Через російську агресію кількість людей, які втратили кінцівки та потребують протезування, зростає чи не щодня. Відтак активізується розвиток цієї сфери та збільшується потреба у кваліфікованих фахівцях – протезистах-ортезистах. Торішнього січня Міністерство охорони здоров’я України запровадило систему підготовки протезистів-ортезистів на магістерському рівні, яка відповідатиме Міжнародній стандартній класифікації освіти (TheInternational Standard Classificationof-Education, ISCED). Чотири медичні виші країни, пройшовши процедуру ліцензування, розпочали підготовку таких фахівців. У Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського з 1 вересня 2024 року розпочали навчання за освітньо-професійною програмою «Протезування-ортезування» магістерського рівня вищої освіти. Гарантом цієї програми в ТНМУ стала професорка кафедри медичної реабілітації Тетяна Бакалюк.
– Тетяно Григорівно, впродовж тривалого періоду в Україні не було академічних програм з підготовки протезистів, але, як мовиться, крига скресла й відбулися системні зміни в цій сфері…
– Запровадження сучасних академічних програм підготовки фахівців з протезування та ортезування в українських вишах можна вважати справжнім проривом. Останнім часом уся система протезування та ортезування в Україні зазнала значних змін. Усі нововведення спрямовані на покращення доступу до високоякісних послуг для військових, а також цивільних осіб. Відбулися й суттєві законодавчі зміни, спрощення доступу до високофункціональних протезів, збільшилося фінансування.
– Яка загалом наразі в країні ситуація в цій сфері?
– Можна навіть сказати, що й сприятлива, бо більшість наших захисників та інших категорій у потребі отримують послуги з протезування не за кордоном, а все-таки в Україні. Зрозуміло, що виклики воєнного часу змушують пристосовуватися до наших нелегких реалій, але в різних регіонах країни продовжують працювати понад 80 протезних підприємств. Протезування кінцівок фінансується за рахунок державного бюджету, незалежно від того, чи підприємство є приватним, чи державним. Можливе також співфінансування протезів за рахунок доброчинних внесків, що дозволяє поліпшити функціональність виробів. Висока конкуренція в галузі стимулює підприємства до постійного вдосконалення послуг, а фахівців – до розвитку навичок та освоєння нових технологій.
– Хто виступив ініціатором запровадження підготовки протезистів-ортезистів за новими стандартами?
– Створення професійного стандарту протезистів-ортезистів ініціювала громадська організація «ProtezHub». Треба сказати, що в Україні є багато техніків-протезистів, але не було фахівців-клініцистів, тому команда «ProtezHub» привернула увагу до аналізу професійних стандартів ISPO та спонукала розробити Національний професійний стандарт протезиста-ортезиста. За ініціативи цієї організації в історично рекордні терміни, але якісно та відповідно до міжнародних стандартів, розробили й затвердили Національний стандарт освіти магістрів протезування та ортезування. Відтак торік стартували магістерські програми з протезування та ортезування в національних медичних університетах чотирьох міст України – Харкові, Києві, Львові та Тернополі.
– Цікаво, а чи професія протезиста-ортезиста буде запитовою, випускникам вдасться знайти місце праці за спеціальністю?
– Найголовнішою умовою успішного працевлаштування, на мій погляд, є велике бажання людини займатися справою, яку вона обрала. Спостерігаючи за нашими студентами, їхньою зацікавленістю новою професією, відчуваю, що прагнення навчатися, зростати, розвиватися у цій сфері в них є. Що ж до пошуку роботи, то проблем, гадаю, не виникатиме, бо кількість людей, яким необхідні протези та ортези, хоч як це не прикро, все ж зростає. Після військових дій, травм, аварій та через поширення захворювань, що обмежують рухливість, багато наших співвітчизників потребують послуг з протезування, тому в Україні дефіцит кваліфікованих фахівців.
Ми ж як викладачі, наставники маємо власне завдання – забезпечити студентів сучасними знаннями та практичними навичками, які відповідають світовим стандартам. Програма, за якою майбутні фахівці здобувають нову професію, містить сучасні теоретичні дисципліни, але основну увагу намагаємося зосередити на практичній підготовці, а саме роботі у спеціалізованих лабораторіях, де виготовляють протези та ортези, в реабілітаційних відділеннях і в протезно-реабілітаційних центрах. Цей фах вимагає високого рівня практичних навичок.
Напрям протезування й ортезування нині активно розвивається й тому ми зацікавлені та спрямовані на те, щоб підготувати для протезно-ортезних підприємств сучасного висококваліфікованого фахівця, який володітиме навичками роботи з новими матеріалами, цифровими технологіями. Тож, упевнена, що випускники цієї спеціальності будуть конче потрібні на підприємствах, де їхні знання та навички знайдуть своє втілення в якісних і сучасних протезно-ортезних рішеннях, служитимуть для потреб пацієнтів та для розвитку всієї галузі загалом.
