публікує у високоцитованих міжнародних виданнях.
Величезний пласт її роботи – міжнародні ґранти та держбюджетні НДР. Нині під її керівництвом наукова група кафедри працює вже над другою держбюджетною науково-дослідною роботою, пов’язаною з фармацевтичним аналізом антигіпертензивних лікарських засобів. Ще Лілія Логойда – керівниця ґрантової роботи в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» («Wearable Smart Patches for Multimodal Wound Healing – DRESWOUTRE» (2023-2025 рр.).
«Вигравати закордонні ґранти такого високого рівня дуже складно, – зауважує науковиця. – Самому просто нереально. Треба мати партнерство, колаборацію із солідними закордонними організаціями та науковцями. Лише спільними зусиллями можна виграти ґранти, що передбачають потужне фінансування, а відтак чудові можливості для розвитку науки». Завдяки ґранту НАТО кафедра фармацевтичної хімії нещодавно закупила сучасне обладнання для нової лабораторії, пов’язаної з розробкою мультимодальних пластирів для лікування ран. «Це дуже серйозний проєкт, праця над яким триває три роки, – розповідає Лілія Логойда. – Проєкт реалізують у співпраці з командою науковців у складі Dr. Maria Grazia Raucci (National Research Council, Institute of Polymers, Composites and Biomaterials, Неаполь, Італія), Dr. Ivan Ristic (University of Novi Sad, Faculty of Technology, Новий Сад, Сербія), Dr. Nikola Geskovski (University Ss Cyril and Methodius, Faculty of Pharmacy, Скоп’є, Північна Македонія), Dr. Petre Makreski (University Ss Cyril and Methodius, Faculty of Natural Sciences and Mathematics, Скоп’є, Північна Македонія), Dr. Aleksandra Ivanoska-Dacik (Macedonian Academy of Sciences and Arts, Research Centre for Environment and Materials, Скоп’є, Північна Македонія). Кожен має свою частину роботи. Зараз завершується перший рік проєкту, ми закупили обладнання. Далі отримуватимемо зразки, над якими працюватимемо, виконуватимемо свою частину та пересилатимемо далі. Власне, маючи вже це обладнання, зможемо в майбутньому подаватися на отримання нових ґрантів, нашаровувати свої здобутки дедалі більше й більше. Це дуже важливо!».
Міжнародних зв’язків нині кафедра фармацевтичної хімії має дуже багато. Найтісніші відносини, зокрема, з фармацевтичною компанією Replek, що у столиці Північної Македонії Скоп’є. Уже тривалий час науковці кафедри тісно й плідно співпрацюють з нею щодо аналітичного забезпечення фармацевтичної розробки, мають багато спільних публікацій у різних журналах. «Загалом дуже багато тісних міжнародних відносин ґрунтуються на особистих стосунках з людьми, – зауважує Лілія Логойда. – Власне, на таких дружніх стосунках вся наука наша й тримається».
Поза науковою працею Лілія Логойда має також багато адміністративних і громадських обов’язків. Зокрема, після того, як 2020 року вона стала лавреаткою відзнаки «Медаль Святого Пантелеймона» в номінації «За наукові розробки в медицині», її залучили до Тернопільської регіональної ради на здобуття цієї відзнаки, а згодом і до професійно-етичної комісії поважної ради. Лілія Святославівна – експертка МОЗ у напрямі «Фармація». Словом, роботи дуже багато. Як все встигає? «Насправді нічого не встигаю, – усміхається Лілія Логойда. – Маю ще донечку, яка навчається в третьому класі, їй теж намагаюся приділити якнайбільше уваги. Добре, що чоловік, лікар за фахом, ставиться з розумінням, завжди підтримує. І мама живе неподалік, допомагає. Безмежно вдячна рідним».
Які цілі ставить перед собою професорка Лілія Логойда надалі? Зізнається, що живе сьогоднішнім днем. Намагається багато працювати, розвиватися в міжнародному масштабі. Вірить, що з Божою допомогою незабаром в Україні настане мир і науковці зможуть повноцінно працювати, як і колись, активно відвідувати міжнародні конференції, втілювати в життя ідеї, адже в умовах війни розвивати їх надзвичайно складно. «Насамперед намагаюся багато працювати над собою, – наголошує Лілія Логойда. – Відвідую багато різноманітних тренінгів, семінарів, адже зараз є чудова можливість навчатися в онлайн-форматі. Перша вимога – завжди до себе: відповідати критеріям якості справжнього сучасного науковця. А вже потім – до всіх інших».
Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА