Віталій Карпов – студент 5 курсу стоматологічного факультету, керівник сектора інформації в студентському парламенті ТНМУ. Про те, чому обрав фах стоматолога, про навчання й роботу в органі студентського самоврядування, найяскравіші події студентського життя та плани на майбутнє Віталій розповів в інтерв’ю «Медичній академії».
– Студентський парламент у ТНМУ працює активно. До його складу коли вас обрали?
– Обрали на 4 курсі. Свій перший досвід громадської діяльності здобув у «Пласті» – українській скаутській організації. Пластую з 14 років. Коли в селі Здовбиця Рівненської області зорганізували станицю – місцевий пластовий осередок, поїхав до пластового табору. Там було цікаво й весело. Нас навчали працювати в команді, дружити та співдіяти, гуртом здійснювати суспільно корисні проекти. Це була гарна школа самодисципліни й відповідальності. Світлі спогади залишилися, зокрема, про таборування в Карпатах, подорож до Ковеля – маленького затишного міста в центрі Волині, до столиці України – Києва. Згодом, пройшовши відповідний вишкіл, сам став виховником новаків – дітей до 12 років, допомагаючи їм засвоїти скаутські навички. І нині надалі співпрацюю з «Пластом», тут у мене багато друзів.
– Розкажіть про цікаві проекти, які реалізував студентський парламент ТНМУ.
– Їх чимало. Зокрема, студентський парламент активно долучився до організації Дня відкритих дверей у нашому університеті. Спілкуючись з абітурієнтами, розповідали їм про переваги навчання в ТНМУ, про роботу студпарламенту як органу студентського самоврядування, ділилися планами й досягненнями. Щоб усі студенти нашого університету могли познайомитися з членами студентського парламенту, втілили проект «Знай СП». Для кращого інформування зорганізували фотосесію й кожен член парламенту коротко розповів про себе. Також інформаційний сектор розробив концепцію та механізм швидкого збору й поширення інформації на студентських сторінках у Facebook, сторінках студпарламенту та творчого колективу ТНМУ. Активно функціонує й дає позитивні результати практика он-лайн-опитування студентів щодо якості викладання дисциплін, вивчення яких завершується в поточному семестрі. Взявши участь в он-лайн-анкетуванні в системі Moodle на сторінці відповідної кафедри, студенти нашого університету всіх курсів і спеціальностей мають змогу висловити власні міркування й пропозиції щодо оптимізації освітнього процесу та підвищення його ефективності. Приємно, що ідею он-лайн-анкетування адміністрація ТНМУ підтримала та сприяла його реалізації. Загалом з адміністрацією нашого університету в нас добре налагоджена співпраця. Регулярно відбуваються зустрічі членів студпарламенту з ректором ТНМУ, професором М.М. Кордою. Активно сприяє ефективній роботі студпарламенту проректор з науково-педагогічної роботи, професор А.Г. Шульгай. Дієва взаємодія з адміністрацією альма-матер мотивує працювати ще з більшим запалом. Громадська діяльність мені до душі. Подобається працювати в класній команді, якою є наш студпарламент. Тут я вдосконалив свої навички комунікації, знайшов нових друзів, заново відкрив для себе важливість критичного мислення та такого поняття, як стресостійкість.
– Звідки приїхали на навчання в ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського?
– Приїхав з Рівного, де народився й закінчив школу. Маю молодшого брата Миколу. Йому 14 років. Захоплюється комп’ютерними технологіями.
– Хтось з рідних пов’язаний з медициною в професійному сенсі?
– Так, моя мама свого часу закінчила стоматологічний факультет Івано-Франківського медуніверситету.
– То, мабуть, і ви обрали стоматологію невипадково?
– Скажу так: це був свідомий вибір несвідомої людини. Бо в 17-18 років твоє ставлення до життя та майбутньої професії все ще формується. Оскільки мені подобалося комунікувати з людьми, дискутувати, виробляючи вміння висловлюватися чітко й переконливо, то спершу хотів обрати професію юриста. Проте медицина переважила й нині я дуже задоволений своїм вибором.
– 5 курс для студентів-стоматологів – останній. Після складання сесії, ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок-2», державних іспитів та отримання диплому почнеться новий етап у житті…
– Так, інтернатура. Проходитиму її на базі стоматологічної поліклініки в місті Здолбунів на Рівненщині.
– Яку стоматологічну спеціальність хотіли б обрати в майбутньому?
– Усі вони важливі й доповнюють одна одну. Моя мама – стоматолог-терапевт і мені ця спеціальність теж подобається. А також ортодонтія.
– Які плани на літо?
– Перед інтернатурою в мене буде місяць, щоб відпочити. Плануємо з друзями подорож Європою, збираємося також побувати на якомусь музичному фестивалі в Україні. Швидше за все, це буде «Файне місто» в Тернополі.
– Студентські роки – яскраві. Що особливо запам’яталося?
– Другокурсником я став учасником програми «Work and Travel» і поїхав до США. Три місяці жив і працював в одному з містечок штату Айова. Побував також у Чикаго, Нью-Йорку. Це була чудова нагода побачити Сполучені Штати, відполірувати свою англійську, знайти нових друзів і загалом здобути корисний досвід. Такі подорожі позитивно впливають на світогляд, мислення, сприйняття світу.
– Що насамперед сподобалося у США?
– Ставлення людей, з якими спілкувався, до своєї країни. Патріотизм для них – це насамперед відповідальність перед суспільством, повага до закону, чесна сплата податків. У нас, на жаль, за патріотизм часто сприймають палкі вигуки та емоційні розмови. Насправді ж патріотизм – це не гасла, а конкретні справи, корисні для людей й країни. А ще мені сподобалася американська звичка посміхатися. Приходиш зранку на роботу, всі тобі усміхаються й ти відповідаєш тим самим, а з гарним настроєм і працювати краще.
– Ваші захоплення?
– Люблю готувати смачні страви та пригощати друзів. Хороша їжа в гарній компанії – що може бути краще? Діапазон страв широкий. Умію за всіма правилами приготувати лазанью, зварити борщ і загалом смачна страва – не проблема, якщо є зрозуміла інструкція її приготування. Виняток – кондитерські вироби, бо це дуже копітка робота та потребує більше часу.
– Ваша улюблена книга?
– «Заратустра» німецького філософа Фрідріха Ніцше. Запам’яталася, зокрема, цитата з цієї книжки: «Змія, яка не може скинути свою шкіру, повинна померти. Так само й уми, які не можуть змінити свою думку. Вони перестають бути розумом».
Лідія ХМІЛЯР