Саме так можна мовити про стокротки – скромну на вигляд квіточку з білими пелюстками. В Україні зростає два види цієї рослини. Один – на луках, у гаях, на схилах лісових і лісостепових смуг, а більш рідкісний вид, так звані стокротки лісові – у лісах на півдні Криму. Культурні ж сорти широко розводять як декоративну рослину на всій території України. Чим пригодилася ця рослина людям, розпитували в Ірини Дахим – доцентки кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою ТНМУ.
Стокротки багаторічні здавна використовували у народній медицині. Перші відомості та описи стокроток багаторічних відомі ще з XVІ століття. Настоєм з їх листків знімали лихоманку, зцілювали віспу, розтертими листками заліковували рaни. Рослини застосовували при захворюваннях спинного мозку, сечовивідного каналу, при забоях, виразках. Крім того, молоді листки та пуп’янки використовували в їжу – у салатах, як добавки до супів і страв із сиру в зв’язку з наявністю в них вітаміну С, а також сапонінів, слизистих речовин та ефірної олії. У давнину стокротки застосовували для лікування свіжих ран.
Як розповіла Ірина Дахим, трава стокроток багаторічних містить тритерпенові сапоніни, ефірну олію, інулін, вітамін С, жирні олії, жирні кислоти (пaльмітинова та стеаринова та інші), глюкозид белідин, дубильні речовини, гіркоти, антоксантин, слиз, смоли, органічні кислоти (яблучну, винну, щавлеву), стероїди, флавоноїди, а саме флавони, цукри. За даними літератури, у суцвіттях (кошиках) стокроток виявлено ефірну олію, яка містить складний ефір транскарбонової дигідроматрикарієвої кислоти, флавони, белфізин, глікозид белідин, м’яку смолу, дубильні речовини, цукри, яблучну та винну кислоти.
Із джерел науково-популярної літератури відомо, що препарати із стокроток багаторічних проявляють відхаркувальні, протизапальні, жарознижувальні, сечогінні, антиспазматичні, потогінні та жовчогінні властивості, а також кровоспинну дію. У народній медицині надземну частину стокроток багаторічних у період цвітіння вживають за туберкульозу (їх вважають символом боротьби з туберкульозом), захворюваннях сечостатевих органів, спастичному коліті. Настій рослини застосовують як протикашльовий засіб при бронхіальній астмі, катарах верхніх дихальних шляхів, бронхітах з утрудненим відходженням мокротиння, після пневмонії, як кровоспинний засіб при легеневій кровотечі. Вважають, що протикaшльова та відхаркувaльна дія стокроток пов’язана з наявністю в їх складі сапонінів та ефірних олій. Стокротки багаторічні використовуються в гінекології за маткових кровотеч, хвороб печінки, жовчного міхура, нирок і сечового міхура, хронічних запорах, ревматизмі, подагрі. Судинотонізувальний ефект стокроток використовують для регулювання тиску. Міцний відвар з коренів чинить детоксикувальну дію при шкірних захворюваннях, особливо – при екземі. Чай з трави стокроток покращує апетит. Обволікувальний та репаративний ефект стокроток зумовлює застосування водних витягів з трави при лікуванні запальних і виразкових ушкоджень слизової внутрішніх органів. Широко використовують настої трави у вигляді місцевих ванн, обмивань, компресів і примочок при гематомах, порізах, пораненнях, шкірних захворюваннях (вуграх, фурункулах, абсцесах), при маститі. Настоєм трави стокроток виводять пігментні плями. Задля швидкого загоєння ран (афт) у ротовій порожнині рекомендують розжовувати свіжі листки стокроток. Мазь зі свіжих листків застосовують при ринітах. У Болгарії та Німеччині квітучі кошики й листя стокроток використовують у вигляді компресів і припарок з відвaру при ударах із синцями, фурункульозі, геморої, при запаленні молочних залоз у матерів-годувальниць (промивання відвaром або компреси з листків) і внутрішньо – при бронхітах, закрепах, захворюваннях печінки, жовтяниці, подагрі, ревматизмі, а також бронхіальній астмі, лихоманці, захворюваннях ниркових мисок і сечового міхура.
Настоянка стокроток входить до складу комплексних гомеопатичних засобів і фітопрепаратів, якими знімають розумову та фізичну втому. У гомеопатії застосовують також есенцію зі свіжої квітучої рослини.
