Уже тривалий період активні студентки ТНМУ успішно впроваджують у середніх навчальних закладах Тернополя лекції, спрямовані на підвищення обізнаності підлітків у сфері статевого здоров’я.
Проєкт «Sex education» заснували випускниці нашого університету Юлія Бандрівська, Дарина Шандрук, Валерія Петренко та Богдана Боднарук. Згодом ним опікувалася лише Дарина Шандрук, яка торік закінчила ТНМУ. Нині натхненницею цього проєкту є студентка шостого курсу медичного факультету Валерія Благуляк. І не випадково. Валерія долучилася до нього як волонтерка-лекторка ще під час навчання на другому курсі, тобто стаж роботи в проєкті і досвід у цій справі в неї доволі вагомі. Окрім того, у майбутньому вона хоче пов’язати власний професійний шлях саме з акушерством та гінекологією.
«Саме тому я й вирішила взятися за цей проєкт, – мовить Валерія Благуляк. – Не можна сказати, що ми його просто взяли та продовжили. Це не копірайт. Ми з командою його суттєво, так би мовити, перезапустили, додали напрями та назвали «Статеве виховання». Так, це фактично те ж, але рідною мовою»
Нині проєкт «Статеве виховання» в ТНМУ поділяється за тематикою та за віковою категорією, містить такі тематичні блоки: «Статеве здоров’я» (для учнів 9-11 класів), «Я і моє тіло» (для учнів 7-8 класів), «Гігієна дівчат». Первинну інформацію про анатомію та фізіологію для всіх надають однакову, а далі йде поділ за віковими групами. Скажімо, якщо в молодшій категорії лектори більше розповідають про менструацію та гігієну, то в 9-11 класах – про статеві стосунки та захищений секс. Найближчого навчального семестру, тобто вже з вересня, у планах також розробити лекції про гігієну для хлопців.
Нині організаторки проєкту «Статеве виховання» – Валерія Благуляк (ММ-607), Надія Лучишин (ММ-508) та Олена Іскра (ММ-516). Упродовж минулого навчального року з ними також співпрацювала Уляна Гетьман (ММ-308). Аби ця просвітницька ініціатива була якомога масштабнішою, дівчата намагаються залучити до неї більше нових лекторів. Як утілюють проєкт? Спочатку організаторки розробляють презентації лекцій, слайди, потім ще консультуються з лікарями, зокрема дитячими гінекологами та психологами й остаточно звіряють інформацію у своєму внутрішньому колі. Потім організовують окремий захід для лекторів, де проводять відбір за темами та розтлумачують кожен слайд, пояснюють, на чому саме треба наголошувати найбільше. Відтак формують списки та домовляються про зустрічі у школах. Іноді в цьому допомагає ТНМУ, зокрема лекції у Тернопільському академічному ліцеї «Українська гімназія» відбулися у рамках підписаної угоди між університетом і ТАЛУГ про співпрацю, також відповідальний секретар приймальної комісії ТНМУ Ігор Драч посприяв зустрічам у Тернопільській ЗОШ №29. Та зазвичай організаторки домовляються зі школами самі, а потім їх уже й запрошують. Дуже активно, до слова, співпрацюють з Тернопільською ЗОШ №24.
Зазвичай вересень і жовтень – найактивніші місяці для проведення різних заходів. Тож за минулий осінній семестр студентки ТНМУ охопили лекціями понад 900 учнів і студентів, побувавши у тернопільських ЗОШ №24, №5 та №3, Козівському ліцеї №1, а також у Сокальському ліцеї №3 на Львівщині, Сарнівській гімназії, Рівненському ліцеї №23, Коростишівському ліцеї №2 Житомирської області. За весняний семестр наші студентки провели лекції для понад 600 учнів і студентів, відвідали тернопільські ЗОШ №3,№ 24, №2, №29, №4, фаховий коледж економіки, права та інформаційних технологій ЗУНУ, Школу моделей, Тернопільський академічний ліцей «Українська гімназія», а також Маневицький ліцей №2 на Волині, ліцей №1 Коростишівської міської ради Житомирської області та благодійний фонд «Карітас» (м. Сокаль на Львівщині).
Яких висновків дійшли після численних зустрічей зі школярами організаторки проєкту? Якщо колись інформацію треба було вишукувати, то зараз її надто багато, і часто дорослі люди, не кажучи вже про дітей та підлітків, не вміють її якісно диференціювати.
Ще одна проблема, яку побачили лекторки: в нас досі табуйовані слова, що означають статеві органи, тобто дітям банально соромно вимовляти їх, вони сміються з цих слів. Учні (й не тільки вони, а й чимало дорослих людей) не знають, для чого насправді існує менструальний цикл. Дуже багато не відають, що таке інфекції, які передаються статевим шляхом, не чули про папіломавірус, що спричиняє рак шийки матки, й тим більше, що захиститися від нього можна вакцинацією. Цей вид онкологічного захворювання нині один з найрозповсюдженіших серед жінок в Україні. На жаль, на державному рівні щеплення від папіломавірусу в нас ще не введене. Проте є вже дві держави у світі – Великобританія та Австралія, які заявили, що до 2035 року (Австралія) і до 2040 року (Великобританія) цілковито викорінять рак шийки матки у своїй країні саме завдяки комбінації вакцинації, профілактичних оглядів і лікуванню передракових станів.
Валерія Благуляк зауважує, що підлітки нову інформацію сприймають дуже позитивно: зацікавлено слухають, запитують, запрошують на наступну зустріч. Вона завжди намагається показати учням, що не прийшла їх повчати, а поділитися цінними знаннями з позиції трошки старшого друга. І тоді вони відкриваються. Дедалі більше дітей зізнаються, що вдома батьки теж розмовляють з ними на тему статевого виховання, та все ж це ще надто мало. Статистика стверджує, що нам ще є над чим працювати: з 20 учнів у середньому лише трьом батьки проводили бесіду щодо статевого виховання.
«Дуже люблю проводити ці лекції для учнів, усе роз’яснювати, – зізнається Валерія. – Як правило діти вважають, що коли ми приходимо до них з темою про статеве виховання, то розповідатимемо лише про презервативи, СНІД і секс. Я розплющую їм очі на те, що статеве виховання – це більше про особисті кордони, про те, як їх відстоювати, про вміння говорити «ні» та як узагалі правильно позиціонувати себе у світі».
У втіленні цього просвітницького проєкту організаторки вбачають для себе велику мету та дуже сподіваються, що незабаром в Україні статеве виховання впровадять на державному рівні у шкільну програму.
Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА