Як відомо, цукор – це завжди зайві калорії. І ті люди, які хочуть трохи схуднути або ж стежать за власним здоров’ям, намагаються чимось цей продукт замінити. Хтось для цього використовує мед, але він також доволі калорійний. Тоді на допомогу приходять штучні замінники цукру, благо, їх наша харчова промисловість випускає нині у достатній кількості та різноманітних видів. Трапляється, що на пакуванні якогось продукту читаємо напис: не містить цукру й плекаємо марні сподівання, що це здоровий продукт. Як же насправді: замінники цукру – здорова їжа чи навпаки. З’ясовували цю дилему у фахівця – заступника директора Тернопільського обласного лабораторного центру Юрія Дементьєва та скористалися порадами відомого дієтолога, автора запатентованої методики корекції ваги, кандидата медичних наук Михайла Гаврилова.
Існують два різновиди підсолоджувачів – синтетичні та натуральні, – розповідає Юрій Дементьєв. – Найпоширеніші зі штучних замінників цукру – аспартам, сахарин, цикломат. Саме ця категорія підсолоджувачів викликає найбільші побоювання у дієтологів. Особливість їхньої дії на організм полягає в тому, що вони активують смакові рецептори, чутливі до солодкого. Такі рецептори знаходяться не лише на язиці, вони є і в кишківнику, в жировій тканині, кістках. Активація цієї групи рецепторів призводить до гормональних збоїв, порушення функцій різних органів і систем. Як наслідок – за регулярного споживання штучних замінників цукру збільшуються ризики розвитку розмаїтих захворювань.
Підсолоджувачі, як стверджують фахіці, «обманюють» нашу ендокринну систему. Природна реакція на солодкий смак – викид у кров дофамінів, гормонів задоволення. Якщо в кров надходить звичайний цукор, тобто глюкоза, в організмі запускається синтез гормону лептину – він відповідає за насичення. У випадку ж із цукрозамінниками людина відчуває солодкий смак, але калорій не отримує. Насичення не відбувається – і організм розуміє, що його обдурили. Неможливість отримати повне задоволення від їжі змушує з’їдати дедалі більше й більше. Тому, незважаючи на нульову калорійність штучних підсолоджувачів, схуднути з ними хтозна чи вдасться. З часом організм вимагає дедалі більше солодощів. А це прямий шлях до зайвої ваги. Продукти з цукрозамінниками здаються безпечними, тому багато хто вважає, що їх можна їсти без обмежень. Але будь-яка насолода призводить до викиду дофаміну. Тривала стимуляція рецепторів, чутливих до солодкого смаку, призводить до формування залежності від солодощів і порушення синтезу дофаміну. Останнє, водночас загрожує погіршенням емоційного стану.
Ризики вживання підсолоджувачів
Коли ви відчуваєте солодкий смак, підшлункова залоза починає виділяти інсулін. Але позаяк під час вживання замінників цукру глюкоза в організм не надходить, її рівень в крові падає. Часті інсулінові стрибки призводять до того, що клітини стають менш чутливими до цього гормону. Це підвищує ризик розвитку цукрового діабету. Часта стимуляція рецепторів до солодкого підсилює тонус судин головного мозку, погіршує його постачання киснем і поживними речовинами. Тому щоденне вживання підсолоджувачів збільшує ризик інсульту втричі. Якщо до штучних підсолоджувачів багато хто ставиться з побоюванням, то натуральні замінники цукру, як-от фруктоза, сорбіт, ксиліт і стевія здаються цілком нешкідливими. Але це не так. Натуральні підсолоджувачі теж можуть погано послужити здоров’ю. Фруктоза, сорбіт і ксиліт – це прості вуглеводи, але відрізняються за своєю дією від сахарози. Вони не стимулюють викид інсуліну, однак за калорійністю порівнянні з цукром. Такі підсолоджувачі сприяють появі зайвих кілограмів ще більше, ніж сахароза, адже їх надлишок прямує в жирові запаси. Крім того, зловживання фруктозою змінює ліпідний обмін таким чином, що в організмі починає більшою мірою відкладатися вісцеральний жир. Він оточує внутрішні органи, в тому числі серце, порушуючи його функції. Сорбіт і ксиліт мають інший недолік – вони змінюють склад мікрофлори кишківника, що призводить до проблем шлунково-кишкового тракту. Що стосується стевії, то вона дещо відрізняється від інших натуральних підсолоджувачів. Її солодкий смак забезпечується особливою речовиною – севіозідом. Вона некалорійна й не впливає на рівень цукру в крові. Але, як й інші замінники цукру, у тому числі й натуральні, стевія стимулює відповідні смакові рецептори і при надмірному споживанні чинить негативний вплив на організм.
Краще менше, але натуральне
Помірне вживання простих цукрів набагато корисніше, ніж надмірне захоплення підсолоджувачами, навіть натуральними. Норма споживання простих вуглеводів – 10-15 відсотків від добової калорійності раціону. Це загалом 120 ккал. Виходячи з цієї цифри, і потрібно регулювати кількість солодощів. Наприклад, це може бути горнятко ягід, 1 чайна ложка меду, кілька сухофруктів. Щоправда, ласунам непросто дотримуватися цієї норми. Щоб полегшити перехід до правильного харчування, можна тимчасово внести в меню продукти з натуральними цукрозамінниками типу стевії. Поступово зменшуйте кількість продуктів з підсолоджувачами, це дозволить перебудувати роботу смакових рецепторів і привчити їх відчувати природну солодкість ягід і фруктів. В середньому на таку перебудову йде 28 днів – рівно стільки часу потрібно для повного оновлення клітин слизових оболонок. Контролюючи кількість простих вуглеводів у раціоні, з часом ви зможете задовольняти тягу до солодощів щонайменшою кількістю солодких продуктів. До слова, одному з найбільш поширених замінників цукру аспартаму почасти приписують канцерогенні властивості. Але дослідження останніх років цю теорію не підтверджують. Аспартам може бути причиною безсоння, погіршення настрою, головного болю, алергії, проте його здатність збільшувати ризик онкологічних захворювань наразі не доведена.
Лілія ЛУКАШ