Білосніжні здорові зуби – це не лише гарна усмішка, але й запорука здоров’я ротової порожнини. Недостатній догляд за зубами та їх занедбаний стан, стреси, шкідлива їжа, мікроби можуть стати причиною не лише неприємного запаху з рота, але й запальних процесів, зокрема такого неприємного захворювання, як стоматит. Про ефективну профілактику та лікування цієї недуги дізнавалася в професорки кафедри терапевтичної стоматології Тернопільського національного медичного університету Наталії Гасюк.
– Наталіє Володимирівно, ви вже багато років вивчаєте та лікуєте недуги ротової порожнини. Яка ситуація нині склалася зі стоматитами? Часто хворіють українці?
– Так. Випадки цього захворювання порожнини рота почастішали й пояснити це можна нинішньою ситуацією в країні. Війна створює системне тривожне тло, на якому зростають усі захворювання, зокрема й стоматологічні. Люди перебувають в умовах хронічного стресу та, зрозуміло, що не всі знають, як цей психологічний стан подолати. Хтось вдається до алкоголю, інший починає більше палити, а декому долати внутрішній біль допомагають надто стиснуті зуби, є пацієнти, які надміру вживають солодощі, легкі вуглеводи. Війна, стрес, страх призводять до зміни емоційних і поведінкових реакцій, відтак знижується й мотивація ретельно доглядати за порожниною рота та проходити професійну гігієну. В найбільш «гарячих» регіонах нашої держави має місце так звана відтермінована стоматологія, тобто, коли доступ до вузькопрофільного фахівця обмежений або ж узагалі відсутній. Певна річ, це негативно впливає на здоров’я українців як ментальне, так і стоматологічне. Порожнину рота, як і наші очі, ніс можна, назвати вхідними воротами для багатьох інфекцій. Це – передній відділ травного каналу та анатомічна ділянка, яка найпершою контактує з численними екзогенними чинниками й подразниками, такими, як цигарковий дим, вітер, гаряча й пряна їжа, гарячі напої, пил, засоби косметики та побутової хімії. Цей вплив якраз і є тим сприятливим тлом, що призводить до розвитку запальних процесів слизової оболонки порожнини рота.
– Як часто це захворювання діагностуєте в дорослих чи стоматит це все-таки дитяча проблема?
– Насправді стоматити, запальні процеси слизової оболонки порожнини рота з однаковою частотою вражають як дорослих, так і підлітків, і дітей. А дитячою ця проблема вважається через те, що в дітей більш виражена та яскравіше проявляється клінічна картина цієї недуги. Якщо йдеться про дорослих, то в них дуже часто це захворювання спричиняють травми слизової оболонки, незбалансоване харчування, що провокує вторинний імунодефіцит.
Залежно від провокувального чинника запальні процеси слизової оболонки можуть бути травматичного, інфекційного чи алергійного походження. Доволі часто ми діагностуємо ці захворювання в тих, у кого є патології травного каналу, нервової, серцево-судинної та ендокринної систем, за недуг крові, шкіри, системних уражень сполучної тканини, дефіциту вітамінів, макро- та мікроелементів. Варто знати, що доволі часто це не самостійне захворювання, а лише симптом певного системного патологічного процесу. Розрізняють стоматити самостійні та симптоматичні. Спричинити їх виникнення можуть розмаїті ситуації. Скажімо, людина механічно травмувала оболонку слизової порожнини рота гострими краями зруйнованого зуба або ж протеза чи вживала грубу їжу. От і маємо стоматит. Чи, наприклад, у когось сформувалася шкідлива звичка кусати щоки або ж губи. Цієї недуги також зазнають за термічної травми гарячою їжею, повітрям, кавою чи чаєм, випитими поспіхом. Якось довелося консультувати пацієнта, що сплутав напої та ковтнув яблучного оцту замість соку, що спричинило хімічну травму, а згодом і стоматит. До речі, часте вживання гострих і кислих наїдків – ще одна причина цієї хвороби. Віруси теж можуть викликати стоматит, зокрема простого герпесу, бактерій та грибів, СOVID-19.
Узагалі палітра чинників, які запускають цей процес, доволі широка – від продуктів харчування (цитруси, помідори, молюски та ракоподібні), до косметики (блиски для губ, помади). Навіть засоби, що покликані доглядати ротову порожнину та зуби – бальзами, ополіскувачі, зубні пасти, як не дивно, але іноді можуть викликати стоматит. Ліки теж ввійшли до цього списку.
– За якими ж ознаками його розпізнати?
– Часто хворі скаржаться на біль у порожнині рота. Порушуються функції мовленнєвих органів під час прийому їжі, формування харчової грудки, утруднюється ковтання. В порожнині рота з’являється неприємний запах, виразки, вкриті білим чи жовтим нашаруванням, а також пухирці, які швидко розкриваються. Слизова оболонка набрякла, спостерігаються почервоніння. Присутні також ознаки загальної інтоксикації – слабкість, біль у м’язах, підвищення температури тіла, зниження працездатності, збільшення підщелепних лімфатичних вузлів.
– Як і чим лікувати стоматит?