Вважають, що стокротки багаторічні за своїми лікувальними властивостями дуже близькі до арніки гірської – відомої рослини з протитравматичним ефектом. Тому стокротки входять до гомеопатичних засобів, якими лікують різні травми та їх наслідки, контузії. Відомий гомеопатичний засіб з такою дією «Траумель С», який випускають у вигляді мазі, піґулок, ампульних розчинів, косметичного гелю. При дослідженні впливу нестероїдних протизапальних засобів (наприклад, диклофенаку) та «Траумелю С» на симптоматичне лікування епікондиліту, було встaновлено, що в обох випадках спостерігалося покращення основних показників (місцевий біль напруги, біль під час руху, біль у період спокою, покращення рухливості суглобів). Протизапальну та аналгезувальну активність було проаналізовано під час клінічних випробувань, а також in vivo, використовуючи модель карагенінового набряку та ад’ювантного артриту. Дія «Траумелю С» була еквівалентною дії нестероїдних протизапальних засобів, а за такими показниками, як біль у період спокою та покращення рухової активності суглобів, перевищувaла ефект нестероїдних протизaпальних засобів.
У гомеопатичній практиці також застосовують засіб під торгівельною назвою «No-Jet-Lag», виготовлений згідно з гомеопатичною фармакопеєю Сполучених Штатів Америки та використовують для лікування джетлагу (стану, що пов’язаний зі стрімкою зміною часових поясів). Однією з найважливіших причин виникнення цього стану є перетин часових зон, що викликає циркадну дисритмію. Екстракт зі свіжої трави стокроток використовують при порушенні сну, з метою зменшення м’язового болю, венозного застою, що пов’язаний з довготривалим сидінням.
Розглядаючи дію стокроток багаторічних, лікарі-гомеопати твердять, що витяжки її квіток полегшують виведення з організму шкідливих продуктів обміну речовин, покращують функцію печінки, ефективні при деяких захворюваннях шкіри та діють як тонізувальний засіб, а також зміцнюють стінки дрібних кровоносних судин. Зовнішньо витяжка прискорює загоєння рaн, зменшує набряки від ударів, контузій. Рослину рекомендують при катарах шлунка та кишківника з пошкодженням капілярів; при запаленнях суглобів і при деяких захворюваннях шкіри (вугри, запалення цибулин волосся). Зовнішньо настій стокроток рекомендують для різних примочок, компресів, для гігієнічного спринцювання. Гомеопати не рекомендують зaстосовувати стокротки хворим зі схильністю до тромбоутворення та при анемії. На основі біологічно активних речовин суцвіть стокроток багаторічних було створено й запатентовано засіб під назвою «Belides TM». Він виготовлений на основі екстракту, який містить тритерпенові сапоніни, поліфеноли та полісахарид інулін. Засіб використовують у косметології при проблемах, пов’язаних з підвищеною пігментацією шкіри.
У косметології застосовують олію стокроток, яка виготовлена на соняшниковій олії із сухих суцвіть рослини методом мацерації. Олія стокроток ідеально годиться для догляду за бюстом та зоною декольте, зменшує подразнення й запальні процеси шкіри, нормалізує вироблення себуму, підтягує шкіру та запобігає утворенням розтягнень.
Протипоказами до використання стокроток є вагітність, адже вони можуть викликати затримку розвитку плода. Із молодого листя рослини готують салати, супи, які позитивно впливають на обмін речовин в організмі людини. Із настою листків стокроток виготовляють спрей-репелент для відлякувaння комах.
Застосування стокроток багаторічних у косметології
– По одній чайній ложці трави стокроток і трави фіалки триколірної залити 1 л води кімнатної температури, залишити на 8-10 годин (на ніч), процідити. Промивати обличчя двічі на день.
– Чаєм з трави стокроток у домашній косметології вмивати обличчя при наявності акне та вугрів.
Пігментні плями
– 3 столові ложки подрібненої свіжої трави стокроток залити 1 склянкою холодної води, настояти 3-4 години, процідити. Робити примочки по 15-20 хвилин на проблемні ділянки шкіри.
Маска для жирної шкіри
– 2 столові ложки свіжої або 1 столову ложку сухої трави стокроток залити 1/2 склянки окропу, кип’ятити 15 хвилин на водяній бані. Охолодити до теплого стану, помістити між шарами марлі й накласти на обличчя на 15-20 хвилин. Змити прохолодною водою.
Маска омолоджувальна
– Подрібнити дві столові ложки квіток стокроток, залити теплим молоком, щоб утворилася кашка, додати 1 чайну ложку меду, накласти на обличчя на 10 хвилин. Змити водою кімнатної температури.
Лілія ЛУКАШ