170 років від дня народження академіка Івана Горбачевського, ім’я якого з честю носить наш університет
Іван Горбачевський – світової слави українець. На білий світ він прийшов квітучої травневої пори 1854 року у селі Зарубинці (нині – Збаразька міська громада на Тернопіллі). Навчався в чотирикласній чоловічій школі у Збаразькому монастирі отців-бернардинів, згодом у гімназії м. Тернополя, великі успіхи показував в опануванні природничих дисциплін. Поневолення українців теж не могло не розбурхувати його юнацьку душу. Він став членом нелегального товариства «Громада», який мав за мету будити в народі національну свідомість.
Іван Горбачевський закінчив медичний факультет Віденського університету. В цьому ж закладі починав свою викладацьку діяльність. Згодом місцем його праці стає інститут лікарської хімії. Тут 1882 року він уперше синтезував сечову кислоту із сечовини та амінокислоти гліцину. Це було відкриття світового значення. Після такого наукового успіху молодого асистента запросили на посаду професора медичного факультету Празького університету.
Протягом 1904-1908 років учений видав чеською мовою підручник з хімії та фізіологічної хімії у чотирьох томах. Взагалі він – автор майже п’ятдесяти наукових праць, значна частина яких не втратила свого наукового значення донині. Підручник з органічної хімії Івана Горбачевського вийшов і українською мовою.
Іванові Горбачевському судилося стати першим міністром охорони здоров’я в Європі. Таке відомство було зорганізоване спочатку в Австро-Угорській монархії. Щоправда, лише рік Іван Горбачевський мав міністерський портфель. Досліджуючи стан справ у відомстві, він виявив у Східній Галичині епідемії, нестачу лікарень, медикаментів… Результати своїх досліджень і програм ліквідації наслідків війни австрійців з росіянами урядовець оприлюднив у парламенті. Але натикається на нерозуміння цих проблем насамперед від польських представників, тож подає у відставку.
Іван Горбачевський залишив урядове крісло, але не наукове. Більше того, тепер усі свої зусилля він спрямував, власне, на розвій української науки. 1921 року стає професором кафедри хімії щойно створеного у Відні Українського вільного університету, а через два роки – ректором такого ж закладу в Празі.
Принагідно зазначити, що він був доктором медичних наук, професором, чотириразовим деканом медичного факультету Карлового університету в Празі, а згодом – його ректором, членом крайової ради здоров’я Чеського королівства та Вищої санітарної ради Австрії, довічним членом палати панів австрійського парламенту, дійсним таємним радником, членом ради з технічних досліджень у Відні. 1917-1918 рр. Іван Горбачевський очолював Міністерство здоров’я Австрії, був його першим міністром. Став одним з ініціаторів створення Українського вільного університету у Відні й Празі, де працював спочатку професором, завідувачем кафедри, а пізніше – ректором цього навчального закладу. Дійсний член Всеукраїнської академії наук, дійсний та почесний член Наукового товариства ім. Шевченка, голова управи товариства «Музей визвольної боротьби України» в Празі, почесний голова Комітету оборони Карпатської України, перший почесний голова Спілки українських лікарів у Чехословаччині, почесний член Чеської королівської академії наук, лікарських товариств Вільнюса, Кракова, Відня.
Доля даруватиме Іванові Яковичу наукове визнання, кар’єру за межами рідної землі, але він завжди буде просто українцем, з болями й тривогою, з бідами й знедоленістю краян.
Іван Горбачевський прийшов на цей світ у білопінні травня і в тому ж місяці через 88 років він знайшов вічний спочинок. На жаль, не на рідній землі. Його поховали на празькому цвинтарі «Шарка» біля церкви Св. Матвія.
На могилі професора Горбачевського 15 травня 1954 року колишні його учні та приятелі влаштували тризну. Тоді з промовою на цьому заході виступив директор інституту лікарської хімії, професор Карел Кацл. Він, мовлячи про Івана Горбачевського, зокрема, підкреслив: «Рано Ви відійшли із свого рідного середовища та понад 60 років жили проти власної волі поза межами рідного краю. Не поталанило Вам відвідувати свою рідну школу: гімназію закінчили польську, університет німецький. Перші кроки в науці та боротьбу за самостійне утвердження довелося Вам проробити теж серед чужих. Але своєму народові залишилися завжди вірним сином не лише в думках, але й у справах. Ціле важке власне життя було присвячено своєму народові. Пане професоре Горбачевський, Ви відійшли, але те, що Ви зробили для науки й цілого людства, залишиться назавжди».
З 1992 року ім’я Івана Горбачевського носить Тернопільський національний медичний університет.
Микола ШОТ