Цей фах дуже важливий для суспільства, адже після проведеного протезування та ортезування якість життя людини значно покращується, вона може сама, без сторонньої допомоги, рухатися, стати мобільною, а відтак незалежною. Професія протезиста є високооплачуваною та запитовою на ринку праці, навіть під час навчання студенти отримують пропозиції щодо працевлаштування.
– Як організували навчальний процес у ТНМУ?
– Керівництво нашого вишу подбало про те, щоб створити якнайкращі умови для цих майбутніх спеціалістів, отож наразі вони отримують якісну як теоретичну, так і практичну підготовку. Клінічний компонент навчання відбувається на базі протезно-ортопедичного підприємства. Це дуже вагомо, бо студенти мають можливість спостерігати та самостійно апробовувати сучасні матеріали й технології виготовлення протезів та ортезів. Під час практичних занять і практик вони оволодівають виготовленням індивідуальних протезів та ортезів, їх налаштуванням й адаптацією.
– Тетяно Григорівно, чула, нещодавно ви побували у Швеції…
– Відвідала цю країну з навчальним візитом у складі делегації «Protez-Hub» та за підтримки напівурядової організації «Swecare» у співпраці з Університетом Йоншепінгу. Хочу зауважити, що до нашої делегації ввійшли представники трьох медичних університетів – Харківського національного медичного університету, Київського університету охорони здоров‘я ім. Шупика та Тернопільського національного медичного університету, а також сертифіковані протезисти-ортезисти, представники професійних спільнот і громадських організацій: «Protez-Hub», УТФР та ВОФТ, представники державних лікувальних закладів.
– Якою була мета вашої поїздки?
– Прагнули вивчити досвід проведення навчання у сфері протезування та ортезування й ознайомитися із сучасними технологіями протезування-ортезування та реабілітації. Шведська освітня програма «Протезування-ортезування» для магістрів активно застосовує інноваційні рішення в протезуванні та ортезуванні, у тому числі йдеться про біонічні протези, цифрові технології та автоматизовані системи реабілітації. Знайомство з цими технологіями сприятиме модернізації нашої освітньо-професійної програми. У Швеції під час проведення протезування наголос ставлять на командній роботі лікарів, фізичних терапевтів, ортопедів, біомедичних інженерів і соціальних працівників. Такий підхід дозволяє надавати пацієнтам комплексну допомогу. Навчання протезистів-ортезистів акредитовано управлінням вищої освіти Швеції та ISPO та проводиться лише в одному університеті Йоншепінгу. Трирічна освіта на рівні бакалавра для протезистів-ортезистів є найбільшою у Скандинавії. Примітно, що, крім шведських громадян, безкоштовно можуть навчатися студенти з Євросоюзу й України. Після трирічного навчання студенти стають сертифікованими протезистами-ортезистами й можуть працювати як у протезуванні, так і в ортезуванні або ж у сфері громадського здоров’я. Можуть продовжити навчання на магістерській програмі та спеціалізуватися на вдосконаленні протезно-ортезних технологій чи займатися науковими дослідженнями.
В університеті Йоншепінгу викладання базується на доказах, а наукові дослідження є невід’ємною частиною курсу. Клінічна підготовка забезпечує інтеграцію теорії та практики в різних аспектах сфери протезування-ортезування. На території кампусу є сучасні лабораторії для виготовлення протезів та ортезів, а також лабораторії біомеханіки та ходи.
– Розкажіть про перспективи розвитку цієї спеціальності в нашому університеті?
– Маємо намір створити лабораторію симуляційного навчання для протезистів-ортезистів із сучасними тренажерами та манекенами для відпрацювання практичних навичок. Дуже запитані у сучасній сфері протезування інноваційні технології, тож навчатимемо наших студентів й у лабораторіях 3D-друку. Завдяки міжнародному партнерству будемо також практикувати передові технології.
– Що побажали б своїм студентам – майбутнім фахівцям з протезування-ортезування?
– Насамперед – знайти своє покликання та власну нішу в цій доволі непростій, але такій потрібній професії. Протезист-ортезист допомагає пацієнтам з обмеженими можливостями жити більш вільно та незалежно, відновлювати віру у себе, покращувати якість життя. Людина отримує можливість вільно пересуватися, займатися спортом, мати захоплення, а фахівець – задоволення та зреалізованість у професії. Тож запрошуємо до нашої спільноти, вступайте до ТНМУ на магістерську програму «Протезування-ортезування» та допомагайте розвивати українське протезування.
Лариса ЛУКАЩУК