– Підходи до лікування залежатимуть від виду провокувального чинника, тобто якщо стоматит травматичний, то потрібно найперше позбутися впливу травмувального агента, наприклад, відкорегувати протез, позбутися шкідливої звички й інше. Щодо медикаментозної терапії, то вона передбачає топічне застосування антисептиків, знеболювальних, кератопластиків – препаратів, дія яких спрямована на відновлення слизової оболонки ротової порожнини. За такого лікування поліпшення стану пацієнт відчуватиме вже за 10-14 днів. Якщо ж збільшується площа вогнища ураження, з’являється кровоточивість чи розростання на поверхні, то краще проявити онконастороженість і провести цитологічний скринінг щодо можливої пухлинної трансформації.
За умови інфекційних та алергійних стоматитів першочерговим пунктом є застосування препаратів етіотропної дії, на топічному та системному рівні – противірусні, антибактеріальні, антигістамінні, антисептичні, вітаміни. Особливо хочу наголосити на корекції способу життя пацієнта зі стоматитом, яка має бути спрямована на посилення та зміцнення імунних ресурсів організму – дотримання режиму праці й відпочинку, режиму сну (провітрення кімнати, усунення звукових подразників). Головне правило повноцінного сну – це його регулярність та більш-менш однакова тривалість. Дорослим у віці 18-60 років рекомендую спати не менше 7 годин на добу, дітям 6-12 років – 9-12 год., а у віці 13-18 років – 8-10 год. Якщо сон триває менше, ніж рекомендовано, це підвищує ризик розвитку хронічних захворювань, зокрема порушення роботи імунної системи, ризик виникнення цукрового діабету, серцево-судинних захворювань, інсульту, гіпертонічної хвороби, ожиріння, погіршення психічного здоров’я, депресивних розладів. Не забувайте також про помірні фізичні навантаження, ефективні засоби боротьби зі стресом, гарно себе зарекомендували техніки релаксації – йога, молитва, пілатес, медитація, ароматерапія.
– Харчовий раціон теж потребує корекції?
– Безумовно. Характер харчування має бути спрямований на зміцнення імунної системи. Раціон продуктів збалансований і такий, що містить усі поживні речовини та велику концентрацію вітамінів групи B і вітаміну C. Доцільним є скринінг організму на предмет дефіцитних станів, зокрема вітаміну Д, В12, фолієвої кислоти з подальшою медикаментозною корекцією за необхідності. Важливим є дотримання питного режиму, потрібно вживати якісну воду до двох літрів на день. Корисним буде й відвар шипшини, незамінне джерело вітаміну С, що дасть можливість знизити рівень загальної інтоксикації організму. Під час гострого періоду, коли непокоїть біль у порожнині рота, краще вилучити подразнювальну та провокувальну їжу: солоні та пряні страви, цитрусові, кислі овочі, фрукти, вуджені, смажені та мариновані продукти. Їжу доцільно приймати дрібними порціями, збільшивши число прийомів до п’яти-шести разів на день. Завжди розповідаю своїм пацієнтам, що консистенція страв має бути рідка, пюреподібна, кремова з дотриманням температурного режиму. Їсти потрібно ледь теплу їжу, щоб мінімізувати подразнювальний вплив на слизову оболонку. Добре було б збагатити харчовий раціон білковими продуктами, оліями, вживати молочні, кисломолочні продукти, рибу – джерело Омега-3 кислот та каші.
– Наскільки важливо дотримуватися гігієни ротової порожнини за стоматиту?
– Питання якісної індивідуальної гігієни порожнини рота за стоматитів є надважливим, бо це насамперед можливість запобігти приєднанню та нашаруванню вторинної мікрофлори, яка може значно посилити симптоматику й суттєво вплинути на терміни видужання. Розпочати потрібно з того, що замінити предмети та засоби гігієни. Щодо засобів догляду за порожниною рота, то треба уникати компонентів, які здатні сприяти виникненню стоматитів, це луарилсульфат натрію, (пінний компонент зубних паст), коричні спирти – цинаммати. Під час гострого періоду варто використовувати м’яку зубну щітку, щоб зменшити додаткове травмування та подразнення слизової оболонки. Щітку змінювати один раз на два тижні протягом курсу лікування. Чистити зуби двічі на день. Орієнтир під час вибору зубної пасти – швидкий поверхневий розподіл, бажано гелева основа, наявність складників, здатних впливати на біоплівку та спричиняти стійкий антибактеріальний ефект, здатність пригнічувати ріст й утворення нашарувань, уміст рослинних компонентів, наприклад, ротанії, ехінацеї. Щодо зубних протезів, то у гострий період краще від них відмовитися. У період одужання, посилити догляд за ними, маю на увазі якісне чищення та дезінфекцію.
Варто зауважити, що останніми роками змінилися стратегія діагностики та лікування цієї групи захворювань. Одне з досягнень – стоматити перестали розглядати, як винятково стоматологічну проблему. Наразі застосовують системний, інтегрований, загальномедичний підхід із залученням лікарів суміжних спеціальностей – гастроентеролога, ревматолога, інфекціоніста, алерголога, імунолога, лікаря загальної практики-сімейної медицини, що значно збільшує шанси пацієнта на успішне лікування та одужання.
Лариса ЛУКАЩУК